УСІ СЛОВА РОЗПОЧИНАЮТЬСЯ ЛІТЕРОЮ "В"

КАЗКА "ВОРОНИНА ВЕЧЕРЯ" 
Ворона вперше взялася варити вечерю. Внесла велике відро води, всипала в воду вівсянку. Варила-варила, вирішила виявити винахідливість: влила вершки, вкинула вчорашній вінегрет.
В відрі вирувало. Ворона вертілася всюдибіч: витягла високоякісну вермішель, відкрила вишневе варення, відщипнула вісімнадцять виноградин, відламала восьмушку ванілі. Все вкинула, вимішала...
Вариво видалось вельми вегетаріанським. Ворона вирішила вкрасти вирізку. Вигасила вогонь, вирушила в “Велес”. Відважно влетіла всередину. Всі відвідувачки “Велеса”, вгледівши ворону, влаштували вереск. Виручили випадкові військові: взялись виганяти вертихвістку віниками.
Втікаючи, ворона втрапила в віддалений від виходу відділ. Вгледіла “Віскас”. Вхопила. Вправно вилетіла.
Вдома відновила вогонь, вкинула в відро віднайдені вишкварки, вкрадений “Віскас”.
- Все, вистачить, - вимовила вголос.
Вдоволена вмостилась відпочивати.
Влетів ворон.
- Вау! Вечеря! Вельми вдячний! - вигукнув.
- Втомився, вельмишановний? Виголодився? Всідайся! - відповіла.
Ворона впевнено влила вариво в ваганки*, - виглядало вдало. Ворон взявся видзьобувати.
Враз - випрямився, витріщився!!!
Ворона викрикнула:
- Вдавився?! Викликати ветеринара?!
- Води, - вимовив втишено ворон, випльовуючи вариво.
Випив воду, відкашлявся.
- Відпустило... - видихнула ворона.
Вона відвернулась. Ворон вмить вилив вариво в відкрите вікно.
- Виїв все! - виголосив, віддаючи вороні випорожнені ваганки.
- Вечеря вдалась? - взялась вона випитувати.
Ворон вирішив відбрехатися (вважатиме вередою, втратяться взаємини).
Вдавано ввічливо вимовив:
- Вдалась... Вражений...
Ворона вийшла вимити ваганки .
Вдивляючись в відро відверто відразливого варива, ворон важко видихнув:
- Вмру...
Вернувшись, ворона весело відрапортувала:
- В вівторок варитиму вареники, випікатиму ватрушки!
Ворон випив валер’янки...
______________________________
* Вагани — давгаста дерев’яна миска. Ваганки — зменш. до вагани
СВІТЛАНА ЛУКАШОВА

Школа має талант!
 Сьогодні та вчора в ЗОШ №27 проходив фестиваль "Школа має талант", під час якого учні могли презентувати власні обдарування. Хлопчики та дівчатка виконували пісні, представляли хореографічні номери, декламували вірші, розігрували сценки...Деякі класи об'єдналися й показали спільний номер.
 Від 6-В класу участь у фестивалі брала Ліана Геворгян, яка зіграла на піаніно дуже ніжну й зворушливу композицію "Річка тече в тобі" композитора Юріми. Щоб вивчити такий музичний уривок та зіграти його, потрібен не один місяць тренувань, натхнення, терплячість, мотивація! Прослухавши мелодію, хочу сказати, що в Ліани однозначно є талант!
Та й всі дітки, які виступали, звісно ж,  обдаровані! Хай їхні таланти розкриваються сповна та будуть пошановані іншими!
Переглянути відео виступу:
https://drive.google.com/file/d/1BzHVkYKGHVVlgDng5at_ZzdyXfd1GZtm/view?usp=sharing

 Цікавіший від цікавого день
Минув ще один шкільний тиждень, насичений цікавими подіями. А сьогоднішній був, напевно, найактивнішим та найзахопливішим! Протягом дня ми виготовляли віночок побажань у колективне панно школи, присвячене Міжнародному дню терпимості. На першому уроці прослухали підготовлену учнями класу інформацію про безпеку руху на дорогах. Під час перерв у 305 кабінеті було проведено інформхвилинки "Навчаємося толерантності". Ми зробили висновок, що толерантність - необхідна риса, адже ми зовсім різні, та терпимості потрібно навчатися, щоб нами не керували емоції.
 А після уроків діти відвідали Музей бурштину, де побачили рукотворні вишиті книги нашої знаменитої землячки Олени Медведєвої. Сама Олена люб'язно погодилася провести екскурсію, яка була неймовірно цікавою, інформативною, захопливою! Ми побачили й величезні багатокілограмові вишиті книги, й дев'яностограмові книги-мініатюри. У колекції Олени Меведєвої є бурштинова, в'язана, бісерна, бурштинова книги! Неймовірно вразили своєю майстерністю книга-колодязь, книга-праска, книга-картина, книга-млин,  солом'яна книга! Кожен витвір неповторний і справляє незабутні приємні емоції. А ще цікавіше було слухати тому, що співавтором багатьох книг є мама учня нашого класу Наталя Серветник.
  А насамкінець усі охочі могли придбати нову друковану книгу Олени Медведєвої. Ілюстратором цієї дитячої книжечки є Наталя Серветник.
Дякуємо талановитим авторам за оригінальність, самобутність! Дякуємо пані Олені за цікаву презентацію!

 

      Цікавинки під час уроків
Сьогодні працювали із пантбуками за романом "Джури козака Швайки". Діти підготувалися, уроку було мало))
 Думаю, у нас ще багато цікавих уроків попереду!

Систематизуймо знання!
Установи відповідність між героями твору "Джури козака Швайки". Усно поясни свй вибір
Виконати вправу "Установи відповідність"

Аналізуємо улюблений твір

"Джури козака Швайки"(" На козацьких островах")

    Привіт, мій Учню!

Я - твій Учитель, і разом ми близько 190 днів у році. Інколи мені перехоплює подих від звання, яке я ношу, бо знаю: Ти завжди дивишся на мене, вчишся, береш приклад і чекаєш підтримки. Так хочеться бути справжнім значимим дорослим для Тебе! 💕

Признаюся чесно, мені не завжди легко з Тобою. Я відчуваю сум, коли ти сваришся зі своїми однокласниками. Я відчуваю безпомічність, коли мені складно пояснити тобі важку програму з української, яка так тяжко тобі дається. Я відчуваю гнів, коли Ти не реагуєш на мої прохання чи зауваження.
Але, будь ласка, пам‘ятай: навіть коли я серджуся, я все одно тебе люблю. І хочу тобі допогти. А складнощі та непорозуміння ніколи не стануть на заваді моєї любові до Тебе.

Знаєш, мій робочий графік з часу, коли я стала вчителькою, дуже змінився. Інколи я стала недосипати, щоб підготувати цікаві уроки для Тебе. Інколи я навіть не маю вихідних, бо готуюся до спілкування з Тобою, перевіряю Твої роботи. Де б я не була, завжди пам'ятаю про тебе, бо думаю, як побачене й почуте застосувати для Тебе під час уроків.

Але я - щаслива.
Коли Ти приходиш у школу і біжиш мене обіймати. Коли в мене з‘явилася ціла колекція Твоїх малюнків та подаруночків. Коли Ти не боїшся стати вразливим і ділишся своїми проблемами. Коли Ти не хочеш іти зі школи. Коли я бачу маленькі і великі кроки у Твоїх знаннях. Коли я бачу, як Ти ідеш вирішувати конфлікт зі своїм однокласником. Коли ти кажеш: «Мені було цікаво" чи "Як швидко минув урок!". Коли ти довірливими оченятами уважно дивишся на мене й усотуєш усе сказане мною.

Я не знаю, як виглядатиме світ, коли Ти закінчиш школу і, беззаперечно, я повинна дати Тобі найкращі знання. Але більш за все я хочу допомогти Тобі стати Людиною вдячною, мудрою, з твердим характером і здатною прощати. Здатною вирішувати проблеми, критично думати і комунікувати. Бо як би не змінився світ через 10, 20 чи 50 років, вдячність, вірність, любов так і залишаться запорукою щастя.

Будь щасливим, мій дорогий Учню. А я всі 190 днів у році буду Тобі у цьому допомагати.

 Твій Учитель.
❤️

Запозичено у Дарії Козлової та дещо змінено, але суть та сама.