27 січня: це цікаво знати

«Декому здається: найважче – допастися до булави, і мало хто розуміє, як важко ту булаву втримати»
Юрій Мушкетик

У дохристиянські часи 27 січня наші пращури молилися до Бога, що пробуджує природу – Ярила-Сонця, та просили сил, аби відігнати темряву і закликати весну.

За церковним календарем 27 січня відзначають віддання свята Богоявлення та вшановують преподобних отців, що в Синаї й Раїфі були вбиті: Ісаї, Сави, Мойсея і учня його Мойсея, Єремії, Павла, Адама, Сергія, Домна, Прокла, Іпатія, Ісаака, Макарія, Марка, Веніаміна, Євсевія, Іллі та інших із ними; рівноапостольну Ніни, просвітительку Грузії; преподобного Йосифа Аналітина Раїфського; преподобного Феодула; преподобного Стефана.

Іменинники 27 січня:
Остап, Ніна, Веніамін, Сергій, Ярема.

27 січня народились:

1790 – Петро Гулак-Артемовський – український поет, байкар і культурно-освітній діяч. Основоположник жанру романтичної балади.

1839 – Павло Чубинський – український етнограф, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів Державного Гімну України.
«Душу й тіло ми положим За свою свободу, І покажем, що ми, браття, Козацького роду! Гей-гей, браття милі, Нумо братися за діло! Гей-гей пора вставати, Пора волю добувати!».

1842 – Архип Куїнджі – український живописець грецького походження, педагог. Автор картин «Українська ніч», «Дніпро вранці», «Ніч на Дніпрі».

1891 – Павло Тичина – український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч. Збірки поезій: «Сонячні кларнети», «Плуг», «Вітер з України», «Чуття єдиної родини» та ін.
«Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух, – Лиш Соняшні Клярнети. У танці я, ритмічний рух, В безсмертнім всі планети. Я був – не я. Лиш мрія, сон. Навколо дзвонні звуки, І пітьми творчої хітон, І благовісні руки.» (Павло Тичина)

1911 – Іван Гончар – видатний громадський та культурний діяч, скульптор, живописець, графік, народознавець, колекціонер. Лауреат Державної премії ім. Т.Шевченка (1989), народний художник України (1991). Один з ініціаторів створення Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, а також Музею народної архітектури та побуту України; засновник відомого в Україні й за кордоном громадського музею, який від 1960-х років став осередком українського національного відродження.
«Багато погроз і попереджень довелося почути мені від невігласів, які зневажали мою творчість, які забували про те, що без коренів немає дерева, а без дерева плодів. …Я давно поставив собі за мету жити і творити для народу. Якщо вкласти всю душу в свою працю, то потім тобі це якось повернеться.» (Іван Гончар)

1927 – Олекса Тихий – філософ, педагог, мовознавець, правозахисник, член-засновник Української Ґельсінської групи. Помер у таборі для політв’язнів.

Події 27 січня:

1860 – вперше опубліковано повне видання «Кобзаря» Тараса Шевченка.

1880 – Томас Едісон запатентував електричну лампу розжарювання.

1929 – у Відні почався установчий конгрес Організації українських націоналістів.

1944 – заснування нагород Української повстанської армії.

1973 – у Парижі підписано угоду про виведення американських військ з В'єтнаму.

1990 – білоруську мову проголошено державною мовою Білорусі.

27 січня відзначають:

• Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту.

Чи знаєте ви, що:

Уперше Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту відзначили в усьому світі у 2006 році. Проте деякі країни відзначали цей день і раніше.

Дата 27 січня була обрана тому, що в цей день радянські війська звільнили концентраційний табір Освенцим (територія сучасної Польщі).

Голокост – це страшне і нелюдське явище, яке відбувалося в період 1933–1945-х років, призвело до умисного винищення практично однієї третини євреїв, а також незліченної кількості представників інших нацменшин, породжене ненавистю і фанатизмом, затятим расизмом і принизливими забобонами, які панували тоді в фашистської Німеччини.

Генеральний секретар ООН Кофі Аннан назвав цю дату нагадуванням про уроки Голокосту, які мають загальне значення, – цього безпрецедентного прояву зла, яке не можна просто залишити в минулому і віддати забуттю.

24 січня: це цікаво знати

«Найважче завдання доручи ледареві – він знайде найлегше рішення.»
Закон Хладі

За церковним календарем 24 січня вшановують преподобного Феодосія Великого, спільних житій начальника; преподобного Михаїла Клопського, Новгородського; преподобного Феодосія Антіохійського та Єлецьку ікону Божої Матері.

У народі 24 січня називався «Феодосієве тепло». Зазвичай у цей день справді була тепла погода, але люди побоювались такого тепла і говорили: «Бійся весни у січні», адже «січень без снігу – літо без хліба», хоча тепла погода у цей день передвіщала ранню і теплу весну. Якщо на Феодосія була відлига, то готувались до затяжної весни.

Іменинники 24 січня:
Віталій, Володимир, Михайло, Степан, Терентій, Федір, Феодосій, Віра.

24 січня народились:

1854 – Іван Бутенко – український оперний співак (бас). Виконавець партій Тараса («Тарас Бульба»), Руслана («Руслан і Людмила»), Пимена («Борис Годунов»), Мефістофеля («Мефістофель») та ін.

1868 – Григорій Коваленко – автор першого (1906) в Наддніпрянській Україні підручника «Оповідання з Української історії», в якому вітчизняна історія розглядалася в контексті всесвітньої.

1879 – Станіслав Людкевич – український композитор, музикознавець, фольклорист, педагог. Автор кантат і хорових композицій на твори Т. Шевченка, І. Франка та ін.

1941 – Юрій Покальчук – український письменник, перекладач, літературознавець. Автор оповідань, повістей, романів, літературно-критичних праць.

1943 – Валентин Хрущ – український художник-нонконформіст, представник одеського андеґраунду другої половини XX ст. У 1979 р. – учасник неофіційної виставки «Сучасне мистецтво з України» (Мюнхен – Лондон – Париж – Нью-Йорк).

Сьогодні відзначають:

Міжнародний день освіти

День зовнішньої розвідки України

Події 24 січня:

Події

• 1848 — у Північній Каліфорнії Джеймс Маршал знайшов великий золотий злиток, що дало поштовх до виникнення явища, котре через рік стало називатись «золотою лихоманкою».
• 1861 — У Петербурзі вийшов друком перший номер українського щомісячника «Основа».
• 1895 — встановлено неофіційний рекорд швидкості на мотоциклі — Гленн Кертіс на власноруч збудованому мотоциклі розвинув швидкість 136,29 миль/год (близько 220 км/год).
• 1907 — В Англії організовано перший скаутський загін.
• 1918 — у ніч з 24 на 25 січня (за іншими даними 11-12 січня) було проголошено незалежність України.
• 1935 — в американському місті Річмонд надійшла у продаж перша партія баночного пива під назвою «Пінисте пиво Крюгера» («Krueger Cream Ale»).
• 1976 — сталася одна з найбільших у XX ст. катастроф танкерів-гігантів: біля берегів Франції сів на мілину танкер Olympic Bravery, який через три тижні розколовся навпіл.
• 1984 — у США в продажу по ціні 2495 доларів за штуку з'явились перші комп'ютери «Макінтош».
• 1986 — американський космічний апарат «Вояджер-2» став першим штучним об'єктом, який досягнув Урана, пройшовши від нього на відстані близько 100 тис. км.
• 1992 — Королівство Нідерланди, Королівство Лесото, Республіка Малі, Республіка Кабо-Верде визнали незалежність України.
• 1992 — Україна встановила дипломатичні відносини з Австрією і Францією.
• 2010 — фантастичний бойовик «Аватар» Джеймса Кемерона, знятий у форматі 3D, став найкасовішим фільмом в історії.
• 2011 — вибух в аеропорту Домодєдово.
• 2015 — терористи так званої ДНР обстріляли з «Градів» Східний мікрорайон Маріуполя, внаслідок чого загинуло 30 мирних жителів.

Чи знаєте ви, що:

• На англо-бурській війні (1899—1902 рр.) командиром одного із загонів бурів був українець Юрій Будяк. Він врятував Уїнстона Черчілля, який попав у полон, від розстрілу. Майбутній славнозвісний прем’єр-міністр Великобританії допоміг Ю.Будяку вступити до Оксфордського університету. У 1917 році Ю.Будяк працює в апараті Центральної Ради, а потім – радянські табори. Смерть застала його в 1943 році.
• Найбільша кількість псевдонімів була у О. Кониського – 141, у І. Франка – 99, О. Маковей користувався 56 псевдонімами.
• М. Сльозка вважається найпершим фаховим продавцем української книжкової продукції, XVII-XVIII ст. Вперше продавав видання Львівського братства, роз’їжджаючи по ярмарках.

 Із Днем соборності України!
                              У єдності наша сила!

19 січня: це цікаво знати

«Облиш забобони, обмий совість, а потім одежу, залиш усі свої хиби і підіймайся!»
Григорій Сковорода

За церковним календарем 19 січня відзначають Богоявлення Господнє, хрещення Ісуса Христа і освячують воду.

Православна церква вчить, що саме цього дня Ісус з Назарета прийшов до Іоанна. І коли той поклав Йому руку на голову, тоді й сам був охрещений від Нього. Охрестившись, Ісус вийшов з води, і розкрилися над Ним небеса, та побачив Іоанн Духа Святого, що спускався, як голуб, і зійшов на Христа, а з неба було чути голос Бога Отця: «Це Син Мій улюблений. У Ньому Моє благовоління».

На Водохреща 19 січня воду освячують у річках, ставках та криницях. Зветься вона хрещенською. Люди вірять, що вона є своєрідною панацеєю від багатьох недуг та приписують їй властивість ніколи не псуватися.

У народі за тиждень до свята на водоймах випилювали крижаного хреста, обливали його буряковим соком та прикрашали ялиновими гілками. На водосвяття відправлялися всі. Після освячення води, пучком сухих васильків кропили все у хаті та господарстві, потім писали хрестики на образах, сволоці, дверях і миснику. По обіді дівчата бігли вмиватися в йорданській воді, «щоб були рожеві лиця». А хлопці змагалися навкулачки за хреста: куток проти кутка або село проти села. Переможці забирали собі крижаного хреста.

Що не можна робити на Водохреща 

На свято Хрещення Господнє, як і на інше свято, не можна плакати та сваритися, бо можна залишитися нещасним впродовж року. Також не можна позичати гроші, щоб достаток з дому не пішов.

Не можна прати цього дня, адже вважається, що це може осквернити воду, яка у цей день цілюща. За повір'ями, не можна пірнати в ополонку на свята до сповіді та причастя. Також вважають, що не потрібно залишати взуття за порогом, щоб не хворіти весь рік 

19 січня народились:

1861 – Григорій Павлуцький – один із засновників української школи мистецтвознавства. Уперше ввів до академічного курсу цикли лекцій з історії українського мистецтва та із сучасного українського мистецтва. Активно долучився до організації українських національно-культурних установ.

1889 – Марія Тим’як – народний майстер мистецької кераміки. Створювала оригінальний побутовий посуд (миски, глечики), вазочки і фігурки, оздоблюючи їх геометричним орнаментом. Вироби зберігаються у музеях Києва і Львова.

1912 – Тимофій Левчук – український кінорежисер, народний артист, лауреат Шевченківської премії. Фільми: «Іван Франко», «Калиновий гай», «Два роки над прірвою», «Помилка Оноре де Бальзака», «Родина Коцюбинських» та ін.

19 січня відзначають:

Хрещення Господнє.

Всесвітній день снігу    

Іменинники 19 січня:
 День ангела відзначають чоловіки з іменами Роман, Андрій,  Лаврентій, Іван, Михей. Також жінки з іменами Марія, Лідія, Домінікія.
                    Події 19 січня:

1907 – у журналі «Вар’єте» з’явилися перші рецензії на кінофільми.

1906 – побачив світ перший номер першого українського сатиричного журналу «Шершень».

Чи знаєте ви, що:

1. Водохреща - свято неперехідне і належить до 12 найбільших свят року.19 січня також відзначають Богоявлення. Обидві події трапились у один день, але у давній церкві їх святкували окремо, а нині вони знову збігаються. У цей день вітаються: "Христос хрещається!", а відповідають: "В річці Йордан".

2. Хрещенська вода має особливу силу і навіть назву - Велика Агіасма, тобто Велика Святиня. Її освячують за особливим чином Великого водосвяття, яке проводять лише двічі на рік: у надвечір‘я Хрещення та у саме свято. Хрещенською водою окроплють людей, дім, худобу, а також вживають за особливої потреби. Водночас, напередодні та у свято Хрещення уся вода на світі вважається освяченою. Тож якщо нема можливості освятити у церкві, її можна просто набрати будь-де.

3. Напередодні Хрещення належить тримати суворий піст. Увечері наступає Другий Святий вечір, в народі його ще називають Голодна кутя. Вечеряють з першою зіркою. На стіл ставлять кутю, узвар та пару пісних страв, наприклад вареники з грибами чи голубці.

4. У Карпатах зберігся звичай напередодні Водохреща на річці або озері вирізати з льоду хрест, престіл і навіть церковку (капличку). Іноді їх зафарбовують буряковим соком, а також прикрашають ялиновим гіллям. Цей звичай був поширений майже по всій Україні, але у радянський час зник. Нині він відроджується у багатьох містечка та селах України.

5. Водохреща святкують три дні. Їх також називають Розколядою, адже по завершенню свята співати колядки припиняють. А зимові свята повністю завершуються.

18 січня: це цікаво знати

«Там, де виховують рятуватись, не перемагають.»
Олександр Довженко
За церковним календарем 18 січня відзначають Надвечір’я Богоявлення (Хрещенський святвечір) та вшановують священномученика Феопемпта, єпископа Нікомидійського, і мученицю Феону, волхва; преподобну Синклитикію Олександрійську; пророка Михея; преподобну Аполлінарію; преподобних Фостирія та Міну і преподобного Григорія Акритського.

  Це одне з 12 найбільших свят православної церкви, що завершує, так звані, різдвяно-новорічні святки. Засноване на згадку про хрещення Ісуса Христа в річці Йордан, де Він оголосив Себе Месією і Спасителем світу.
  18 січня, як і у Різдвяний переддень, віруючі весь день дотримуються суворого посту, а вечеряти сідають лише коли з’явиться на небі перша вечірня зірка. Цього вечора готують третю і останню кутю різдвяно-новорічних свят. Називається вона «голодною».
  На вечерю подають лише пісні страви: смажену рибу, вареники з капустою, гречані млинці на олії, кутю та узвар. Після вечері діти колись проганяли кутю. Вибігали з хати, били палками по причілку і примовляли:
  Тікай кутя з покутя,

А узвар – іди на базар,

Паляниці, лишайтесь на полиці.
  У Надвечір’я Богоявлення у церкві святять воду. Вона називається богоявленською. До богоявленської води християни віддавна мали особливе благоговіння. Вважалося, що освячена цього дня вода ще святіша, ніж з Водохреща. Нею окроплюють храми і оселі, призначають її пити тим, хто не допускається до святого причастя. Також нею окроплюють людей, житло та худобу, «щоб Бог милував від злої напасті».
Іменинниками 18 січня є:
Григорій, Роман, Аполлінарія і Феона.
         18 січня народились:

1864 – Іван Їжакевич – український живописець, іконописець, письменник, графік. Автор картин «Кий, Щек, Хорив і сестра їхня Либідь», «Тарас Шевченко – пастух», «Битва козаків зі шляхтою», «Гайдамаки під Уманню», «Повстання селян у Галичині», «Перебендя» та ін.

1894 – Василь Батюшков – український живописець. Оформлювач павільйонів ВДНГ УРСР, музеїв Лесі Українки, М. Заньковецької в Києві, Т. Шевченка в Каневі.

1899 – Ліна По (Поліна Горенштейн) – український скульптор. Творила, навіть втративши зір. Найбільшої майстерності досягла в жанрі портрета.

1936 – Степан Жупанин – український поет, педагог. Автор численних збірок для дітей.
           18 січня відзначають:
Надвечір’я Богоявлення (Хрещенський святвечір).
            Події 18 січня:
1654 – Переяславська Рада ухвалила рішення щодо приєднання України до Росії,

1944 – на Волині відбулися перші серйозні сутички Української повстанської армії з військами НКВС.

          Народні прикмети на 18 січня

1. Якщо на Водохресний вечір сніг іде — чекай доброго врожаю зернових культур
2. Якою є погода 18 січня, такою вона буде й на масницю
3. Якщо дме сильний південний вітер, то літо буде дощовим, з великою кількістю гроз
4. Якщо вночі зірок не видно і небо похмуре, то грибів восени буде дуже мало
5. Якщо людина народилася у Водохресний Святвечір, то вона буде розважливою й спокійною, небагатослівною. Як оберіг, вона може носити такі камені, як смарагд і опал
6. Сильна хуртовина або поземка 18 січня — до хорошого врожаю
7. Якщо на деревах мало снігу, то і ягід зовсім не буде. Якщо ж сніг, навпаки, вже погнув гілки на деревах — чекай багатого врожаю
8. Повний місяць у цей день віщує розлив річок навесні
9. Якщо зірки на небі 18 січня яскраві, то ягнята будуть добре плодитися
10. Якщо випав сніг у Водохресний святвечір — прикмета до того, що рік буде врожайним
11. Якщо на деревах багато снігу — буде багатий урожай плодів і меду
12. Якщо з ранку йде сніг, значить, буде багато гречки та хліба
13. Якщо чується гучний гавкіт собак, значить, весь рік полювання та риболовля будуть вдалими
14. Вважалося, що якщо худобину 18 січня нагодувати кормом з домішкою снігу, то вона без праці перенесе Водохресні морози
15. Якщо курей 18 січня нагодувати снігом, вони будуть нестися весь рік
16. Якщо хтось із членів сім’ї хворіє, його потрібно обкласти водохресним снігом, і хвороба відступить. Говорили, що такий спосіб допомагає при болях в ногах і голові.
17. Якщо у Водохресний Святвечір скупатися в лазні, це дозволить отримати здоров’я і красу
18. Сніг 18 січня кидали в колодязь, щоб вода в ньому не зіпсувалася
19. Якщо дівчина вмиється талою водою в цей день, у неї не з’являться веснянки, і не буде віспи. Також вона буде привертати увагу чоловіків
20. Якщо в цей день на вікнах і дверях накреслити крейдою хрести, то, за прикметами, можна захиститися від нечистої сили.

Щедрий вечір! Добрий вечір!
Дай, Боже, вечері багатої Вам на рік новий!
Хай щасливим буде завжди і старий, й малий!

12 січня: це цікаво знати

У народному побуті 12 січня колись варили шлунки свиней і різали гусей, а потім на нутрощах гадали на зиму. Якщо селезінка була рівною і гладкою, то очікували зими сурової. Товста печінка усередині означала, що холоднеча розпочнеться з половини зими, а широка сторона печінки до живота обіцяла морози. І ще вірили, що саме цього вечора нечиста сила влаштовує найстрашніші та найжорстокіші шабаші, а тому намагалися ввечері ніде поодинці не ходити, а у дворі, щойно сідало сонце, з ланцюгів спускали собак.

«Без пса і двір німий», казали колись по селах і не було двора, де б собака не гримів ланцюгом. Про життя пса, його звички та прикмети, пов’язані з ним, існує безліч легенд.

Зокрема, не можна бити пса ногами, бо ноги хворітимуть. Пес виє проти ночі – біду врочить: якщо виє, тримаючи голову вгору – на пожежу, коли схиливши до низу – хтось помре. Щоб запобігти цьому, радили спустити його з прив’язі і прогнати з двору.

Або ж: якщо дівчина на Святвечір, Новий рік або Андрія виносить сміття у двір й у ту мить десь у селі гавкає пес, з того боку варто чекати сватів. І ще – якщо кудись йдеш, а назустріч біжить пес – ознака того, що тобі пощастить.

За церковним календарем 12 січня вшановують мученицю Анісію; преподобного Зотика, пресвітера; апостола від 70­ох Тимона; мученика Філітера Нікомидійського; преподобну Феодору Кесарійську; преподобну Феодору Царгородську; святого Макарія, митрополита Московського.

Іменинниками ж 12 січня є:
Онисій, Федір, Макар, Ірина, Антон.

12 січня народились:

1873 – Василь Кричевський – видатний український архітектор, графік, творець стилю українського модерну в архітектурі, перший художник українського кіно, автор дизайну національного герба України – «Тризуб». Фундатор мистецької освіти в Україні.

1878 – Василь Пачовський – український поет, мислитель. Автор творів «Сон української ночі», «Світова місія України».

«Вдивім ся в себе, побачимо себе, спізнаймо своє «я», високе з природи, перебудуймо себе, перекуймо сльозаву тугу на крицьову енерґію – а тодї до нас стосувати ся будуть і прийдуть до нас учити ся, бо в нашій душі є велике творче жерело духа, на яке ми повинні і можемо бути гордї!» (Василь Пачовський)

1894 – Василь Еллан-Блакитний (Василь Михайлович Елланський) – український поет, журналіст, політичний і державний діяч, публіцист і письменник.

«Ні слова про втому! Ні слова про спокій! Хай марші лунають бадьорі й гучні… Хоч ніч облягає, – та в пітьмі глибокій Вже грають-палають досвітні вогні…» (Василь Еллан-Блакитний)

1906 – Сергій Корольов – провідний учений у галузі ракетобудування і космонавтики. Головний конструктор штучних супутників Землі та космічних кораблів.

1909 – Марія Примаченко – українська народна художниця, представниця народного примітивізму («наївного мистецтва»).

Події 12 січня в Україні:

1939 – у місті Полтава почали курсувати перші шість таксі.
1944 – опубліковано звернення президії Верховної Ради УРСР і ЦК КП(б)У до населення окупованих областей України. У ньому виголошено заклики до боротьби з окупантами та українськими націоналістами.
1950 – в СРСР знову запроваджена смертна кара за зраду, шпигунство і саботаж.
1954 – лпубліковані «Тези про 300-річчя возз’єднання України з Росією», схвалені ЦК КПРС. Тези були написані на замовлення голови агітпрому спеціально організованою з цією метою в 1952 р. групою провідних московських і київських істориків.
1955 – у Дніпропетровську відкрито регулярний рух поїздів по новому залізничному мосту через Дніпро, довжина мосту – 1,5 км.
1974 – В’ячеслав Чорновіл звернувся із заявою до голови президії Верховної Ради УРСР. У ній повідомлялося, що, починаючи з 12 січня 1972 р. (дня його арешту і початку широких репресій проти течії шістдесятників в українському літературно-громадському житті), він щорічно, як в ув’язненні так і після, відзначатиме одноденною голодовкою аж до справедливого перегляду його та інших аналогічних справ.

Це цікаво знати:

• Кістки людини на 50% складаються з води.
• У тілі дорослої людини близько 75 кілометрів нервів.
• Люди із блакитними очима більш чутливі до болю, ніж всі інші.
• Майже половина всіх кісток людини знаходиться у зап’ястях і ступнях.
• Нервові імпульси в людському тілі переміщаються зі швидкістю приблизно 90 метрів у секунду.
• При народженні в тілі дитини близько 300 кісток, у дорослому віці їх залишається всього 206.
• Найдужчий м’яз у людському організмі – язик.
• Жінки моргають приблизно в 2 рази частіше, ніж чоловіки.
• Чхнути з відкритими очима неможливо.
• Людське око здатне розрізняти 10 000 000 колірних відтінків.
• Доросла людина робить приблизно 23 000 вдихів (і видихів) за день.
• Права легеня людини вміщає в собі більше повітря, ніж ліва.
• Площа поверхні людських легенів приблизно дорівнює площі тенісного корту.

Готуймося до ЗНО з української літератури: 100 ЗАВДАНЬ У ФОРМІ КАРТОК

Приємних, позитивних, щасливих канікул!
Ось уже майже  2 тижні школярі Рівного відпочивають та набираються сил на канікулах.
Напевно, діти згадують приємні моменти навчання протягом І семестру, згадують і останній день навчання... Був цей день у ЗОШ №27 короткий, активний, дещо навіть тривожний, адже всі чекали на табелі з оцінками за семестр...
  Перед канікулами учні 6-В класу зробили генеральне прибирання свого кабінету, після чого він посвіжішав та став ще світлішим.
 Потім учням було вручено табелі успішності. Більшість дітей задоволені результатами власної праці, та завжди є можливість поліпшити навчальні досягнення. Тринадцять учнів класу закінчили І семестр на достатньому та високому рівнях ( оцінки від 7до 12). Середній бал навчальних досягнень по класу становить 8,1, що є доволі високим показником на рівні школи. На жаль, нікому не вдалося показати тільки високий рівень навчальних досягнень, але попереду ще цілий семестр, щоб поставити навчальну мету й досягти її. Зате протягом семестру учні здобули нові знання, мандрували, спілкувалися, були приємно вражені й здивовані. А це є важливішим, ніж звичайні оцінки в табелі, які, за бажання, завжди можна покращити.
А після вручення табелів хлопчики та дівчатка погуляли по першому справжньому снігу, що випав, наче подарунок, в останній навчальний день..
Щасливих канікул, діти та батьки!
До зустрічі!