У літо з книгою...
Список рекомендованої літератури для читання влітку  учням, які закінчили 6 клас
Основний список
1. Іван Франко. "Захар Беркут".

2. Андрій Чайковський. "За сестрою".

3. Михайло Стельмах. "Гуси-лебеді летять..."

4. Григір Тютюнник. "Климко".

5. Марина Павленко. "Русалонька із 7-В, або Прокляття роду Кулаківських".

6. Олександр Гаврош. "Неймовірні пригоди Івана Сили".

               Додатковий список
1. Мія Марченко. "Місто тіней".
2. Оксана Лущевська. "Задзеркалля".
3. Володимир Рутківський. "Потерчата".
4. Ірен Роздобудько. "Арсен".
5. Степан Процюк. "Аргонавти", "Марійка і Костик", "Залюблені в сонце".
6. Юліан Опільський. "Золотий лев".
7. Анатолій Дімаров. "Блакитна дитина", "Друга планета".
8. Марина Павленко. "Життя видатних дітей". "Русалонька із 7-В проти Русалоньки із Білокрилівського лісу","Hусалонька із 7-В. В тенетах лабіринту".
9. Андрій Кокотюха. "Гімназист і Чорна Рука", збірники "Мисливці за привидами", "Колекція гадів", "Подвійний капкан".
10. Володимир Малик. "Таємний посол".

11. Михайло Стельмах. "Щедрий вечір".
12. Галина Малик. " Злочинці з паралельного світу".
13. Дзвінка Матіяш. " День сніговика".
14. Марина Муляр. "Гра".
 Приємних та незабутніх вражень від спілкування з книгою!

31 травня: це цікаво знати

31 травня у народі підмічали: «З’явилося на Феодота листя на дубі – на врожайне літо». Також за останнім днем весни колись передбачали погоду вересня. Бо ж якщо він був холодний, то перший місяць осені має бути сухим і теплим.

Люди шанували дуб. Саме дуб вважався символом громовержця Перуна, і під його кроною могли встановити язичницький храм, куди приносили жертви. З дуба ж згодом стали будувати церкви. Але вважалося великим гріхом рубати дуб, а тому його валили в певний час, об’єднавшись усім селом, для того щоб розділити тягар гріха.

Під дубом могли проводитися q весільні церемонії. Так, молоді йшли до дуба, взявшись за руки, після чого повинні були три рази обійти дерево навколо, і після цього їхній союз вважався священним.

За церковним календарем 31 травня вшановують пам’ять святих отців сімох Вселенських соборів; мучеників Феодота Анкирського, Петра, Діонісія, Андрія, Павла, Христину і мучениць сімох дів: Олександру, Текусу, Клавдію, Фаїну, Євфрасію, Матрону і Юлію; мучеників Симеона, Ісаака і Вахтисія, Іраклія, Павлина і Венедима, Давида і Таричана.

Іменинники 31 травня:
Андрій, Олександра, Юлія, Петро, Павлина, Фаїна.

31 травня народились:

1880 – Олександра Смирнова-Замкова – український вчений паталогоанатом. Автор близько 90 праць, створила вчення про систему основної аргірофільної речовини, зробила важливі для науки висновки про природу розвитку тканин.

Події 31 травня:

1859 – в Лондоні запустили знаменитий годинник Біг Бен на вежі парламенту.

1868 – у Парижі відбулися перші велосипедні перегони.

1894 – відкрили електричний трамвай у Львові.

1918 – в радянській Росії введено спільне навчання школярів і школярок.

1938 – українець Антон Губенко здійснив перший в історії радянської авіації таран та залишився живим.

1946 – у Києві створено літакобудівне конструкторське бюро Олега Антонова.

31 травня відзначають:

• Всесвітній день без тютюну.

Чи знаєте ви що:

До 16 сторіччя у Європі вважали тютюн цілющим зіллям, що лікує від 36 хвороб. Проте вже через сто років з тютюнопалінням почалася жорстока боротьба, і не лише у Європі.

Так, у 1680 році у Туреччині вийшов закон султана Мурада IV про смертну кару за куріння. За цей злочин там саджали на кілок.

В Англії у XVI столітті курцям відрубували голови і виставляли їх на площі з люльками в роті. У Персії – виривали ніздрі.

В Італії вживання тютюну вважалося диявольською звичкою і курців відлучали від Церкви.

У Царській Росії до тютюнопаління ставилися також негативно. Цар Олексій Романов наказав катувати тих, у кого буде знайдено тютюн: бити батогом на «козі» до тих пір, поки не скажуть, де взяли бісівське зілля. Навіть був час, коли курцям відрізали носи і відсилали на каторгу до Сибіру.

Амністію для тютюну ввів цар Петро I, після поїздки до Голландії. Відтоді справа вирощування тютюну стала державною і оскарженню не підлягала.

У XX столітті Адольф Гітлер пояснював своїм підлеглим принципи окупаційної діяльності на Сході: «Для них, для слов’ян, жодних щеплень, жодної гігієни. Лише горілка і тютюн».

У літо з книгою...
Рекомендований список літератури для читання влітку  учням, які закінчили 5 клас

                                                 Основний список
 1. Микола Вороний . "Євшан-зілля".

2. Володимир Рутківський. "Джури козака Швайки".

3. Емма Андієвська. Казки.

    4. Леся Воронина. "Таємне Товариство боягузів, або Засіб від переляку № 9".

5. Всеволод Нестайко. "Тореадори з Васюківки".

6. Ярослав Стельмах. "Митькозавр із Юрківки, або Химера лісового озера".

                          Додатковий список
1. Оксана Іваненко. "Тарасові шляхи".
2. Ярослав Стельмах. " Найкращий намет", "Вікентій Прерозумний".
3. Всеволод Нестайко. " Таємниця Віті Зайчика", "Червоний талісман", "Неймовірні детективи".
4. Ігор Калинець. "Казки зі Львова", "Хлопчик-Фігурка, який задоволений собою."
5. Іван Багмут. "Пригоди чорного кота Лапченка, описані ним самим".
6. Андрій Кокотюха. "Таємниця козацького скарбу", "Таємниця зміїної голови", "Таємниця підводного човна".
7. Галина Пагутяк. "Втеча звірів, або новий бестіарій".
8. Катерина Штанко. "Дракони, вперед!".
                                     Приємних вражень від читання!

30 травня: це цікаво знати

З усіх втрат втрата часу найтяжча.
Григорій Сковорода

У народі 30 травня молилися апостолу Андроніку (Ондрону) про порятунок від посухи і надмірної спеки. Його просили «відчинити небесні врата, щоб дощі пролилися на зерно, яке в землю лягло».

На Євдокію селяни бралися підгортати картоплю, яка до цього періоду підростала.  Погода в цей день показує, яким буде все літо. «Яка Євдокія – таке і літо», – говорили в народі. Молодий місяць на Євдокію обіцяє затяжні літні дощі, вітер північний – часті грози.

За церковним календарем 30 травня вшановують апостола Андроніка і святу Юнію; мучеників Солохона, Памфамира і Памфалона, воїнів; святого Стефана, патріарха Константинопольського; преподобну Єфросинію, в миру Євдокію, велику княгиню Московську.

Іменинники 30 травня:

Євдокія, Єфросинія, Степан, Фелікс, Ян.

30 травня народились:

1872 – Константина Малицька (Віра Лебедова, Чайка Дністрова) – українська письменниця, педагог, діячка культурно-освітніх товариств у Галичині.

1887 – Олександр Архипенко – український та американський скульптор і художник, один із основоположників кубізму в скульптурі. Кращі твори: «Танок», «Анжеліка», бюст І. Франка.

1915 – Богдан Весоловський – український композитор, автор численних українських романсів («Прийде ще час», «Чорні очі», «Усміх»).

30 травня відзначають:

• Всесвітній день боротьби проти астми і алергії.
• День жіночої емансипації або День емансіпе.

Події 30 травня:

1884 – відкрито рух Катеринославською казенною залізницею, яка з’єднала Донецький вугільний і Криворізький залізорудний басейни.
1921 – засновано Донецький гірничий технікум (з 1926 р. – гірничий інститут).
1923 – у Празі засновано Українське історико-філологічне товариство на чолі з Дмитром Антоновичем.
1985 – у Франції на авіакосмічному салоні відбувся перший показ літака Ан-124 «Руслан».
2000 – у день похорону українського композитора Ігоря Білозіра, померлого від травм, отриманих у бійці з шовіністично налаштованими молодиками, на вулиці Львова вийшло понад 100 тисяч людей.

Чи знаєте ви що:

Наші щоденні звички можуть бути згубними для здоров’я

Душ кожного дня. За словами лікаря-консультанта, дерматолога лондонської клініки Cranley Ніка Лоу, гаряча вода у поєднанні з милом можуть позбавити шкіру жирів, що призводить до сухості, появи тріщин і навіть інфекції.

Прибирання. Вчені встановили, що прибирання може бути шкідливим для здоров’я. Так, науковці оглянули 100 працюючих чоловіків та жінок і виявили, що ті, хто бере на себе відповідальність за чистоту в домі, мають підвищений тиск, на відміну від тих, хто цього не робить. У матеріалі видання «Psychosomatic Medicine» зазначалося, що найбільшу проблему становить не саме прибирання, а переживання – як з ним впоратися. А ще й використання побутової хімії може спровокувати виникнення астми.

Спати протягом 8-ми годин. Загальновідоме поняття про те, що спати необхідно вісім годин щоночі, не зовсім правильне. За словами професора Джима Хорна із Центру дослідження сну Університету Лафборо, якщо ви спите по вісім годин, то можете відчувати себе більш втомленим. Він вважає, що короткий, тривалістю від 4-х до 15-ти хвилин денний сон, є більш ефективним і дорівнює одній годині нічного сну. «Сотні років тому, розповсюдженою практикою був поділ щоденного сну на декілька сегментів», пояснює професор.

   І перед віртуальним останнім дзвоником - останні в цьому навчальному році творчі дитячі роботи

Павлюк Валерії

Германюка Дмитра

Гнатенка Андрія

Гук Анастасії

Величка Дениса

 Карантинна творчість дітей
                                          Різна, як і самі діти...

Робота Євгенії Рембовської

Робота Анастасії Мичак

Аліни Григор'євої

Ліани Геворгян

Тетяни Чайки

Олександра Корнієнка

Лілії Концимал

Робота Євгенія Макоїда

Вікторії Семенюк

Єлизавети Реньжиної

Кіри Денисюк

Ксенії Можейко

Анастасії Мовчанюк

• Нові дати проведення ЗНО 2020
• У Міністерстві освіти і науки України затвердили терміни проведення зовнішнього незалежного оцінювання у 2020 році.
  Нові дати повідомили на офіційному сайті відомства.
  Основна сесія ЗНО розпочнеться 25 червня і триватиме до 17 липня.
• математика — 25 червня;
• українська мова і література — 30 червня;
• фізика — 2 липня;
• іспанська, німецька, французька мови — 6 липня;
• англійська мова — 7 липня;
• історія України — 9 липня;
• біологія — 13 липня;
• географія — 15 липня;
• хімія — 17 липня.
• Додаткова сесія ЗНО запланована на 23 липня – 11 серпня
• До 4 червня 2020 року зареєстровані учасники зможуть завантажити зі своїх  інформаційних сторінок запрошення-перепустки, де буде зазначено час і місце проведення тестувань.
  Інформацію про результати основної сесії зовнішнього незалежного оцінювання з усіх навчальних предметів буде розміщено на інформаційних сторінках учасників тестування до 29 липня 2020 року.

                               Дитяча карантинна творчість                                

 За покликанням можна переглянути презентації та буктрейлери:
Буктрейлер Дмитра Лазаревича

Буктрейлер Анастасії Мичак            

Презентація Євгенії Рембовської    

Презентація Едуарда Степасюка

Презентація Анастасії Токмакової

Презентація Олександра Корнієнка

                       

Мамам...

Найвеличніше, найсвятіше слово у світі - МАМА!

Мама - почесна, але й найвідповідальніша , головна!, місія жінки. 

Мама сильна й ніжна, непоступлива й піддатлива! 

Мама усе встигає, усе помічає, усе розуміє!

Мама може допомогти навіть тоді, коли всі інші знемоглися!

Мама - взірець для наслідування власним дітям.

Мама знає всю або майже всю шкільну програму.

Мама - активний учасник шкільного процесу, його опора й оберіг.

Мама вміє готовити, шити, вишивати, ліпити з тіста та пластиліну, малювати, створювати презентації, редагувати....

Мама знається на дитячих хворобах, мультфільмах, новинках дитячої іграшкової індустрії.

Мама може викладати на курсах перукарської та кулінарної майстерності.

Мама, якби в неї був час, видала б десятки книг із психології спілкування з новонародженими, підлітками, вихователями, учителями, лікарями, викладачами...

Мама постійно знаходить собі роботу.

Мама - творча, оригінальна, весела та  самовіддана людина.

Мама - це Всесвіт!

МАМИ, зі святом!

МАМОЧКО МОЯ, зі святом! Люблю тебе безмежно!

9 травня: це цікаво знати

  9 травня здавна намагалися посадити горох, заговорений на хороший урожай. Вважали, що це – найкращий день для посадки не лише гороху, а й картоплі. Наші пращури помітили таку городню прикмету: якщо лист берези розвернувся повністю – можна саджати картоплю. Саме свято мало різні назви: Степан-рівнопашець, Степанів день, Глафіра-горошниця. Також говорили, що 9 травня потрібно з радістю зустрічати ластівок, які повертаються з перелітних країв.

У народі

Якщо цього дня сніг пішов, – рік буде легким для худоби. Також сніг обіцяє хороший врожай гречки. Мороз у цей день обіцяє повторні заморозки за тиждень. Якщо ця прикмета збувається, то кажуть, що осінь теплою буде.

За церковним календарем 9 травня вшановують священномученика Василія, єпископа Амасійського; праведну Глафіру, діву; преподобного Іоанникія Дівиченського; святителя Стефана, єпископа Великопермського.

Іменинники 9 травня:
Василь, Степан, Глафіра.

9 травня народились:

1871 – Володимир Гнатюк – український фольклорист, етнограф, мовознавець, літературознавець. Започаткував систематизоване видання фольклорних та етнографічних матеріалів («Галицько-руські анекдоти», «Галицько-руські народні легенди», «Коломийки», «Колядки та щедрівки»).

1933 – Роман Андріяшик – український письменник, журналіст, лауреат Шевченківської премії за роман про Ю. Федьковича «Сторонець».

9 травня відзначають:

• День Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.

Події 9 травня:

1913 – перший політ гідроплана С-10 «Гідро» Ігоря Сікорського.

1945 – офіційна перемога СРСР над нацистською Німеччиною. На ЦА ім. М. В. Фрунзе приземлився Лі-2 з екіпажем А. И. Семенкова, що доставив у Москву акт про капітуляції нацистської Німеччини.

Чи знаєте ви...

п’ять фактів, чому українцям не треба святкувати 9 травня

1. 9 травня – радянське свято

Як відомо, день капітуляції Німеччини відбувся 8 травня 1945 року. Це сталося о 23:01. Але враховуючи різницю у часі, формально у Москві це вже було 9 травня. І Сталін вирішив відокремитися від усіх, щоб показати, що це була суто заслуга Радянського Союзу. Відтак, у Європі днем перемоги над німецьким нацизмом вважається 8 травня, а відзначення 9 травня з самого початку отримало ідеологічний антизахідний підтекст.

При цьому Сталін не поспішав бурхливо відзначати “День побєди”. Наприкінці 1947 року він скасував це свято. І за його часів, і за часів правління Хрущова, 9 травня не було вихідним. Адже жили багато учасників війни, які пам’ятали її жахіття, а ветеранів держава кинула напризволяще, тому їм було не парадів.

“Світлим святом” 9 травня стало в 1965 році, коли з’явилося нове покоління, яке вже не пам’ятало війни. Саме в період “застою” у Союзі була витворена концепція “Великої Вітчизняної” з набором відповідних ідеологем: звірства німецьких фашистів, героїзм радянського народу, гуманізм радянських воїнів, які визволили Європу. Втіленням цих ідеологем стало святкування 9 травня. “Дєнь побєди” перетворився в найбільш шановане радянське свято. Та сталося це, передусім, завдяки масованій пропаганді.

Комуністичне 9 травня дісталося у спадок й Україні. Наші можновладці не знали, що з ним робити. Вони продовжували відзначати цей день, підживлюючи радянські ідеологеми “Великої Вітчизняної”. І невдовзі це стало проблемою для нашої держави.

Використовуючи ці ідеологеми, російська пропаганда представила жителям Криму, Донбасу, частково Сходу й Півдня України київську постмайданну владу як “фашистську”, з якою треба боротися.

2. Для українців війна почалася в 1939-му, а не в 41-му

Російська пропаганда старанно уникає згадок про те, хто саме розв’язав Другу світову війну. Відповідь на це запитання трохи змінює уявлення про “радянський народ-переможець”. Так, Друга світова розпочалася 1 вересня 1939 року нападом німецької армії на Польщу. А 17 вересня на Польщу напав Радянський Союз.

У результаті цього нападу Західну Україну було приєднано до СРСР. Зауважте, що при цьому Радянський Союз спочатку брав участь у Другій світовій війні на боці Німеччини.

Саме тому для України є помилковим вважати, що “велика війна” почалася 22 червня 1941 року, коли Радянський Союз став жертвою нападу Гітлера. Для українських земель війна почалася майже на два роки раніше і супроводжувалася репресіями проти мирного населення, а “Велика вітчизняна” – ще один радянський міф.

3. 9 (?) травня перемогли фашизм, але Україна так і лишилася залежною від тоталітарного СРСР

Коли ми говоримо про ці дні, важливо відзначити два моменти. Так, це була перемога над нацизмом. Утім, у Східній Європі на зміну одному тоталітаризму прийшов інший. Відтак, Росія як спадкоємець СРСР не має жодного права монополізувати свято перемоги над нацизмом, як вона зараз робить із суто ідеологічних міркувань.

До того ж, радянська влада боролася з українською інтелігенцією, мовою і, власне, самими українцями протягом всього свого існування. Ми маємо бути вдячні тоталітарному Союзу, який викорінював, відправляв у заслання, знущався над всім нашим? Аж ніяк.

4. “Георгіївська стрічка” – символ імперських амбіцій Росії, а не перемоги над нацизмом

Формування “георгіївської стрічки” має тривалу історію. Уперше вона з’являється на ордені святого Георгія, заснованому імператрицею Катериною ІІ (та, що знищила Січ) 1769 року. Найбільш вірогідною є версія, що гама стрічки була взята з чорно-жовто-білого прапору Російської імперії. Інша версія – кольори символізують вогонь та дим, що підкреслює її суто військовий характер. Після приходу до влади більшовиків у 1917 році, георгіївські нагороди припинили офіційне існування. Ними продовжували нагороджувати лише представники білогвардійського руху за активну боротьбу з радянською владою.

У Радянському Союзі комплекс “георгіївських” нагород юридично не існував. Це було цілком логічно, адже радянська влада протиставляла себе дореволюційному самодержавству. Однак 8 листопада 1943 року в СРСР було засновано орден Слави, стилістично схожий на орден святого Георгія, який також також містив стрічку з трьома чорними та двома оранжевими смужками.

Чорно-оранжева стрічка фігурувала також у іншій радянській нагороді – медалі “За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 рр”, заснованою 9 травня 1945 року. Згідно з указом, її мали право отримати усі, хто “брали безпосередню участь у бойових діях на фронтах Великої Вітчизняної війни”.

Спроби утвердити гвардійську стрічку під назвою “георгіївська” як символ перемоги над нацизмом розпочалися 2005 року в Росії. З ініціативи державної інформаційної агенції “РИА Новости” стартувала однойменна акція. За її задумом, вона мала стати символом Перемоги, а також пов’язати радянську історію з військовою славою дореволюційної та сучасної Росії.

У всіх випадках чорно-оранжева стрічка, яка використовувалася у символіці Російської імперії, потім білогвардійському русі, у радянських нагородах наприкінці та після Другої світової війни, а також у сучасних російських відзнаках, символізувала силу та міць російської армії, велич РФ.

Після Революції Гідності в Україні “георгіївська стрічка” перетворилася ще й на символ проросійських сепаратистів. Уже давно пора відмовитися від “колорадських лєнт”.

5. Не святкувати, а вшановувати

Загальні демографічні втрати України в Другій світовій, включно з убитими, жертвами концтаборів й депортованими, становлять не менше 14 млн осіб. З 41,7 мільйона людей, які мешкали до війни в УРСР, на 1945 рік залишилося тільки 27,4 мільйони!

При цьому у воєнних діях загинули, як мінімум, 8 мільйонів українців. Депортації в Сибір, Казахстан і на Далекий Схід – це ще понад мільйон жителів УРСР, переважно із західних областей. Втеча частини населення з окупантами, страшна цифра – 2,4 мільйони остарбайтерів із 2,8 мільйона радянських людей, загалом вивезених у нацистське рабство!

На руїни перетворилися 720 українських міст і містечок, 28 тисяч сіл, з яких 250 спалено вщент, знищено 16,5 тисяч промислових підприємств, 18 тисяч лікувальних закладів, 33 тисячі шкіл, вузів, технікумів та НДІ; а також понад 33 тисячі колгоспів, радгоспів, МТС. І все це зробили не тільки нацисти, а й радянські війська під час відступу.

То ж що ж тут святкувати? Ветеранів Другої світової вже майже не лишилося серед живих, тому єдине, що ми можемо зробити – це вшанувати їхню пам’ять. Досить вже піддаватися маніпуляціям – спочатку Сталіна, тепер Путіна, щодо того, що треба якесь парадне свято 9 травня, бо Сталіну так захотілось. З цим сталінізмом пора закінчувати.

Вихідний та офіційне відзначення завершення Другої світової також варто перенести з 9 на 8 травня. Це свідчило б і про нашу відмову від комуністичного минулого, і про європейську орієнтованість. Так звана “пабєда” має бути вшануванням пам’яті загиблих у Другій Світовій війні, а не помпезними парадами, шашликами, алкоголем та російським шансоном.

7 травня: це цікаво знати

За народним календарем у минулі часи до 7 травня у селян закінчувався хліб, розпочинався голодний травень: «Ну, хліб-то давно весь вийшов, піди візьми у Савки в лавці». У давнину з цього дня бувало ще 12 холодів. У садах починають квітнути яблуні, розгортають бруньки груші. Вважалося, що цього дня людей гне до землі, і пристає різна марнота. Для позбавлення від напасті, селяни молилися і вмивалися святою водою.

За церковним календарем 7 травня вшановують мученика Саву Стратила і з ним 70-ох воїнів; преподобного Саву Києво-Печерського і преподобного Олексія, затворника Києво-Печерського, в Ближніх печерах; мучеників Пасикрата і Валентина; мучеників Євсевія, Неона, Леонтія, Лонгина та інших; преподобного Фому, юродивого; преподобну Єлизавету, чудотворицю; Молченську ікону Божої Матері.

Прикмети і традиції на Євсєвіїв день

•     Якщо сьогодні багато комарів - значить, урожай буде багатим.
•     Сьогодні дівчата розсипали жменю вівса на підлогу і ворожили за малюнками. Півколо означало швидке заміжжя, кілька окремих острівців - розлад у родині, а вертикальні лінії - швидке поповнення.
•     Вважалося, що сьогодні людей долає нудьга і мука. Якщо піддатися їм, то так пройде весь наступний рік.

Іменинники 7 травня:
Валентин, Єлизавета, Олексій, Леонтій, Сава.

7 травня народились:

1840 – Петро Чайковський – російський композитор, диригент, музично-громадський діяч. Мав українське коріння. В Україні написав понад 30 творів.

1855 – Микола Кащенко – український біолог, ембріолог, селекціонер, один із перших українських академіків, засновник акліматизаційних садів у Томську і Києві. Разом з В.О.Караваєвим створив зоологічний музей і був його першим директором.

7 травня відзначають:

Всесвітній день пароля

День відчинених вікон

 День радіо.
Відзначається на честь геніального винаходу видатного фізика Олександра Попова. Саме 7 травня 1895 року він зробив наукову доповідь про новий метод бездротової передачі електричних сигналів з використанням радіохвиль і провів перший публічний сеанс радіозв'язку. Через рік Попов представив перший прилад, здатний передавати радіосигнали, переславши на відстань близько 250 метрів радіограму, яка складалася всього лише з двох слів: Генріх Герц. Вперше День радіо відзначили в СРСР у 1925 році.

Події 7 травня:

1610 – Галілео Галілей відкрив перші три супутника Юпітера (Іо, Європу, Ганімед).

1895 – у Санкт-Петербурзі російський фізик та електротехнік Олександр Попов продемонстрував винахід, який став прототипом радіо.

1920 – в ході радянсько-польської війни польська армія та українські частини Симона Петлюри зайняли Київ.

1937 – Німеччина та Італія оголосили про створення військового союзу, відомого як «Вісь Рим–Берлін».

1945 – о 2 год. 41 хв. у Реймсі, в штаб-квартирі генерала Двайта Ейзенхауера був підписаний акт про безумовну капітуляцію німецьких військ.

1954 – уряди США, Франції та Великої Британії відмовились прийняти СРСР в члени НАТО.

1984 – в Москві на вулиці кадебістами схоплений Андрій Сахаров і доставлений в Горьківську обласну клінічну психіатричну лікарню ім. Семашка.

1999 – вперше з моменту розколу християнської церкви у 1054 році Папа Римський Іван Павло II відвідав православну країну – Румунію.

Чи знаєте ви, що:

Пісня «Реве та стогне Дніпр широкий...» своїм народженням завдячує Марку Кропивницькому. Про те, що слова належать Т. Г. Шевченку, відомо всім, а от автора неповторної мелодії мало хто знає. Це композитор і педагог Данило Крижанівський. Любитель українського театру, він часто слухав, з яким натхненням читав Кропивницький «Причинну» Т. Г. Шевченка. І у нього народилася думка покласти на музику окремі строфи цієї поеми. Вона дуже сподобалася Марку Лукичу, і він вирішив будь-що надрукувати її. Проте, обидва наклади збірок текстів з нотами (1884 та 1896 року), де була і ця пісня, конфіскувала поліція. І тоді Кропивницький вирішив піти іншим шляхом.

В Одесі, де він на той час гастролював, з’явилися афіші, які запрошували на нову виставу. У призначений день простору залу, орендовану Марком Лукичем, заповнили робітники і студенти. Це був вечір пам’яті Кобзаря. У першому ряду сидів околоточний наглядач Рутковський. І ось, коли вистава добігала кінця, Кропивницький вийшов на авансцену і замість звичайної пісні, яку він повинен був виконувати за розвитком дії, могутнім голосом заспівав: «Реве та стогне Дніпр широкий...»

Публіка мимоволі пiдхопилася з місць, зустрівши овацією нову пісню. Околоточний, оцінивши поведінку глядачів як політичну демонстрацію, покликав поліцію. Але на нього ніхто не звертав увагу. Кропивницький співав, а публіка, підхопивши урочисту мелодію, сміливо підспівувала йому. Так відбулося перше прилюдне виконання славнозвісної пісні, яка з часом стала широко відомою в народі.