Сторінки

Сторінки

Сторінки

субота, 20 лютого 2016 р.

20 лютого: це цікаво знати

20 лютого за григоріанським календарем 51 день року. До кінця року залишається 314 днів.
За церковним календарем 20 лютого вшановують святителя Парфенія, преподобного Луку, 1003 мученика Нікомідійських.
У народі з 20 лютого ще з давніх часів існують дні поминання померлих родичів, які називалися «дні дідів». Якраз «зимові діди» у дохристиянські часи припадали на 20-те лютого. Цього дня готували обрядову страву і залишали на ніч для небіжчиків, “щоб діди повечеряли”. Деінде коливо, виготовлене з куті, меду та узвару, відносили й на кладовища. До речі, цю їжу ще називали “четвертою страшною кутею”, бо готували її також і на поминки. Також наші предки поминали родичів після Великодня, перед Зеленими святами та перед Пилипівським постом. В цей час колись не брали шлюбів і не організовували будь – яких розваг.
Іменинниками 20 лютого є:
Парфеній, Лука, Петро
20 лютого народились:
1887 — Олександр Удовиченко, український військовий і громадський діяч, генерал Армії УНР, віце-президент УНР в екзилі (1954—1961);
1888 — Василь Барвінський, український композитор, піаніст, музикознавець;
1889 — Лев Ревуцький , композитор, педагог, музичний і громадський діяч;
1905 — Улас Самчук, український письменник, журналіст і публіцист, громадський діяч.
Події 20 лютого:
1649 — Богдан Хмельницький почав переговори з поляками про визначення кордонів Запорізького війська.
20 лютого відзначають:
Всесвітній день соціальної справедливості
20 лютого 2011 року за Місячним календарем 19-тий день. Цей день є гарним і водночас небезпечним. День вищої мудрості. Однак саме цього дня чіпляються неприємні люди, від яких потім важко сховатися. Не обіцяйте зайвого. Обіцяне доведеться виконувати.
Чи знаєте ви, що:
  • Найбільшою битвою з XVII ст. до середини XX ст. є Берестейська битва 1651 року між Україною і Кримом з одного боку, і Річчю Посполитою — з другого. В ній брало участь до 600 тис. воїнів. Тільки битви другої світової війни, зокрема на Курській дузі, біля Москви і Берліна мали більші масштаби.
  • Кожух в українців завжди вважався символом достатку, заможності, влади і здоров'я. Його використовували в багатьох обрядах. На різдвяні свята козу одягали в кожух навиворіт. Під час весілля молоду садили на кожух, який символізував домашнє вогнище. Теща вперше зустрічала зятя у вивернутому кожусі, «щоб зять був багатий, як кожух волохатий». На кожух клали щойно народжене дитя. Також залишилися приповідки: «Зимою без кожуха буде скруха» або «Кожух та свита – то душа сита».

Немає коментарів:

Дописати коментар