Мамине слово

4 лютого: це цікаво знати

За церковним календарем 4 лютого вшановують апостола Тимофія, пресвяту мученицю Анастасію Персіянку, пресвятого мученика Анастасія-диякона Печерського, преподобного Макарія чудотворця, мучеників Мануїла, Георгія, Петра, Леонтія, єпископів Симонія, Гаврила, Іоанна, Леонта, Парода.

У народі підмітили, що 4 лютого, на Тимофія, — день заметілей, хурделиць і морозу: «Це не диво, що Афанасій-ломоніс (31 січня) морозив ніс, а ти почекай тимофіївських морозів».

Саме мороз визначав майбутню погоду. Якщо у мороз спітніли віконниці і рами, слід чекати потепління. Якщо «морозні візерунки» підіймаються вгору по склу, значить мороз продовжуватиметься, а якщо похилились — на відлигу. Якщо опівдні на Тимофія світить сонце — весна буде ранньою. А ще вважають – «Чим більше снігу випаде на Тимофія, тим більший буде врожай зернових».

Іменинниками 4 лютого є:
Тимофій, Петро, Гаврило, Юрій, Макар, Іван

4 лютого народились:

1854 — Сидір Мидловський, український актор і письменник. Кілька його пісень стали народними.
1880 — Климент Квітка, український музикознавець-фольклорист, чоловік Лесі Українки. Зібрав понад 6000 народних пісень.
1885 - Степан-Максим Балей, український і польський психолог, педагог, філософ.

4 лютого відзначають:

Всесвітній день боротьби проти раку

Події 4 лютого:

1720 — Аби завадити проникненню злочинців у Петербург, Петро I видав указ встановити в місті шлагбауми. Їх встановлювали в кінці вулиць і опускали на ніч.
1793 — Другий поділ Польщі, внаслідок якого Волинь i Поділля приєднано до Російської імперії.
1945 — у Лівадії (Крим) відкрилася Ялтинська конференція — вершинна дипломатична зустріч лідерів США, Великобританії й СРСР з метою вирішення питань закінчення Другої світової війни та повоєнного ладу.
2004 — Почала роботу соціальна мережа Facebook. Її заснував студент Гарвардського університету Марк Цукерберг.
2005 — Верховна Рада України затвердила Юлію Тимошенко на посаді прем'єр-міністра України.

Чи знаєте ви, що:

Місце для оселі, криниці або храму наші предки визначали спеціальними способами. На вибране для будівництва місце ввечері насипали кілька жменьок зерна. Якщо вранці збіжжя не було поруйноване, то вважалося, що місце придатне для життя. Коли ж поклювали птахи або поточили миші — не придатне.

Джерела для криниць виявляли за допомогою дерев'яного вугілля, яєць, вовни чи листка лопуха, залишаючи їх на ніч. Якщо вони були зволожені або на них з'являлися краплини, то тут і копали колодязь.

На місце будівництва храму ставили глечика і залишали його на кілька днів. Якщо середину глечика засновував павук, це вважалося доброю прикметою. Якщо ж навпаки, то навіть люди не хотіли будуватися там.