Мамине слово

7 жовтня: це цікаво знати

«Огидна річ – наша терплячість. Наша звичка відмовляти собі у всьому. Так все може відмовитися від нас».
(Ліна Костенко, «Записки українського самашедшого»)

У народі 7 жовтня вшановували Феклу. Їй молилися, аби свята вберегла хліб від пожежі, який з цього дня починали молотити на токах. Вважалося, що день Фекли є останнім для збору царя грибів – боровика. Також підмічали, що з Фекли ночі ставали темнішими, а день вже зменшувався «кінськими кроками».

Існувало повір’я — що цього дня зав’яжеш, ніколи не розв’яжеться. Тобто зав’язані цього дня знайомства залишаться на довгі роки і перейдуть у міцну дружбу, а подружнє життя — не розв’яжеться довіку.

За церковним календарем 7 жовтня вшановують рівноапостольну першомученицю Феклу, преподобного Никандра, преподобного Копрія, мученика Галактіона та святого Владислава Сербського.

Іменинниками 7 жовтня є:

Владислав, Данило, Фекла і Галактіон.

Ім'я Владислав має слов'янське походження і означає «той, що волоіє славою». Владислави з дитинства дуже прив'язані до своєї мами. Намагаються її ніколи не хвилювати. У школі тактовно ставиться до дівчаток. Дорослим Владиславом у жінках подобається витонченість та беззахисність. З дітей більше любить дочку. Надає перевагу сімейному затишку.

Події 7 жовтня:

1253 — коронація галицько-волинського князя Данила Романовича (Галицького) королівською короною, надісланою Папою Іннокентієм IV. Данило Галицький (1201 – 1264) відновив і розбудував Галицько-Волинську державу. Сприяв розвитку міст, залучаючи туди ремісників і купців. За його правління були побудовані міста Холм, Львів, Кременець, Данилів, Стіжок. За часів його князювання Галицько-Волинська держава, маючи кордони по Карпатах, Дніпру та Дунаю, була фактично найбільшою державою Європи, праобразом першої української національної держави.

«Історичною заслугою Данила Романовича було об’єднання в одне князівство земель Галичини і Волині, роз’єднаних після смерті Романа… Данилові не вдалося здійснити свого найголовнішого наміру — визволити західні землі з-під ординського ярма. Але державна організація, яку він створив, була настільки сильна, що ханські орди не змогли її зруйнувати, і Галицько-Волинське князівство знову підвелося із занепаду і набрало нової сили» (Іван Крип’якевич)

Чи знаєте ви, що:

В українській історіографії Данила Романовича Галицького вважають найвидатнішим з усіх правителів західних князівств.

На тлі тих складних обставин, в яких йому доводилося жити і діяти, його досягнення були справді видатними. Водночас із відновленням і розширенням володінь батька Данило Галицький стримував польську та угорську експансію. Подолавши могутність бояр, він досяг найвищого розвитку своїх володінь серед держав Східної Європи.

Проте, не всі його плани вінчалися успіхом. Данилові не вдалося втримати Київ, як і не вдалося здійснити свою найважливішу мету — позбутися монголо-татарського іга. І все ж, він спромігся звести тиск монголо-татар до мінімуму.

Намагаючись відгородитися від впливів зі Сходу, Данило звернувся на Захід, тим самим подавши західним українцям приклад, який вони наслідуватимуть в усі наступні століття.