Мамине слово

Ікона "Трійця Святої Анни"

22 грудня: це цікаво знати

За церковним календарем 22 грудня відзначають зачаття святою Анною Пресвятої Богородиці Діви Марії та вшановують святу Пророчицю Анну.

У народі 22 грудня, вшановуючи Ганну Зимову, старші люди казали: “Прийшли Ганни – сідай у сани”, адже вважалося, що у цей день брав «зачаток» Новий рік, а після дня Ганни зима набирала розгін. Оскільки цей день пов’язаний з зачаттям, він має особливе значення для вагітних жінок. Вони повинні постувати і не виконувати будь-якої роботи.

Також день Ганни Зимової ще називають “родинами сонця”. Бо 22 грудня — день зимового сонцевороту. Світловий день найкоротший у році і після нього наше світило повертає на літо, а зима — на мороз. Від цього часу жінки колись починали готуватися до Різдва – білили хати та прибирали оселі.

А за погодою 22 грудня визначали погоду до кінця зими та на Новий рік. “Яка Ганна до ніченьки, така зима до весноньки” і “Якщо на Ганни сонце променисте – Новоріччя буде морозним; якщо ж ховається за хмари, а на деревах висне іній – під Новий рік буде відлига”.

Іменинниками ж 22 грудня є:

Ганни, Степани, Софрони.

Події 22 грудня:

1917 – у Києві засновано Українську академію мистецтв (з 1934р. Державний художній інститут).

22 грудня відзначають:

День енергетика (Свято встановлено в Україні «…на підтримку ініціативи працівників енергетики та електротехнічної промисловості України…» згідно Указу Президента України «Про День енергетика» від 12 листопада 1993 р. № 522/93).

День працівників дипломатичної служби (Свято встановлено в Україні «…ураховуючи важливу роль працівників дипломатичної служби України у підтриманні мирного і взаємовигідного співробітництва України з членами міжнародного співтовариства, забезпеченні при цьому національних інтересів і безпеки України, а також захисті прав та інтересів громадян і юридичних осіб України за кордоном…» згідно Указу Президента України «Про День працівників дипломатичної служби» від 21 листопада 2005 р. № 1639/2005).

22 грудня народились:

1744 — Данило Самойлович, український медик, засновник епідеміології в Російській імперії, фундатор першого в Україні наукового медичного товариства. Першим довів можливість протичумного щеплення.

1833 — Марко Вовчок (Марія Вілінська), українська письменниця. Автор повістей «Інститутка», «Кармелюк», «Невільничка», «Сава Чалий».

Чи знаєте ви, що:

Про Марію Вілінську (Марко Вовчок)
Чоловіки нею захоплювалися, боготворили, кохали й проклинали. Через неї накладали на себе руки. Жінки пліткували, ревнували, заздрили, осуджували й ненавиділи.

За Опанаса Марковича Марія Вілінська вийшла заміж у 16 років, як згодом вона зізнавалася Герценові, ”не кохаючи, а лише прагнучи незалежності”.

Пантелеймон Куліш писав про Марію Маркович: ”Її легковажність і зрадливість загубили мене”

Роман з Іваном Тургенєвим переріс у дружбу, що тривала до смерті письменника 1883 року.

Для невиліковно хворого на сухоти професора історії Степана Єшевського Марко Вовчок була останнім коханням.

Олександра Герцена вона відвідала у 1859 року на англійському острові Вайт, де й зав’язався кількарічний роман.

Літературний критик Микола Добролюбов закохався у Марко Вовчок навесні 1861 року в італійському Неаполі. Олександр Пассек заради Марії Маркович знехтував кар’єрою, відчаєм матері й обуренням знайомих.

Із видавцем і письменником П’єром-Жулем Етцелем стосунки почались як романтичні й перейшли у ділову співпрацю на 40 років.

Трагічну загибель свого троюрідного брата Дмитра Писарєва Марія Маркович пережила дуже тяжко. З своїм другим чоловіком, молодшим на 17 років, Михайлом Лобачем-Жученком, Марко Вовчок прожила свої останні 30 років.