Мамине слово

         
******За пазухою сіре кошеня

Зігріло вкотре серце після бою;

Не маючи ні роду, ні звання

Воно було солдатом і героєм.

За латами дешевої броні,

Опалені розпушувало вуса.

З тривогою дивилось на вогні

Пекельного на Сході землетрусу.

 Таке патріотичне і смішне

З душі збивало скрутності оскому,

Здавалося теплішим за шинель,

Коли мурчало пісню колискову.

Торкалося рожевим язиком

До ран, що запалилися від гною,

І пахло дивовижно молоком,

Домівкою, дитинством та війною.

І байдуже, де Захід, чи де Схід;

Воно загралось гільзами з патронів:

Маленьке і беззахисне, як світ,

Дитя війни сучасних батальйонів.

Та мужніми робилися серця,

Бо знали: в найсуворіші години,

 За пазухою кожного бійця

Є часточка своєї України!

 (Автор Роман Кахович.)