Мамине слово

26 липня: це цікаво знати

«Чудний наш народ – і сильний, і сумний... Мав героїв – і ніхто їх не знав... Усе життя любив волю – і все життя жив рабом... Утворив багатство пісні –і сам її не знає...» 
Володимир Винниченко

У народі 26 липня вшановують Архангела Гавриїла, одного з найповажніших воїнів війська небесного. У день Архангела Гавриїла люди вже закінчували прибирати жито і спостерігали за погодою. Сухий день віщував гарну осінь, однак якщо цього дня проходили сильні зливи з грозами – осінь очікувалася дощовою.

За церковним календарем 26 липня вшановують собор архангела Гавриїла; преподобного Стефана Саваїта; святого Юліана, єп. Кеноманійського;  мучеників Серапіона і Маркіана.

Іменинниками 26 липня є:

Мар’ян, Степан, Гаврило, Серапіон, Юліан.

26 липня народились:

1880 – Володимир Винниченко – український письменник, драматург, художник, політичний і державний діяч. Співавтор Універсалів Української Народної Республіки, голова першого українського уряду (Генерального секретаріату). Автор тритомної мемуарно-публіцистичної праці «Відродження нації», першого українського фантастичного роману «Сонячна машина».

Свій перший літературний твір В. Винниченко написав у 14 років. Була то поема про Запорозьку Січ, за яку автор, як він сам згадував, «дістав перше політичне ув’язнення в гімназії (тиждень темного карцеру)».

26 липня відзначають:

• День парашутиста.

Події 26 липня:

1648 – під Старокостянтиновим козацькі полки на чолі з Максимом Кривоносом розбили польське військо Яреми Вишневецького.

1708 – за наказом гетьмана Івана Мазепи поблизу Білої Церкви за зраду страчено полковника Василя Кочубея.
1951 – у Новгороді знайдено перші берестяні грамоти.

Чи знаєте ви, що:

Берестяні грамоти – це пам’ятки давньої східнослов’янської писемності (XI–XV ст.), написані на бересті (березовій корі). Їх писали люди різних соціальних груп, що свідчить про високий рівень грамотності на Русі.

Оскільки берестяні грамоти – це, насамперед, ділове і приватне листування (доручення, розпорядження, боргові зобов’язання, чолобитні, духовні та охоронні грамоти, купчі, учнівські вправи тощо) вони є достовірним джерелом для вивчення історії давніх східнослов’янських говірок, а також суспільних відносин, тогочасної економіки тощо.

На території сучасної України пам’ятки берестяної писемності знайдено 1988 року у передмісті давнього міста Звенигорода (нині село Звенигород Львівська область) у культурному шарі, що датують 1110–1137 роками.

Ще одну берестяну грамоту знайшли 2008 року під час розкопок Бузького літописного городища. У Києві ж берестяну грамоту було знайдено в 2010 р. біля колишнього будинку архітектора А Меленського на Подолі (вул. Хорива).