Мамине слово

Шкільними стежками, або Десять років після школи

Учора, 15 лютого, колишні випускники 11-А класу знову побували в школі під час уроку, та це вже був урок спогадів. Зібрав нас усіх шкільний дзвінок(він таки був поданий мною!))) за парти 305 кабінету через 10 років після випускного вечора. А згадувати було що: і найцікавіший урок, і шкільні таємниці, і найулюбленіших учителів, і свої дитячі відкриття... Учнівське життя тодішнього 11-А( та й попередніх років) було насиченим та цікавим: участь у всіх шкільних та позашкільних заходах, перемоги, екскурсії, свята... Із цікавістю ми слухали розповіді кожного про його сьогодення. Наостанок почитали свої листи в майбутнє, складені 5 років тому під час аналогічної зустрічі, та, звісно, написали нові у 2025 рік.
А вечір продовжили всі разом в одному з ресторанів, з якого добре видно панораму Рівного - міста дитинства випускників 11-А класу 2010 року.
P.S. А мені ви були, є і залишаєтеся найкращими з кращих!
P.S2. І окреме ДЯКУЮ за квіти!! Вони такі ж прекрасні, вишукані й гарні, як ви, мій 11-А!