середу, 24 липня 2019 р.

26 липня: це цікаво знати

«Чудний наш народ – і сильний, і сумний... Мав героїв – і ніхто їх не знав... Усе життя любив волю – і все життя жив рабом... Утворив багатство пісні –і сам її не знає...» 
Володимир Винниченко
У народі 26 липня вшановують Архангела Гавриїла, одного з найповажніших воїнів війська небесного. У день Архангела Гавриїла люди вже закінчували прибирати жито і спостерігали за погодою. Сухий день віщував гарну осінь, однак якщо цього дня проходили сильні зливи з грозами – осінь очікувалася дощовою.
За церковним календарем 26 липня вшановують собор архангела Гавриїла; преподобного Стефана Саваїта; святого Юліана, єп. Кеноманійського;  мучеників Серапіона і Маркіана.
Іменинниками 26 липня є:
Мар’ян, Степан, Гаврило, Серапіон, Юліан.
26 липня народились:
1880 – Володимир Винниченко – український письменник, драматург, художник, політичний і державний діяч. Співавтор Універсалів Української Народної Республіки, голова першого українського уряду (Генерального секретаріату). Автор тритомної мемуарно-публіцистичної праці «Відродження нації», першого українського фантастичного роману «Сонячна машина».
Свій перший літературний твір В. Винниченко написав у 14 років. Була то поема про Запорозьку Січ, за яку автор, як він сам згадував, «дістав перше політичне ув’язнення в гімназії (тиждень темного карцеру)».
26 липня відзначають:
  • День парашутиста.
Події 26 липня:
1648 – під Старокостянтиновим козацькі полки на чолі з Максимом Кривоносом розбили польське військо Яреми Вишневецького.
1708 – за наказом гетьмана Івана Мазепи поблизу Білої Церкви за зраду страчено полковника Василя Кочубея.
1951 – у Новгороді знайдено перші берестяні грамоти.
Чи знаєте ви, що:
Берестяні грамоти – це пам’ятки давньої східнослов’янської писемності (XI–XV ст.), написані на бересті (березовій корі). Їх писали люди різних соціальних груп, що свідчить про високий рівень грамотності на Русі.
Оскільки берестяні грамоти – це, насамперед, ділове і приватне листування (доручення, розпорядження, боргові зобов’язання, чолобитні, духовні та охоронні грамоти, купчі, учнівські вправи тощо) вони є достовірним джерелом для вивчення історії давніх східнослов’янських говірок, а також суспільних відносин, тогочасної економіки тощо.
На території сучасної України пам’ятки берестяної писемності знайдено 1988 року у передмісті давнього міста Звенигорода (нині село Звенигород Львівська область) у культурному шарі, що датують 1110–1137 роками.
Ще одну берестяну грамоту знайшли 2008 року під час розкопок Бузького літописного городища. У Києві ж берестяну грамоту було знайдено в 2010 р. біля колишнього будинку архітектора А Меленського на Подолі (вул. Хорива).

25 липня: це цікаво знати

25-те липня у народі називається на честь Прокла. Колись говорили, що цього дня бувають найбільші роси. Навіть прислів’я залишилося: «На Прокла все промокло». Селяни поспішали до Прокла висушити сіно, бо через велику росу воно могло загнисти. А бабки-знахарки вранці цього дня йшли збирати росу для лікування, оскільки вона вважалася цілющою. Ну і, звичайно, велика роса ще й обіцяла гарну погоду.
За церковним календарем, 25 липня вшановують мучеників Прокла та Іларія; преподобного Михаїла Малеїна; мучеників Феодора, варяга, і сина його Іоана, в Києві; преподобного Арсенія; преподобного Симона; мученицю Голіндуху, у хрещенні Марію; преподобних Іоана і Гавриїла та ікону Божої Матері «Троєручиця».
Іменинниками 25 липня є:
Михайло, Іларій, Федір, Вероніка, Арсен, Марія.
25 липня народились:
1855 – Юліан Кулаковський – історик, археолог, фахівець з історії Північного Причорномор’я, Візантії, Стародавнього Риму. Проводив археологічні дослідження античних пам’яток півдня України (Ольвія, Пантікапей). Автор 3-томника «Історія Візантії».
1921 – Аркадій Сорока – народний художник України. Працював у жанрах натюрморту, пейзажу, портрета. Автор батальних діорам, жанрових та історичних картин.
25 липня відзначають:
  • День зубного техніка.
Події 25 липня:
1687 – Івана Мазепу було обрано гетьманом України.
1920 – у бою під Сидоровом окрема кінна дивізія армії УНР вщент розгромила більшовицьку кінноту і два полки більшовицької піхоти.
1937 – розформовано ЦК комсомолу України як контрреволюційний орган.
Чи знаєте ви, що:
Саме римляни придумали публічну бібліотеку, хоча й у трохи дивній формі. Будь-хто міг почитати книгу в… лазні – там була спеціальна кімната, де книги не піддавалися впливу води і пари. Лазні в Древньому Римі будувалися всюди, виходить, і з бібліотеками не було проблем.
Саме бібліотеки належить до тих об’єктів, які людина знищує з особливою завзятістю. Варто згадати навіть недавнє минуле. Німецькі нацисти влаштовували величезні багаття з книг. Китайські комуністи спочатку спалили книжкові збори монастирів Тибету, а потім увійшли в смак і спалили свої бібліотеки – у них це називалося «культурною революцією».
У 1992 році, під час громадянської війни в Югославії, сербські солдати підпалили боснійську бібліотеку в Сараєво, а потім убили пожежних, які спробували погасити полум’я. Афганські таліби спалили 50 000 найменувань книг. Навіть у США, де «бібліотека – опора демократії», є маса громадських організацій, що виступають за вилучення з бібліотек тієї чи іншої книги – наприклад, «Гаррі Поттера».

24 липня: це цікаво знати

За церковним календарем 24 липня вшановують рівноапостольну Ольгу, у хрещенні Олену – княгиню Київську – дружину князя Ігоря, канонізовану Православною церквою. Княжила в Київській Русі в роки неповноліття свого сина Святослава (945–964). Упорядкувала збирання данини, організувала опорні пункти київської влади. Сприяла поширенню на Русі християнства.
За описом Нестора-літописця, народилася Ольга на Псковщині у простій родині й росла язичницею. Однак з дитинства вирізнялася вродою та розумом. У легенді розповідається, як одного разу князь Ігор вибрався на полювання і на переправі через ріку зустрів Ольгу. Вона відразу зачарувала його своєю вродою, розумом та скромністю. І коли постало питання про одруження, він віддав їй перевагу. Після смерті князя Ольга продовжувала правити Київською державою. Була мудрою правителькою. І померла у 969 році. Її онук, князь Володимир, переніс мощі княгині до Десятинної церкви, де вони покояться і нині під фундаментами храму.
Канонізовано княгиню було у ХІІІ сторіччі. Церква вважає її рівноапостольною тому, що вона, ніби рання зоря, віщувала недалеке хрещення всього нашого народу.
Ім’я Ольга зі скандинавської перекладається, як світла, незалежна, з почуттям гідності.
Також у цей день вшановується пам’ять великомучениці Євфимії Всехвальної. У народі цей день називали Єфимії-стожарниці, оскільки стоїть дуже спекотна погода. Часто цей день буває грозовим. У цей час починають випадати роси. З давніх часів кінець липня – росяна пора. Ці роси шкідливі для помідорів. Наші пращури помітили, якщо в цей день сонячно, то урожай зернових культур буде хорошим.
У народі 24 липня, в день іменин Ольги, підмічають: якщо гримить глухо і вдалині – до негоди, а якщо близько і гучно – до злив і спеки.
Іменинниками 24 липня є:
Ольга, Єфимія, Олена.
В цей день народилися:
1833 – Петро Перемежко – український гістолог. Засновник кафедри гістології, ембріології і порівняльної анатомії Київського університету. Уперше описав непрямий поділ тваринних клітин.
1844 – Ілля Рєпін – визначний художник-реаліст українського походження.
1907 – Василь Мисик – поет, перекладач. Був репресований.
1928 – Ігор Дмитренко – український фізик у галузі надпровідності та низькотемпературного матеріалознавства, академік. Створив надпровідниковий квантовий магнітометр і градієнтометр надвисокої чутливості, перший в СРСР магнітокардіограф, кріогенний лазерний сканувальний мікроскоп та ін.
Події 24 липня:
1990 – уперше біля будинку Київської міської ради на вулиці Хрещатик поруч із державним прапором УРСР піднято національний синьо-жовтий прапор.
1991 – урочисто відкрито пам’ятну таблицю в Батурині в пам’ять гетьмана Івана Мазепи.
1991 – у Києві створено Спілку офіцерів України.
Чи знаєте ви що:
24 липня за старим стилем народився визначний художник-реаліст українського походження Ілля Рєпін. Його пращури були українцями Ріпами. І Ілля, який народився на Харківщині, зберіг своє відчуття належності до українців, зокрема, себе він малював у вигляді козака, що спирається на гармату. «Час вже подумати про український стиль у мистецтві», – відзначав митець.
І на підтвердження своїх слів створив чимало полотен на українську тематику, наприклад, «Запорожці пишуть листа турецькому султану». Цю картину він намалював у двох варіантах, один варіант зберігається у Москві, а другий – у Харківському державному музеї образотворчого мистецтва.
За словами самого Рєпіна, дуже важко йшла робота над історичним полотном «Запорожці пишуть листа турецькому султану», в якому прославив героїчне минуле українського народу, показав волелюбний характер, непокірність січового козацтва. Ілля Рєпін довго працював над кожною постаттю, роками виношував окремі образи, винаймав декілька натурщиків, а потім поєднував їхні риси в один неповторний образ. Художник навіть не сподівався закінчити полотно і на деякий час «закрив картину». Влітку 1880 р. приїхавши до Качанівки (нині Чернігівської обл.), та скориставшись козацьким розділом колекції Василя Тарновського-молодшого у кабінеті-музеї господаря, на другому поверсі палацу, Рєпін змальовував козацький одяг, зброю, шаблі, пряжки, широкі пояси, вишивку, ґудзики, мідні кувшини, баклаги для вина порохівниці та похідні чорнильниці, бандури, кобзи. Все це дійсно було багатим і безцінним матеріалом для картини, тому що деякі предмети в колекції були єдиними в світі. А ще кожного вечора ходив по селах, підшукував типажі селян, змальовував дивні краєвиди та заносив все до альбому. Перебуваючи в Качанівці протягом двох місяців (серпень, вересень 1880 р.), Рєпін зробив близько трьохсот замальовок. На картині Рєпін відобразив і самого господаря Качанівки Тарновського-молодшого в образі худорлявого козака в чорній смушевій шапці, що стоїть праворуч від писаря. Публіка побачила «Запорожців» на ювілейній виставці Іллі Рєпіна в 1891 році.
Залежно від того, де і над якою тематикою працював І.Ю.Рєпін, періоди його творчості можна визначити як український та російський. Проте з Україною Ілля Рєпін був пов’язаний не тільки походженням, але й чуттєво. Він був закоханий в українську природу, людину, фольклор та, як зазначалося, висував проблему українського стилю в мистецтві. Рєпін був членом журі комісії, метою якої було створення пам’ятника Т.Шевченку до 100-річчя з дня народження поета й художника. Сам він став членом-засновником Спілки захисту пам’ятників Т. Шевченка. Художник допомагав комітету при Спілці образотворчих мистецтв ім. В.Верещагіна в м. Миколаєві, був поважним членом Київської літературно-артистичної спілки, Київської спілки старовини й мистецтва.

вівторок, 23 липня 2019 р.

23 липня: це цікаво знати


За церковним календарем 23 липня вшановують преподобного Антонія Печерського – (бл. 982 – 1073) – святого Православної церкви, церковного діяча Київської Русі, засновника Києво-Печерського монастиря і будівничого Свято-Успенського собору.
Народився він у набожній родині на Чернігівщині у 982 році, і вже у молодому віці викопав печеру аби там відбувати подвиги. Незабаром пішов до Афону, де прийняв чернецтво, після чого повернувся до України і шукав місце подібне до Афону. Після тривалих пошуків оселився під Києвом у печері. Проводив час у молитвах та постах. Невдовзі до нього стали приходити люди за порадами, а потім і ченці. Так і було засновано Лавру близько 1051 року. Помер преподобний Антоній у 1073 році і похований у тій же печері, в якій і оселився від самого початку.
У народі 23 липня у день Антонія підмічали, якщо гримить і блискає, то десь у полі копи горять. У минулі часи помітили, якщо в цей день буде глухий грім – до тихого дощу, а якщо грім гучний, можна чекати на зливу. З давніх часів до нас дійшло цінне зауваження для рибалок: якщо грім у пісний день (середа і п’ятниця) – у рибалок буде хороший улов  риби.
Іменинниками 23 липня є:
Антон, Данило, Леонтій.
23 липня згадують:
Памво Беринду (між 50-70 роками 16 ст., нині смт Єзупіль, Івано-Франківської області, – 1632) – український культурний діяч, лексикограф, видавець. Найвизначніша праця – перший друкований український словник «Лексикон словенороський» (1627), який став цінним посібником при читанні українських, російських і білоруських пам’яток, писаних церковнослов’янською мовою.
Події 23 липня:
1888 – у Києві відкрили пам’ятник Богдану Хмельницькому.
1936 – прийнято рішення створення Інституту історії України АН УСРР.
Чи знаєте ви що:
Дещо про сон
1. Рекорд на найдовшу відсутність сну складає 18 днів, 21 годину і 40 хвилин. Внаслідок такого неспання рекордсмен отримав галюцинації, параною, погіршення зору, проблеми з мовою, концентрацією і пам’яттю.
2. Якщо вам досить п’яти хвилин, щоб заснути, значить, вам явно не вистачає сну. Ідеальний проміжок – між 10 і 15 хвилинами. Це означає, що ви достатньо сильно втомилися, але вдень ви себе відчували бадьорим.
4. Новонароджена дитина – причина браку сну батьків. У перший рік його життя батьки втрачають 400-750 годин сну.
5. Деякі учені вважають, що нам сняться сни для закріплення подій в довгостроковій пам’яті, тобто нам сняться речі, які варто запам’ятати. Інші вважають, що нам сняться елементи, які потрібно забути, – усунути спогади, які «засмічують» наш мозок, заважаючи розумовій роботі.
6. Фаза швидкого сну допомагає розвинути розумові здібності. У недоношених немовлят 75 відсотків сну складає саме ця фаза сну.
7. Розлив нафти з танкера «Принц Уїльям» в 1989 році, катастрофа шатлу «Челленджер» і аварія на Чорнобильській АЕС – всі вони пов’язані з людськими помилками, здійсненими через нестачу сну.
8. Підліткам потрібно стільки ж сну, скільки і маленьким дітям – близько 10 годин, тоді як тим, кому за 65, – 6 годин. Для середнього віку – 25–55 років – оптимально 8 годин.