У народі 29 січня називається – днем Петра Вериги. Вважалося, що якраз у цей день справжня зима вже закінчується, тому залишилася прикмета: «На Петра Вериги розбиваються криги». А ще підмічали колись, якщо цей день морозний, то літом буде спека.
За церковним календарем 29 січня поклоняються оковам апостола Петра та вшановують правовірного Максима, ієрея Тотемського; мучеників Спевсипа, Єлевсипа, Мелевсипа і бабцю їхню Леонілу, і з ними Неона, Турвона та Іовилу; мученика Данакта, читця.
Іменинники 29 січня:
Максим, Леоніла, Петро, Іван, Георгій.
29 січня народились:
1837 – Антін Кобилянський – український письменник, публіцист, громадський діяч. Захоплювався народною медициною, проводив наукові досліди з медицини та техніки. Винайшов «фізіократичну камеру» для лікування дихання, пристрій для вловлювання й корисного перероблення диму, літальну машину (описав у книзі «Flug-Yacht» – «Летюча яхта», Відень, 1898).
1872 – Антон Шабленко – український письменник, публіцист, з 1906 р. – редактор-видавець часопису «Вільна Україна». До редакційної колегії входили – М.Порш, С.Петлюра, П.Понятенко. Журнал намагався дотримуватися модної на ті часи соціалістичної орієнтації.
1879 – Євген Агафонов – український художник, графік, сценограф. Учень Іллі Рєпіна. Засновник студії «Блакитна лілія», при якій виникла авангардистська група художників.
29 січня відзначають:
- День пам’яті Героїв Крут. Бій українських вояків проти більшовицької армії на станції Крути затримав ворога на чотири дні. Таким чином добровольці утримали столицю на час, необхідний для укладання Брест-Литовського миру, який de-facto означав міжнародне визнання української незалежності.
Події 29 січня в Україні:
1804 – відкрився Харківський університет, один з найстаріших вузів східної Європи.
Харківський національний університет вважається одним із найстаріших університетів Східної Європи. Заснований у листопаді 1804 року з ініціативи видатного просвітителя В.Н.Каразіна, згідно із грамотою Олександра І.
Урочисте відкриття університету відбулося 17 (29) січня 1805 року. Історія Харківського національного університету є невід’ємною частиною інтелектуальної, культурної та духовної історії України. З Харківським університетом пов’язані імена таких усесвітньо відомих учених, науковців та просвітителів, як П.П.Гулак-Артемовський, О.М.Ляпунов, М.І.Костомаров, М.П.Барабашов, М.М.Бекетов, Д.І.Багалій, А.М.Краснов, М.В.Остроградський, В.А.Стеклов, О.О.Потебня, О.В.Погорєлов та багато-багато інших.
Харківський університет – єдиний в Україні, де навчалися і працювали три лауреати Нобелівської премії – біолог І.Мечников, економіст С.Кузнець, фізик Л.Ландау.
Почесними членами та почесними докторами університету в різні часи було обрано визначних діячів науки та культури різних країн: І.В.Гете і О.Гумбольдта, Івана Франка і Лева Толстого, П.П.Семенова-Тян-Шанського та інших.
Серед почесних докторів університету – перший президент України М.С. Грушевський. (www.univer.kharkov.ua)
1918 – на залізничній станції поблизу селища Крути 300 київських студентів 5 годин стримували 4-тисячну більшовицьку армію Михайла Муравйова. У свідомості багатьох бій під Крутами набув особливого значення завдяки героїзму української молоді.
Це цікаво знати:
- Іспанія у дослівному перекладі означає «земля кролів».
- Жіноча коса може витримати 20 тонн вантажу.
- Найбільше йоду міститься у горіхах, потім у перці, цибулі та салаті
- Про бій під Крутами
Коли українські війська відступили до станції Крути, на їх підтримку було направлено Першу Українську юнацьку (юнкерську) школу ім. Б. Хмельницького у складі чотирьох сотень (400–450 курсантів і 20 старшин (офіцерів) та першу сотню (116–130 осіб) новоствореного добровольчого Помічного Студентського куреня січових стрільців. До них приєдналися ще близько 80 добровольців з підрозділів місцевого Вільного козацтва із Ніжина.
Після запеклого багатогодинного бою, користуючись присмерком, українські війська організовано відступили зі станції Крути до своїх ешелонів. 27 студентів та гімназистів, які перебували у резерві, під час відступу потрапили у полон. Наступного дня вони були розстріляні або замордовані. Згодом їх поховали на Аскольдовій могилі у Києві.
Утрати українських військ під Крутами оцінюють у 70–100 загиблих, за сучасними підрахунками. Серед них – 37–39 вбитих у бою та розстріляних студентів i гімназистів. На сьогодні вiдомi прізвища 20 з них. Це студенти Народного університету Олександр Шерстюк, Ісидор Пурик, Борозенко-Конончук, Головащук, Чижов, Сiрик, Омельченко (сотник); студенти університету Св. Володимира Олександр Попович, Володимир Шульгин, Микола Лизогуб, Божко-Божинський, Дмитренко, Андрiїв; гімназисти 2-ї Кирило-Мефодiївської гiмназiї Андрiй Соколовський, Євген Тернавський, Володимир Гнаткевич (з 6-го класу), Григiр Пiпський (галичанин), Іван Сорокевич (з 7-го класу), Павло Кольченко (прапорщик), Микола Ганкевич (з 8-го класу).
Втрати бiльшовицьких військ під Крутами були значними, сягали тільки вбитими 300 вояків.
