31 грудня - перед Новим роком віддайте борги, наведіть лад у домі та вдягніть щось нове

Із зимовими новорічними та іншими святами пов’язано безліч  народних забобонів і звичаїв

У церкві 31 грудня вшановують пам'ять святителя Модеста, який служив архієпископом на території Єрусалиму у VII столітті. Народився Модест в Малій Азії в сім'ї праведних християн. У юному віці він вирішує прийняти чернечий постриг, оскільки в якийсь момент відчув, що його приваблює усамітнення. Згодом Модест відомий як настоятель монастиря Феодосія Великого в Палестині. Коли на Палестину і Сирію напали війська персів, які зруйнували християнські храми і взяли в полон патріарха Захарія, Модесту доручили управління Єрусалимською церквою. З допомогою олександрійського патріарха Іоанна Милостивого Модест відновив всі зруйновані святині, поховав убитих. Патріарх Захарія повернувся з полону лише через 14 років, після чого Модест передав йому свої повноваження. Після кончини патріарха він знову займає цей пост. 

Модест шанувався як покровитель худоби, тому 31 грудня йому молилися про захист від хвороб домашніх тварин. Попереду були холоду, і важливо, щоб худоба перезимувала нормально.

31 грудня часто ворожили, намагаючись передбачити свою долю, а також намагалися дізнатися, що буде далі з погодою. 

До Нового року слід вибачитися перед усіма, кого ненароком образив у минулому році. Потрібно віддати усі борги до 31 грудня, а 1 січня не віддавати їх, а то увесь рік розплачуватимешся. До Нового року слід навести чистоту в будинку, розібрати усі завали, кути, натерти скло і дзеркала, щоб виблискували. Викинути з будинку увесь розбитий або тріснутий посуд. 

За старих часів на Новий Рік було прийнято обплітати мотузками ніжки столу, за яким збиралася уся сім’я. Вважалося, що це допоможе зберегти родину в повному складі впродовж наступного року — ніхто не піде з будинку, не розіб’ють сім’ю горе і печаль.

На Новий рік треба вдягнкти нову сукню, тоді багато обновок буде впродовж року.

Викидайте за поріг старий одяг і взуття — щоб неприємності залишилися в минулому.
У новорічну ніч на селі гасять вогонь в хатах, а зі сходом запалюють знову, щоб не образити домовика. Скривджений дух може заховати гаманець або іншу потрібну річ.
Коли годинник б’є 12 разів, усі загадують найзаповітніші бажання, які повинні обов’язково збутися наступного року. До 12 ночі жінкам треба накинути на плечі накидки або хустки, а після дванадцятого удару швидко зняти їх. Усі хвороби і погані події залишаться в минулому році.
Те, що сталося в Новий рік, у варіаціях повторюватиметься з людиною увесь рік.
Будь-яка новорічна надмірність або нестача, мирний стан або сварка і тому подібне вказують на те, що чекає людину на весь рік — з чим застав людину Новий рік, з тим вона залишиться до кінця, тому в Новий рік не дають нічого в борг.
Не можна позичати на Новий рік чужим людям що-небудь з предметів, так чи інакше пов’язаних з вогнем: в старі часи — вогонь з печі, а нині — сірники або запальнички.

На новорічному святковому столі і в убранстві будинку мають бути фрукти, рис, пшениця, горіхи — те, що символізує достаток.

Для багатства потрібно на Новий Рік рясно обсипати усіх присутніх зерном або хоча би зварити каші і подати її до столу, що особливо добре на рік Півня.

Якщо ви проводите новорічне свято за містом або якщо у вас у будинку є камін, стежте за тим, щоб упродовж усієї новорічної ночі в печі або в каміні не згас вогонь. У Європі вважається доброю ознакою принести в будинок на Новий рік шматочок вуглинки і кинути її у вогнище.

  Вітаю з прийдешнім Новим 2017 роком!

       Сію, сію, посіваю,
       З Новим роком вас вітаю!
       На щастя, на здоров'я,
       На Новий рік!
      Аби таланило краще, ніж торік,
      Щоб процвітало ваше добре діло,
      Щоб у вас ніколи
      Голова не боліла!

31 грудня: це цікаво знати
У народі існувало поетичне повір'я, що у новорічну ніч для віруючих людей «розкривається небо і вони можуть попросити у святих все, що їм заманеться: перетворення води на вино, каменя на хліб, глини на мед». Ніч проти нового року наповнена магічними діями, чарами. Це час, коли можна розгадати своє майбутнє і забезпечити щастя й добробут на цілий рік.Останній день року, що минає в історію, може стати одним з найцікавіших днів у цьому році. Не секрет, що більшість з нас саме в цей унікальний день знаходяться в якомусь передчутті чогось доленосного і яскравого, підводять підсумки і впритул зайняті підготовкою до події, яка очікує нас на рубежі, між 23:59:59 і перших секунд року Нового.

Церковні православні свята, пости, дні пам’яті святих: В останній день грудня вшановується пам’ять святителя Модеста, який у народі вважається покровителем худоби. У минулі часи цього дня відзначали чоловічі братчини з пивом і м’ясом присвяченого святій тварині. Чим сильніші були морози, тим менше були можливі у майбутньому снігопади і заметілі.

Православні і греко-католики вшановують пам’ять Святого Севастіана.

В історії 31 грудня:

Історичні події:
1695 — в Англії ввели податок на вікна (щоби не платити, дехто з мешканців просто заклав їх цеглою).
1869 — англійський археолог-аматор Джон Вуд на південь від Ізміра виявив на 7-метровій глибині руїни храму Артеміди, який вважався одним із семи античних чудес світу.
1877 — Гнат Хоткевич, український письменник, історик, композитор, мистецтвознавець, етнограф, педагог, театральний та громадсько-політичний діяч. Найвизначнішим досягненням прозової творчості стала романтична повість з гуцульського життя «Камінна душа». Автор близько 600 музичних творів.
1904 — вперше масово святкували Новий рік на площі Таймс-Сквер (тоді — Лонгакр) у Нью-Йорку.
1989 — у Києві відкрито першу ділянку (1,9 км) 3-ї (Сирецько-Печерської) лінії столичного метрополітену з трьома станціями: «Золоті ворота», «Палац спорту», «Мечникова» (нині «Кловська»).
1990 — у зустрічі за чемпіонську корону з шахів Гаррі Каспаров переміг Анатолія Карпова.
1992 — припинила існування спільна держава чехів і словаків — Чехо-Словаччина. З 1 січня 1993 в Європі з’явилися дві нові суверенні республіки — Чеська та Словацька.

Народилися відомі люди:
1892 — Михайль Семенко (Михайло Васильович Семенко), поет, основоположник українського футуризму (панфутуризму), організатор футуристичних угруповань. «Модернізував українську лірику урбаністичною тематикою, сміливими експериментами з формою вірша, запровадив свіжі епатажні образи й творив нові слова, покликані відбити нову індустріалізовану добу.
1937 — Ентоні Гопкінс, британський і американський актор, лауреат премій «Оскар» і BAFTA.
1965 — Павлік Віктор Франкович, український співак.

Саме здійснення мрій, добробуту та щастя бажаємо вам у новому році. І нехай всі найбільші перемоги у вас будуть ще попереду! З Новим роком!

За церковним календарем вшановують мученика Севастіана, святого Модеста. преподобного Михіїла, праведного Симеона.

Іменинниками 31 грудня є:

Зоя. Клавдій, Максим. Семен. Севастян

У цей день святкують:

Новий рік!

А ми це знали!! Правда, випускники? Звідки виник фразеологізм "розтікатися мислю по древу" - експрес-урок

30 грудня: це цікаво знати

У дохристиянські часи наші предки, зустрічаючи своє Новолітування вважали поганою прикметою проспати схід сонця. Якщо людина не постояла під першими променями небесного світила і не помолилася: «Просвіти очі мої і подаруй мені світ твій красний», то не варто було і сподіватися на добрий рік.

У народі ж 30 грудня, вшановуючи Даниїла, казали: “Якщо на Даниїла з’явиться іній — Різдво буде теплим”. Можливо, цього року воно якраз і буде теплим, адже синоптики великих морозів у найближчий тиждень не обіцяють. А ще старі люди колись казали, що на Новий рік дня прибавляється на заячий скік. Старий рік у ноги, Новий у пороги. І як зустрінеш Новий рік – таким буде цілий рік.

За церковним календарем 30 грудня вшановують пророка Даниїла і 3-ох отроків, а також преподобного Даниїла. Продовжується Різдвяний піст.

Іменинниками ж 30 грудня є:

Ананії, Данили, Стефани та Азарії.

30 грудня народились:

1906 — Святослав Гординський, український поет, художник, графік, мистецтвознавець, громадський діяч. Автор зіброк «Барви і лінії», «Буруни», «Слова на каменях», «Сурми днів», «Перший вал» та ін. Автор мозаїк і розписів понад 30 українських церков за кордоном (собори у Вінніпезі, Мельбурні, Мюнхені, Римі).

«Мене цікавили й інтригували нові форми мистецтва. Я почав поволі усвідомлювати собі, що нові форми можна добре поєднувати з мотивами українського народного мистецтва і кілька моїх графічних праць, які я подав на французькі виставки, були успішні…». (Святослав Гординський)

Події 30 грудня:

1999 — Верховний Суд України визнав статті кримінального кодексу, що передбачали смертну кару, неконституційними.

Чи знаєте ви, що:

Вдача та доля людини залежать від імені. Російський дослідник початку двадцятого століття Мінцлов з’ясував, що Сергії найчастіше бувають батьками видатних людей (Пушкін, Грибоєдов, Тургенєв, Даргомижський).

Олександри майже завжди веселуни. Петри у більшості люди з важким характером, уперті. Собі на умі Олексії, а Анатолії зазвичай красені і водночас, пусті.

Ігори, Дмитри та Миколи схильні до насильства, дратівливі, а Марини, Анжели та Катерини не можуть фізично важко працювати.

Щоб точно дізнатися фактори, що впливають на долю людини, треба знати ім’я батька, місяць та день її народження. І маючи ці три вихідні, знавець може розказати незнайомій людині про її характер і уподобання з точністю до 70-100%, вважав дослідник.

А ви їли мацика?!

На Волині мазурики по-волинськИ! ( а не І !!)

 

До уваги учнів та батьків 11-А класу!

Прохання завтра, 30 грудня, об 11.00 годині прийти в наш 305 кабінет, щоб отримати табель за І семестр.
Наголошую, що табель забрати обов'язково, щоб вчасно, за потреби, написати заяву на коригування семестрової оцінки!!

29 грудня: це цікаво знати
У народі 29 грудня, вшановуючи Агея, підмічали: “Якщо на Агея великі морози, то протримаються вони аж до Водохреща”.

За церковним календарем 29 грудня вшановують пророка Агея, мученика Марина та блаженну царицю Феофанію. Пророк Агей жив у часи звільнення іудеїв з єгипетського полону. За Біблією, саме він напророкував будівництво Єрусалимського храму, куди мав прийти той, «кого жадають усі народи», тобто Ісус Христос.

Іменинниками ж 29 грудня є:Феофанії, Софії, Агеї

29 грудня народились:

1876 — Микола Стражеско, відомий терапевт-клініцист, академік. До цього часу не втратила актуальності і широко використовується на практиці класифікація недостатності кровообігу за Стражеско – Василенком. Інститут кардіології НАН України носить ім’я академіка М.Д.Стражеско.

1891 — Володимир Симиренко, український вчений, селекціонер, помолог.

Події 29 грудня:

1911 — Ігор Сікорський на літаку власної конструкції С-6 встановив світовий рекорд швидкості польоту з двома пасажирами — 111 км/год.
1992 — Міністерство юстиції України зареєструвало Українську скаутську організацію «Пласт»
1995 – відкрито Дніпропетровський метрополітен – перша ділянка довжиною 7,8 км з шістьма станціями.

Чи знаєте ви, що:

Про сон
Ще сто років тому люди спали 9 годин на добу, а зараз для багатьох і 6 годин – розкіш. Здавалося б, недоспав сьогодні, зате висплюся завтра, або післязавтра. Але організм злопам’ятний, знущань над собою не терпить. У результаті між організмом і його власником розігрується справжня війна. Відгадайте з першого разу, хто переможе.

Хронічний недосип призводить до того, що спати перестає хотітися взагалі. Починає давати збої механізм самовідновлення нервової системи. Допомогти собі у такій ситуації ми часто намагаємося за допомогою снодійного. І тоді ввечері заковтуємо ліки, щоб заснути, а вранці напихаємо себе стимуляторами, щоб прокинутися. І до неприємностей від недосипу додаються побічні ефекти від жмені таблеток.

Недосипання – це стрес. Скаче тиск, частішає серцебиття, “страйкують” шлунок з кишківником, пропадає апетит, наростає дратівливість, розсіюється увага. Людина поступово втрачає здатність адекватно реагувати на події. Вчені порівняли організм у стані недосипу з гітарної струною – її можна натягувати тільки до певного моменту, поки не лусне.

Недосипання – це зайва вага. Людський організм генетично запрограмований так, що неспання можливо тільки в двох ситуаціях – добування їжі і втеча від небезпеки. І в тому, і в іншому випадку потрібно досить велика кількість енергії. Тому не дивно, що опівнічники часто здійснюють нальоти на холодильник. За статистикою, у людей, що сплять вночі менше 4 годин, ризик дістати ожиріння на 74% вище, ніж у тих, хто спить по 7-9 годин. Ті, хто присвячують сну 5 годин, можуть додати зайві кілограми у 50% випадків, а шестигодинний сон збільшує ризик ожиріння на 23%

До уваги одинадцятикласників!

Хороша схема, зверніть увагу, повторіть (вивчіть)!!

До уваги одинадцятикласників!!

16 пункт вчимо по-українськи: немає=нема, а не рос. варіант!

Дізнавайся більше на сайті:

ZNOUA. Усе про ЗНО

27 грудня: це цікаво знати

У народі 27 грудня підмічали: якщо сонце ясне променисте – Новоріччя буде морозним; якщо ж ховається за хмари, під Новий рік буде хмарно і відлигне.

За церковним календарем 27 грудня вшановують мучеників Фірса, Левкі і Калиника, а також мучеників Филимона, Апполонія і Аріана.

27 грудня – День пам’яті Мелетія Смотрицького

Сучасний дідух

Світське ім’я Максим Герасимович, письменник, церковний і освітній діяч, український мовознавець, праці якого вплинули на розвиток східнослов’янських мов. Автор «Граматики слов’янської» (1619), що систематизувала церковнослов’янську мову.

«Не віра робить Русина русином, Поляка поляком, Литвина литвином, а народження і кров руська, польська і литовська». (Мелетій Смотрицький)

Іменинниками ж 27 грудня є:

Каленики, Леви, Филимони і Фірси.

27 грудня народились:

1890 — Василь Ємець, бандурист-віртуоз, бандурний майстер, історик, письменник. На своїй бандурі виконував транскрипції творів Бетховена, Чайковського, Дворжака і мріяв поставити її поруч арфи, скрипки, піаніно.

Чи знаєте ви, що:

Ялинка, як новорічна прикраса оселі, з’явилася в Російській імперії лише після 1700 року, проте українці берегли свою власну традицію – ставити на покуті дідуха (останній сніп жита, Дух поля). Його перев’язували червоною стрічкою, заквітчували калиною та барвінком.

Люди вірили: коли за столом протягом свят, що закінчувалися аж на Водохреща, збиралася вся родина – зерно вбирало енергію їхніх бажань і мрій. Навесні сніп обмолочували, зерно висівали, Дух поля давав дружні сходи і разом з житом зростали і бажання.

  До уваги учнів та батьків 11-А класу!!
Сьогодні, 26 грудня, відбулося засіданя міської протиепідеміологічної комісії, рішенням якої було продовжити карантинні заходи в місті Рівному. Отже, навчальний процес буде відновлено після канікул, тобто 16 січня 2017 року.
Бережіть себе й не хворійте!

Віктор Винник і МЕРІ - Я з України | live in "Picasso"

ЯК НАВЧИТИ ДІТЕЙ БУТИ ЩАСЛИВИМИ? 
ПРИТЧА

Ось вона, найцінніша сімейна мудрість.

Одного разу йшов по дорозі старий мудрий чоловік, розглядав природу і милувався весняними яскравими фарбами. Тут він побачив чоловіка, який ніс на плечах неймовірно великий тягар. Було помітно, як у нього від такої тяжкості підкошуються ноги.

– Чому ти прирікаєш себе на такий тяжкий труд і страждання? – Запитав старець.

– Я страждаю для того, щоб мої онуки і діти були щасливими, – відповів бідолаха. – Мій прадід прирікав себе на тяжку працю заради діда, дід – заради батька, батько – заради мене, а я буду страждати заради щастя моїх дітей.

– А хтось у вашій родині був щасливим? – Поцікавився мудрий співрозмовник.

– Поки ще ні, але діти й онуки точно стануть щасливими! – Мрійливо промовив чоловік.

– На жаль, неписьменний не може навчити читати, а кріт ніколи не виховає орла! – Зітхнув старий мудрий чоловік. – Спершу потрібно навчитися самому бути щасливим, тільки тоді ти зможеш навчити щастю дітей. Це і буде твій найцінніший подарунок.

Інші притчі знайдете тут

25 грудня: це цікаво знати

25 грудня у деяких регіонах України, як і у 145 країнах світу, римо–католики відзначають Різдво Христове, або як у нас його називають, “католицьке Різдво”, тож вітаю всіх, хто цей день святкує.

А православна частина українців цього дня вшановує Спиридона Сонцеворота. День пам'яті цього Святого часто ототожнюють з днем зимового Сонцевороту. Адже від цього дня ніч вже починає коротшати. У народі у зв'язку зі збільшенням дня народилася легенда про красивого юнака Спиридона, якого любили всі жінки і навіть відьми. Однак він не любив нікого. І тоді відьми вирішили його знищити. Дізнавшись про це Спиридон виліз на хрест, бо людину на хресті відьми не бачать. Однак вони здогадалися, що він сидить на хресті і підпалили його. От тоді Спиридон і попросив Бога, аби той вкоротив ночі, щоб хрест не встиг згоріти. Бог його почув. З тих пір і вважається, що від Спиридона ночі стають коротшими. За довголітнім прогнозуванням, цей день вважається найхолоднішим у грудні, бо “сонце переходить на другий бік”.

За церковним календарем 25 грудня вшановують святителя Спиридона чудотворця, преподобного Ферапонта та мученика Олександра, мученика Розумника.

Іменинниками ж 25 грудня є:

Олександр, Свирид, Ферапонт.

25 грудня народились:

1895 — Григорій Верьовка, український композитор і хоровий диригент, педагог. Організатор Українського державного народного хору, його художній керівник і головний диригент (1943 – 1964). 1964 хору присвоєно ім»я Григорія Верьовки.

1927 — Олесь (Олександр) Бердник, український письменник-фантаст, громадський діяч, правозахисник. Автор книжок «Поза часом і простором», «Шляхи титанів», «Стріла часу», «Серце Всесвіту» та ін.

Події 25 грудня:

336 — у Римі відбулося перше документально підтверджене святкування Різдва.

1951 — у Києві введено в дію першу в СРСР електронно-обчислювальну машину (МЭСМ).

1975 — у Києві відкрито пам'ятник Івану Котляревському.

У цей день відзначають:

• Католицьке Різдво

Чи знаєте ви, що:

Встановлення дати святкування 25 грудня було пов'язане з римським святом Непереможного Сонця (Dies Natalis Solis Invicti), що було введено імператором Авреліаном у 274 році і пов'язане з переходом Сонця через точку зимового сонцестояння і, відповідно, зі збільшенням тривалості дня.

На цей символічний зв'язок пізніше вказували отці Церкви, зокрема Св. Іван Золотоуст: «Люди називають святий день Народження Господнього днем нового сонця…» і св. Авґустин: «Ми святкуємо день 25 грудня не задля народження сонця, а задля народження Того, хто те сонце сотворив».

Ікона "Трійця Святої Анни"

22 грудня: це цікаво знати

За церковним календарем 22 грудня відзначають зачаття святою Анною Пресвятої Богородиці Діви Марії та вшановують святу Пророчицю Анну.

У народі 22 грудня, вшановуючи Ганну Зимову, старші люди казали: “Прийшли Ганни – сідай у сани”, адже вважалося, що у цей день брав «зачаток» Новий рік, а після дня Ганни зима набирала розгін. Оскільки цей день пов’язаний з зачаттям, він має особливе значення для вагітних жінок. Вони повинні постувати і не виконувати будь-якої роботи.

Також день Ганни Зимової ще називають “родинами сонця”. Бо 22 грудня — день зимового сонцевороту. Світловий день найкоротший у році і після нього наше світило повертає на літо, а зима — на мороз. Від цього часу жінки колись починали готуватися до Різдва – білили хати та прибирали оселі.

А за погодою 22 грудня визначали погоду до кінця зими та на Новий рік. “Яка Ганна до ніченьки, така зима до весноньки” і “Якщо на Ганни сонце променисте – Новоріччя буде морозним; якщо ж ховається за хмари, а на деревах висне іній – під Новий рік буде відлига”.

Іменинниками ж 22 грудня є:

Ганни, Степани, Софрони.

Події 22 грудня:

1917 – у Києві засновано Українську академію мистецтв (з 1934р. Державний художній інститут).

22 грудня відзначають:

День енергетика (Свято встановлено в Україні «…на підтримку ініціативи працівників енергетики та електротехнічної промисловості України…» згідно Указу Президента України «Про День енергетика» від 12 листопада 1993 р. № 522/93).

День працівників дипломатичної служби (Свято встановлено в Україні «…ураховуючи важливу роль працівників дипломатичної служби України у підтриманні мирного і взаємовигідного співробітництва України з членами міжнародного співтовариства, забезпеченні при цьому національних інтересів і безпеки України, а також захисті прав та інтересів громадян і юридичних осіб України за кордоном…» згідно Указу Президента України «Про День працівників дипломатичної служби» від 21 листопада 2005 р. № 1639/2005).

22 грудня народились:

1744 — Данило Самойлович, український медик, засновник епідеміології в Російській імперії, фундатор першого в Україні наукового медичного товариства. Першим довів можливість протичумного щеплення.

1833 — Марко Вовчок (Марія Вілінська), українська письменниця. Автор повістей «Інститутка», «Кармелюк», «Невільничка», «Сава Чалий».

Чи знаєте ви, що:

Про Марію Вілінську (Марко Вовчок)
Чоловіки нею захоплювалися, боготворили, кохали й проклинали. Через неї накладали на себе руки. Жінки пліткували, ревнували, заздрили, осуджували й ненавиділи.

За Опанаса Марковича Марія Вілінська вийшла заміж у 16 років, як згодом вона зізнавалася Герценові, ”не кохаючи, а лише прагнучи незалежності”.

Пантелеймон Куліш писав про Марію Маркович: ”Її легковажність і зрадливість загубили мене”

Роман з Іваном Тургенєвим переріс у дружбу, що тривала до смерті письменника 1883 року.

Для невиліковно хворого на сухоти професора історії Степана Єшевського Марко Вовчок була останнім коханням.

Олександра Герцена вона відвідала у 1859 року на англійському острові Вайт, де й зав’язався кількарічний роман.

Літературний критик Микола Добролюбов закохався у Марко Вовчок навесні 1861 року в італійському Неаполі. Олександр Пассек заради Марії Маркович знехтував кар’єрою, відчаєм матері й обуренням знайомих.

Із видавцем і письменником П’єром-Жулем Етцелем стосунки почались як романтичні й перейшли у ділову співпрацю на 40 років.

Трагічну загибель свого троюрідного брата Дмитра Писарєва Марія Маркович пережила дуже тяжко. З своїм другим чоловіком, молодшим на 17 років, Михайлом Лобачем-Жученком, Марко Вовчок прожила свої останні 30 років.

"Заступник" чи "замісник" - експрес-урок

Вітаю з перемогою!!

Учора, 20 грудня, відбувся ІІ етап Всеукраїнського конкурсу-захисту МАН школярів у секціях "Українська мова" , "Українська література". Школярі захищали роботи усно, представляючи презентації, схеми , таблиці, довідники, складені на основі власних досліджень, тощо.
У секції"Українська мова" представляла свою наукову роботу  "Словотвірна семантика прізвищ випускників (на матеріалі прізвищ учнів 11-их класів ЗОШ № 27 м. Рівного)"  учениця 11-А класу Ірина Веселова. Гідно захистивши  дослідження і відповівши на велику кількість запитань щодо роботи, Ірина в підсумку посіла ІІ місце!
У секції "Журналістика" захищала роботу про особливості ведення радіопередач ( на основі однієї із програм радіо "Промінь") учениця 11-А класу Наталія Якубець. Також , як і Ірина, показавши ерудицію , уміння логічно й творчо представити роботу, Наталія посіла ІІ місце!

Вітаю вас, дівчатка, з перемогою!!

                           Бажаю нових звершень у навчанні !

21 грудня: це цікаво знати

У дохристиянські часи 21-ше грудня було незвичайним днем. Наші предки вшановували Сварога – батька всіх Богів і називалося це свято, як би ви думали, — Різдво Божича з усіма його традиційними атрибутами: святою вечерею, або братчиною, ритуальною кутею та закликанням Овсена – символу плодючості. При цьому на святкуванні обов’язково водили козу – символ божества родючості та достатку.

У християнські часи 21 грудня почали вшановувати мученицю Анфісу. Вважалося, що цього дня дівчатам варто зав’язувати шовкову нитку навколо зап’ястя, від поганих очей.

За церковним календарем 21 грудня вшановують преподобного Потапія, преподобного Кирила, апостолів Сосфена, Апполоса, Кіфа, Тихіша, Єпафродіта, Кесаря та Онисифора, мученицю Анфісу.

Іменинники 21 грудня:

Анфіса, Кирило, Потап.

21 грудня народились:

1801 — Тимко Падура, поет, представник української школи в польській літературі, композитор. Автор збірки поезії «Ukrainky Tymka Padury».

1841 — Володимир Іконников, український історик та педагог. Один із засновників товариства Нестора Літописця. Науковий доробок вченого становить понад 700 праць з історії, джерелознавства та археографії.

1892 — Микола Надемський, український актор театру та кіно, театральний режисер. Зіграв понад 57 ролей в кіно («Звенигора», «Арсенал», «Земля» та ін).

Події 21 грудня:

1988 — дослідний зразок найбільшого діючого літака у світі Ан-225 «Мрія» здійснив перший політ.
1990 — Біля станції метро «Лівобережна» відбулося офіційне відкриття постійного приміщення Київського театру драми та комедії на лівому березі Дніпра (у колишньому приміщенні кінотеатру «Космос»).1991 — Підписана Алма-Атинська декларація про створення СНД (главами Азербайджану, Вірменії, Білорусі, Казахстану, Киргизстану, Молдови, Росії, Таджикистану, Туркменистану, Узбекистану, України).2007 — До Шенгенської зони увійшло ще 9 країн Європейського Союзу: Литва, Латвія, Естонія, Польща, Чехія, Словаччина, Словенія, Угорщина і Мальта.

Чи знаєте ви, що:

21 грудня — День народження кросворду.

Творцем першого кросворду був журналіст Артур Уїнн, який емігрував до Нью-Йорка з Ліверпуля. Він винайшов новий підхід у роботі зі словом: уклав літери в клітини, клітини розмістив у смужки і назвав нову головоломку «cross-word puzzle».

Автор направив свій кросворд з 32 слів в газету «Нью-Йорк уорлд», де він був надрукований 21 грудня 1913 року.

Як правильно назвати товари "б/у" - експрес-урок

         
******За пазухою сіре кошеня

Зігріло вкотре серце після бою;

Не маючи ні роду, ні звання

Воно було солдатом і героєм.

За латами дешевої броні,

Опалені розпушувало вуса.

З тривогою дивилось на вогні

Пекельного на Сході землетрусу.

 Таке патріотичне і смішне

З душі збивало скрутності оскому,

Здавалося теплішим за шинель,

Коли мурчало пісню колискову.

Торкалося рожевим язиком

До ран, що запалилися від гною,

І пахло дивовижно молоком,

Домівкою, дитинством та війною.

І байдуже, де Захід, чи де Схід;

Воно загралось гільзами з патронів:

Маленьке і беззахисне, як світ,

Дитя війни сучасних батальйонів.

Та мужніми робилися серця,

Бо знали: в найсуворіші години,

 За пазухою кожного бійця

Є часточка своєї України!

 (Автор Роман Кахович.)

                        Шановні батьки!
Незважаючи на карантин у школі, батьківські збори, як і планувалося, відбудуться 20 грудня о 18 годині в актовій залі школи. Явка батьків обов'язкова, оскільки буде проведено громадське слухання про ЗНО-2017!

                До уваги учнів!!

У зв'язку із великою кількістю хворих на грип та ГРВІ із 20 грудня оголошено карантинні заходи в середніх навчальних закладах Рівного . Навчання призупинено до 26.12. 2016.

Мій Антонич / Книголав

    Вітаю з перемогою !!

Учора, 15 грудня, відбувся ІІ етап Всеукраїнської учнівської олімпіади з української мови та літератури. Дівчатка з 11-А класу здобули призові місця, вправно виконавши складні завдання.
Отже, вітаю Тетяну Виговську із здобутим ІІІ місцем!!
Вітаю Наталію Якубець із здобутим І місцем!!
Дівчатка! Бажаю вам нових перемог, а Наталії - гідно, переможно представити місто Рівне на обласному етапі!!
Дякую за кропітку працю!

15 грудня: це цікаво знати

«Немає нічого страшнішого за необмежену владу в руках обмеженої людини»
Василь Симоненко

У народі 15 грудня підмічали: «Якщо грудень багатий на іній – наступний рік буде багатий на мед», а також «Якщо грудень сухий – буде суха й весна».

За церковним календарем 15 грудня вшановують пророка Авакума та преподобного Афанасія.

Іменинники 15 грудня:

Івани, Опанаси, Андрії, Матвії, Стефани

15 грудня відзначають:

• День працівників суду (Указом Президента від 08.12.2000 № 1318/2000 в Україні встановлене професійне свято – День працівників суду, що відзначається щорічно 15 грудня).
• Міжнародний день чаю

Події 15 грудня:

1932 — ЦК Компартії України затвердив перелік 82 районів України, куди припинялося надходження промислових і продовольчих товарів за зрив планів хлібозаготівлі

1934 — у Києві, в підвалах Народного комісаріату внутрішніх справ УСРР (пізніше Жовтневий палац), за вироком виїзної сесії Військової колегії Верховного Суду СРСР були розстріляні 28 «членів» вигаданого чекістами «Об'єднання українських нацiоналiстiв», серед яких — українські письменники Дмитро Фальківський, Григорій Косинка, Кость Буревій, Олекса Влизько, Іван Крушельницький.

15 грудня народились:

1818 — Петро Чуйкевич, український педагог, етнограф. Присвятив себе збиранню та упорядкуванню українських народних пісень.
1958 — Соломія Павличко, науковець, літературознавець, публіцист, перекладачка, засновниця видавництва «Основи». авторка праць з теорії літератури, з питань фемінізму, модернізму в українській літературі та ін.

Чи знаєте ви, що:

Конституційний Суд України відніс до конфіденційної інформації особисті (персональні) дані. І заборонив не тільки збір, але й зберігання, поширення й використання персональної інформації без попередньої згоди особи, за винятком випадків, передбачених законом. Дане рішення викликало хвилю обурення в пресі, яка вважала, що тим самим обмежується свобода слова.

Слід відмітити, що в іноземних країнах існує інша практика стосовно цього питання. Так, Конституційний Суд ФРН, в справі Лебаха засвідчив, що: «кожен має права визначати, як і до яких меж інші особи можуть зробити здобутком громадськості відомості з його особистої біографії».

Конституційне право США розділяє збір, використання та поширення персональних відомостей про приватних та публічних осіб. Остання категорія включає в себе державних службовців та громадських діячів. У своєму рішенні у справі газети «Нью-Йорк Таймс» проти Салівана, Верховний Суд США відмітив, що: конституційне право на свободу слова, встановлює конституційний привілей «чесної критики» представників держави, тобто публічних осіб».

Річард Мачадо, 21-річний студент одного з університетів США, став першою людиною, засудженою за звинуваченням в розпалюванні расової ворожнечі у віртуальному просторі. Він розіслав 59 студентам азійського походження листи по електронній пошті, з погрозами знайти їх і вбити.

Суд виніс Річарду Мачадо вирок у вигляді 1 року тюремного ув’язнення, штрафу в 1 000 доларів США та зобов’язав відвідувати заняття по расовій терпимості. Проте суд не заборонив йому користування комп’ютером, пославшись на те: «що це було б надто важким покаранням». (За мат. LegaLaid)

14 грудня: це цікаво знати

У народі 14 грудня вшановували пророка Наума–покровителя розуму, знань і доброчинства, а тому вважалося, що саме в день Наума добре починати вчитися: наука на ум піде. Відіславши цього дня дитину до школи, батьки йшли до церкви і ставили свічку перед образом пророка Наума, висловлюючи йому пошану і сподіваючись, що святий наведе малого на розум.

За церковним календарем 14 грудня вшановують пророка Наума, праведника Філарета Милостивого, мученика Ананія Персіянина.

Іменинники 14 грудня:

Наум, Ананій, Філарет.

14 грудня відзначають:

День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (відзначається у день закінчення будівництва саркофага над зруйнованим четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС)

Події 14 грудня:

1920 — у Севастополі заснували Перший радянський театр ім. А.В.Луначарського.

1935 — у приміщенні колишнього Троїцького народного дому прем’єрою оперети Й.Штрауса «Летюча миша» відкрився Київський театр оперети (до 1967 р. – театр музичної комедії).

1994 — першим досвідом безпосереднього супутникового мовлення з території колишнього СРСР стала експериментальна трансляція з території України «Міжнародного «Слов’янського Каналу».

14 грудня народились:

1654 — Данило Апостол, український військовий і державний діяч кінця 17 — першої половини 18 століття, гетьман Лівобережної України в 1727—1734 роках.

1840 — Михайло Старицький, український письменник, режисер, театральний і громадський діяч. Він — автор п’єс «Богдан Хмельницький», «Маруся Богуславка», «Різдвяна ніч», «За двома зайцями».

«Ніч яка, Господи, місячна зоряна, Видно, хоч голки збирай, Вийди, коханая, працею зморена, Хоч на хвилиноньку в гай! Сядем укупочці тут під калиною, І над панами я пан! Глянь, моя рибонько, — срібною хвилею Стелиться в полі туман». (Михайло Старицький)

Чи знаєте ви, що:

Коли Михайло Старицький одружувався, його нареченій, рідній сестрі відомого композитора Миколи Лисенка і троюрідній сестрі самого Михайла, було лише 14 років. Молодим довелося вмовляти сільського священика, щоб їх повінчав.

Незважаючи на невдоволення сім’ї (закохані навіть хотіли втекти, якщо їм заборонять бути разом), ранній шлюб виявився міцним і щасливим.

Спільна робота драматурга Старицького і композитора Лисенка опера «Різдвяна ніч» настільки сподобалася київським глядачам, що довелося показувати виставу три дні поспіль, і щовечора — аншлаг. Такий ажіотаж у культурному житті Києва викликав зацікавлення місцевого генерал-губернатора. Тим більше, що Емським указом царя Олександра II було суворо заборонено «различные сценические представления и чтения на малоросийском наречии, а равно и печатание на таковом же текстов к музыкальным нотам; не допускать к исполнению никакие пьесы и чтения, ввоза в пределы Империи каких бы то ни было книг и брошюр; печатание и издание оригинальных произведений и переводов на том же наречие воспретить…»

Тому трупа Старицького була вимушена згорнути свої виступи у Києві та їздити Російською імперією; зі зростанням популярності театр Старицького показував своє мистецтво навіть у Санкт-Петербурзі, тільки не у Києві.

«Мало знайдеться людей, які все своє багатство поклали на вівтар української культури. Незважаючи на попередження свого радника з фінансових справ Абрама Мінца бути більш економним, Старицький платив провідним акторам свого театру — Кропивницькому, Заньковецькій, Садовському, Саксаганському — підвищені ставки, як в імператорському театрі. Саме через великі витрати Михайло Петрович і прогорів. А коли він зібрав трупу і запропонував акторам працювати на паях, корифеї відмовилися і пішли, створивши власну трупу. Зі Старицьким залишилися тільки молоді актори. Коли цензура заборонила писати українською, написав «Богдана Хмельницького» і «Кармелюка» російською. Обидва твори друкувалися у «Московском листке», і за номерами щотижня шикувалася черга, стільки бажаючих було їх прочитати. (За мат. газети «День»)

13 грудня - ворожіння та вечорниці на Андрія

Тринадцятого грудня - День святого Андрія Первозванного.

Стародавня християнська легенда каже, що апостол Андрій Первозванний проповідував християнство в самому Царгороді, на побережжях Чорного моря та в околицях нашої столиці - Києва.

Хоч Андрій Первозванний - християнський святий, але в народній традиції звичаї і обряди в цей день мають дохристиянський характер: угадування майбутньої долі, заклинання, ритуальне кусання "калити".

В народі ще це свято називають Калита. Воно вважається парубочим святом, оскільки у Андріївську ніч парубкам дозволено бешкетувати і робити різні збитки, а дівчата цієї ночі можуть дізнатись свою долю. Вже кілька днів до того, себто 7 грудня, у свято покровительки дівчат Катерини, починаються молодіжні обряди. Свято Андрія є логічним продовженням молодіжних гулянь, де юнаки і дівчата шукають собі пару для майбутнього подружнього життя. 

За традиціями наших предків, дівчата та хлопці сходилися до однієї хати ввечері 12-го грудня. Жартували, оповідали цікаві історії та грали в різні ігри, а в ніч з 12-го на 13-е грудня ворожили...

Колись вечорниці були дуже поширені. На них молодь ближче знайомилася і пару собі вибирала. Було так заведено, що кожне село і навіть вулиця мала „свою" хату для вечорниць. Цікаво й те, що на ті самі вечорниці рідним братам і сестрам не дозволялось ходити - була повага до старших: молодші слухалися своїх старших братів чи сестер. Як тільки звечоріло, дівчата до господині, де мали відбутися вечорниці, приносили хто що мав: сир, масло, яйця, борошно, фрук­ти. Хлопці приносили наливку і цукерки. Господиня ще за дня варила ком­пот із сушених фруктів і картоплю на вареники. Дівчата приходили заздалегідь, щоб допомогти господині приготувати святкову вечерю.

Після заходу сонця надходили парубки, розсідалися по світлиці і тоді розпочиналося дійство. Починалося все із цікавих історій, які переказували хлопці, поки деякі дівчата з господинею на­кривали святковий стіл. Найдивовижніші оповідки розповідали старші парубки, вставляючи поміж тим всілякі жарти, щоб наймолодші дівчата не заспали, адже треба було 12-ї години ночі дочекатися, щоб наворожити собі свою доленьку... Хлопці і з дівчатами встигали порозважатися і їм збитки зробити для годиться. 

КАЛИТА

Ця весела гра є основною на Андріївський вечір. Калита - це великий корж із білого борошна, який печуть усі дівчата разом, адже кожна має взяти участь у готуванні калити. Тож місять тісто всі за чергою, від найстаршої дівчини до маймолодшого дівчати.

Тісто солодке, з медом. Зверху оздоблюють коржа сухими вишнями чи родзинками. Печуть в печі "на сухар" - щоб важко було вкусити. Посередині дірка, куди протягують червону нитку, за яку підвішують калиту до сволока посередині хати. Підвішують високо, щоб парубок міг дістати її зубами, тільки коли добряче підстрибне. До того ж, один кінець нитки довший, аби можна було смикнути за нього - тоді калита підстрибне угору.

Біля калити стає вартовий - "Пан Калетинський": це повинен бути веселий, жартівливий парубок. Він запрошує "пана Коцюбинського" кусати калиту. Останнім може бути кожен учасник гри. "Пан Коцюбинський" бере коцюбу поміж ноги, ніби сідає верхи на коня, і їде кусати калиту. Завдання Калетинського - розсмішити Коцюбинського, бо тоді не можна кусати калити. А витримавши навіть жарти, дарма підскакуєш, бо Калетинський одразу смикає за нитку.

ПАРУБОЦЬКІ ЗБИТКИ

У цей вечір, що б хлопці не зробили, то їм все прощали, бо така традиція існує, що на Андрія кожен хлопець „пустує". Чого тільки хлопці не вигадували, щоб дівчатам збитки зробити: біля хати ниткою снують вулицю, по якій з вечорниць дівчата додому повертаються; ставлять опудала (середину гарбуза вичищають, „очі" й „рот" прорізують і в гарбуз свічку засвічену вставляють). Знімають ворота, залишаючи неподалік, щоб бать­ки швидко вранці знайшли, адже дівчата пізно повертаються додому і пізно прокидаються. Навіть шибки у вікнах малювали або папером вікна затуляли, - і це було найсмішніше. В хаті темно, всі сплять, бо думають, що ще ніч...

ЯК ДІВЧАТА ВОРОЖИЛИ

1. Брали перстень, галузку мірти, ляльку й квітку паперову (квіти виготовляли самі дівчата осінньо-зимовими довгими вечорами із різнокольорового паперу та прикрашали ними ікони та портрети в кімнатах) - і кожну річ під окрему тарілочку клали. Найперше старшій дівчині долю вгадували. Всі за неї пережи­вали, бо хотіли знати, чи вийде скоро заміж, чи ще буде цей рік дівувати. Та дівчина, якій вгадували долю, не мала бачити, як дівчата будуть підкладати під тарілки вищезгадані речі. Як тільки їх розклали, то запрошували дівчину „тарілку" вибирати, щоб свою долю вгадати. Кожна дівчина вибирала лише одну тарілку. Момент вибору був дуже хвилюючим, адже кожна з них вірила: що вибере на свято Андрія, це її й чекає.

Якщо під тарілкою буде перстень - скоро заміж вийде; якщо - квіточка, то ще дівуватиме; якщо мірта, то незабаром її розлука з милим чекає, а коли витягне ляльку, то зраду від коханої людини матиме.

2. Дівчина знімала свій чобіт та кидала його від себе із заплющеними очима. Кидаючи, не мала права зрушити з місця, бо не збудеться. В який бік чобіт носком упаде, звідти наречений шукатиме.  

3. Вибігали дівчата на подвір'я, ставали біля плоту та рахували кілки, промовляючи: „Молодець, старець". Останній кілок обов'язково оглядали. Якщо кілок тонень­кий і рівненький, то тій дівчині випаде хлопець молоденький; а коли кривий і товстий, то такий і хлопець буде; а якщо кілок з товстою корою, то суджений буде багатий, грошовитий та з бородою. Це найвеселіша ворожба. Дівчата одна з одної кепкували, жартували... Вірили - не вірили, а все ж трішки хвилювалися, бо всім хотілося заміж за молодого парубка.

4. Брали чобіт у дівчини, від стіни до порога переставляли і так промовляли: молодець, удовець, буду дівувати, - і як вийде, то таку долю ця дівчина буде мати.

5. Від стінки п'ятеро дівчат одна перед одною наперед ставали і хто перед порогом стане, та перша вийде заміж, а дівчина за нею -другою буде справляти весілля; за другою - третя і т.д...

6. На аркушах паперу ім'я хлопців писали, потім перемішували їх, у шапку клали і собі „хлопця вибирали".

7. Виходили дівчата одна за одною на подвір'я і примовляли:

       О Святий, добрий Андрію,
       Я лишень на Тебе маю надію!
       Дуже хочу знати,
       Звідки нареченого маю виглядати?

Так промовляла тричі і чекала на гавкіт собаки. З якої сторони пес залає, то з цієї й буде її наречений.

8. Дівчат посилали по дрова. Вони брали по в'язанці, поверталися назад і тоді їх рахували. Якщо була парна кількість, то бути весіллю.

9. Також вірили, що можна на дзеркалі свою долю впізнати. Твер­дили, що дзеркало долю віщує, але не кожна дівчина ворожитиме, бо треба бути відважною, не боятися. У тій ворожбі дівчина має бути наодинці, щоб не було в кімнаті ні душі. Треба сісти перед дзеркалом, а з обох боків свічки засві­тити й такі слова говорити:

      Я тебе, дзеркало, питаю,
      З ким я свою долю злучити маю?
      З'єднати з Іванком прошу,
      Бо його в серденьку ношу.

Тричі треба так казати. Тоді відвернутися від дзеркала та із заплющеними очима знову промовляти:

    Святий Андрію, допоможи,
    Судженого мого покажи!
    Ворожу на свій вінок,
    Прошу захисту від зірок! 

     Дай, Боже, шлюбу дочекати,
     Мене з Іванком звінчати.

Відтак зразу різко повернутися і на дзеркало подивитися, але не жахнутися. Адже в дзеркалі може не бути обличчя Івана, а незна­йомого пана. Коли за перший раз не вийде, то дівчина повто­рювала ті ж слова тричі, якщо ж нічого не виходило, то повторювала наступного року, - бо це означало, що її доля ще десь блукає.

10. Коли вже дівчата лягали спати, то так робили, щоб мати змогу в сні свого судженого оглядати: під ліжко ставили миску з водою, а зверху - дощечку (ніби кладку через річку) і так просити:

      О дай же, Боже, молодій мені,
      Щоб приснився мій суджений вві сні.
      І Тебе, Святий Андрію,
      Я прошу, як умію:
      Святий Андрію, допоможи,
      Мене сьогодні не залиши!
      Ой ти, місточок, та не хилися,
      А ти, Іванку, мені приснися.
      Перейди річку - биструю воду,
      Й веди до шлюбу мене, молоду.

Перш ніж заснути, повторювали ці слова кілька разів.

11. Щоб знати, яку професію матиме суджений, дівчата ішли на город, розкопували землю, в пригорщі набирали, приносили до світлиці та пильно її розглядали. Якщо знаходили тріску, то майбутній чоловік буде теслею; якщо залізо чи цвях - буде ковалем, якщо скло - склярем. А якщо земля без домішок, то буде хліборобом. Ниточку чи стебло віднайдете, то суджений буде добрим сім'янином; коли пір'я, то буде вчений чоловік; якщо камінчик, то впевнено йтиме до мети; а коли знайдете вуглинку, то буде нещасливий шлюб.

12. Ворожать ще так: дівчина набирає насіння коноплі, виходить на подвір'я і так промовляє-співає:

      О Святий Андрію,
      Конопельку сію... 
      Добре заволочу,
      Бо заміж вийти хочу...

А як усе розсіє, то зразу насіннячко збирає, яке розсівала, в світлицю приносила і рахувала. Якщо буде парна кількість зернин, то скоро буде ця дівчина у парі жити. 

13. Дівчата вибігають на вулицю, зупиняють першого зустрічного та питають у нього ім'я. Вірять, що таке ім'я буде у майбутнього чоловіка.

14. І досі дівчата на Андрія на підвіконні ставлять у воду гілочку вишні чи яблуні або гілочку бузкову чи черемхову. Коли розквітне до Різдва, то буде ця дівчина щаслива. Кладучи гілочку у воду і приказують:

      Святий Андрію,       Маю на Тебе надію:
      Дай, щоб вишня зацвіла,
      А мою долю на поріг привела.

15. Дівчата дуже прагнули знати, якого будуть мати чоловіка: багатого чи бідного. Для того брали навмання поліно і його розглядали. Якщо поліно сукувате, то чоловік багатий буде, а якщо - гладеньке, то бідний посватає.

16. Також випікали коржики - "балабушки". Кожна дівчина свій коржик якось позначала, щоб упізнати. Клали їх на стільчик, а в кімнату собаку впускали. Чий коржик собака з'їсть, ця дівчина швидше за подруг вийде заміж. 

На Україні побутувало дуже багато найрізноманітніших ворожінь. Ми знаємо лише маленьку часточку ритуалів та обрядів "Андріївських вечорниць" наших предків. Проте і досі "Андріївські вечорниці" - це веселе і колоритне дійство, жарти і сміх, який охоплює не тільки молодь, а і старше покоління. Це збитки, жарти, пустощі, здебільшого хлопців, які дозволяються тільки в Андріївську ніч.

Народні прикмети:

• Якщо до 13 грудня не випаде сніг, зима буде тепла й малосніжна, якщо випаде - холодна й сніжна.
• Якщо тиха вода - хороша зима, шумна - тріщатимуть морози, будуть бурі, заметілі.