Мамине слово

29 вересня: це цікаво знати

У народі 29 вересня колись продовжувався період, який називали «весільним переджнив’ям». Адже від середини вересня можна було засилати сватів. До речі, обрядодія «женіння комина» була тісно пов’язана з обрядом заручин: коли приходили свати, дівчина неодмінно повинна була стояти біля печі і колупати комина. У примовлянках до посвітнього вогню говорилося: «Дівка гарненька – полюбити комина раденька». Тому вересень вважали місяцем, який готує багатий весільний стіл. А весілля у наших предків починалися з Покрови.

За церковним календарем 29 вересня православна церква вшановує великомученицю Єфимію, святого Кипріана, мученика Севастіана, мученицю Людмилу, преподобного Кукія.

Дрібка духовних порад цього дня

• Для того, хто у думках підніметься на небо, завжди будуть ясні дні, адже над хмарами завжди світить сонце.
• Коли ти молишся, хай краще твоє серце буде без слів, аніж слова твої будуть без серця.
• У молодості дні короткі, а роки довгі, у старості все навпаки.

Іменинниками 29 вересня є:

Людмила, Йосип, Купріян, Єфимія, Віктор.

29 вересня народились:

1845 — Карпенко-Карий Іван (Тобілевич Іван Карпович), український письменник, драматург, ерудит. Його комедії «Мартин Боруля», «Сто тисяч», «Хазяїн» — класика світової драматургії.
«Карпенко-Карий був одним з батьків новочасного українського театру, визначним артистом та при тім великим драматургом, якому рівного не має наша література», Іван Франко

1866 — Михайло Грушевський, український історик, організатор української науки, політичний діяч і публіцист, голова Центральної Ради (1917—1918), академік, автор понад 2000 наукових праць.
«Біда України в тому, що нею керують ті, кому вона не потрібна». «Після проголошення самостійності Української Республіки ніхто вже не може ховатися в хащі нейтралітету, бо тепер є боротьба двох держав, України і Великоросії…».

1904 — Микола Островський, письменник. Автор романів «Як гартувалася сталь» та «Народжені бурею».

Події 29 вересня:

1941 рік — початок вбивств у Бабиному Яру. За два дні було знищено 60000 тисяч осіб, здебільшого мирних жителів Києва.

Чи знаєте ви, що:

Іван Карпенко-Карий побудував сюжет комедiï “Мартин Боруля” на дiйсних фактах з життя родини Тобілевичів. Батько драматурга, який довгий час служив управителем помiщицьких маєткiв, вирiшив домогтися визнання свого роду дворянським. На це у нього пiшло чимало часу. Однак все було марно. Дворянство не було доведено, оскiльки прiзвище в старих документах було Тобелевич, а в нових — Тобiлевич.

Карпенко-Карий використав цей факт, аби висмiяти намагання простоï людини вибитися в дворяни, хибно думаючи, що цим можна в чомусь підвищитися над iншими.

у 1938 році голова сільради села Карлюжини поблизу хутору Надія, де мешкали й поховані Карпенко-Карий і його перша дружина Надія Тарковська (онучаті племінники котрої – відомі російські митці Арсеній Тарковський та Андрій Тарковський), дав розпорядження стягнути волами кам’яну плиту з могили Тарковської, щоб вимостити нею сходи перед сільрадою. Той же голова сільради дав вказівку спалити на колгоспному дворі унікальну бібліотеку Тобілевича, що налічувала близько двох тисяч книг.