3 червня: це цікаво знати
У народі 3 червня називали на честь цариці Олени і вважали, що після цього дня вже не має бути приморозків, а тому висаджували пізні овочі і закінчували сіяти коноплі та льон. Обов'язково спостерігали за погодою, бо вірили: яким буде день Олени – сонячним чи дощовим – такою буде й осінь.
За церковним календарем 3 червня вшановують рівноапостольного царя Костянтина і матір його царицю Олену, благовірного князя Костянтина і його синів Михаїла і Федора — Муромських чудотворців, преподобного Касіана грека та Володимирську (Вишгородську) ікону Божої Матері.
Іменинниками 3 червня є:
Костянтин, Олена, Михайло, Ярослав, Федір.
Костянтин, Олена, Михайло, Ярослав, Федір.
3 червня народились:
1863 — Євген Петрушевич, український громадсько-політичний діяч, президент Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР).
1928 — Костянтин Степанков, український актор театру і кіно («Два місяці, три сонця», «З небес на землю», «Легенда про княгиню Ольгу», «Ярослав Мудрий», «Вавілон ХХ», «Гадюка»).
1928 — Костянтин Степанков, український актор театру і кіно («Два місяці, три сонця», «З небес на землю», «Легенда про княгиню Ольгу», «Ярослав Мудрий», «Вавілон ХХ», «Гадюка»).
Події 3 червня:
1527 — о 7 годині вечора розпочалась Велика пожежа Львова, що знищила всю готичну забудову міста.
1638 — почалася Жовнинська битва — вирішальна битва повстанців на чолі з Гунею Д. Т. проти польсько-шляхетського війська під час повстання Острянина.
1768 — звільнення м. Умані гайдамацькими загонами Максима Залізняка та Івана Гонти.
1527 — о 7 годині вечора розпочалась Велика пожежа Львова, що знищила всю готичну забудову міста.
1638 — почалася Жовнинська битва — вирішальна битва повстанців на чолі з Гунею Д. Т. проти польсько-шляхетського війська під час повстання Острянина.
1768 — звільнення м. Умані гайдамацькими загонами Максима Залізняка та Івана Гонти.
Чи знаєте ви що:
Найцікавішою дзвіницею на території України є дзвіниця Києво-Печерської лаври, що відхилена від вертикалі, як знаменита Пізанська вежа. Ще за часів спорудження через нерівномірний осад ґрунту дзвіниця похилилася.
У 1740 році навіть було порушено справу проти архітектора І.Г. Шеделя: його звинуватили у неправильному плануванні. У 1951 році визначили відхилення, а у 1987 зробили заміри вже за допомогою електроніки.
При загальній висоті дзвіниці 96,652 м відхилення становить 60,3 см. Отже, падіння київській дзвіниці не загрожує.
Немає коментарів:
Дописати коментар