Мамине слово

29 серпня: це цікаво знати

29 серпня у народі називається післясвятом Успіння, Третім літнім Спасом, або Спасом на полотні. Остання назва походить від назви церковного свята, що відзначається 29 серпня - перенесення з Едеси до Константинополя Нерукотворного образу Ісуса Христа.

Свято пов'язане з переказом про те, як тяжко хворий цар Едеси Авгар, почувши про Ісуса Христа, послав до нього свого художника з листом, де прохав вилікувати його. Художник кілька разів намагався змалювати Ісуса, але йому це не вдалося і тоді Ісус, побачивши таке, взяв вчетверо складене полотно і вмившись, витерся ним. На полотні відбилося його зображення, яке і передали Авгарові. Цар, отримавши полотно, одужав і з того часу Нерукотворний образ зберігався в Едесі. У Х сторіччі грецький імператор викупив його та перевіз до Константинополя. Проте пізніше Нерукотворний Образ зник, і дотепер його так і не знайшли.

В Україні на Третього Спаса колись випікали з нового врожаю хліб, пиріжки, печиво, пригощали ними родичів і сусідів, вихваляючись новим врожаєм. А ще вірили, що якраз цього дня у вирій відлітають ластівки. І підмічали: якщо цього дня відлітають журавлі – до ранньої зими.

Також за церковним календарем 29 серпня вшановують мученика Діоміда лікаря, 33-и Палестинських мученики і преподобного Херимона Єгипетського.

Іменинниками 29 серпня є:

Демид

29 серпня народились:

1868 — Людмила Старицька-Черняхівська, українська письменниця, драматург, перекладач, мемуарист, громадський діяч. Автор драматичних творів «Гетьман Петро Дорошенко», «Розбійник Кармелюк», «Іван Мазепа», мемуарів «Хвилини життя Лесі Українки», «Спогади про М.В.Лисенка».
«В наших обох родинах Старицьких і Косачів панував особливий літературний дух; тому, хто мав хоч іскру таланту, не писати тут було цілком неможливо. Тут завжде писали, розбирали твори, читали їх, видавали збірники і взагалі жили в осередку громадських і літературних інтересів» (Людмила Старицька-Черняхівська)

Події 29 серпня:

1619 — відбулась «Кам'янка Струмилова» — перша відома в історії постановка українських інтерлюдій.
1698 — Петро І заборонив носити бороди й наказав вдягати європейський одяг.
1949 — СРСР провів перше вдале випробування атомної бомби в Семипалатинську.
1992 — відбулося перепоховання мощів патріарха Йосипа Сліпого у храмі Святого Юра у Львові.
1999 — У Донецьку відкрито прижиттєвий пам'ятник Сергію Бубці.

Чи знаєте ви, що:

У місті Борислав на Львівщині зібрано 54 реліквії, пов’язані з життям Ісуса Христа.

У храмі святої Анни є мощовик, в якому зібрані часточки мощей і реліквій, що безпосередньо пов’язані з життям Ісуса Христа і з життям Пресвятої Богоматері.

Унікальний мощовик складається з чотирьох частин. У першій частині знаходяться матеріальні речі, які належали Ісусу Христу чи з якими він контактував. Зокрема, тут є частинки — ясел, в які Діва Марія положила новонародженого Ісуса; Животворного хреста, на якому Син Божий був розіп’ятий; тернового вінця, що одягали на Його голову солдати; Туринської плащаниці, а ще – земля, просякнута фізичною кров’ю Спасителя.

У другій частині мощовика знаходяться мощі всіх дванадцяти Апостолів.

Третя частина присвячена Богородиці та її родині. Серед речей, зокрема, волосся Матері Божої, клаптик її ризи і клаптик її Покрову, тобто Хустини.

А у четвертій частині мощовика зберігаються мощі святих, які безпосередньо контактували з Ісусом під час його земного життя. Беручи до уваги цінність святинь, мощовик виносять до віруючих лише на великі релігійні свята для благословення.

До 29 серпня дозріли горіхи, а тому свято і стали називати Горіховим Спасом. Намагалися приурочити до нього проведення різних ярмарків, на яких продавали полотно та інші товари.

У народі це свято також називали Спожинками. Відзначали 29 серпня прихід осені. Ластівки відлітали у теплі краї. Повітря ставало більш прохолодним. Пекли хліб з нового врожаю.

29 серпня селяни намагалися обов’язково сходити до церкви і помолитися Богу.

 29 серпня - відбулася Іловайська трагедія

Як відомо, бої за важливий стратегічний об’єкт Донбасу – місто Іловайськ, тривали з середини серпня. Українським військовим майже вдалося оволодіти містом, але тут втрутилася російська армія. У плани Москви не входило здавати важливий стратегічний пункт, тому вона кинула проти українців свої регулярні війська. На 28 серпня становище наших військових, які на ту пору ще залишалися в оточеному місті (близько 500 чоловік), стало критичним. Цього ж дня Президент Петро Порошенко звинуватив Росію у відкритому збройному вторгненні на Донбас і скасував з цієї причини візит до Туреччини. Згідно зі звітом Міністерства оборони України, вторгнення російських військ на територію України відбувалося протягом 24-29 серпня 2014 року, а загальна кількість контингенту складала до 4 тисяч військовослужбовців. Тим часом, президент Росії Володимир Путін, граючи роль миротворця, 29 серпня запропонував проросійським бойовикам відкрити для українських військових гуманітарний коридор, яким би вони могли вийти з оточення. Насправді путінський «зелений коридор» став для наших військових справжньою дорогою смерті, адже тоді загинуло чимало українських військових. Дані про втрати різняться й по сьогодні: як стверджує начальник Генштабу Збройних Сил України Віктор Муженко, у серпні 2014 року втрати армії становили 427 чоловік, 781 – поранені,  з 21 серпня по 5 вересня 2014 року, зокрема в районі Іловайська, загинули 150 військових, 90 були поранені. Генпрокуратура оперує іншими даними, називаючи від 366 до 500 чоловік загиблих. Вцілілі учасники тих пекельно-серпневих подій називають ще більшу кількість загиблих. Але, як пише в своїй останній книжці «Блокпост» поет і воїн Борис Гуменюк, «Хто плаче за цифрами?…»