понеділок, 2 січня 2017 р.

2 січня: це цікаво знати


У народі 2 січня вшановується пам’ять святого Ігнатія Богоносця. Погода цього дня вказує яким буде серпень. Наші пращури помітили: наскільки сильний мороз, настільки буде спекотно влітку. А якщо є іній на деревах, то погода найближчими днями буде ясною. У минулі часи був звичай на Ігнатія навколо дому обносити ікони, захищаючи таким чином дім від зла. У цей день садівники трясуть плодові дерева на хороший урожай.
2 січня іменини святкують – Гаспар, Данило, Іван, Ігнатій, Філогоній
2 січня народилися:
Платон Федорович Симиренко (1821–1863), український цукрозаводчик, меценат української культури. Був одним із керівників фірми «Брати Яхненки і Симиренко», заснованої його батьком, Федором Степановичем Симиренком. Його ім’ям  названо найвідоміший український сорт яблук.
Тадей Розеславович Рильський (1841–1902), відомий український культурно-освітній діяч і етнограф, економіст, батько Максима Рильського.
175 років від дня народження Костянтина Петровича Михальчука (1841–1914), українського мовознавця, етнографа, громадського діяча; основоположника української діалектології.
175 років від дня народження Костянтина Петровича Михальчука (1841–1914), українського мовознавця, етнографа, громадського діяча; основоположника української діалектології.
Події:
2 січня 1649 року козацьке військо Богдана Хмельницького повернулося до Києва після походу в Західну Україну.
1757 — Британія захопилa Калькутту в Індії.
1839 — Луї Даґер зробив першу фотозйомку Місяця. А у 1843-му у Дрезденської придворної опері, відбулася перша постановка опери Ріхарда Вагнера «Летючий голландець».
1870 — почалася спорудження Бруклінського мосту.
1905 — Росія здала Порт-Артур японцям.
1919 — польські легіонери захопили владу у Вільнюсі.
1936 – науковці Володимир Зворикін та Джордж Мортон продемонстрували електронну трубку, чутливу до ультрафіолетових та інфрачервоних променів та пристрій, що перетворював промені в потік електронів. Досягнення вважають одним з найважливіших кроків у розвитку телебачення.
1944 – пройшло перше бойове застосування гелікоптерів: три машини конструктора Сікорського взяли участь у супроводі британського атлантичного конвою. Цього ж дня 1959 року СРСР зробив перший запуск ракети Луна-1 до Місяця.
1959 — СРСР здійснив запуск апарата «Луна-1» до Місяця. «Луна-1» не полетіла за розрахованою траєкторією і загубилася в космосі, проте вона першою подолала земне тяжіня і стала першим штучним супутником Сонця.
1971 – американський хіт-парад очолив альбом Джорджа Харрісона «All Things Must Pass»; у Британії в грудні він піднявся на четверте місце. Харрісон став першим із екс-бітлів, хто добився подібного успіху після розпаду групи.
наш час.
1993 – співголови міжнародної конференції з колишньої Югославії Сайрус Венс і Дейвід Оуен оголосили про завершення розробки плану з урегулювання воєнного конфлікту в Бостії і Герцоговині. План передбачав створення центрального уряду і утворення 10 автономних провінцій за етнічними, географічними та історичними критеріями – трьох сербських, трьох хорватських, трьох мусульманських і однієї змішаної. План був прийнятий сербами і хорватами, але відкинутий мусульманами.
1998 – Microsoft оголосила про придбання інтернет-компанії Hotmail, однієї з провідних служб, що надавала послуги безплатної електронної пошти.
Чи знаєте ви, що:
Фото: data:image/jpeg
Фото: data:image/jpeg
Цього дня 125 років тому народився Ярослав Іванович Пастернак (1892–1969), українського археолога, доктора філософії, професора. Народився на Львівщині. Студіював класичну філологію та археологію на філософському факультеті Львівського університету. У 1914–1918 роках служив в австрійському війську, згодом перейшов у ряди VII Стрийської бригади Української Галицької Армії (зокрема, 8 січня 1919 року загін під його командуванням разом з іншими частинами УГА визволив Куликів та Жовкву), побував у Наддніпрянщині, влітку 1920 опинився в таборі інтернованих у Чехословаччині. У 1922–1925 рр. продовжував археологічні студії в Карловому університеті Праги у всесвітньовідомого славіста Любора Нідерле, працював на кафедрі археології Українського Вільного Університету. Захистив дисертацію і в березні 1926 року одержав звання доктора філософії. У 1923–1928 роках був асистентом Державного Археологічного Інституту в Празі і провів великомасштабні розкопки на терені старої Праги, зокрема, на королівському замку «Градчани». У 1928 році повернувся до Львова, став дійсним членом НТШ і протягом 1928–1939 років очолював музей НТШ. Найважливіші розкопки провів на терені княжого Галича (1934–1941), де відкрив Успенський собор з саркофагом Ярослава Осмомисла. Був професором греко-католицької Богословської Академії у Львові, в 1939–1941 роках – професором і завідувачем кафедри археології Львівського університету. У 1940–1941 рр. — старшим науковим співробітником Львівського відділу Інституту археології АН УРСР. У 1944 році Ярослав Пастернак емігрував, був науковим працівником університету в Геттінгені, професором УВУ в Мюнхені, читав лекції у Боннському університеті. В 1949 році прибув до Канади (Торонто), де й провів решту свого життя, активно працюючи над різними проблемами української археології. Помер 22 листопада 1969 року в Торонто.

Немає коментарів:

Дописати коментар