Мамине слово

28 червня: це цікаво знати

«Нема більш шкідливої тварини, ніж людина, яка живе не за законами»
 Савонарола

28 червня святкують:

День Конституції України

28 червня у народі вшановували святого Модеста, якому молилися у випадку хвороби тварин. За прикметою, день 28 червня бажано, щоб був сонячний, оскільки у разі дощової погоди у домі буде розлад і сварки. У минулі часи примітили, якщо під час сходу сонця стоїть духота — до негоди.

За церковним календарем 28 червня вшановують святителя Іону, пророка Амоса, святителя Михаїла, блаженного Ієроніма, преподобного Феодора, благовірного князя Сербського Лазаря, святителя Єфрема. Блаженного Августина.

Іменинниками 28 червня є:
Григорій, Касян, Августин, Модест, Федір, Амос.

28 червня народились:

1909 — Галина Вігурська, українська письменниця. Перекладала з білоруської, польської, російської мов (твори Якуба Коласа, В. Бикова, П. Бровки).

1909 — Андрій Роміцин, український кінознавець. Кандидат мистецтвознавства. Твори: «Кіно і сучасність», «Мистецтво екрана», «Життя та герої екрана».

Події 28 червня:

365 років з часу битви під Берестечком (28 червня – 10 липня 1651) - найбільший бій Хмельниччини, що відбувся між Військом Запорізьким під командуванням Богдана Хмельницького спільно з союзним йому кримськотатарським військом та армією Речі Посполитої.

1663 – Чорна рада у Ніжині — загальна козацька рада, що збиралася для вирішення стратегічних питань у випадку, коли між старшинами не було одностайності. Рада була скликана для обрання гетьмана Лівобережної України.

В 1663 році після зречення Юрія Хмельницького в Україні розпочався період громадянської війни («Руїна»). Чорна рада 1663 року обрала гетьманом Івана Брюховецького. Участь у Чорній раді брали не тільки козаки, але селяни і міщани – «чернь», які також мали право голосу.

Чи знаєте ви, що:

Перша українська, козацька Конституція Пилипа Орлика була написана в латинському варіанті і вважалося, що перекладу не існує. Проте, український варіант переклали з латинського оригіналу ще за часів козацтва і він понад півстоліття зберігався у Запорозькій Січі, а коли останню знищили російські війська — потрапив до Москви.

«Документ в архіві лежав на видноті, і згори було написано, що це Конституція Пилипа Орлика, — каже аспірант Інституту історичної освіти Національного педагогічного університету ім.Драгоманова Олександр Алфьонов. — Разом із нею було підшито невідомий до цього лист короля Швеції Карла Дванадцятого до козаків, у якому він погоджується „воювати проти москаля“. Можливо, тому так довго цю Конституцію не було знайдено».

Українські історики переконані: її цінність полягає ще й у тому, що вона написана староукраїнською мовою, дуже близькою до розмовної мови, що побутувала в Україні у 18 столітті. Коли список (так називали й називають рукописні твори) перевезли зі зруйнованої Січі до Москви — працівники царських архівів не розуміли значної частини слів, бо вони були суто українськими. Тому на полях рукопису були зроблені позначки і дописано їхній переклад. Тобто, по суті, Конституція Пилипа Орлика ще й відбиває різницю тодішньої української та російської мов.