Мамине слово

31 травня: це цікаво знати

31 травня у народі підмічали: «З’явилося на Феодота листя на дубі – на врожайне літо». Також за останнім днем весни колись передбачали погоду вересня. Бо ж якщо він був холодний, то перший місяць осені має бути сухим і теплим.

Люди шанували дуб. Саме дуб вважався символом громовержця Перуна, і під його кроною могли встановити язичницький храм, куди приносили жертви. З дуба ж згодом стали будувати церкви. Але вважалося великим гріхом рубати дуб, а тому його валили в певний час, об’єднавшись усім селом, для того щоб розділити тягар гріха.

Під дубом могли проводитися q весільні церемонії. Так, молоді йшли до дуба, взявшись за руки, після чого повинні були три рази обійти дерево навколо, і після цього їхній союз вважався священним.

За церковним календарем 31 травня вшановують пам’ять святих отців сімох Вселенських соборів; мучеників Феодота Анкирського, Петра, Діонісія, Андрія, Павла, Христину і мучениць сімох дів: Олександру, Текусу, Клавдію, Фаїну, Євфрасію, Матрону і Юлію; мучеників Симеона, Ісаака і Вахтисія, Іраклія, Павлина і Венедима, Давида і Таричана.

Іменинники 31 травня:
Андрій, Олександра, Юлія, Петро, Павлина, Фаїна.

31 травня народились:

1880 – Олександра Смирнова-Замкова – український вчений паталогоанатом. Автор близько 90 праць, створила вчення про систему основної аргірофільної речовини, зробила важливі для науки висновки про природу розвитку тканин.

Події 31 травня:

1859 – в Лондоні запустили знаменитий годинник Біг Бен на вежі парламенту.

1868 – у Парижі відбулися перші велосипедні перегони.

1894 – відкрили електричний трамвай у Львові.

1918 – в радянській Росії введено спільне навчання школярів і школярок.

1938 – українець Антон Губенко здійснив перший в історії радянської авіації таран та залишився живим.

1946 – у Києві створено літакобудівне конструкторське бюро Олега Антонова.

31 травня відзначають:

• Всесвітній день без тютюну.

Чи знаєте ви що:

До 16 сторіччя у Європі вважали тютюн цілющим зіллям, що лікує від 36 хвороб. Проте вже через сто років з тютюнопалінням почалася жорстока боротьба, і не лише у Європі.

Так, у 1680 році у Туреччині вийшов закон султана Мурада IV про смертну кару за куріння. За цей злочин там саджали на кілок.

В Англії у XVI столітті курцям відрубували голови і виставляли їх на площі з люльками в роті. У Персії – виривали ніздрі.

В Італії вживання тютюну вважалося диявольською звичкою і курців відлучали від Церкви.

У Царській Росії до тютюнопаління ставилися також негативно. Цар Олексій Романов наказав катувати тих, у кого буде знайдено тютюн: бити батогом на «козі» до тих пір, поки не скажуть, де взяли бісівське зілля. Навіть був час, коли курцям відрізали носи і відсилали на каторгу до Сибіру.

Амністію для тютюну ввів цар Петро I, після поїздки до Голландії. Відтоді справа вирощування тютюну стала державною і оскарженню не підлягала.

У XX столітті Адольф Гітлер пояснював своїм підлеглим принципи окупаційної діяльності на Сході: «Для них, для слов’ян, жодних щеплень, жодної гігієни. Лише горілка і тютюн».