четвер, 7 травня 2020 р.

7 травня: це цікаво знати


За народним календарем у минулі часи до 7 травня у селян закінчувався хліб, розпочинався голодний травень: «Ну, хліб-то давно весь вийшов, піди візьми у Савки в лавці». У давнину з цього дня бувало ще 12 холодів. У садах починають квітнути яблуні, розгортають бруньки груші. Вважалося, що цього дня людей гне до землі, і пристає різна марнота. Для позбавлення від напасті, селяни молилися і вмивалися святою водою.
За церковним календарем 7 травня вшановують мученика Саву Стратила і з ним 70-ох воїнів; преподобного Саву Києво-Печерського і преподобного Олексія, затворника Києво-Печерського, в Ближніх печерах; мучеників Пасикрата і Валентина; мучеників Євсевія, Неона, Леонтія, Лонгина та інших; преподобного Фому, юродивого; преподобну Єлизавету, чудотворицю; Молченську ікону Божої Матері.
Прикмети і традиції на Євсєвіїв день
  •     Якщо сьогодні багато комарів - значить, урожай буде багатим.
  •     Сьогодні дівчата розсипали жменю вівса на підлогу і ворожили за малюнками. Півколо означало швидке заміжжя, кілька окремих острівців - розлад у родині, а вертикальні лінії - швидке поповнення.
  •     Вважалося, що сьогодні людей долає нудьга і мука. Якщо піддатися їм, то так пройде весь наступний рік.
Іменинники 7 травня:
Валентин, Єлизавета, Олексій, Леонтій, Сава.
7 травня народились:
1840 – Петро Чайковський – російський композитор, диригент, музично-громадський діяч. Мав українське коріння. В Україні написав понад 30 творів.
1855 – Микола Кащенко – український біолог, ембріолог, селекціонер, один із перших українських академіків, засновник акліматизаційних садів у Томську і Києві. Разом з В.О.Караваєвим створив зоологічний музей і був його першим директором.
7 травня відзначають:
Всесвітній день пароля
День відчинених вікон
     День радіо.
      Відзначається на честь геніального винаходу видатного фізика Олександра Попова. Саме 7 травня 1895 року він зробив наукову доповідь про новий метод бездротової передачі електричних сигналів з використанням радіохвиль і провів перший публічний сеанс радіозв'язку. Через рік Попов представив перший прилад, здатний передавати радіосигнали, переславши на відстань близько 250 метрів радіограму, яка складалася всього лише з двох слів: Генріх Герц. Вперше День радіо відзначили в СРСР у 1925 році.
Події 7 травня:
1610 – Галілео Галілей відкрив перші три супутника Юпітера (Іо, Європу, Ганімед).
1895 – у Санкт-Петербурзі російський фізик та електротехнік Олександр Попов продемонстрував винахід, який став прототипом радіо.
1920 – в ході радянсько-польської війни польська армія та українські частини Симона Петлюри зайняли Київ.
1937 – Німеччина та Італія оголосили про створення військового союзу, відомого як «Вісь Рим–Берлін».
1945 – о 2 год. 41 хв. у Реймсі, в штаб-квартирі генерала Двайта Ейзенхауера був підписаний акт про безумовну капітуляцію німецьких військ.
1954 – уряди США, Франції та Великої Британії відмовились прийняти СРСР в члени НАТО.
1984 – в Москві на вулиці кадебістами схоплений Андрій Сахаров і доставлений в Горьківську обласну клінічну психіатричну лікарню ім. Семашка.
1999 – вперше з моменту розколу християнської церкви у 1054 році Папа Римський Іван Павло II відвідав православну країну – Румунію.
Чи знаєте ви, що:
Пісня «Реве та стогне Дніпр широкий...» своїм народженням завдячує Марку Кропивницькому. Про те, що слова належать Т. Г. Шевченку, відомо всім, а от автора неповторної мелодії мало хто знає. Це композитор і педагог Данило Крижанівський. Любитель українського театру, він часто слухав, з яким натхненням читав Кропивницький «Причинну» Т. Г. Шевченка. І у нього народилася думка покласти на музику окремі строфи цієї поеми. Вона дуже сподобалася Марку Лукичу, і він вирішив будь-що надрукувати її. Проте, обидва наклади збірок текстів з нотами (1884 та 1896 року), де була і ця пісня, конфіскувала поліція. І тоді Кропивницький вирішив піти іншим шляхом.
В Одесі, де він на той час гастролював, з’явилися афіші, які запрошували на нову виставу. У призначений день простору залу, орендовану Марком Лукичем, заповнили робітники і студенти. Це був вечір пам’яті Кобзаря. У першому ряду сидів околоточний наглядач Рутковський. І ось, коли вистава добігала кінця, Кропивницький вийшов на авансцену і замість звичайної пісні, яку він повинен був виконувати за розвитком дії, могутнім голосом заспівав: «Реве та стогне Дніпр широкий...»
Публіка мимоволі пiдхопилася з місць, зустрівши овацією нову пісню. Околоточний, оцінивши поведінку глядачів як політичну демонстрацію, покликав поліцію. Але на нього ніхто не звертав увагу. Кропивницький співав, а публіка, підхопивши урочисту мелодію, сміливо підспівувала йому. Так відбулося перше прилюдне виконання славнозвісної пісні, яка з часом стала широко відомою в народі.

Немає коментарів:

Дописати коментар