18 квітня: це цікаво знати

«Державу Українську може здійснити наша любов до неї, а не ненависть до її ворогів»
В’ячеслав Липинський

За церковним календарем 18 квітня вшановують мучеників Феодула, Агафопода диякона, преподобного Пуплія, преподобних Феона, Симона і Форвина, преподобного Марка Афінського, преподобного Платона сповідника, преподобну Феодору.

У народі святого називали Федул Вітренник: «Прийшов Федул — тепляк подув». Якщо у цей день була негода, то говорили: «Федул губи надув». До цього часу ще ймовірні морози, але після Федула влада зими вже втрачена на довгий час. У цей день приходить перше справжнє тепло і прокидаються цвіркуни.

Іменинниками 18 квітня є:
Платон, Федора, Агафія, Феодула.

18 квітня народились:

1854 — Микола Сумцов, український фольклорист, етнограф, літературознавець та громадський діяч. Один з фундаторів Харківської громадської книгозбірні (1886).

1860 — Уляна Кравченко (Юлія Шнайдер), українська письменниця, активістка українського жіночого руху. Автор повісті «Хризантеми» та багатьох збірок віршів.

1882 — В’ячеслав Липинський, український політичний діяч польського походження, історик, соціолог, публіцист, теоретик українського консерватизму.

Події 18 квітня:

1648 — Богдан Хмельницький прибув у Запорізьку Січ із закликом до антипольського повстання.
1902 — Данія стала першою країною, у якій відбитки пальців стали використовуватися для встановлення особи злочинців.
1909 — Ватикан канонізував Жанну д'Арк.
1922 — У Москві почав функціонувати перший автобус.
1928 — Горький Максим у «Правді» назвав джаз «музикою товстих».
1936 — Відкрилася перша виставка архітектури Радянської України.
1961 — У Києві відбулася демонстрація вірних проти закриття Андріївської церкви.
1995 — Київська міська рада прийняла рішення про повернення древнього герба міста Києва з зображенням Архангела Михаїла.

18 квітня відзначають:

• Міжнародний день пам’ятників та історичних місць
• Міжнародний день астрономії

Чи знаєте ви, що:

Найдавнішою скульптурою, знайденою в Україні, є кам’яна баба з кургану поблизу с. Нововасилівки Миколаївської області, яка належить до V-ІV ст. до н.е.

Найвидатнішою архітектурною спорудою Київської Русі, що збереглася до нашого часу, є Софійський собор у Києві, зведений у 1037 році в центрі верхнього міста. Він має змінений зовнішній вигляд, бо був добудований у XVIII ст. За величчю художнього образу, досконалістю архітектурних форм, внутрішнім оздобленням, собор належить до видатних пам’яток світу доби феодалізму.

Найдавнішим зразком українського монументального живопису є ансамбль унікальних фресок у Софійському соборі в Києві. Цим фрескам вже майже 1000 років. Загальна їхня площа становить 3000 кв. м. Найдавнішим і єдиним давньоруським медичним довідником, що зберігся до наших часів, є лікарський трактат-порадник «Мазі» – узагальнена праця про лікування травами, який склала Євпраксія Мстиславна, онука Володимира Мономаха у Х столітті.

ЗНО і завдання на НАГОЛОС

  І ще раз про наголоси!

ЗНО Наголос. Тест-самоперевірка

 Готуймося до ЗНО! 
Тест-самоперевірка "Наголос"

СУТО УКРАЇНСЬКІ СЛОВА, ЛІТЕРА "Б"

15 квітня: це цікаво знати

За церковним календарем 15 квітня вшановують апостола Фому; преподобного Тита, чудотворця; мучеників Амфіана й Едесія; мученика Полікарпа. Антипасха.

Середина весни – 15 квітня – на порозі. Тривалість світлового дня майже на чотири години більше, порівняно з 21 грудня – днем зимового Сонцестояння. На деревах починають з’являтися перші молоді листочки і зацвіла вже материнка. Колись у цей час підмічали: «Сині хмари – на тепло і опади».

До середини квітня у народу виходили зимові припаси. У народі говорили: «Нічого немає, ні кришки, ні зерна, ні краплі»; «Полікарпів день – початок безхліб’я». Наші пращури вважали: якщо у цей день весняні води течуть повільно, лід тоне, значить буде тяжко людям у цьому році.

Іменинниками 15 квітня є:
Полікарп, Григорій, Юхим і Тит.

15 квітня народились:

1921 – Георгій Береговий – льотчик-космонавт СРСР, двічі Герой Радянського Союзу. 26-30.10. 1968 р. здійснив космічний політ на космічному кораблі Союз-3.

1926 – Борис Возницький – український мистецтвознавець, директор Львівської галереї мистецтв, академік Української академії мистецтв, лауреат Шевченківської премії, заслужений працівник культури України та Польщі, президент Українського національного комітету Міжнародної ради музеїв (ICOM), доктор honoris causa. Герой України.

15 квітня відзначають:

• День працівників кримінального розшуку України.
• День фахівця з радіоелектронної боротьби.

Події 15 квітня в Україні:

1657 – Козацька рада в Чигирині затвердила спадковість при передачі гетьманського звання від Богдана Хмельницького до його сина Юрія.

1919 – Заснований Верховний революційний трибунал України.

1920 – Головою більшовиків України обраний С. Косіор.

2000 – На Північному полюсі приземлилися 22 українські парашутисти.

Події 15 квітня:

1874 рік – Невизнані паризькі художники Моне, Ренуар, Пісарро, Сезанн, Деґа відкрили на бульварі Капуцинів свою власну виставку.

1919 рік – У радянській Росії почалося створення системи концентраційних таборів.

1923 рік – Почалося масове виробництво інсуліну для лікування діабету.

1948 рік – Відбулося перше військове зіткнення між ізраїльтянами й арабами.

1951 рік – У Лондоні вперше пройшов конкурс «Міс Всесвіт».

Чи знаєте ви, що:

Територія, що простягалася нижче Дніпрових порогів (звідси Низ та Запоріжжя) почала заселятися козаками з початку 16 століття. Та тільки у 1553 році князь із Волині – Дмитро Байда-Вишневецький (р.н. невідомий – 1563р.) зібрав роту козаків (понад 300 чоловік), озброїв їх, пішов за Дніпровські пороги і там на стратегічно важливому острові Мала Хортиця збудував укріплення з кам’яним замком – Січ. Ця назва походить від слова «сікти»(«засіка» – укріплення).

Саме Дмитра Вишневецького варто вважати першим гетьманом запорізьких козаків, бо саме він у 50-х роках 16 сторіччя перетворив Запоріжжя на осередок всього козацтва.

«Мало хто з сучасників задумується чому славетного героя дум і пісень Вишневецького називають Байда. Байдами називалися козаки, які пройшли посвяту на характерника, нашого козацького архата, мудреця, йога, чарівника. Поняття (Байда) має корінь у далекому минулому. Байдья у санскриті означає – лікар, цілитель і перевізник. Той, хто зумів зцілити себе і може допомогти іншим, той, хто готовий переправитися на інший берег буття. Байда – наш український Будда. Звідси й байдак, човен, і байдужий – тобто спокійний, володіючий внутрішніми силами» (Олесь Бердник, письменник).

14 квітня: це цікаво знати

Сучасне – завжди на дорозі з минулого в майбутнє.
Олександр Довженко

За православним календарем 14 квітня вшановують преподобну Марію Єгипетську, преподобного Єфимія, мученика Авраамі Болгарського, преподобного Геронтія, преподобного Макарія.

14 квітня за григоріанським календарем 104 день року. До кінця року залишається 261 день.

У народі, вшановуючи 14 квітня Марію, вірили, що вона є суддею блудниць на Страшному Суді, якщо вони не розкаялись. Також у Маріїн день підмічали: «Якщо повінь, то вродить густа трава; а якщо прошумлять таловоди – на спекотне і сухе літо». У цей час розпускається бузок, вилізають лісові мурашки.

Іменинниками 14 квітня є:
Марія, Марко, Юхим, Макар.

14 квітня відзначають:

День ДАІ в Україні

14 квітня народились:

1910 — Макар Вронський, український скульптор. Автор пам’ятників Богдану Хмельницькому у Чигирині Черкаської області, Тарасові Шевченку у Канаді (Палермо), м. Донецьк, Михайлові Коцюбинському у Вінниці.

Події 14 квітня:

1768 – Максим Залізняк та Іван Ґонта підняли повстання гайдамаків проти поляків (початок Коліївщини). Це повстання є тлом подій поеми "Гайдамаки" Т. Шевченка.

Коліївщина — селянсько-козацьке повстання на Правобережній Україні у 1768 році проти кріпосницького, релігійного та національного гніту шляхетської Польщі. Очолив це повстання виходець із запорозької бідноти Максим Залізняк, а його найближчим сподвижником став Іван Гонта. Коліївщина стала найвищим етапом гайдамацького руху.

1848 — у Росії введений секретний цензурний комітет для спостереження за друком.

1852 — При Університеті святого Володимира засновано Київський центральний архів давніх актів (нині — Історичний архів України в Києві).

1863 — у Петербурзі відбулася прем'єра опери Семена Гулака-Артемовського «Запорожець за Дунаєм».

1912 — найбільший на той час пасажирський лайнер світу «Титанік» зіштовхнувся з айсбергом.

1930 — На екрани вийшов фільм режисера Олександра Довженка «Земля».

1940 — Президія Верховної Ради УРСР видала указ, за яким у священиків в західних областях України вилучалися всі церковні книги.

1961 — у Москві відбулася урочиста зустріч першого космонавта Юрія Гагаріна.

1978 — у Тбілісі пройшла масова демонстрація з вимогою визнання грузинської мови офіційною.

2003 — розшифрований людський геном.

Чи знаєте ви, що:

Назва Коліївщина, найімовірніше, означає повстання коліїв і походить від українського слова «колій», яким у селах і донині називають людей, відповідальних за забиття скотини (свиней, корів, кіз, коней та ін.). Колії вміють робити це найбільш професійно, тобто, швидко і безболісно. Одним із звичаїв коліїв було освячення ножа перед початком роботи. Саме ця процедура згадується і у Тараса Шевченка в «Гайдамаках».

Висунута у радянські часи версія про походження назви повстання від слів «кол» або «колоти», швидше за все, не відповідає дійсності, оскільки, згідно з правилами словоутворення української мови, назва повстання в цьому випадку мала б виглядати Колщина, Кілщина або Коловщина. Зауважимо, що в російській мові слово «колій» відсутнє.

10 квітня: це цікаво знати

За православним календарем 10 квітня – Світлий вівторок – вшановують преподобних Іларiона Нового, Стефана Чудотворця, Євстратiя Києво-Печерського, Іларiона Псковоєзерського та ін.

У минулі часи у цей день, якщо закінчувались заморозки, виганяли худобу на пасовисько. Залежно від температури повітря, з цього дня вилітають джмелі і комарі. Наші пращури продовжували спостерігати за птахами і складати за ними прогноз погоди: якщо птахи вили гнізда на сонячній стороні, очікувалось холодне літо, якщо на тіньовій стороні, то літо мало бути теплим.

Іменинники 10 квітня:

Євстратій, Іларіон, Степан, Іван.

10 квітня народились:

1898 – Святіший Патріарх Київський і всієї Руси-України Мстислав (Степан Іванович Скрипник) – український церковний діяч, Патріарх УАПЦ, Перший Святійший Патріарх УПЦ–КП.
«Наявність кількох православних церков є дійсністю під сучасну пору. Це нездоровий стан. Главам цих Церков треба зійтися і побути разом так довго, аж поки не знайдуть усього потрібного для об’єднавчого Акту. А потім, на Соборі обрати одного предстоятеля, Патріарха Київського і всієї України». (Патріарх Мстислав)

1914 – Петро Нестеровський – український драматург, театральний критик. Автор п’єс «В дорозі», «Гірська балада», кіноповісті «Юність Заньковецької». За його сценаріями знято фільми «Леся Українка», «Михайло Коцюбинський».

1933 – Віктор Близнець – дитячий письменник. Переказав для дітей «Повість минулих літ». Автор книжок «Ойойкове гніздо», «Паруси над степом», «Древляни», «Звук павутинки», «Женя і Синько», «Як народжується стежка», «Земля світлячків», «Людина в снігах» та ін.

1937 – Микола Касьян – український лікар, родоначальник мануальної терапії в СРСР та Україні.

Події 10 квітня в Україні:

1864 – у Львові почав роботу перший професійний український театр «Руська бесіда».

1917 – на нараді робітників і промисловців Донбасу схвалене рішення ввести 8-годинний робочий день.

1938 – ЦК КП(б)У прийняв постанову про реорганізацію української національної школи.

1992 – в Запоріжжі відкритий перший фестиваль мистецтв «Козацькому роду нема переводу».

Події 10 квітня:

1710 рік – в Англії набрав сили прийнятий у 1709 році закон про авторське право –перший у світі.
1912 рік – англійський лайнер «Титанік» вийшов у своє перше й останнє плавання.
2010 рік – Загибель президента Польщі Леха Качинського в авіакатастрофі під Смоленськом.

Чи знаєте ви, що:

Про авіакатастрофу під Смоленськом

8 років тому сталася авіакатастрофа польського президентського літака під Смоленськом, унаслідок якої загинув президент Польщі Лех Качинський, низка високопосадовців країни, громадських діячів та представників духовенства. Усього –96 осіб (включно з 7 членами екіпажу).

Разом зі своєю делегацією Лех Качинський мав намір відвідати Катинське кладовище, що розташоване під Смоленськом. Кладовище є міжнародним меморіальним комплексом жертвам тоталітарних репресій.

Авіакатастрофа трапилася о 09:54 за Київським часом. Літак Ту-154М, який здійснював рейс з Варшави до Смоленська, під час заходу на посадку в складних метеорологічних умовах (густий туман) за нез’ясованих обставин опустився на критично малу висоту (нижче рівня злітно-посадкової смуги), зачепив лівим крилом березу на висоті 4 метри від рівня землі і розбився на відстані 350–500 м від початку посадкової смуги аеродрому Смоленськ-Північний, лівіше на 150 метрів.

На борту літака був президент Польщі Лех Качинський разом зі своєю дружиною, голова Національного банку Польщі Славомир Скшипек, заступник міністра закордонних справ Анджей Кремер, керівник Інституту Національної пам’яті Януш Куртика, екс-президент Польщі Ришард Качоровський, голова Генерального штабу Польщі Францішек Ґонґор та багато інших урядовців.

Брат загиблого президента Польщі та колишній прем’єр-міністр Ярослав Качинський спростовує версію про «нещасний випадок». Він, спираючись на факти, стверджує, що диспетчери аеропорту Смоленська дезінформували пілотів польського літака. Він також робив наголос на дивних подіях, які передували вильоту літака, а саме –телефонний дзвінок прем’єра Росії Володимира Путіна прем’єру Польщі Дональду Туску, щоб той відмовився від участі у польоті і залишився у Варшаві. Ярослав Качинський також звинувачує російську сторону в утриманні та неоголошені технічних подробиць катастрофи. За його словами, багато інших «випадковостей» дають привід сумніватися в тому, що це був «суто технічний інцидент».

5 квітня: це цікаво знати

«Чи Гоголь боявся смерті, не знаю... Я боюсь тільки того, що не встигну дечого доробити, а потім неприємно буде, що не буду знати, що далі діється в світі.»
Дмитро Чижевський

За церковним календарем 5 квітня вшановують преподобного мученика Никона і 199 його учнів, преподобного Никона – ігумена Києво-Печерської лаври.

У народі Никон вважається покровителем гри в шашки. У цей день зяблик прилітає. Птахи були носіями різних прикмет, у тому числі й погодних, тому у давнину, як тільки птахи повертались з теплих країв, селяни зазивали їх на ганок, годували крихтами, зернятками, насінням льону. Наші пращури помітили: якщо перелітні птахи летять дружними зграями, весна хорошою буде.

Іменинниками 5 квітня є:
Лідія, Марія, Василь, Никон.

5 квітня народились:

1894 – Дмитро Чижевський – учений-культуролог, філософ, літературознавець, релігієзнавець, дослідник української і слов’янської літератур. Автор праць «Філософія на Україні», «Нариси з історії філософії на Україні», «Філософія Г.С. Сковороди», «Історія української літератури: від початків до доби реалізму» та ін.

1906 – Анатолій Шиян – український письменник. Автор романів «Магістраль», «Гроза», «Хуртовина», нарисів та оповідань, кількох п’єс, сценарію фільму «Гроза над полями», низки казок та оповідань для дітей.

Події 5 квітня в Україні:

1710 – у Бендерах прийняті «Пакти й Конституції законів та вольностей Війська Запорозького», написані гетьманом Війська Запорозького Пилипом Орликом та його сподвижниками Г.Герциком, А.Войнаровським. Це є перша українська Конституція в сучасному її розумінні. «Пакти й Конституції законів та вольностей Війська Запорозького» складені як угода між гетьманом та Військом Запорозьким (народом України), що було характерним для західноєвропейської традиції і відрізнялося від ідей східного патримоніалізму.

Події 5 квітня:

1242 рік – «Льодове побоїще» між військом новгородського князя Олександра Невського та німецькими лицарями Тевтонського ордена на льоду Чудського озера.

1797 рік – в Росії видано указ імператора Павла I, за котрим поміщикам заборонялось «примушувати у неділю селян до праці», а кількість днів панщини було рекомендовано скоротити до трьох.

1818 рік – в Парижі барон Карл де Дрез продемонстрував перший двоколісний засіб пересування (прообраз сучасного велосипеда).

1895 рік – Оскар Уайльд (автор «Доріана Грея»), програв у суді справу за обвинуваченням у наклепі маркіза Куїнсберрі, який звинуватив письменника у гомосексуалізмі з його сином. Будучи у розквіті своїх творчих сил і слави, Оскар Уайльд був засуджений до двох років тяжких робіт.

1910 рік – у Франції було заборонено поцілунки на залізниці – з огляду на те, що через тривалі цілування затримувалося відправлення поїздів.

1992 рік – Боснія і Герцеговина оголосила про вихід зі складу Югославії.

Чи знаєте ви, що:

Працював Чижевський швидко, невпинно й продуктивно. Як науковцеві, йому стали у великій пригоді п’ять особистих рис:

• по-перше, феноменальна пам’ять (часто скаржився, що негоден забути номери квитків у громадському транспорті);
• по-друге, досконале знання культурного процесу й літературних пам’яток як Східної, так і Західної Європи (мав особливе замилування до бібліографії та стародруків);
• по-третє, здатність негайно орієнтуватися на місці, тільки-но переступивши вперше поріг бібліотеки;
• по-четверте, неймовірна працездатність;
• по-п’яте, власна, чітко спланована й поступово вдосконалювана система зберігання нотаток.

Спав він зазвичай не більше чотирьох-п’яти годин на добу.

Кишені йому завжди надималися від чистих карточок, на котрих примудрявся робити записи за будь-якої нагоди – навіть, розмовляючи з гостем.

Проте в трьох випадках цей безмежно заклопотаний, поважний учений виявляв щиру привітність і блискуче почуття гумору: коли власноруч готував усілякі екзотичні страви; коли в супроводі колег чи студентів ходив «попастися» у книгарнях і, нарешті, за столом, під час ритуальних вечірок, якими, за німецькою університетською традицією («Gemutlichkeit»), закінчувались у нього вдома щотижневі засідання семінару.

Дарма що інтелігент і філософ, Чижевський, як і Гоголь, не жартома вірив у існування диявола, якого раз був упізнав у подобі візника.

Предмет його особливої чулості становили коти – як хатні, так і приблудні: любив подовгу з ними «спілкуватися», запевняючи, що вони далеко ліпші од людей співрозмовники.

Такі були химери цього видатного чоловіка. 

            Хочеш бути щасливим? Будь!

3 квітня: це цікаво знати

«Життя – як зблиск зірниці:

з темряви, що була, в темряву, що буде».

Олесь Гончар

За церковним календарем 3 квітня вшановують преподобного Якова; святителя Кирила і святителя Фому.

У народі святого називали Кирило-дериполоз. Так названий день за те, що у цей час псуються дороги і їздити на санях у минулі часи було проблематично. Якщо у цей день при сході сонця у небі спостерігаються червоні кола, то рік обіцяє бути врожайним. З цього часу починають набухати бруньки смородини. З’являються білі плиски.

Іменинниками 3 квітня є:
Кирило, Хома, Яків, Агнія, Панкратій.

3 квітня народились:

1903 – Леся Верховинка (Ярослава Лагодинська-Кучковська) – українська письменниця. Автор поезій і оповідань з життя гуцулів, п’єс, літературознавчих праць («Жінка в творах Франка» та ін.).

1908 – Степан Олійник – український письменник-гуморист, журналіст, педагог. Автор численних збірок сатири й гумору, збірки біографічних оповідань «З книги життя».

1918 – Олесь Гончар – видатний український письменник, літературний критик, громадський діяч. Автор трилогії «Прапороносці», романів «Циклон», «Тронка», «Собор» та ін.

Події 3 квітня в Україні:

1919 – Український Раднарком проголосив Асканію-Нову заповідником.
1933 – у Херсоні український хірург Юрій Вороний вперше у світі виконав клінічну пересадку нирки (26-річній жінці пересадили орган 60-річного померлого чоловіка).
1973 – Рада Міністрів УРСР заснувала літературну премію імені Павла Тичини.
1990 – над будинком Львівської міської ради урочисто підняли український національний прапор, перед тим освячений у греко-католицькому кафедральному соборі Святого Юра.

Події 3 квітня:

1043 - Едуарда Сповідника короновано на Англійський престол

1502 - розпочалась четверта експедиція Христофора Колумба до берегів Америки

1559 - підписано Като-Камбрезійський мир, який завершив Італійські війни 1494-1559 років

1879 - Софію проголошено столицею Болгарії

1885 - німецкий винахідник Готтліб Даймлер отримав патент на свій перший одноциліндровий двигун внутрішнього згорання з водяним охолодженням

1910 - вперше здійснено сходження на найвищу вершину Північної Америки Мак-Кінлі (6193 м) на Алясці
1918 - Перша світова війна: французького маршала Фердинанда Фоша призначено головнокомандуючим військ Антанти на західному фронті

1919 - Український Раднарком проголосив Асканію-Нову заповідником

1922 - Сталіна обрано генеральним секретарем ЦК РКП(б)

1933 - у Херсоні український хірург Юрій Вороний вперше у світі виконав клінічну пересадку нирки1948 рік – Президент США Гаррі Трумен затвердив Акт про надання країнам грошової допомоги – відомий як «план Маршалла». 

1966 - радянська автоматична міжпланетна станція «Луна-10» була виведена на орбіту Місяця і стала його першим штучним супутником

1999 - збройні сили НАТО нанесли перший повітряний удар по столиці Югославії Белграду

2007 - французький швидкісний поїзд «TGV» встановив новий світовий рекорд швидкості для пасажирського поїзду: 574,8 км/год 

Чи знаєте ви, що:

Роман Олеся Гончара «Собор» тричі номінувався на Нобелівську премію.

Уперше. У лютому 1968 року Гончар занотував у щоденнику: «Вчора був у Спілці: літературна братія в переполосі…Нібито чув хтось з римських передач, що Папа Римський висунув «Собор» на Нобелівську премію». Навіть чутки про таку номінацію могли принести багато неприємностей номінанту. Так і сталося. Гоніння на автора роману розпочалися відразу після поширення цієї інформації. Звідки взялися чутки? Секретар обкому, друзяка самого Брежнєва, в одному з найогидніших персонажів роману впізнав самого себе. Ось і довелося компетентним органам фабрикувати «нищівний компромат» – чутки про Папу Римського і про Нобеля. А Ватикан, найімовірніше, і сном-духом не відав про «Собор», адже перекласти й видати за кордоном його тоді ще не встигли...

Удруге. Наступний нобелівський епізод відбувся за два десятиліття. У грудні 1989 року в щоденнику Гончара з’явився запис: «Професори заокеанських університетів повідомляють у своїх листах, що вони висунули «Собор» на Нобелівську премію 1990 року…» Проте премії письменник не отримав, хоча шанси на це були, бо до України надходив запит у лютому 1991 року з Стокгольма. Нобелівський комітет з літератури, який саме в лютому розпочинає попередній відбір кандидатур, цікавився, чи підтверджують в Україні висунення «Собору» на премію? Звичайно, номінацію підтвердили та, на жаль, фортуна й цього разу не всміхнулася Гончару.

Утретє. У лютому 1994-го письменник занотував у щоденнику: «Інститут літератури подає автора «Собору» на Нобелівську. [...] Ставлюсь до цього спокійно. Скоріш за все, й цього разу все кінчиться безрезультатно». Так і сталося. Продовжитися нобелівським перегонам Олеся Гончара вже не судилося. Влітку 1995-го він пішов із життя, а, згідно зі статутом, Нобелівські премії присуджують тільки живим.