Шевченківські дні в нашій школі

Щовесни українська громадськість , за традицією, вшановує Тараса Шевченка. 

У нашій школі  діти також доторкнулися до Шевченкового слова, усвідомили його велич та актуальність. Учні 7-В класу захоплено виконували завдання фотоквесту, шукали інформацію в різних джерелах, відкривали собі Кобзаря. Багато хто, виконуючи завдання квесту, виявив неабияку креативність!

 Школярі  також переглянули та обговорили мультфільм «Як Шевченко став зіркою».

Під час перерв діти, які знаходилися в кабінеті, зацікавлено слухали, коментували й навіть підтанцьовували під сучасні пісні на слова Тараса Шевченка.  "Шпилясті Кобзарі", "Кому Вниз", сестри Тельнюк,  "Тартак", "Мертвий півень", "Хочу ЩЕ","Kozak System" - ось далеко не весь список прослуханих виконавців.

Учні 5-Б класу представляли власні проекти " Цікаве про Шевченка". Найбільше всіх захопив своєю роботою Артем Федорук. Його проект діти жваво обговорювали ще й під час перерви.

Також у всіх, як і минулого року, викликав інтерес проект Олександра Грехова "Квантовий стрибок Шевченка".

Під час заходів у дитячих очах я бачила зацікавленість, здивування, співпереживання та ще цілу гаму емоцій. 

 Хоч Шевченківські дні минули, та слово Тарасове звучить щодня в шкільних кабінетах.

Фото одного із завдань квесту

Сфотографовані відповіді завдань кесту

Зміни до українського правопису-2019 - за 5 хвилин

Основні зміни в правописі

  3 березня: це цікаво знати

За церковним календарем 3 березня вшановують святителя Лева-папу Римського, преподобного Кузьму, святителя Агапіта-сповідника, святителя Флавіана.

У народі 3 березня пекли вівсяне печиво – вівсяники і очікували пташку вівсянку, приліт якої наближав теплі весняні дні.

Іменинниками 3 березня є
Лев, Кузьма, Віктор, Василь, Агапіт

3 березня народились:

1811 — Антін Могильницький, український письменник, громадський і політичний діяч, греко-католицький священик.

«Кожний нарід, хоть би дикий, Любить свій родинний край, Любить отцівські язики, Свою мову і звичай». (Антін Могильницький)

1888 — Наталена Королева, українська письменниця. В своїх творах опрацьовувала історичні та біблійні теми. Автор збірки легенд “Во дні они”, повістей “1313”, “Без коріння”, збірки оповідань “Інакший світ”, повістей “Предок”, “Сон тіні”, “Легенди старокиївські”.

3 березня святкують:

Всесвітній день письменника 

Всесвітній день дикої природи.

Всесвітній день дитячого телебачення і радіомовлення.

Події 3 березня

1669 — гетьман Дем'ян Многогрішний уклав угоду з московськими послами (Глухівські статті), що обмежувала козацьку автономію та не дозволяла Україні провадити самостійну зовнішню політику.

1861 — російський імператор Олександр II підписав маніфест про скасування в країні кріпацтва. Слідом за Західною Європою, де з 1760-х по 1840-і роки було ліквідовано особисту залежність селян від поміщиків, російський імператор Олександр II підписав маніфест про відміну у країні кріпосного права. Опублікований 15 березня, він приніс свободу 22,5 мільйонам кріпаків,які однак, не ставали власниками оброблюваної землі — відчуджена у поміщиків, вона передавалась сільським громадам, які розподіляли її порівну серед сільських жителів.

1866 — У Києві відкрито публічну бібліотеку (тепер — Національна парламентська бібліотека України).

1875 — У Парижі завершилася провалом прем'єра опери «Кармен» Жоржа Бізе.

1917 — 3-4 березня у Києві організована Українська Центральна Рада (УЦР).

1918 — у Брест-Литовському підписано Брестський мир. Брестський мир — мирний договір між Радянською Росією з одного боку та Німеччиною, Австро-Угорщиною, Туреччиною і Болгарією — з іншого за участі України. Радянський уряд зобов'язався вивести свої війська з України і вирішити прикордонні питання з урядом УНР.

1991 — У Латвії та Естонії відбулися референдуми, на яких більшість громадян висловилася за вихід цих республік зі складу СРСР.

 21 лютого - Міжнародний день рідної мови!

Українська мова є рідною мовою українців, які проживають на території України.

Факти про українську мову:  

 1.За переписом 2001 року, рідною її вважали 32,6 млн осіб — 67,5 % населення України та 85,2 % етнічних українців

 2. За результатами масового опитування населення України, проведеного в 2017 році науковцями Інституту української мови НАНУ спільно з Ґіссенським інститутом славістичних студій (Німеччина),українську вважають рідною 64,1% опитаних.

У відповідях на запитання «Якою мовою Ви спілкуєтесь у повсякденному житті?» частка української мови сумарно становлять 46,9 %.

3. Українська мова за кількістю її носіїв, відповідно до різних джерел,посідає  25-е або 22-е місце у світі. 

4. Вона є також третьою або другою( за різними джерелами) за поширеністю серед слов'янських мов

5. За різними оцінками, загалом у світі українською мовою говорить від 41 до 45 млн осіб.

6. Українська мова входить до другого десятка найпоширеніших мов світу.

1. Українці – стародавній народ, а мова їхня багатша і всеосяжніша, ніж персидська, китайська, монгольська і всілякі інші. Евлія Челебі

2. Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову. Ми повинні бути свідомі того, що мовна проблема для нас актуальна і на початку ХХІ століття, і якщо ми не схаменемося, то матимемо дуже невтішну перспективу. Ліна Костенко

3. Рідна мова – мати єдності, батько громадянства і сторож держави. Мікалоюс Даукша

   

4. Чужу мову можна вивчити за шість років, а свою треба вчити все життя. Франсуа Вольтер

5. Ну що б здавалося, слова… Слова та голос – більш нічого. А серце б’ється – ожива, Як їх почує!.. Тарас Шевченко

Лісова пісня. Бурштинова анімація

Наша фотосесія

 Подорослішали, змужніли, посерйознішали...

Трохи краси в стрічку.

29 січня: це цікаво знати
У народі 29 січня називається – днем Петра Вериги. Вважалося, що якраз у цей день справжня зима вже закінчується, тому залишилася прикмета: «На Петра Вериги розбиваються криги». А ще підмічали колись, якщо цей день морозний, то літом буде спека.

За церковним календарем 29 січня поклоняються оковам апостола Петра та вшановують правовірного Максима, ієрея Тотемського; мучеників Спевсипа, Єлевсипа, Мелевсипа і бабцю їхню Леонілу, і з ними Неона, Турвона та Іовилу; мученика Данакта, читця.

Іменинники 29 січня:
Максим, Леоніла, Петро, Іван, Георгій.

29 січня народились:

1837 – Антін Кобилянський – український письменник, публіцист, громадський діяч. Захоплювався народною медициною, проводив наукові досліди з медицини та техніки. Винайшов «фізіократичну камеру» для лікування дихання, пристрій для вловлювання й корисного перероблення диму, літальну машину (описав у книзі «Flug-Yacht» – «Летюча яхта», Відень, 1898).

1872 – Антон Шабленко – український письменник, публіцист, з 1906 р. – редактор-видавець часопису «Вільна Україна». До редакційної колегії входили – М.Порш, С.Петлюра, П.Понятенко. Журнал намагався дотримуватися модної на ті часи соціалістичної орієнтації.

1879 – Євген Агафонов – український художник, графік, сценограф. Учень Іллі Рєпіна. Засновник студії «Блакитна лілія», при якій виникла авангардистська група художників.

29 січня відзначають:

• День пам’яті Героїв Крут.
Бій українських вояків проти більшовицької армії на станції Крути затримав ворога на чотири дні. Таким чином добровольці утримали столицю на час, необхідний для укладання Брест-Литовського миру, який de-facto означав міжнародне визнання української незалежності.

Події 29 січня в Україні:

1804 – відкрився Харківський університет, один з найстаріших вузів східної Європи.

Харківський національний університет вважається одним із найстаріших університетів Східної Європи. Заснований у листопаді 1804 року з ініціативи видатного просвітителя В.Н.Каразіна, згідно із грамотою Олександра І.

Урочисте відкриття університету відбулося 17 (29) січня 1805 року. Історія Харківського національного університету є невід’ємною частиною інтелектуальної, культурної та духовної історії України. З Харківським університетом пов’язані імена таких усесвітньо відомих учених, науковців та просвітителів, як П.П.Гулак-Артемовський, О.М.Ляпунов, М.І.Костомаров, М.П.Барабашов, М.М.Бекетов, Д.І.Багалій, А.М.Краснов, М.В.Остроградський, В.А.Стеклов, О.О.Потебня, О.В.Погорєлов та багато-багато інших.

Харківський університет – єдиний в Україні, де навчалися і працювали три лауреати Нобелівської премії – біолог І.Мечников, економіст С.Кузнець, фізик Л.Ландау.

Почесними членами та почесними докторами університету в різні часи було обрано визначних діячів науки та культури різних країн: І.В.Гете і О.Гумбольдта, Івана Франка і Лева Толстого, П.П.Семенова-Тян-Шанського та інших.

Серед почесних докторів університету – перший президент України М.С. Грушевський. (www.univer.kharkov.ua)

1918 – на залізничній станції поблизу селища Крути 300 київських студентів 5 годин стримували 4-тисячну більшовицьку армію Михайла Муравйова. У свідомості багатьох бій під Крутами набув особливого значення завдяки героїзму української молоді.

Це цікаво знати:

• Іспанія у дослівному перекладі означає «земля кролів».
• Жіноча коса може витримати 20 тонн вантажу.
• Найбільше йоду міститься у горіхах, потім у перці, цибулі та салаті
• Про бій під Крутами

На початку січня 1918 року більшовики встановили контроль у Харківській, Катеринославській та Полтавській губерніях та розгорнули наступ на Київ. 24–27 січня 1918 року запеклі бої розгорнулись за станцію Бахмач.
Коли українські війська відступили до станції Крути, на їх підтримку було направлено Першу Українську юнацьку (юнкерську) школу ім. Б. Хмельницького у складі чотирьох сотень (400–450 курсантів і 20 старшин (офіцерів) та першу сотню (116–130 осіб) новоствореного добровольчого Помічного Студентського куреня січових стрільців. До них приєдналися ще близько 80 добровольців з підрозділів місцевого Вільного козацтва із Ніжина.

Після запеклого багатогодинного бою, користуючись присмерком, українські війська організовано відступили зі станції Крути до своїх ешелонів. 27 студентів та гімназистів, які перебували у резерві, під час відступу потрапили у полон. Наступного дня вони були розстріляні або замордовані. Згодом їх поховали на Аскольдовій могилі у Києві.

Утрати українських військ під Крутами оцінюють у 70–100 загиблих, за сучасними підрахунками. Серед них – 37–39 вбитих у бою та розстріляних студентів i гімназистів. На сьогодні вiдомi прізвища 20 з них. Це студенти Народного університету Олександр Шерстюк, Ісидор Пурик, Борозенко-Конончук, Головащук, Чижов, Сiрик, Омельченко (сотник); студенти університету Св. Володимира Олександр Попович, Володимир Шульгин, Микола Лизогуб, Божко-Божинський, Дмитренко, Андрiїв; гімназисти 2-ї Кирило-Мефодiївської гiмназiї Андрiй Соколовський, Євген Тернавський, Володимир Гнаткевич (з 6-го класу), Григiр Пiпський (галичанин), Іван Сорокевич (з 7-го класу), Павло Кольченко (прапорщик), Микола Ганкевич (з 8-го класу).

Втрати бiльшовицьких військ під Крутами були значними, сягали тільки вбитими 300 вояків.

Прислівники на зимовій вулиці, або Вивчаємо прислівники нестандартно!

І я не помилилася, бо, щоб охарактеризувати такий чудовий день, уживаємо прислівники!

Гарно, весело, красиво, чудово, казково, дружно, смішно, холодно, по-зимовому...

Діти підібрали безліч прислівників швидко й точно, адже недовго постоїш на місці в таку завірюху))

А яким би ви прислівником охарактеризували сьогоднішній день?

P.S. Шановні батьки, не хвилюйтеся : ми були на вулиці, вивчаючи прислівники, не більше 15 хв.)

    Мислімо позитивно!

Завтра останній день навчання у 1 семестрі. Тому пропоную батькам невеличку інструкцію)))

Інструкція батькам щодо сприйняття оцінок у табелі ))

1.  Увімкніть улюблену музику, налаштуйтеся на позитив!                                                                     2. Пообіцяйте собі, що будь-які оцінки сприймете спокійно та з розумінням.                 

3. Це всього лише оцінки! Здоров'я вашої рідної маленької дитини важливіше за все.

4. Подумайте, як про людину судять у житті: по оцінках чи за вчинками.

5. Пригадайте себе в шкільні роки, своє навчання "на відмінно"))

6. Пригадайте, скільки разів ви дивилися в табель після закінчення школи.

7. Якщо ви надмірно вразлива людина з тонкою душевною організацією, перед ознайомленням з оцінками випийте заспокійливе ( вид заспокійливого обираєте самі)))                                                  8. Якщо рівень оцінок не такий, як ви очікували, значить, є куди "рости" у наступному семестрі!                                            З повагою, гумором та розумінням класний керівник❤

21 грудня: це цікаво знати

У дохристиянські часи 21 грудня було незвичайним днем. Наші предки вшановували Сварога – батька всіх Богів і називалося це свято, як би ви думали, – Різдво Божича з усіма його традиційними атрибутами: святою вечерею, або братчиною, ритуальною кутею та закликанням Овсена – символу плодючості. При цьому на святкуванні обов’язково водили козу – символ божества родючості та достатку.

У християнські часи 21 грудня почали вшановувати мученицю Анфісу. Вважалося, що цього дня дівчатам варто зав’язувати шовкову нитку навколо зап’ястя, від поганих очей.

За церковним календарем 21 грудня вшановують преподобного Потапія; преподобного Кирила Челмогорського; апостолів від 70-х: Сосфена, Аполлоса, Кифа, Тихика, Єпафродита, Кесарія та Онисифора; мученицю Анфісу.

Іменинники 21 грудня:

Анфіса, Кирило, Потап.

21 грудня народились:

1801 – Тимко Падура – поет, представник української школи в польській літературі, композитор. Автор збірки поезії «Ukrainky Tymka Padury».

1841 – Володимир Іконников – український історик та педагог. Один із засновників товариства Нестора Літописця. Науковий доробок вченого становить понад 700 праць з історії, джерелознавства та археографії.

21 грудня відзначають:

• День народження кросворду.

Події 21 грудня:

1988 – дослідний зразок найбільшого діючого літака у світі Ан-225 «Мрія» здійснив перший політ.

1990 – біля станції метро «Лівобережна» відбулося офіційне відкриття постійного приміщення Київського театру драми та комедії на лівому березі Дніпра (у колишньому приміщенні кінотеатру «Космос»).

1991 – підписана Алма-Атинська декларація про створення СНД (главами Азербайджану, Вірменії, Білорусі, Казахстану, Киргизстану, Молдови, Росії, Таджикистану, Туркменістану, Узбекистану, України).

2007 – до Шенгенської зони увійшло ще 9 країн Європейського Союзу: Литва, Латвія, Естонія, Польща, Чехія, Словаччина, Словенія, Угорщина і Мальта.

Чи знаєте ви, що:

Творцем першого кросворду був журналіст Артур Уїнн, який емігрував до Нью-Йорка з Ліверпуля. Він винайшов новий підхід у роботі зі словом: уклав літери в клітини, клітини розмістив у смужки і назвав нову головоломку «cross-word puzzle».

Автор направив свій кросворд з 32 слів у газету «Нью-Йорк уорлд», де він був надрукований 21 грудня 1913 року.