21 лютого - Міжнародний день рідної мови!

Українська мова є рідною мовою українців, які проживають на території України.

Факти про українську мову:  

 1.За переписом 2001 року, рідною її вважали 32,6 млн осіб — 67,5 % населення України та 85,2 % етнічних українців

 2. За результатами масового опитування населення України, проведеного в 2017 році науковцями Інституту української мови НАНУ спільно з Ґіссенським інститутом славістичних студій (Німеччина),українську вважають рідною 64,1% опитаних.

У відповідях на запитання «Якою мовою Ви спілкуєтесь у повсякденному житті?» частка української мови сумарно становлять 46,9 %.

3. Українська мова за кількістю її носіїв, відповідно до різних джерел,посідає  25-е або 22-е місце у світі. 

4. Вона є також третьою або другою( за різними джерелами) за поширеністю серед слов'янських мов

5. За різними оцінками, загалом у світі українською мовою говорить від 41 до 45 млн осіб.

6. Українська мова входить до другого десятка найпоширеніших мов світу.

1. Українці – стародавній народ, а мова їхня багатша і всеосяжніша, ніж персидська, китайська, монгольська і всілякі інші. Евлія Челебі

2. Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову. Ми повинні бути свідомі того, що мовна проблема для нас актуальна і на початку ХХІ століття, і якщо ми не схаменемося, то матимемо дуже невтішну перспективу. Ліна Костенко

3. Рідна мова – мати єдності, батько громадянства і сторож держави. Мікалоюс Даукша

   

4. Чужу мову можна вивчити за шість років, а свою треба вчити все життя. Франсуа Вольтер

5. Ну що б здавалося, слова… Слова та голос – більш нічого. А серце б’ється – ожива, Як їх почує!.. Тарас Шевченко

Лісова пісня. Бурштинова анімація

Наша фотосесія

 Подорослішали, змужніли, посерйознішали...

Трохи краси в стрічку.

29 січня: це цікаво знати
У народі 29 січня називається – днем Петра Вериги. Вважалося, що якраз у цей день справжня зима вже закінчується, тому залишилася прикмета: «На Петра Вериги розбиваються криги». А ще підмічали колись, якщо цей день морозний, то літом буде спека.

За церковним календарем 29 січня поклоняються оковам апостола Петра та вшановують правовірного Максима, ієрея Тотемського; мучеників Спевсипа, Єлевсипа, Мелевсипа і бабцю їхню Леонілу, і з ними Неона, Турвона та Іовилу; мученика Данакта, читця.

Іменинники 29 січня:
Максим, Леоніла, Петро, Іван, Георгій.

29 січня народились:

1837 – Антін Кобилянський – український письменник, публіцист, громадський діяч. Захоплювався народною медициною, проводив наукові досліди з медицини та техніки. Винайшов «фізіократичну камеру» для лікування дихання, пристрій для вловлювання й корисного перероблення диму, літальну машину (описав у книзі «Flug-Yacht» – «Летюча яхта», Відень, 1898).

1872 – Антон Шабленко – український письменник, публіцист, з 1906 р. – редактор-видавець часопису «Вільна Україна». До редакційної колегії входили – М.Порш, С.Петлюра, П.Понятенко. Журнал намагався дотримуватися модної на ті часи соціалістичної орієнтації.

1879 – Євген Агафонов – український художник, графік, сценограф. Учень Іллі Рєпіна. Засновник студії «Блакитна лілія», при якій виникла авангардистська група художників.

29 січня відзначають:

• День пам’яті Героїв Крут.
Бій українських вояків проти більшовицької армії на станції Крути затримав ворога на чотири дні. Таким чином добровольці утримали столицю на час, необхідний для укладання Брест-Литовського миру, який de-facto означав міжнародне визнання української незалежності.

Події 29 січня в Україні:

1804 – відкрився Харківський університет, один з найстаріших вузів східної Європи.

Харківський національний університет вважається одним із найстаріших університетів Східної Європи. Заснований у листопаді 1804 року з ініціативи видатного просвітителя В.Н.Каразіна, згідно із грамотою Олександра І.

Урочисте відкриття університету відбулося 17 (29) січня 1805 року. Історія Харківського національного університету є невід’ємною частиною інтелектуальної, культурної та духовної історії України. З Харківським університетом пов’язані імена таких усесвітньо відомих учених, науковців та просвітителів, як П.П.Гулак-Артемовський, О.М.Ляпунов, М.І.Костомаров, М.П.Барабашов, М.М.Бекетов, Д.І.Багалій, А.М.Краснов, М.В.Остроградський, В.А.Стеклов, О.О.Потебня, О.В.Погорєлов та багато-багато інших.

Харківський університет – єдиний в Україні, де навчалися і працювали три лауреати Нобелівської премії – біолог І.Мечников, економіст С.Кузнець, фізик Л.Ландау.

Почесними членами та почесними докторами університету в різні часи було обрано визначних діячів науки та культури різних країн: І.В.Гете і О.Гумбольдта, Івана Франка і Лева Толстого, П.П.Семенова-Тян-Шанського та інших.

Серед почесних докторів університету – перший президент України М.С. Грушевський. (www.univer.kharkov.ua)

1918 – на залізничній станції поблизу селища Крути 300 київських студентів 5 годин стримували 4-тисячну більшовицьку армію Михайла Муравйова. У свідомості багатьох бій під Крутами набув особливого значення завдяки героїзму української молоді.

Це цікаво знати:

• Іспанія у дослівному перекладі означає «земля кролів».
• Жіноча коса може витримати 20 тонн вантажу.
• Найбільше йоду міститься у горіхах, потім у перці, цибулі та салаті
• Про бій під Крутами

На початку січня 1918 року більшовики встановили контроль у Харківській, Катеринославській та Полтавській губерніях та розгорнули наступ на Київ. 24–27 січня 1918 року запеклі бої розгорнулись за станцію Бахмач.
Коли українські війська відступили до станції Крути, на їх підтримку було направлено Першу Українську юнацьку (юнкерську) школу ім. Б. Хмельницького у складі чотирьох сотень (400–450 курсантів і 20 старшин (офіцерів) та першу сотню (116–130 осіб) новоствореного добровольчого Помічного Студентського куреня січових стрільців. До них приєдналися ще близько 80 добровольців з підрозділів місцевого Вільного козацтва із Ніжина.

Після запеклого багатогодинного бою, користуючись присмерком, українські війська організовано відступили зі станції Крути до своїх ешелонів. 27 студентів та гімназистів, які перебували у резерві, під час відступу потрапили у полон. Наступного дня вони були розстріляні або замордовані. Згодом їх поховали на Аскольдовій могилі у Києві.

Утрати українських військ під Крутами оцінюють у 70–100 загиблих, за сучасними підрахунками. Серед них – 37–39 вбитих у бою та розстріляних студентів i гімназистів. На сьогодні вiдомi прізвища 20 з них. Це студенти Народного університету Олександр Шерстюк, Ісидор Пурик, Борозенко-Конончук, Головащук, Чижов, Сiрик, Омельченко (сотник); студенти університету Св. Володимира Олександр Попович, Володимир Шульгин, Микола Лизогуб, Божко-Божинський, Дмитренко, Андрiїв; гімназисти 2-ї Кирило-Мефодiївської гiмназiї Андрiй Соколовський, Євген Тернавський, Володимир Гнаткевич (з 6-го класу), Григiр Пiпський (галичанин), Іван Сорокевич (з 7-го класу), Павло Кольченко (прапорщик), Микола Ганкевич (з 8-го класу).

Втрати бiльшовицьких військ під Крутами були значними, сягали тільки вбитими 300 вояків.

Прислівники на зимовій вулиці, або Вивчаємо прислівники нестандартно!

І я не помилилася, бо, щоб охарактеризувати такий чудовий день, уживаємо прислівники!

Гарно, весело, красиво, чудово, казково, дружно, смішно, холодно, по-зимовому...

Діти підібрали безліч прислівників швидко й точно, адже недовго постоїш на місці в таку завірюху))

А яким би ви прислівником охарактеризували сьогоднішній день?

P.S. Шановні батьки, не хвилюйтеся : ми були на вулиці, вивчаючи прислівники, не більше 15 хв.)

    Мислімо позитивно!

Завтра останній день навчання у 1 семестрі. Тому пропоную батькам невеличку інструкцію)))

Інструкція батькам щодо сприйняття оцінок у табелі ))

1.  Увімкніть улюблену музику, налаштуйтеся на позитив!                                                                     2. Пообіцяйте собі, що будь-які оцінки сприймете спокійно та з розумінням.                 

3. Це всього лише оцінки! Здоров'я вашої рідної маленької дитини важливіше за все.

4. Подумайте, як про людину судять у житті: по оцінках чи за вчинками.

5. Пригадайте себе в шкільні роки, своє навчання "на відмінно"))

6. Пригадайте, скільки разів ви дивилися в табель після закінчення школи.

7. Якщо ви надмірно вразлива людина з тонкою душевною організацією, перед ознайомленням з оцінками випийте заспокійливе ( вид заспокійливого обираєте самі)))                                                  8. Якщо рівень оцінок не такий, як ви очікували, значить, є куди "рости" у наступному семестрі!                                            З повагою, гумором та розумінням класний керівник❤

21 грудня: це цікаво знати

У дохристиянські часи 21 грудня було незвичайним днем. Наші предки вшановували Сварога – батька всіх Богів і називалося це свято, як би ви думали, – Різдво Божича з усіма його традиційними атрибутами: святою вечерею, або братчиною, ритуальною кутею та закликанням Овсена – символу плодючості. При цьому на святкуванні обов’язково водили козу – символ божества родючості та достатку.

У християнські часи 21 грудня почали вшановувати мученицю Анфісу. Вважалося, що цього дня дівчатам варто зав’язувати шовкову нитку навколо зап’ястя, від поганих очей.

За церковним календарем 21 грудня вшановують преподобного Потапія; преподобного Кирила Челмогорського; апостолів від 70-х: Сосфена, Аполлоса, Кифа, Тихика, Єпафродита, Кесарія та Онисифора; мученицю Анфісу.

Іменинники 21 грудня:

Анфіса, Кирило, Потап.

21 грудня народились:

1801 – Тимко Падура – поет, представник української школи в польській літературі, композитор. Автор збірки поезії «Ukrainky Tymka Padury».

1841 – Володимир Іконников – український історик та педагог. Один із засновників товариства Нестора Літописця. Науковий доробок вченого становить понад 700 праць з історії, джерелознавства та археографії.

21 грудня відзначають:

• День народження кросворду.

Події 21 грудня:

1988 – дослідний зразок найбільшого діючого літака у світі Ан-225 «Мрія» здійснив перший політ.

1990 – біля станції метро «Лівобережна» відбулося офіційне відкриття постійного приміщення Київського театру драми та комедії на лівому березі Дніпра (у колишньому приміщенні кінотеатру «Космос»).

1991 – підписана Алма-Атинська декларація про створення СНД (главами Азербайджану, Вірменії, Білорусі, Казахстану, Киргизстану, Молдови, Росії, Таджикистану, Туркменістану, Узбекистану, України).

2007 – до Шенгенської зони увійшло ще 9 країн Європейського Союзу: Литва, Латвія, Естонія, Польща, Чехія, Словаччина, Словенія, Угорщина і Мальта.

Чи знаєте ви, що:

Творцем першого кросворду був журналіст Артур Уїнн, який емігрував до Нью-Йорка з Ліверпуля. Він винайшов новий підхід у роботі зі словом: уклав літери в клітини, клітини розмістив у смужки і назвав нову головоломку «cross-word puzzle».

Автор направив свій кросворд з 32 слів у газету «Нью-Йорк уорлд», де він був надрукований 21 грудня 1913 року.

Славно повечіркували...

 Напередодні свята Андрія в Україні в давнину прийнято було збиратися на Андріївські вечорниці. Ось і учні 7-В класу влаштували вечір позитиву та хорошого настрою, узявши до уваги традиції цього дійства. Спочатку ми переглянули відеосюжет про традиції  під час Андріївських вечорниць.Звісно, дівчата ворожили, а щоб хлопцям було також цікаво, придумали й для них гадання. Матвій Серветник розповів про калиту, а також, підвісивши імпровізовану калиту, намагався разом із хлопцями її відкусити. Оскільки хлопцям у цей вечір пробачалися будь-які пустощі, то вони непомітно повкрадали в дівчат їхні речі, а потім дівчата, щоб забрати свою власність, виконували побажання, витягнувши папірець. Було багато сміху, адже усе, що відбувалося, сприймали жартома! 

 А які ж Андріївські вечорниці без вареників?! Завдяки люб'язній допомозі батьків, зокрема пані Наталії Заїки та Ірини Геворгян, вареники із картоплею та сметаною, запивши їх соком, скуштував кожен вечірувальник! Було смачно та апетитно!

Дуже добре, що учні, хоч і жартома та зовсім на новий лад, долучилися до відтворення стародавніх звичаїв наших предків! 

 Щоб переглянути коротке відео, тисни тут

"Гуси-лебеді летять"

Гра-презентація "Асоціації"

Діти ( 15 учнів) обирають номер асоціації, потім за порядком обраних чисел пояснюють образ-асоціацію до твору.

Гра- асоціація ( тисни на картинку)

   Хустка - наша національна окраса

З давніх-давен хустка є популярною в Україні. Ось уже другий рік поспіль 7 грудня, у день хустки, українські соцмережі рясніють чудовими фото в хустках. Не могли не доєднатися до такої краси й учні 7-В класу!

Діставши із маминих-бабусиних шаф хустки, дівчатка заквітчали кабінет різноманітними узорами. Кожній личить це квіткове чудо! Спочатку ми ознайомилися із  презентацію про хустку, потім переглянули  майстер-клас із її зав'язування. Ну і, звісно, спробували зав'язати таким методом. Було багато сміху, веселощів, позитивних емоцій...Не всім вдалося з першої спроби, здавалося б, зробити таку легку справу - зав'язати хустину))) Але було цікаво й захопливо!

Хочу сказати: дівчатка, вам неймовірно личить хустка! Не забувайте про цей приємний жіночий аксесуар!

Майстер-клас із зав'язування хустки тут

Майстер-клас із зав'язування хустки також тут