Повний Український літературний календар на березень!

  Колегам на замітку! ( і не тільки)))))

У БЕРЕЗНІ НАРОДИЛИСЯ ТАКІ УКРАЇНСЬКІ ЛІТЕРАТОРИ:

1	Г.Г.Гануляк (1883-1945) Федір Михайлович Малицький (1900-1988) Павло Андрійович Байдебура (1901-1985) З.З.Каменкович (1915-1989) А.Т.Середницький (1916) Микола Михайлович Тимчак (1956) Володимир Ляшкевич (1964) Марія Олександрівна Дружко (1983)
2	Михайло Кірович Козоріс (1882-1937) Архип Юхимович Тесленко (1882-1911) Мирон Михайлович Кордуба (1876-1947) Олексій Васильович Савицький (Юхим Ґедзь, Олесь Ясний) (1896-1937) Н.А.Халемський (1911) Ф.Г.Швіндіна (1913-1944) Василь Іванович Комендар (1926) Мирослав Михайлович Аронець (1941) Віктор Олександрович Гончарук (1954) Людмила Василівна Таран (1954) Любов Юріївна Долик (1965)
3	Антін Степанович Любич-Могильницький (1811-1873) Лев Костянтинович Панютін (Ніл Адмірарі) (1831-1882) Наталена Королева (1888-1966) Яків Григорович Савченко (1890-1937) Юрій Карлович Олеша (1899-1960) Герасим Іванович Шмигельський (Герась Соколенко) (1920-1945) О.П.Мельник (1923-1969) Станіслав Савович Стриженюк (1931) Леонід Михайлович Тендюк (1931) Валерій Володимирович Копійка (1962)
4	Кесар Олександрович Білиловський (Цезар Білило, Цезарко, Ольгин, Іван Кадило) (1859-1938) Н.В.Крахмальова (1926-2003) Володимир Павлович Вихрущ (1934-1999) Аркадій Юхимович Пастушенко (1934-1983) Микола Степанович Литвин (1943) Володимир Михайлович Івасюк (1949-1979) Петро Миколайович Поліщук (1952)
5	Леонід Іванович Глібов (1827-1893) Наталя Львівна Забіла (1903-1985) Микола Свиридович Рачук (1941)
6	Петро Казимирович Добрянський (1930) Олександр Іванович Білаш (1931) Богдан Рубчак (1935) Валентина Іванівна Давиденко (Осипець) (1955) Оксана Данищук (1968)
7	Г.М.Стрипський (1875-1946) Володимир Самійлович Касакович (1931) Віктор Васильович Гриценко (1946) Оксана Володимирівна Чубачівна (Румеліді) (1964) Ольга Григорівна Германова (1981)
8	Василь Корнійович Миколюк (1904-1937) М.С.Канюка (1922) Федір Васильович Петров (1923) Василь Федорович Соловей (1941) Марія Антонівна Пономаренко (1945) Ольга Володимирівна Слоньовська (1960) Тетяна Бухтоярова (1966) Катерина Олександрівна Калитко (1982) Оксана Вікторівна Гундер (1984)
9	Тарас Григорович Шевченко (1814-1861) П.І.Леонтович (1825-1880) Григорій Цеглинський (1853-1912) Іван Іванович Мураній (1881-1945) І.Д.Шевченко (Дніпровський) (1895-1934) Микола Якович Олійник (1923) Роман Іванович Болюх (1930) Катерина Олександрівна Вайнраух (1941)
10	Докія Гуменна (1904-1997) Микола Григорович Роман (1936) Тарас Іванович Сергійчик (1939) Тарас Гаринальдович Петриненко (1953) Ігор Петрович Бережний (1976)
11	Василь Іванович Туманський (1800-1860) Олександр Степанович Афанасьєв-Чужбинський (1816-1875) В.М.Чечвянський (1888-1938) Василь Петрович Бобинський (1898-1938) Ольга Іванівна Шебивлок (1936) Микола Іванович Коломієць (1941) Микола Заруба (1950)
12	Володимир І. Вернадський (1863-1945) Володимир Іванович Бірчак (1881-1952) І.Д.Бажинов (1931) Нестор Іванович Чир (1938) Федір Федорович Степанов (1939)
13	Антон Макаренко (1888-1939) В.Д.Нефелін (1907-1968) Тимофій Гусинський (1920) Марія Олександрівна Зобенко (1950) Марія Едуардівна Вайно (Бушан) (1956) Юрій Ігорович Андрухович (1960) Галина Миколаївна Маніва (Лемешко) (1965) Ірина Шувалова (1986)
14	В.П.Коховський (1835-1891) Василь Іванович Атаманюк (1897-1937) Сергій Давидович Козак (1921-1993) Олекса Костянтинович Лищенко (1942) Всеволод Іванович Ткаченко (1945)
15	Іван Балюк (1894-1915) Й.М.Кисельов (1905-1980) Юрій Андрійович Гойда (1919-1955) Марія Миколаївна Мороз (Морозенко) (1969)
16	Микола Шашкевич (1852-1908) Христя Олексіївна Алчевська (1882-1931) Юрій Дараган (1894-1926) Богдан Іванович Козярський (1931) Ігор Іванович Гаврилюк (1941) Михайло Васильович Левицький (1948) Євген Дзюба (1961)
17	Леонід Манько (1863-1922) Олесь Бабій (1897-1975) Ю.П.Михайлик (Юрій Дольд-Михайлик) (1903-1966) Павло Андрійович Оровецький (1905-1976) Віктор Арнольдович Берешадський (1916-1972) Олексій (Олекса) Федотович Коломієць (1919-1994) Володимир Максимович Гаптар (1953)
18	Василь Іванович Сільвестров (1888-1937) Н.В.Суровцева (1896-1985) В.Г.Безпалий (1901-1980) М.М.Вороний (1904-1941) Любомир Дмитрович Дмитерко (1911-1985) Анатолій Павлович Непокупний (1932) Олександр Григорович Стешенко (1939) Олекса Гнатович Шеренговий (1943) Ніна Юхимівна Гнатюк (1947) Ніна Миколаївна Комашня (1949)
19	Максим Тадейович Рильський (1895-1964) Аркадій Панасович Любченко (1899-1945) Ліна Василівна Костенко (1930) Емма Андрієвська (1931) Микола Васильович Костенко (1939) Василь Наумович Басараба (1948)
20	А.Марцинюк (1862-1938) О.Х.Бобикевич (1865-1902) Іван Іванович Калянник (Калянников) (1911-1939) Володимир Потапович Шахнюк (1920) Деже Гаврилович Ченгеря (1926) Вільям Олексійович Лігостов (1930) Климентій Іванович Михайлюк (Володимир Дуб) (1939) Любов Євгенівна Бенедишин (1964) Інна Володимирівна Немирована (1987)
21	В.С.Гнилосир (Гнилосиров) (1836-1900) Павло Андрійович Думка (1854-1918) Г.М.Польова (1928) Юрій (Георгій) Михайлович Мушкетик (1929) Григорій Прокопович Бідняк (1933) Василь Андрійович Марсюк (1938) Євген Петрович Гудима (1941) Олег Михайлович Герман (1948) Людмила Григорівна Шевченко-Савчинська (1977) Вікторія Черняхівська (1986)
22	О.К.Коваленко (1880-1927) Івана Ле (1895-1978) Кесар Омелянович Андрійчук (1907-1958) Микола Васильович Рішко (1931) Михайло Осадчий (1936-1994) Ігор Васильович Ліберда (1938) Олексій Володимирович Ковалевський (1955) Олег Вікторович Завадський (1968)
23	Д.І.Каневський (1916-1944) Іван Федорович Гребенюк (1918-1982) Сергій Олександрович Осока (Нечитайло) (1980)
24	Євген Іванович Безкоровайний (1947) Юрій Григорович Буряк (1951) Віра Федорівна Шмига (1956) Ганна Юріївна Багряна (1981) Катерина Калитко (1982)
25	В.Г.Рубан (1742-1795) Микола Васильович Левицький (1859-1936) Лесь Гринюк (1883-1911) В.П.Козаченко (1913) С.І.Івченко (1925-1984) Іван Омелянович Білий (1942) Іван Семенович Нагірняк (1949) Оксана Василівна Горкуша (1973)
26	Федір Тихонович Кравченко (Теодор Орисіо) (1906-1985) Казиміра Іванівна Полякова (1906-1980) Михайло Михайлович Пилипчук (1924) Володимир Данилович Бондаренко (1939) Леонід Никифорович Терехович (1941-1992) Степан Євстахійович Сапеляк (1952)
27	Павло Платонович Чубинський (1839-1884) Надія Юхимівна Приходько (1926-1980) Петро Іванович Ковальчук (1931-1995) Наталія Іллівна Бондарчук (1958) Юрій Кучерявий (1977) Олена Чус (1986)
28	Олекса Андрійович Слісаренко (1891-1937) Михайло Єхунович Могилевич (1920-1986) Олександр (Олесь) Васильович Лупій (1938) Степан Олександрович Бабій (1940) Микола Борисович Славинський (1948) Федір Кузьмович Млинченко (1956) Валентина Петрівна Сторожук (Буздиган) (1966)
29	Марія Степанівна Вольвач (Маруся Вольвачівна) (1841-1910) О.М.Борковський (1843-1921) Марія Омелянівна Ленерт-Домбровська (Марійка Підгірянка) (1881-1963) Ілля Володимирович Дубинський (1898-1989) Андрій Михайлович Патрус-Карпатський (1917-1980) Олександр Дмитрович Педяш (1952) Марія Іванівна Воробей (Терещенко) (1953) Катерина Олексіївна Міщенко (Васильчук) (1956)
30	Олександр Дмитрович Королевич (Лесь Гомін) (1900-1958) Олексій Якович Огульганський (1912-1996) Володимир Леонідович Кашина (1917-1992) О.І.Жолдак (1918-2000) Мирослав Кушнір (1922-1944) О.О.Пахучий (1931-1996) Анатолій Іванович Григорук (1932) Микола Корсак (1950) Марина Степанівна Павленко (1973)
31	Галина Гордасевич (1935-2001) Георгій Петрович Шевченко (1937)

Вимога добре вчитися – найсерйозніша помилка батьків

Шановні батьки! Пропоную Вашій увазі цікаву, як на мій погляд, статтю.

Багатодітна мама Олена Кучеренко про те, чому потрібно змінювати ставлення батьків до оцінок.

http://www.otozh.com.ua/2018/02/25/vimoga-dobre-vchitisya-najserjoznisha-pomilka-batkiv/

27 лютого: це цікаво знати

«Віра – це нестримне бажання перетворити мрію в реальне життя».
Дмитро Донцов

За церковним календарем 27 лютого вшановують преподобного Овксентія, рівноапостольного Кирила, преподобного Ісаакія – затворника Печерського, 12 греків будівників соборної Успенської церкви Києво-Печерської Лаври, благовірного князя Михаїла Чернігівського і боярина його Феодора, преподобного Марона – пустельника Сирійського, святителя Авраамія.

У народі, в день святого рівноапостольного Кирила, повитухи приймали з гостинцями жінок, у яких вони приймали пологи. У минулі часи помітили, що хороша погода на Кирила говорить про те, що незабаром вдарять міцні морози: «Якщо на Кирила день ясний – літо буде гарне, але морози триватимуть».

Іменинниками 27 лютого є:
Кирило, Михайло, Федір, Оксентій.

27 лютого народились:
1875 – Володимир Філатов – видатний медик, засновник офтальмологічної школи в Україні, запропонував власні методи лікування в офтальмології, винайшов багато оригінальних офтальмологічних інструментів.

1887 – Петро Нестеров – російський льотчик, член Київського товариства повітроплавання, автор так званої «петлі Нестерова». Похований у Києві на Аскольдовій могилі.

27 лютого відзначають 

Міжнародний день полярного ведмедя

День пам’яті Івана Богуна (бл. 1618, с. Брацлав Вінницька область – 27.02.1664) – український військовий і державний діяч, козацький полководець.

«Богун був тим героєм, якого неспокійний дух живе і досі і пекучим вогнем вривається в душу молоді. Він був найяскравішим представником типу тогочасних українців, що зі сміхом зустрічали небезпеку, не розв’язували вузли, а розрубували їх, не жебрали, а здобували, що вважали потрібним здобути…» (Олена Теліга)

Події 27 лютого в Україні:
1918 – Початок походу Січових Стрільців проти більшовицьких військ, що напали на Україну.
1919 – Комісія Антанти провела зустріч з Головою Директорії Симоном Петлюрою.
1932 – У складі УСРР створені Київська, Вінницька, Дніпропетровська, Одеська й Харківська області.
1939 – Спілка радянських музик України була перейменована у Спілку радянських композиторів України.
1942 – Масові розстріли в Бабиному Яру німецькими окупантами членів українського націоналістичного підпілля.
1943 – Прийнята постанова про поновлення роботи шкіл у регіонах України, визволених від нацистів.
2014 – Розпочалося захоплення й наступна окупація Кримського півострова.
Події 27 лютого:
1900 р. – у Мюнхені засновано футбольний клуб «Баварія»; один з найвідоміших і найсильніших клубів Німеччини та світу.
1932 р. – англійський фізик Джеймс Чедвік відкрив нейтрон – нейтральну елементарну частку.
1965 р. – відбувся перший політ першого в світі широкофюзеляжного транспортного літака АН-22 («Антей»), створеного в КБ О.К.Антонова.
1974 р. – у Нью-Йорку мільйонним тиражем вийшов перший номер щотижневого журналу People, що розповідає новини про життя зірок шоу-бізнесу.
1990 р. – Верховна Рада СРСР створила нову посаду – Президент СРСР.

Народні прикмети на 25 лютого
Туман на Олексіїв день – літо буде дощовим.
Завірюха 25 лютого – прикмета до того, що влітку буде випадати багато опадів.
На небі зірки – в цьому році вдасться зібрати багатий урожай.
Бурульки 25 лютого висять довгі – можна розраховувати на гарний урожай овочів.
Струмки потекли – прикмета до того, що риба буде добре ловитися.
Холодний день – весна настане рано і буде теплою.
Якщо виставити пряжу на морозі 25 лютого – можна очікувати багатства й удачі, особливо якщо майстриня того ж дня виставить у двір ще й свою прядку.
Не можна починати нові справи або планувати поїздки – усе це, за прикметами, приведе до невдач.
На Олексія іноді сняться віщі сни, і на них варто звернути особливу увагу. Так, якщо 25 лютого наснилися рукавиці – чекай непроханого гостя, квас – можливий обман, горіхи і насіннячко – дрібні неприємності прийдуть, мавпи – є ймовірність зробити необдуманий вчинок.
  Події 25 лютого
Цього дня, 100 років тому, на засіданні Малої Ради, Тризуб був затверджений державним гербом Української Народної Республіки.

Своє рішення Рада обгрунтувала тим, що це є знак Київської Держави часів Володимира Святого.

Проте, історія українського герба почалась ще задовго до правління Володимира. Одне з перших зображень тризуба на наших теренах зафіксоване на знахідках періоду Трипільської культури IV-III тис. до н. е. Згодом його почали активно використовувати пращури сучасних українців. Археологічні розвідки на Полтавщині та Київщині підтверджують, що на землях Центральної України тризуб був відомий як символ влади, знак родових старійшин або племінних вождів у VI-VIII ст.

В період розквіту Київської Русі, у X-XIII ст., зображення тризуба було поширене на великій території - від Криму до Новгорода, від Кавказу до Франції та Швеції, адже карбувався він на всьому: від печаток та монет до цеглин, з яких будувались храми та церкви. Так, зображення тризуба було знайдено на цеглинах Десятинної церкви у Києві.

Однак, починаючи від розпаду Київської Русі і аж до ХХ століття тризуби майже не використовувались. Іноді вони зустрічалися в геральдиці міст, на родових гербах чи у книгах. Деякі гетьмани, зокрема Хмельницький та Мазепа, розміщували на своїх родових гербах хрести чи якорі, стилізовані під тризуб.

Під час Української революції, за пропозицією Михайла Грушевського, тризуб був прийнятий як Великий і Малий державний Герб УНР. Автором проекту тодішнього герба став Василь Кричевський.

В наші часи конкурс щодо створення проекту Державного герба України, відповідно до Постанови Верховної Ради, був оголошений 24 червня 1991 року (тобто ще за існування СРСР). Під егідою Комісії з питань культури і духовного відродження ВР було створено робочу групу–журі з народних обранців, істориків, мистецтвознавців, музейників. 4 жовтня 1991 року експертна група підбила підсумки конкурсу. Для участі в ньому надійшло понад 200 робіт (усі вони тепер зберігаються в Центральному державному архіві органів центральної влади та управління). Важливо, що 192 з них містили зображення тризуба у різних контекстах. Переміг у конкурсі проект історика–геральдиста Андрія Гречила та художника Івана Турецького.

Зрештою, 19 лютого 1992 року, Верховна Рада затвердила тризуб як Малий герб України, вважаючи його головним елементом великого Державного герба.

Ювілеї дня:

Леся Українка / Фото: Укрінформ

147 років від дня народження Лесі Українки (справж. – Лариса Петрівна Косач-Квітка; 1871–1913), української поетеси, драматурга і громадської діячки, класика української літератури.

Лесь Курбас / Фото: Укрінформ

Цього дня в місті Самбір народився Лесь Курбас (Олександр-Зенон Степанович; 1887–1937), український режисер, актор, драматург, публіцист, перекладач. Курбас був наступним, хто прийшов на зміну «корифеям», засновникам українського театру – родині Тобілевичів (Карпенко-Карий, Садовський, Саксаганський) з їхнім ухилом і акцентом на національне, українське. Він став реформатором українського театру, відмовившись від «шароварщини» й створивши театр європейського рівня. До Курбаса, дивлячись українські вистави, можна було або сміятись (часом гомерично реготати), або плакати (ридати; згадати хоча б «Безталанну»). І все. Інших емоцій, чи приміром якихось більш-менш глибоких рефлексій годі було очікувати. Важко навіть уявити, скільки він устиг за свої 50 років. І скільки б ще зробив, якби не поліг від чекістської кулі у карельському Сандармосі. Курбас уперше на українській сцені поставив вистави «У пущі» Лесі Українки, «Цар Едіп» Софокла (обидві – 1918), «Макбет» В. Шекспіра (1920), «Народний Малахій» (1928), «Мина Мазайло», (1929) «Маклена Граса» (1933); сам грав, перекладав з німецької (переважно драми), навчав (і вивчив) цілу плеяду «березольців».  

У лісі

Миттєвості зимового настрою у фотографіях!

Вишня-красуня у моєму дворі

Прощання

Український літературний

календар

У ЛЮТОМУ НАРОДИЛИСЯ ТАКІ УКРАЇНСЬКІ ЛІТЕРАТОРИ:

1	В.І.Фарлієвич (1783-1851) А.Є.Лужецький (1807-0891) Оксана Михайлівна Лятуринська (1902-1970) Павло Федосійович Ловецький (Левицький) (1911-1975) Галина Олександрівна Камінна (1926-1994) Антон Михайлович Копинець (1931-1980)
2	Євген Павлович Гребінка (1812-1848) Тимотей (Тимофій) Гнатович Бордуляк (1863-1936) Євген Филимонович Маланюк (1897-1968) Валеріан Петрович Підмогильний (1901-1937) Галина Зіновіївна Турелик (1949) Степан Дмитрович Щербак (1949)
3	Клементина Карлівна Попович-Боярська (1863-1945) Володимир Іванович Самійленко (1864-1925) Григорій (Гео) Панасович Коляда (1904-1941) Євген І. Кривенко (1912-1960) Любов Василівна Забашта (1918-1990) Юрій Тарнавський (1930) М.Г.Самвелян (Лесін) (1936-1992) Олег Володимирович Гордійчук (1956)
4	І.М.Мидловський (1854-1916) Василь Костьович Королів-Старий (1879-1943) Григорій Титович Гайовий (1937) Василь Федорович Рубан (1942) Олена Степанівна Мейсарош (1945) Леонід Петрович Стрельник (1947) Наталя Баран (1983)
5	Григорій Олексійович Коваленко (1868-1937) Іван Федорович Варавва (1925-2005) Володимир Михайлович Гаранін (1934) Б.М.Наріжний (1935) Леонід Опанасович Сапа (1941)
6	Г.М.Ге (1830-1911) Ю.Ю.Шовкопляс (1903-1978) Ф.С.Мар’єнко (1911-1971) Юрій Юрійович Качій (1925-1990) Іван Васильович Донич (1952) Христина Василівна Керита (1955) Наталя Михайлівна Клименко (1955) Леся Василівна Балюк (1977)
7	М.А.Маркевич (1804-1860) В.Д.Залозецький (1833-1915) Гіядор Миколайович Стрипський (1875-1946) О.В.Іонов (1911-1976) Анатолій Семенович Заєць (1935) О.А.Ластовецький (1938-1979) Григорій Іванович Лютий (1949)
8	Андрій Кусько (1915) А.І.Давидов (1938) Іван Васильович Левченко (1952) Наталія Іванівна Гринчик-Струтинська (1959)
9	Ксенофонт Сосенко (1861)
10	Галина Півторак (1937) Марія Григорівна Барандій (Біличенко) (1945) Василь Іванович Степаненко (1950) Ольга Іванівна Страшенко (Лучканина) (1950) Руслан Іванович Щуплакевич (1963) Сергій Дмитрович Пантюк (1966)
11	Агата Федорівна Турчинська (1903-1972) Михайло Дмитрович Попович (1908-1956) М.К.Масло (1918-1984) Валерій Олексійович Залізний (1951) Микола Григорович Білокопитов (1954) Ніна Василівна Талько-Петрук (1959) Тетяна Володимирівна Андрушко (Костенко) (1967)
12	Анатолій Федорович Кралицький (1834-1894) Лесь Семенович Мартович (1871-1916) Іван Юхимович Сенченко (1901-1975) Валентин Остапович Речмедін (1916-1986) Семен Іванович Панько (1920-1976) Степан Павлович Колесник (1932) Василь Павлович Цілий (1939) Василь Михайлович Мелещенко (1947) Микола Никифорович Чорновус (Ткаченко) (1948)
13	Микола Іванович Гнідич (Гнєдич) (1784-1833) Віктор Михайлович Іванов (1909-1981) Володимир Микитович Вільний (1921-1981) І.С.Полунін (1930) Марта Теодорівна Чопик (1933) Володимир Іларіонович Михайловський (1939) Владислав (Володимир) Тадеушович Присяжний (1946) Богдан Жолдак (1948) Олена Федорівна Бондаренко (1955) Микола Сергійович Гедз (1960)
14	Григорій Андрійович Карєв (1914-1992) Іван Полюхович (1933) Анатолій Йосипович Колодяжний (1939) Петро Йосипович Коробчук (1956) Лілія Жеребецька (1986)
15	Іван Антонович Сільвай (Уріїл Метеор) (1838-1904) В.І.Карбулицький (1884-1908) Г.І.Полянкер (1911-1997) І.С.Григурко (1942-1982) Анатолій Іларіонович Колісниченко (1943) Наталія Василівна Віргуш (1948) Олександр Юрієвич Жовна (1960) Лідія Миколаївна Дяченко (1966) Наталя Петрів (1984)
16	С.С.Гулак-Артемовський (1813-1873) Віктор Григорович Безорудько (1913-1985) В.М.Баженов (1916-1995) Андрій Михайлович Коробань (1930) М.М.Омельченко (1930)
17	Олександр Андрійович Митрак (1837-1913) Олекса Федорович Влизько (Близько) (1908-1934) Шимон Рафаїлович Гольденберг (1911-1941) Віталій Станіславович Кузін (1936) Євгенія Кононенко (1959)
18	Юлій Іванович Ставровський-Попрадов (1850-1899) Леонід Якович Писаревський (Зимний) (1907-1942) Юрій Валентинович Ряст (Каверін) (1945) Сейран Акбаралійович Сулейманов (1979)
19	Авенір К.Коломієць (1906-1946) Ф.Г.Ісаєв (1922) Анатолій Семенович Камінчук (1939) Таїсія Громада (1952)
20	Я.І.Весоловський (1881-1917) Марія Андріївна Карпінська (Венгренівська) (1899-1963) Улас Олексійович Самчук (1905-1987) Матвій Григорович Тевельов (1908-1962) Іван Юрійович Керч (1914-1951) Йосип Іванович Архій (1920-1996) Євдокія Панасівна Коробець (Одота Пацкан) (1921) Михайло Петрович Миценко (1920) І.О.Немирович (1928-1986) Олег Іванович Гринів (1940) Володимир Кирилович Дячун (1947) Роман Іванович Пастух (1948) Анатолій Олександрович Криловець (1961) Назарій Назаров (1990)
21	А.І.Боровиковський (1806-1889) Федір Михайлович Скубенич-Кость (1889-1962) Дмитро Васильович Нитченко (Чуб) (1905) В.С.Горін (1911-1965) Тимофій Максимович Шашло (1915) Омелян Дмитрович Балецький (Віщак) (1919-1981) Володимир Кирилович Сиченко (Малик) (1921-1998) Василь Михайлович Малета (1938) Іван Васильович Покотило (1951) Олег Євгенович Соловей (1970) Мар’яна Орестівна Савка (1973) Тетяна Василівна Каплунова (1976)
22	Левко Іванович Боровиковський (1808-1889) Григорій Іванович Грушевський (Грицько Чулай, Петро Голота) (1865-1921) О.В.Турянський (1880-1933) Олекса Михайлович Улинець (1903-1978) Олег Іванович Жупанський (1952) Вікторія Григорівна Чорноброва (1970)
23	Василь Васильович Капніст (1758-1823) Микола Іполитович Шпак (Шпаківський) (1909-1942) О.М.Кустенко (1913-1993) З.В.Гончарук (1921-1993) Л.Г.Лобанов (1921-1982) Анна-Ольга Михайлівна Канич (1928) Микола Данилович Малахута (1939) Петро Йосипович Головатюк (1942) В’ячеслав Григорович Медвідь (1951) Валентина Сергіївна Штинько (Хмельовська) (1953) Петро Михайлович Кралюк (1958) Костянтин Вілійович Москалець (1963) Євген Олександрович Бардієр (1979)
24	О.М.Лісовський (1861-1934) І.Л.Липа (1865-1923) Олекса Іванович Діхтяр (Д.Аскело) (1886-1936) Д.А.Май-Дніпрович (Майборода) (1895-1930) Анатолій Андрійович Логвиненко (1937) Олекса Сергійович Різниченко (Різників) (1937) Наталія Михайлівна Баклай (1958) Іван Володимирович Лучук (1965)
25	М.А.Вербицький (1843-1909) Ф.І.Щербина (1849) Володимир Григорович Барвінський (Василь Барвінок, Ришмідінов) (1850-1883) А.Я.Жарко (1861-1933) Лариса Петрівна Косач (Леся Українка) (1871-1915) Михайло Михайлович Галиця (1885-1971) Олександр Іванович Саєнко (1921-1995) Юрій (Георгій) Семенович Чоря (1933) Микола Єлисейович Сенчило (1939) Володимир Данилович Кузьменко (1948) Василь Васильович Кузан (1963) Ніна Володимирівна Кур’ята (1978)
26	І.М.Бажаньский (1863-1933 Дарія Ребет (Цісик) (1913-1992) Роберт Степанович Третьяков (1936-1996) Олеся Миколаївна Білоцвіт (Ткаченко) (1980)
27	Л.І.Смілянський (1904-1966) Федір Михайлович Потушняк (1910-1960) Ольга Дмитрівна Гергель (1946)
28	Платон М.Панченко (1856-1911) Юрій Зіновійович Жилко (1898-1938) Юрій Юрійович Боролич (1921-1973) Юрій Йосипович Назаренко (1942) Наталя Юріївна Ткаченко (Марчук) (1953) Віктор Мазаний (1955)
29	Микола Петрович Любченко (Кость Котка) (1896-1937) Володимир Іванович Затуливітер (1944)

22 лютого. День в історії

22 лютого. Люди в історії

До дня рідної мови. Топ-11 пісень на вірші українських поетів

Пропоную перейти за посиланням і послухати добірку сучасних пісень, в основу яких лягли вірші видатних представників української літератури.

У світі в середу, 21 лютого, відзначають Міжнародний день рідної мови. Так, за даними ЮНЕСКО, загалом існує близько шести тисяч мов, однак майже половина з них під загрозою зникнення. Зокрема, в Україні живе понад 130 національних меншин – носіїв 79 мов.

http://tyzhden.ua/News/209813

Приємного прослуховування!

         Готуймося до ЗНО!

10 типових тестів ЗНО з фонетики: як їх виконати правильно?
Переходьте за посиланням!
lhttp://zno.ua/news/10-tipovikh-testiv-zno-z-fonetiki-yak-jikh-vikonati-pravilno.html
 Плідної та приємної праці Вам!

 

• 17 лютого: це цікаво знати
  За церковним календарем 17 лютого вшановують преподобного Ісидора Пелусіотського, благовірного великого князя Георгія Всеволодовича Володимирського, преподобного Кирила Новоєзерського, мученика Іадора, священомученика Аврамія – єпископа Арвільського, преподобного Миколу сповідника – ігумена Студійського.
• У народі цей день відомий як початок звіриних (вовчих) весіль, тому святого Миколу Студійського називали «вовчим сватом». Цей день вважається одним із самих холодних у лютому – стоять сильні морози і йде сніг: «На Миколу Студеного снігу навалить гору», «Лютневий Миколай і голодний, і холодний. Студений ліс і гай – знов кожуха вдягай». Ці морози називаються «миколиними».
  Наші пращури 17 лютого звертали увагу на ялинкові гілки: якщо довгі сухі гілки згинаються – буде заметіль, а якщо випрямляються – погода буде хорошою.
• Народні прикмети і повір'я
  Цей день відомий як початок звіриних (вовчих) весіль, тому святого Миколу Студійського називали «вовчим сватом». 17 лютого вважається одним із найхолодніших днів у лютому — стоять сильні морози і йде сніг: «На Миколу Студеного снігу навалить гору», «Лютневий Миколай і голодний, і холодний. Студений ліс і гай — знов кожуха вдягай». Ці морози називалися «миколиними». Наші пращури 17 лютого звертали увагу на ялинкові гілки: якщо довгі сухі гілки згинаються — буде заметіль, а якщо випрямляються — погода буде хорошою.
  
  Іменинниками 17 лютого є:
  Микита, Кирило, Георгій, Сидір, Аврам, Йосип.
  
  17 лютого народились:
  1879 – Василь Королів-Старий (Королів) – український письменник, перекладач, журналіст, художник, культурно-освітній діяч, видавець. Автор роману «Чмелик», збірки казкових оповідань «Нечиста сила». Член Української Центральної Ради. Чоловік Наталени Королеви.
  
  1892 – кардинал Йосип Сліпий – визначний церковний та науковий діяч, меценат, патріарх Української греко-католицької церкви (1975–84), кардинал. Член Наукового товариства імені Шевченка, дійсний член Тіберійської академії в Римі, почесний д-р Українського вільного університету, член Папської академії св. Томи. Д-р теології, професор.1930 – Георгій Якутович – український графік, ілюстратор, педагог, художник кіно (фільми: «Тіні забутих предків», «Захар Беркут», «Камінний хрест»). Єдиний в Україні двічі удостоєний Шевченківської премії (за ілюстрації до книги «Повість минулих літ» та за фільм «Тіні забутих предків»).
  17 лютого святкують:
  Міжнародний День спонтанного прояву доброти
• 
  Міжнародний день кота
  
  Події в цей день:
  
  1795 — у Великій Британії викопали картоплину вагою майже 8,5 кг.
  
  1852 — для публіки вперше відкрито художнє зібрання петербурзького Ермітажу.
  
  1876 — Джуліус Вольф з Істпорта (штат Мен, США) виготовив перші консерви із сардинами.
  
  1904 — прем'єра опери Джакомо Пуччіні «Мадам Баттерфляй» у міланському театрі «Ла Скала». Прем'єра провалилася. Успіх прийшов у наступній постановці на сцені театру «Ґранде» в Брешії, коли головну роль виконала С. Крушельницька.
  
  1919 — Директорія УНР звернулася по допомогу в боротьбі з більшовиками до Антанти і США.
  
  1938 — на Соловецьких островах під час Великого терору в СРСР вчинено масовий розстріл в'язнів Соловецької тюрми (страчено майже 200 осіб упродовж однієї доби).
  
  1947 — «Голос Америки», заснована в 1942 році для роз'яснення американської політики і підняття морального духу її союзників у Європі, Азії та Африці, провела свою першу радіотрансляцію російською мовою на Радянський Союз.
  
  1955 — Одеська кінофабрика перетворена в Одеську кіностудію художніх фільмів
  
  2015 - Війна на сході України: в оточеному Дебальцевому жорстокі вуличні бої. Частина міста захоплена російсько-терористичними військами
  — Євросоюз уперше з початку російсько-української війни офіційно визнав участь військ РФ в конфлікті