27 квітня: це цікаво знати

27 квітня у народі колись називали Мартиновим днем, «лисогоном», або «святом ворон». У цей час лисиці переселяються зі старих нір у нові: «На Мартина на лисиць нападає куряча сліпота», чим користувалися мисливці. У цей день помічають, що ворон купає своїх дітей та відпускає їх на окреме сімейне життя.

Наші пращури помітили, що якщо тепло 27 квітня — у перших числах травня похолодає.

За церковним календарем 27 квітня вшановують святого Мартина сповідника, мучеників Антонія, Іоанна і Євстафія Литовських, мученика Ардаліона, 1000 мучеників Персидських і Азата скопця, Віленську ікону Божої Матері.

Іменинниками 27 квітня є:
Мартин, Остап, Антон, Іван.

Події 27 квітня:

1906 — в Санкт-Петербурзі вийшов перший номер газети «Український вісник».
1992 — рада керівників Міжнародного валютного фонду проголосувала за прийняття України до складу МВФ.
1995 — Верховна Рада України затвердила першу державну нагороду України — орден Богдана Хмельницького.
1995 — день заснування Державного казначейства України.
2010 — незважаючи на неоднозначне сприйняття народом, Верховна Рада України ратифікувала домовленість про продовження перебування Чорноморського флоту РФ в Україні до 2042 в обмін на знижку ціни на газ.

27 квітня народились:

1816 — Олександр Беретті, український та російський архітектор, син Вікентія Беретті. Учасник проектування Володимирського собору в Києві. За проектами Олександра Беретті збудовано 23 будівлі в ряді міст України. За проектами його батька Вікентія Беретті (14.06.1781 – 1842) в Києві збудовані будівлі Київського університету, обсерваторії і інституту благородних дівиць (нині Жовтневий палац).

Чи знаєте ви, що:

Для внутрішнього оформлення Володимирського собору в Києві першим запропонував свої ескізи Михайло Врубель. Проте, його бачення декору храму не було прийнято. І тоді за справу взявся Віктор Васнєцов. Перш ніж взятися за роботу, художник підписав контракт, який зобов'язав його і його помічників виконати завдання протягом двох років з дня підписання договору. Однак, на роботу пішло аж 11 років. За весь цей час Васнєцов розписав понад 2 тисячі квадратних метрів.

Але найвідомішим його творінням стало зображення Богоматері з немовлям у центральній частині вівтаря. Існує легенда, що, коли одного разу вранці Васнєцов увійшов до храму, то на стіні було чітко видно обриси Божої Матері з немовлям. Художник стрімголов кинувся обводити фарбами картину. Пізніше його творіння мистецтвознавці назвали Васнєцовською Божою Матір'ю, бо художник зміг передати в образі Цариці Небесної божественне начало та людські чесноти.

26 квітня: це цікаво знати

Хто назвав тебе, горе, Чорнобилем?
Хто ім’ям цим тебе охрестив?
Чорнобіллям безбарвним покроплений
України родинний мотив.
Юрій Титов

26 квітня за григоріанським календарем 116 день року. До кінця року залишається 249 днів.

26 квітня згадують:
День Чорнобильської трагедії

Події 26 квітня:
1840 — у Санкт-Петербурзі з друку вийшло перше видання «Кобзаря» Тараса Шевченка, яке містило 8 творів
1945 – Україна увійшла до ООН, як член – засновник.
1986 — о 1 год. 23 хв. за київським часом сталася найбільша техногенна аварія в історії людства — вибухнув четвертий реактор Чорнобильської АЕС. Сумарна радіація ізотопів, викинутих в повітря, склала 50 мільйонів кюрі, що в 30-40 разів більше, ніж при вибуху бомби в Хіросімі в 1945 році.

Останні 25 років 26 квітня у нас пов'язується лише з однією сумною подією — вибухом четвертого реактору на Чорнобильській атомній станції. Той час для покоління тодішніх дітей запам'ятався розгубленістю дорослих перед невідомою і невидимою небезпекою та постійними спостереження за напрямком вітру — чи дме не з боку Чорнобиля. Навколо точилися нескінченні розмови про кінець світу. Слава Богу, ця катастрофа не стала для нас кінцем, хоча, зважаючи на її наслідки, ще невідомо чи справді це так. А тому, можливо, є сенс прислухатися до порад наших предків, які, будучи ревними прибічниками природи, кожен свій день узгоджували з її життям, а не навпаки.

26 квітня у дохристиянські часи вшановували Богиню Живу. Вона опікувалася народженням нового життя, а тому у цей день їй молилися про здоров’я, довголіття і слухали скільки років накує зозуля. До речі, зозулю можна почути лише після того, як заспіває соловей.

За церковним календарем, 26 квітня вшановують мученика Артемона, мученика Крискента, мученицю Фомаїду.

Іменинниками 26 квітня є:
Дмитро, Артем.

26 квітня народились:
1890 — Микола Зеров, український літературознавець, лідер «неокласиків», майстер сонетної форми і блискучий перекладач античної поезії.
1887 — Іван Кавалерідзе, український скульптор, кінорежисер, драматург, сценарист. Автор скульптурного портрета Ф.Шаляпіна, пам'ятників — княгині Ользі у Києві, Т.Шевченку, Г.Сковороді, меморіальні дошки та горельєфи.
1935 — Станіслав Тельнюк, український письменник, літературний критик, редактор, перекладач.

26 квітня відзначають:
Міжнародний день інтелектуальної власності

Чи знаєте ви, що:
Існує повір’я, що один з найхарактерніших і найромантичніших символів України — соловей — починає співати, щойно у Великодню ніч проголосять: «Христос воскрес!»

Чи справді починають солов’ї співати саме у цей момент — невідомо, однак те, що почути їх можна відразу після Великодня, коли б він не був – прикмета, перевірена роками. А наші пращури настільки любили і поважали цю птаху, що навіть було свято, яке називалося Солов’їний Великдень і відзначали його у дохристиянські часи якраз наприкінці квітня.

Як уникати лексичних помилок

У тестовому зошиті ЗНО з української мови завжди було завдання на знаходження лексичної помилки, яка полягає в неправильному вживанні слова чи кількох слів. Щоб навчитися відрізняти такі помилки, пропоную запам'ятати перелік найбільш поширених та їхні правильні відповідники.

згідно закону - згідно із законом
здавати іспит - складати іспит
бувший у користуванні - вживаний
в люби́й день - у будь-який день
вибачте мене - вибачте мені
заказати товар - замовити товар
заключати договір - укладати договір
їх будинок - їхній будинок
на протязі місяця - протягом місяця
на рахунок цього - щодо цього
приймати участь - брати участь
прийняти міри - вжити захотів
по крайній мірі - принаймні
виключення - виняток
запобігти руйнування -запобігти руйнуванню
багаточисельні дзвінки - численні дзвінки
подорожувати по європейським країнам - подорожувати європейськими країнами
відповіді співпадають - відповіді збігаються
відповідно угоді - відповідно до угоди
давно знати друг друга - давно знати один одного
зраджувати принципам - зраджувати принципи
навчатися малюванню - навчатися малювання
наслідувати відомій актрисі - наслідувати відому актрису
підводити підсумки - підбивати підсумки / підсумовувати
попередити хворобу - запобігти хворобі
приводити приклад - наводити приклад
приїхав вісім років назад - приїхав вісім років тому
проблема заключається - проблема полягає
слідуюча зупинка - наступна зупинка
ювілейні міроприємства - ювілейні заходи
потерпіти поразку - зазнати поразки
одержати перемогу - здобути перемогу
задаватися метою - ставити за мету або мати на меті
слідувати звичаям - дотримуватись звичаїв
нанести удар - завдати удару
Ви праві - Ваша правда / Ви маєте рацію
гарно виглядати - мати гарний вигляд
оточуюче середовище - довкілля
прийшло в голову - спало на думку

Окремим різновидом помилок є вживання двох слів із одним значенням - тавтології. Найпоширеніші:
несподіваний сюрприз - сюрприз
пам’ятний сувенір - сувенір
вільна вакансія - вакансія
моя автобіографія - автобіографія або моя біографія (мій життєпис)
меморіальний пам’ятник - пам’ятник
прейскурант цін - прейскурант або цінник
адреса проживання - адреса
колишній екс-президент - колишній президент або екс-президент
спускатися вниз - спускатися або йти вниз
передовий авангард - передовий загін або авангард

Звичайно, цей перелік не є повним чи остаточним. Усі випадки з минулого,позаминулого..ЗНО!

23 квітня: це цікаво знати

«Кажуть, що дуже мудрий чоловік оту всю техніку військову видумав. А я мислю так, що якби найшовся такий, що все оте попалив, той був би наймудріший...»
Григорій Тютюнник

23 квітня у дохристиянські часи наші предки відзначали два свята: жіноче і чоловіче. Жіноче, або ж, точніше кажучи, дівоче свято, називалося на честь Лелі, дочки Богині кохання Лади — Лельником. Вшановуючи Лелю і Ладу, дівчата виконували обряд Ладування і при цьому співали пісні «ладовиці». Суть обряду полягала в упорядкуванні хаосу, встановлення рівноваги як у природі, так і в душі.

Чоловіки ж 23 квітня вшановували батька всіх Богів Ярила та Овсеня, покровителя бджіл і коней. Цього дня до схід сонця умивалися росою, обходили ниву з хлібом та палили вогнища, що символізувало відкриття небесних воріт та появу різнотрав'я. А потім у жертву Богам приносили півня, споживаючи його у полі без жінок.

Християни 23 квітня вшановують мученика Терентія, про якого у народі говорили, що «Терешко дороги сушить». У цей час розкриваються бруньки в груші, дуба.

Також 23 квітня за церковним календарем вшановують мучеників Олександра, Максима, Федора та інших 33-х, мучеників Якова пресвітера та Григорія – патріарха Константинопольського.

Іменинниками 23 квітня є:
Терентій, Яків, Олександр, Максим, Григорій.

23 квітня народились:

1884 — Іван Шмальгаузен, біолог, всесвітньо відомий теоретик еволюційного вчення XX ст.
1920 — Григорій Тютюнник, український письменник. Автор роману «Вир».
1923 – Василь Земляк (Вацик), український письменник, кіносценарист, лауреат Державної премії ім. Т.Г. Шевченка.

23 квітня святкують:

• Всеукраїнський день психолога
• Всесвітній день книги і авторського права. ЮНЕСКО обрала цю дату з огляду на її символічність для світової літератури. Адже саме цього дня 1616 року померли Сервантес, Шекспір і де ля Вега, народилися Моріс Дрюон і Володимир Набоков. Традиція святкування Дня книжки народилася у Каталонії, де 23 квітня, на День Юрія, традиційно дарували троянду за кожну куплену книжку. Сьогодні Всесвітній день книжки святкують у 190 країнах світу.

Події 23 квітня:

1185 — незважаючи на затемнення сонця, князь новгород-сіверський Ігор разом з братом Всеволодом виступив у похід проти половців.
1656 — собор церковних ієрархів Московського царства постановив відлучати від церкви всіх, хто хреститься двома перстами.
1896 — В Нью-Йорку відбувся перший в Америці кіносеанс.
1959 — створено Спілку журналістів України.
1975 — у Києві відкрився Музей книги та друкарства України (до липня 2000 р. — Державний музей книги і друкарства України; заснований 1972 року).

Чи знаєте ви, що:

У Григорія Михайловича Тютюнника був брат по батьку Григір Михайлович Тютюнник, теж письменник, що народився на одинадцять років пізніше.

Брати Григорій і Григір Тютюнники отримали одне й те саме ім'я Григорій через випадковий збіг обставин. Старшого Григорія насправді хотіли назвати Георгієм (Ігорем). Записувати дитину відрядили діда по матері, який по дорозі до сільради добряче випив за здоров'я новонародженого. Коли ж потрапив до сільради, то переплутав ім'я і записав онука Григорієм.

Про дідову витівку дізналися, коли Ігорю-Григорію було вже років п'ятнадцять — на той час у Михайла Тютюнника у новій сім'ї уже підростав другий син, за іронією долі, теж Григорій. Згодом, щоб відрізняти братів, молодшого стали звати Григором.

ТАК НІХТО НЕ КОХАВ частини 1-2 _ 2008

Які твори впізнали?))))

    Готуймося до ЗНО!

Упізнай твір !
-  "філологічна комедія"
-  перша політична сатира в українській літературі
- "праматір українського театру"
- "огниста інвектива проти темного царства"
-  перший прозовий твір нової української літератури
 - "симфонія звуків і барв"
- "будинок з багатьма прибудовами й надбудовами"
- перший історичний роман у віршах
- "перша ластівка українського національного відродження"
- хроніка 1663 року"
- арена людських пристрастей"
- перший драматичний твір нової української літератури
- роман із народного життя"
- перший історичний роман
- "сміховина на московський кшталт"

21 квітня: це цікаво знати

«Часом вхід у глухий кут має вигляд тріумфальної арки».
Микола Левицький

У народі 21 квітня називається на честь Святого Руфа. Вважалося, що цього дня все починає рости, тобто, вирушать із землі. «І трава, і всяка зелень, посаджена на Руфа, інтенсивно рухається вгору», - говорили колись.

Однак головною прикметою дня є те, що саме цього дня не варто йти до лісу, бо у давнину люди вірили, що на Руфа всяке гаддя вилазить із землі, а їх у цей час треба берегтися. Та й взагалі, у народі гадюки вважалася диявольськими створіннями, а їхній рід символізував зло.

А ще за давнім повір’ям 21 квітня Сонце «зустрічається» з Місяцем. І якщо зустріч пройде добре – буде ясний день, і все літо буде гарним, якщо погано – день буде похмурим, непривітним, і все літо буде таким.

За церковним календарем 21 квітня вшановують апостолів Іродіона, Агаву, Асинкрита, Руфа, Флегонта, Єрма та інших з ними; також згадують святого Нифонта; преподобного Руфа, затворника Печерського; мученика Павсилипа та святого Келестина.

Іменинниками 21 квітня є:
Іларіон, Іван, Юлія і Родіон.

21 квітня народились:

1882 – Борис Греков – український радянський історик, дослідник доби Київської Русі. Особливу увагу приділяв виданню історичних джерел. Зокрема, під його патронатом у СРСР відродилося видання «Полного собрания русских летописей».

21 квітня відзначають:

• Всесвітній день творчості та інноваційної діяльності.
• Міжнародний день астрономії.
• Український День навколишнього середовища (День довкілля).

Події 21 квітня в Україні:

1597 – У Варшаві страчено козацького отамана Северина Наливайка.

1920 – У Варшаві між Польщею та УНР підписано загальну та торгово-економічну конвенції, згідно з якими Польща визнавали незалежність УНР й обіцяла їй військову допомогу.

1979 – У Києві відкрився Театр драми і комедії.

Чи знаєте ви, що:

В історичній літературі, постійно зустрічається різночитання його імені – Павло, Шимон, Семен, Северин, Семерин, Семерій. Докладні студії дають можливість твердити, що насправді Наливайка звали Семерій. Так називав він себе сам у чотирьох відомих його листах. І в більшості актових джерел, де наведено його ім’я, воно звучить саме так. Чи можна вважати це ім’я варіантом імені Северин, яке вживається нині щодо Наливайка в літературі, чи ні, мають вирішувати філологи. Але, з точки зору історика, єдино правильним є використання імені Семерій.

Життя Семерія Наливайка до початку його самостійної діяльності в 1594 році маловідоме. Вважається, що він народився в містечку Гусятині на Західному Поділлі (нині Тернопільська обл.), хоча в деяких історичних працях вказуються також Кам’янець-Подільський або Острог. Рік народження невідомий. Найдостовірнішим часом народження козацького ватажка можна вважати першу половину шістдесятих років XVI століття.

Військові вміння, набуті Семерієм Наливайком у козацьких походах, привернули увагу старого князя Костянтина Костянтиновича Острозького. Князь запросив його до себе на службу. Загалом, до охолодження відносин між козацтвом і панівним класом наприкінці XVI ст., козакування вважалося найкращою школою лицарства для шляхетської молоді, а ті, хто її достойно витримував, високо цінувались як умілі воїни. Ким служив Наливайко в князя, на жаль, точно невідомо.

Історична традиція твердить, що він був сотником надвірного війська Острозького. Подібні формування були чимось на зразок особистої охорони в магнатів. Отже, Семерій – особа, досить наближена до князя. Це цілком правдоподібно і підтверджується низкою непрямих свідчень. Зокрема, ще раніше Костянтин Острозький наблизив до себе старшого брата Семерія. Дем’ян Наливайко був священиком у придворній церкві князя і його помічником в освітянських та релігійних справах.

У 1594–1596 рр. він підняв найпотужніше антипольське повстання, яке охопило майже третину території Речі Посполитої – від Волині на заході до Чернігова та м. Лубни на сході, від Молдавії на півдні й до Мінська і Могильова на півночі.

Повсталі вимагали дати їм 3 види «свободи», як її розуміли в ті роки:

• жити, оскільки польський шляхтич мав право забити до смерті свого кріпака;
• мати свою землю і господарювати на ній (всі землі того часу перебували у володінні шляхтичів);
• свободи віросповідання (православ’я замість католицької церкви).

Повстання було придушене, оскільки у селян з косами і вилами не було жодного шансу перемогти державу, а Наливайка очікувала така люта смерть.

Останнім днем життя Семерія Наливайка стало 11 квітня за ст.с. 1597 року. В центрі Варшави, на очах у великого натовпу, йому відрубали голову. Потім тіло четвертували, тобто розрубали на декілька частин і по шматках порозвішували по місту.

Смерть, як і життя козацького ватажка полишила в народній пам’яті яскравий слід. Пізніші козацькі літописи розповідали про незвичайну страту Наливайка в розпеченому «мідяному бику», або на розпеченій залізній кобилі із залізною короною на голові. Корона в переказах з’явилася, можливо, тому, що ще за життя його нерідко називали «царем Наливаєм».

Ім’я Наливайка жило в народі, поки події Визвольної війни і Руїни не приглушили його звучання. На початку XVII ст. з’явилося навіть декілька козацьких ватажків-самозванців, які називали себе Наливайками. До 1848 року слово «Наливайки» нерідко вживалося противниками православ’я, як синонім назви українсько-руської народності.

Діяльність Северина (Семерія) Наливайка об’єктивно відображала зрослу силу козацтва, яке наприкінці XVI ст. безжурно розгулялося на волі. За життя він мав широку підтримку серед населення, а після смерті став одним з улюблених народних героїв України. (З сайту kampot.org.ua)

18 квітня: це цікаво знати

«Державу Українську може здійснити наша любов до неї, а не ненависть до її ворогів»
В’ячеслав Липинський

За церковним календарем 18 квітня вшановують мучеників Феодула, Агафопода диякона, преподобного Пуплія, преподобних Феона, Симона і Форвина, преподобного Марка Афінського, преподобного Платона сповідника, преподобну Феодору.

У народі святого називали Федул Вітренник: «Прийшов Федул — тепляк подув». Якщо у цей день була негода, то говорили: «Федул губи надув». До цього часу ще ймовірні морози, але після Федула влада зими вже втрачена на довгий час. У цей день приходить перше справжнє тепло і прокидаються цвіркуни.

Іменинниками 18 квітня є:
Платон, Федора, Агафія, Феодула.

18 квітня народились:

1854 — Микола Сумцов, український фольклорист, етнограф, літературознавець та громадський діяч. Один з фундаторів Харківської громадської книгозбірні (1886).

1860 — Уляна Кравченко (Юлія Шнайдер), українська письменниця, активістка українського жіночого руху. Автор повісті «Хризантеми» та багатьох збірок віршів.

1882 — В’ячеслав Липинський, український політичний діяч польського походження, історик, соціолог, публіцист, теоретик українського консерватизму.

Події 18 квітня:

1648 — Богдан Хмельницький прибув у Запорізьку Січ із закликом до антипольського повстання.
1902 — Данія стала першою країною, у якій відбитки пальців стали використовуватися для встановлення особи злочинців.
1909 — Ватикан канонізував Жанну д'Арк.
1922 — У Москві почав функціонувати перший автобус.
1928 — Горький Максим у «Правді» назвав джаз «музикою товстих».
1936 — Відкрилася перша виставка архітектури Радянської України.
1961 — У Києві відбулася демонстрація вірних проти закриття Андріївської церкви.
1995 — Київська міська рада прийняла рішення про повернення древнього герба міста Києва з зображенням Архангела Михаїла.

18 квітня відзначають:

• Міжнародний день пам’ятників та історичних місць
• Міжнародний день астрономії

Чи знаєте ви, що:

Найдавнішою скульптурою, знайденою в Україні, є кам’яна баба з кургану поблизу с. Нововасилівки Миколаївської області, яка належить до V-ІV ст. до н.е.

Найвидатнішою архітектурною спорудою Київської Русі, що збереглася до нашого часу, є Софійський собор у Києві, зведений у 1037 році в центрі верхнього міста. Він має змінений зовнішній вигляд, бо був добудований у XVIII ст. За величчю художнього образу, досконалістю архітектурних форм, внутрішнім оздобленням, собор належить до видатних пам’яток світу доби феодалізму.

Найдавнішим зразком українського монументального живопису є ансамбль унікальних фресок у Софійському соборі в Києві. Цим фрескам вже майже 1000 років. Загальна їхня площа становить 3000 кв. м. Найдавнішим і єдиним давньоруським медичним довідником, що зберігся до наших часів, є лікарський трактат-порадник «Мазі» – узагальнена праця про лікування травами, який склала Євпраксія Мстиславна, онука Володимира Мономаха у Х столітті.

ЗНО і завдання на НАГОЛОС

  І ще раз про наголоси!

ЗНО Наголос. Тест-самоперевірка

 Готуймося до ЗНО! 
Тест-самоперевірка "Наголос"

СУТО УКРАЇНСЬКІ СЛОВА, ЛІТЕРА "Б"

15 квітня: це цікаво знати

За церковним календарем 15 квітня вшановують апостола Фому; преподобного Тита, чудотворця; мучеників Амфіана й Едесія; мученика Полікарпа. Антипасха.

Середина весни – 15 квітня – на порозі. Тривалість світлового дня майже на чотири години більше, порівняно з 21 грудня – днем зимового Сонцестояння. На деревах починають з’являтися перші молоді листочки і зацвіла вже материнка. Колись у цей час підмічали: «Сині хмари – на тепло і опади».

До середини квітня у народу виходили зимові припаси. У народі говорили: «Нічого немає, ні кришки, ні зерна, ні краплі»; «Полікарпів день – початок безхліб’я». Наші пращури вважали: якщо у цей день весняні води течуть повільно, лід тоне, значить буде тяжко людям у цьому році.

Іменинниками 15 квітня є:
Полікарп, Григорій, Юхим і Тит.

15 квітня народились:

1921 – Георгій Береговий – льотчик-космонавт СРСР, двічі Герой Радянського Союзу. 26-30.10. 1968 р. здійснив космічний політ на космічному кораблі Союз-3.

1926 – Борис Возницький – український мистецтвознавець, директор Львівської галереї мистецтв, академік Української академії мистецтв, лауреат Шевченківської премії, заслужений працівник культури України та Польщі, президент Українського національного комітету Міжнародної ради музеїв (ICOM), доктор honoris causa. Герой України.

15 квітня відзначають:

• День працівників кримінального розшуку України.
• День фахівця з радіоелектронної боротьби.

Події 15 квітня в Україні:

1657 – Козацька рада в Чигирині затвердила спадковість при передачі гетьманського звання від Богдана Хмельницького до його сина Юрія.

1919 – Заснований Верховний революційний трибунал України.

1920 – Головою більшовиків України обраний С. Косіор.

2000 – На Північному полюсі приземлилися 22 українські парашутисти.

Події 15 квітня:

1874 рік – Невизнані паризькі художники Моне, Ренуар, Пісарро, Сезанн, Деґа відкрили на бульварі Капуцинів свою власну виставку.

1919 рік – У радянській Росії почалося створення системи концентраційних таборів.

1923 рік – Почалося масове виробництво інсуліну для лікування діабету.

1948 рік – Відбулося перше військове зіткнення між ізраїльтянами й арабами.

1951 рік – У Лондоні вперше пройшов конкурс «Міс Всесвіт».

Чи знаєте ви, що:

Територія, що простягалася нижче Дніпрових порогів (звідси Низ та Запоріжжя) почала заселятися козаками з початку 16 століття. Та тільки у 1553 році князь із Волині – Дмитро Байда-Вишневецький (р.н. невідомий – 1563р.) зібрав роту козаків (понад 300 чоловік), озброїв їх, пішов за Дніпровські пороги і там на стратегічно важливому острові Мала Хортиця збудував укріплення з кам’яним замком – Січ. Ця назва походить від слова «сікти»(«засіка» – укріплення).

Саме Дмитра Вишневецького варто вважати першим гетьманом запорізьких козаків, бо саме він у 50-х роках 16 сторіччя перетворив Запоріжжя на осередок всього козацтва.

«Мало хто з сучасників задумується чому славетного героя дум і пісень Вишневецького називають Байда. Байдами називалися козаки, які пройшли посвяту на характерника, нашого козацького архата, мудреця, йога, чарівника. Поняття (Байда) має корінь у далекому минулому. Байдья у санскриті означає – лікар, цілитель і перевізник. Той, хто зумів зцілити себе і може допомогти іншим, той, хто готовий переправитися на інший берег буття. Байда – наш український Будда. Звідси й байдак, човен, і байдужий – тобто спокійний, володіючий внутрішніми силами» (Олесь Бердник, письменник).

14 квітня: це цікаво знати

Сучасне – завжди на дорозі з минулого в майбутнє.
Олександр Довженко

За православним календарем 14 квітня вшановують преподобну Марію Єгипетську, преподобного Єфимія, мученика Авраамі Болгарського, преподобного Геронтія, преподобного Макарія.

14 квітня за григоріанським календарем 104 день року. До кінця року залишається 261 день.

У народі, вшановуючи 14 квітня Марію, вірили, що вона є суддею блудниць на Страшному Суді, якщо вони не розкаялись. Також у Маріїн день підмічали: «Якщо повінь, то вродить густа трава; а якщо прошумлять таловоди – на спекотне і сухе літо». У цей час розпускається бузок, вилізають лісові мурашки.

Іменинниками 14 квітня є:
Марія, Марко, Юхим, Макар.

14 квітня відзначають:

День ДАІ в Україні

14 квітня народились:

1910 — Макар Вронський, український скульптор. Автор пам’ятників Богдану Хмельницькому у Чигирині Черкаської області, Тарасові Шевченку у Канаді (Палермо), м. Донецьк, Михайлові Коцюбинському у Вінниці.

Події 14 квітня:

1768 – Максим Залізняк та Іван Ґонта підняли повстання гайдамаків проти поляків (початок Коліївщини). Це повстання є тлом подій поеми "Гайдамаки" Т. Шевченка.

Коліївщина — селянсько-козацьке повстання на Правобережній Україні у 1768 році проти кріпосницького, релігійного та національного гніту шляхетської Польщі. Очолив це повстання виходець із запорозької бідноти Максим Залізняк, а його найближчим сподвижником став Іван Гонта. Коліївщина стала найвищим етапом гайдамацького руху.

1848 — у Росії введений секретний цензурний комітет для спостереження за друком.

1852 — При Університеті святого Володимира засновано Київський центральний архів давніх актів (нині — Історичний архів України в Києві).

1863 — у Петербурзі відбулася прем'єра опери Семена Гулака-Артемовського «Запорожець за Дунаєм».

1912 — найбільший на той час пасажирський лайнер світу «Титанік» зіштовхнувся з айсбергом.

1930 — На екрани вийшов фільм режисера Олександра Довженка «Земля».

1940 — Президія Верховної Ради УРСР видала указ, за яким у священиків в західних областях України вилучалися всі церковні книги.

1961 — у Москві відбулася урочиста зустріч першого космонавта Юрія Гагаріна.

1978 — у Тбілісі пройшла масова демонстрація з вимогою визнання грузинської мови офіційною.

2003 — розшифрований людський геном.

Чи знаєте ви, що:

Назва Коліївщина, найімовірніше, означає повстання коліїв і походить від українського слова «колій», яким у селах і донині називають людей, відповідальних за забиття скотини (свиней, корів, кіз, коней та ін.). Колії вміють робити це найбільш професійно, тобто, швидко і безболісно. Одним із звичаїв коліїв було освячення ножа перед початком роботи. Саме ця процедура згадується і у Тараса Шевченка в «Гайдамаках».

Висунута у радянські часи версія про походження назви повстання від слів «кол» або «колоти», швидше за все, не відповідає дійсності, оскільки, згідно з правилами словоутворення української мови, назва повстання в цьому випадку мала б виглядати Колщина, Кілщина або Коловщина. Зауважимо, що в російській мові слово «колій» відсутнє.

10 квітня: це цікаво знати

За православним календарем 10 квітня – Світлий вівторок – вшановують преподобних Іларiона Нового, Стефана Чудотворця, Євстратiя Києво-Печерського, Іларiона Псковоєзерського та ін.

У минулі часи у цей день, якщо закінчувались заморозки, виганяли худобу на пасовисько. Залежно від температури повітря, з цього дня вилітають джмелі і комарі. Наші пращури продовжували спостерігати за птахами і складати за ними прогноз погоди: якщо птахи вили гнізда на сонячній стороні, очікувалось холодне літо, якщо на тіньовій стороні, то літо мало бути теплим.

Іменинники 10 квітня:

Євстратій, Іларіон, Степан, Іван.

10 квітня народились:

1898 – Святіший Патріарх Київський і всієї Руси-України Мстислав (Степан Іванович Скрипник) – український церковний діяч, Патріарх УАПЦ, Перший Святійший Патріарх УПЦ–КП.
«Наявність кількох православних церков є дійсністю під сучасну пору. Це нездоровий стан. Главам цих Церков треба зійтися і побути разом так довго, аж поки не знайдуть усього потрібного для об’єднавчого Акту. А потім, на Соборі обрати одного предстоятеля, Патріарха Київського і всієї України». (Патріарх Мстислав)

1914 – Петро Нестеровський – український драматург, театральний критик. Автор п’єс «В дорозі», «Гірська балада», кіноповісті «Юність Заньковецької». За його сценаріями знято фільми «Леся Українка», «Михайло Коцюбинський».

1933 – Віктор Близнець – дитячий письменник. Переказав для дітей «Повість минулих літ». Автор книжок «Ойойкове гніздо», «Паруси над степом», «Древляни», «Звук павутинки», «Женя і Синько», «Як народжується стежка», «Земля світлячків», «Людина в снігах» та ін.

1937 – Микола Касьян – український лікар, родоначальник мануальної терапії в СРСР та Україні.

Події 10 квітня в Україні:

1864 – у Львові почав роботу перший професійний український театр «Руська бесіда».

1917 – на нараді робітників і промисловців Донбасу схвалене рішення ввести 8-годинний робочий день.

1938 – ЦК КП(б)У прийняв постанову про реорганізацію української національної школи.

1992 – в Запоріжжі відкритий перший фестиваль мистецтв «Козацькому роду нема переводу».

Події 10 квітня:

1710 рік – в Англії набрав сили прийнятий у 1709 році закон про авторське право –перший у світі.
1912 рік – англійський лайнер «Титанік» вийшов у своє перше й останнє плавання.
2010 рік – Загибель президента Польщі Леха Качинського в авіакатастрофі під Смоленськом.

Чи знаєте ви, що:

Про авіакатастрофу під Смоленськом

8 років тому сталася авіакатастрофа польського президентського літака під Смоленськом, унаслідок якої загинув президент Польщі Лех Качинський, низка високопосадовців країни, громадських діячів та представників духовенства. Усього –96 осіб (включно з 7 членами екіпажу).

Разом зі своєю делегацією Лех Качинський мав намір відвідати Катинське кладовище, що розташоване під Смоленськом. Кладовище є міжнародним меморіальним комплексом жертвам тоталітарних репресій.

Авіакатастрофа трапилася о 09:54 за Київським часом. Літак Ту-154М, який здійснював рейс з Варшави до Смоленська, під час заходу на посадку в складних метеорологічних умовах (густий туман) за нез’ясованих обставин опустився на критично малу висоту (нижче рівня злітно-посадкової смуги), зачепив лівим крилом березу на висоті 4 метри від рівня землі і розбився на відстані 350–500 м від початку посадкової смуги аеродрому Смоленськ-Північний, лівіше на 150 метрів.

На борту літака був президент Польщі Лех Качинський разом зі своєю дружиною, голова Національного банку Польщі Славомир Скшипек, заступник міністра закордонних справ Анджей Кремер, керівник Інституту Національної пам’яті Януш Куртика, екс-президент Польщі Ришард Качоровський, голова Генерального штабу Польщі Францішек Ґонґор та багато інших урядовців.

Брат загиблого президента Польщі та колишній прем’єр-міністр Ярослав Качинський спростовує версію про «нещасний випадок». Він, спираючись на факти, стверджує, що диспетчери аеропорту Смоленська дезінформували пілотів польського літака. Він також робив наголос на дивних подіях, які передували вильоту літака, а саме –телефонний дзвінок прем’єра Росії Володимира Путіна прем’єру Польщі Дональду Туску, щоб той відмовився від участі у польоті і залишився у Варшаві. Ярослав Качинський також звинувачує російську сторону в утриманні та неоголошені технічних подробиць катастрофи. За його словами, багато інших «випадковостей» дають привід сумніватися в тому, що це був «суто технічний інцидент».

5 квітня: це цікаво знати

«Чи Гоголь боявся смерті, не знаю... Я боюсь тільки того, що не встигну дечого доробити, а потім неприємно буде, що не буду знати, що далі діється в світі.»
Дмитро Чижевський

За церковним календарем 5 квітня вшановують преподобного мученика Никона і 199 його учнів, преподобного Никона – ігумена Києво-Печерської лаври.

У народі Никон вважається покровителем гри в шашки. У цей день зяблик прилітає. Птахи були носіями різних прикмет, у тому числі й погодних, тому у давнину, як тільки птахи повертались з теплих країв, селяни зазивали їх на ганок, годували крихтами, зернятками, насінням льону. Наші пращури помітили: якщо перелітні птахи летять дружними зграями, весна хорошою буде.

Іменинниками 5 квітня є:
Лідія, Марія, Василь, Никон.

5 квітня народились:

1894 – Дмитро Чижевський – учений-культуролог, філософ, літературознавець, релігієзнавець, дослідник української і слов’янської літератур. Автор праць «Філософія на Україні», «Нариси з історії філософії на Україні», «Філософія Г.С. Сковороди», «Історія української літератури: від початків до доби реалізму» та ін.

1906 – Анатолій Шиян – український письменник. Автор романів «Магістраль», «Гроза», «Хуртовина», нарисів та оповідань, кількох п’єс, сценарію фільму «Гроза над полями», низки казок та оповідань для дітей.

Події 5 квітня в Україні:

1710 – у Бендерах прийняті «Пакти й Конституції законів та вольностей Війська Запорозького», написані гетьманом Війська Запорозького Пилипом Орликом та його сподвижниками Г.Герциком, А.Войнаровським. Це є перша українська Конституція в сучасному її розумінні. «Пакти й Конституції законів та вольностей Війська Запорозького» складені як угода між гетьманом та Військом Запорозьким (народом України), що було характерним для західноєвропейської традиції і відрізнялося від ідей східного патримоніалізму.

Події 5 квітня:

1242 рік – «Льодове побоїще» між військом новгородського князя Олександра Невського та німецькими лицарями Тевтонського ордена на льоду Чудського озера.

1797 рік – в Росії видано указ імператора Павла I, за котрим поміщикам заборонялось «примушувати у неділю селян до праці», а кількість днів панщини було рекомендовано скоротити до трьох.

1818 рік – в Парижі барон Карл де Дрез продемонстрував перший двоколісний засіб пересування (прообраз сучасного велосипеда).

1895 рік – Оскар Уайльд (автор «Доріана Грея»), програв у суді справу за обвинуваченням у наклепі маркіза Куїнсберрі, який звинуватив письменника у гомосексуалізмі з його сином. Будучи у розквіті своїх творчих сил і слави, Оскар Уайльд був засуджений до двох років тяжких робіт.

1910 рік – у Франції було заборонено поцілунки на залізниці – з огляду на те, що через тривалі цілування затримувалося відправлення поїздів.

1992 рік – Боснія і Герцеговина оголосила про вихід зі складу Югославії.

Чи знаєте ви, що:

Працював Чижевський швидко, невпинно й продуктивно. Як науковцеві, йому стали у великій пригоді п’ять особистих рис:

• по-перше, феноменальна пам’ять (часто скаржився, що негоден забути номери квитків у громадському транспорті);
• по-друге, досконале знання культурного процесу й літературних пам’яток як Східної, так і Західної Європи (мав особливе замилування до бібліографії та стародруків);
• по-третє, здатність негайно орієнтуватися на місці, тільки-но переступивши вперше поріг бібліотеки;
• по-четверте, неймовірна працездатність;
• по-п’яте, власна, чітко спланована й поступово вдосконалювана система зберігання нотаток.

Спав він зазвичай не більше чотирьох-п’яти годин на добу.

Кишені йому завжди надималися від чистих карточок, на котрих примудрявся робити записи за будь-якої нагоди – навіть, розмовляючи з гостем.

Проте в трьох випадках цей безмежно заклопотаний, поважний учений виявляв щиру привітність і блискуче почуття гумору: коли власноруч готував усілякі екзотичні страви; коли в супроводі колег чи студентів ходив «попастися» у книгарнях і, нарешті, за столом, під час ритуальних вечірок, якими, за німецькою університетською традицією («Gemutlichkeit»), закінчувались у нього вдома щотижневі засідання семінару.

Дарма що інтелігент і філософ, Чижевський, як і Гоголь, не жартома вірив у існування диявола, якого раз був упізнав у подобі візника.

Предмет його особливої чулості становили коти – як хатні, так і приблудні: любив подовгу з ними «спілкуватися», запевняючи, що вони далеко ліпші од людей співрозмовники.

Такі були химери цього видатного чоловіка. 

            Хочеш бути щасливим? Будь!

3 квітня: це цікаво знати

«Життя – як зблиск зірниці:

з темряви, що була, в темряву, що буде».

Олесь Гончар

За церковним календарем 3 квітня вшановують преподобного Якова; святителя Кирила і святителя Фому.

У народі святого називали Кирило-дериполоз. Так названий день за те, що у цей час псуються дороги і їздити на санях у минулі часи було проблематично. Якщо у цей день при сході сонця у небі спостерігаються червоні кола, то рік обіцяє бути врожайним. З цього часу починають набухати бруньки смородини. З’являються білі плиски.

Іменинниками 3 квітня є:
Кирило, Хома, Яків, Агнія, Панкратій.

3 квітня народились:

1903 – Леся Верховинка (Ярослава Лагодинська-Кучковська) – українська письменниця. Автор поезій і оповідань з життя гуцулів, п’єс, літературознавчих праць («Жінка в творах Франка» та ін.).

1908 – Степан Олійник – український письменник-гуморист, журналіст, педагог. Автор численних збірок сатири й гумору, збірки біографічних оповідань «З книги життя».

1918 – Олесь Гончар – видатний український письменник, літературний критик, громадський діяч. Автор трилогії «Прапороносці», романів «Циклон», «Тронка», «Собор» та ін.

Події 3 квітня в Україні:

1919 – Український Раднарком проголосив Асканію-Нову заповідником.
1933 – у Херсоні український хірург Юрій Вороний вперше у світі виконав клінічну пересадку нирки (26-річній жінці пересадили орган 60-річного померлого чоловіка).
1973 – Рада Міністрів УРСР заснувала літературну премію імені Павла Тичини.
1990 – над будинком Львівської міської ради урочисто підняли український національний прапор, перед тим освячений у греко-католицькому кафедральному соборі Святого Юра.

Події 3 квітня:

1043 - Едуарда Сповідника короновано на Англійський престол

1502 - розпочалась четверта експедиція Христофора Колумба до берегів Америки

1559 - підписано Като-Камбрезійський мир, який завершив Італійські війни 1494-1559 років

1879 - Софію проголошено столицею Болгарії

1885 - німецкий винахідник Готтліб Даймлер отримав патент на свій перший одноциліндровий двигун внутрішнього згорання з водяним охолодженням

1910 - вперше здійснено сходження на найвищу вершину Північної Америки Мак-Кінлі (6193 м) на Алясці
1918 - Перша світова війна: французького маршала Фердинанда Фоша призначено головнокомандуючим військ Антанти на західному фронті

1919 - Український Раднарком проголосив Асканію-Нову заповідником

1922 - Сталіна обрано генеральним секретарем ЦК РКП(б)

1933 - у Херсоні український хірург Юрій Вороний вперше у світі виконав клінічну пересадку нирки1948 рік – Президент США Гаррі Трумен затвердив Акт про надання країнам грошової допомоги – відомий як «план Маршалла». 

1966 - радянська автоматична міжпланетна станція «Луна-10» була виведена на орбіту Місяця і стала його першим штучним супутником

1999 - збройні сили НАТО нанесли перший повітряний удар по столиці Югославії Белграду

2007 - французький швидкісний поїзд «TGV» встановив новий світовий рекорд швидкості для пасажирського поїзду: 574,8 км/год 

Чи знаєте ви, що:

Роман Олеся Гончара «Собор» тричі номінувався на Нобелівську премію.

Уперше. У лютому 1968 року Гончар занотував у щоденнику: «Вчора був у Спілці: літературна братія в переполосі…Нібито чув хтось з римських передач, що Папа Римський висунув «Собор» на Нобелівську премію». Навіть чутки про таку номінацію могли принести багато неприємностей номінанту. Так і сталося. Гоніння на автора роману розпочалися відразу після поширення цієї інформації. Звідки взялися чутки? Секретар обкому, друзяка самого Брежнєва, в одному з найогидніших персонажів роману впізнав самого себе. Ось і довелося компетентним органам фабрикувати «нищівний компромат» – чутки про Папу Римського і про Нобеля. А Ватикан, найімовірніше, і сном-духом не відав про «Собор», адже перекласти й видати за кордоном його тоді ще не встигли...

Удруге. Наступний нобелівський епізод відбувся за два десятиліття. У грудні 1989 року в щоденнику Гончара з’явився запис: «Професори заокеанських університетів повідомляють у своїх листах, що вони висунули «Собор» на Нобелівську премію 1990 року…» Проте премії письменник не отримав, хоча шанси на це були, бо до України надходив запит у лютому 1991 року з Стокгольма. Нобелівський комітет з літератури, який саме в лютому розпочинає попередній відбір кандидатур, цікавився, чи підтверджують в Україні висунення «Собору» на премію? Звичайно, номінацію підтвердили та, на жаль, фортуна й цього разу не всміхнулася Гончару.

Утретє. У лютому 1994-го письменник занотував у щоденнику: «Інститут літератури подає автора «Собору» на Нобелівську. [...] Ставлюсь до цього спокійно. Скоріш за все, й цього разу все кінчиться безрезультатно». Так і сталося. Продовжитися нобелівським перегонам Олеся Гончара вже не судилося. Влітку 1995-го він пішов із життя, а, згідно зі статутом, Нобелівські премії присуджують тільки живим.