18 грудня: це цікаво знати

Якщо день Андрія Первозванного вважають одним з найцікавіших свят, то день Сави, 18 грудня, з повним правом називають найвеселішим. З ним колись було пов’язано найбільше жартівливих обрядів.

Наприклад, у родинах, де були чоловіки з таким ім’ям, справляли обряд “похорону Сави”, при цьому імениннику співали багато жартівливих пісень, підкидали його на ослоні, а потім випивали всю його горілку. Жінки ж на Сави збиралися у рукодільні гурти. А про того, хто не працював, казали: ”Сави та Варвари на ньому сорочки обірвали”.

У давнину на Сави чекали великих морозів і говорили: «Варвара мосте, Сава гостре, а Микола гвозде».

За церковним календарем 18 грудня вшановують преподобного і богонравного Савву Освяченого, святого Гурія, мученика Анастасія, преподобних Каріона та сина його Захарія.

Іменинники 18 грудня:

Сава, Гурій, Анастасій, Захар.

18 грудня народились:

1892 — Микола Куліш, український письменник, режисер, драматург, громадський діяч, педагог. Автор п’єс «Мина Мазайло», «97», «Народний Малахій».

1903 — Роман Завадович, письменник, редактор україномовних видань за кордоном. Автор низки книжок для дітей, а також збірки релігійних віршів «З буднів у свято».

1931 — Михайлина Коцюбинська, літературознавець. Авторка книжок «Образне слово в літературному творі», «Література як мистецтво слова», «Етюди про поетику Шевченка», «Зафіксоване і нетлінне» та ін.

18 грудня відзначають:

• Міжнародний день мігрантів
• День працівників органів РАЦСу

Чи знаєте ви, що:

Микола Куліш був лицар і в любові, і у війні. Мобілізований в Одесі до війська, він, ризикуючи карою за дезертирство, вирвався до Олешок попрощатися і заручитися з своєю дівчиною Антоніною. Зумів, будучи вже на західному фронті, одружитися з нею і мав до кінця війни дочку Олю і сина Володимира. Це анітрохи не перешкодило йому бути першорядним вояком…

Кулішів характер химерно поєднував у собі найретельніший практицизм і найпоетичніший пафос. Він організував у Дніпровському повіті масове культурно-політичне українське товариство “Просвіта”, став його головою; водночас його обрали головою міської управи.

Щоб дати заробіток і товари населенню, Куліш непомірно велику царську тюрму в Олешках почав перебудовувати на майстерні. Німецька окупація, ліквідуючи органи української республіканської влади, посадила Куліша в ту саму олешківську тюрму на сім місяців.

Українське повстання визволило Куліша, і знову він став на чолі міської управи Олешок…Тут він працює аж до переїзду в Одесу у 1922 році інспектором народної освіти в, засновуючи українські школи, дитячі притулки і садки.

Тут же він склав власний український буквар “Первинка”. В той час органи ЧК посадили його знову у ту ж таки олешківську (потім перевели в херсонську) тюрму. З-під розстрілу Куліша врятував олешківський виконком, що взяв на поруки знаного і улюбленого в Олешках Куліша… (З кн. “Розстріляне відродження”, 1959)

17 грудня: це цікаво знати

У народі 17 грудня був для жінок колись святом. Цього дня вшановували Великомученицю Варвару: не прали, не білили і глину не місили, лише вишивали, бо Варвара, за легендою, вишила ризу самому Ісусу Христу.

У народі день Варвари вважається поворотом до весни. “Варвара ночі урвала, а дня приточила” – казали колись. Також підмічали, який день на Варвари, такий і на Сави та на Різдво. Або ж, якщо на Варвари болото — то буде зима красна, як золото.

За церковним календарем 17 грудня вшановують великомученицю Варвару, преподобного Іоанна Дамаскіна, преподобного Іоанна, святителя Геннадія.

Іменинники 17 грудня:

Іван, Варвара, Уляна, Юліана, Геннадій.

17 грудня народились:

1877 — Данило Щербаківський, етнограф, дослідник українського народного мистецтва, археолог і музичний діяч. Автор понад 40 друкованих наукових досліджень та десятки рукописів («Козак Мамай», «Українські дерев»яні церкви», «Символіка в українському мистецтві», Український килим» та ін.)

1898 — Микола Новаченко, український ортопед-травматолог. Праці присвячено питанням лікування переломів кісток, протезування тощо. Широко відомі відновні операції на опорно-руховому апараті за Новаченком, кісткова пластика.

1908- Юрій Шерех (Шевельов), славіст-мовознавець, історик української літератури. Професор Гарвардського, Колумбійського університетів. Автор фундаментальних наукових праць «Предісторія слов'янської мови: історична фонологія загально-слов'янської мови», «Історична фонологія української мови» та ін.

Події 17 грудня:

1872 — у Києві вперше на сцені було поставлено оперу Миколи Лисенка «Чорноморці».

1897 — на Харківському паровозобудівному заводі збудували перший український паровоз.

1917 — Українська Центральна Рада отримала урядову телеграму з Петрограда від Ради Народних Комісарів, в якій зазначалося, що уряд радянської Росії «визнає Українську Народну Республіку, її право цілком відокремитися від Росії… зараз же, без обмеження та безумовно». Водночас до Центральної Ради було висунуто ультимативні вимоги пропустити більшовицькі війська на Південний фронт для боротьби з Каледіним, не пропускати білогвардійські війська, що рухаються на Дон і Урал та припинити роззброєння Червоної гвардії.

У цей день відзначають:

День працівника державної виконавчої служби

Чи знаєте ви, що:

Вже майже дев’ятсот років минуло з того часу, як на святих горах Києва спочивають мощі святої великомучениці Варвари. Вже у ті часи Михайлівський Золотоверхий собор щороку відвідувало до 100 тисяч віруючих, у тому числі, і римо-католиків. Особливо великими ці паломництва були навесні та літом.

Мощі святої Варвари користувались надзвичайно великою популярністю в народі тому, що біля них відбувалось багато чудесних подій та надзвичайних зцілень. Люди з усіх сторін приходила для поклоніння та молитви до Михайлівського Золотоверхого.

Один із паломників так описує побачене: « ...Біля самої раки в голові стояв інок. Перед ним на особливій підставці були розкладені хрестики, образки і персні від святих мощей, які купляли віруючі. Тому, хто прикладався до святині, інок покладав на голову металічний вінець. За переконанням віруючих вінець має цілющу властивість від головного болю. Перед ракою майже безперервно відправлялись моління».

Шана до великомучениця Варвари і до сьогодні в Україні є настільки великою, що на Київщині, Чернігівщині, Полтавщині, Черкащині чи не в кожній оселі, особливо по селах можна знайти ікони з зображенням Святої, або її чесної глави.

Що таке "вилиці", "скроні" й "повіки"?

16 грудня: це цікаво знати

У народі 16 грудня колись передбачали погоду на 12 місяців наступного року. Адже, за астрономічним календарем, починається зимове Сонцестояння і продовжуватиметься воно до 28 числа цього місяця, тобто, 12 днів.

Також 16 грудня, вшановуючи Івана Мовчальника, вірили: якщо цього дня мало говорити, то весь рік будеш красномовним.

За церковним календарем 16 грудня вшановують пророка Сафонія, преподобного Савву Сторожевського, преподобного Феодула Царгородського еаіта преподобного Іоанна Мовчальника, священномученика Феодора.

Іменинники 16 грудня:

Сави, Серафими, Федори та Івани

16 грудня народились:

1849 — Андрій Стечинський, український актор, режисер і драматург. Автор драм «Міщанка», «Чорний Матвій», комедії «Псотниця». Ролі: Макогоненко («Наталка Полтавка»), Стецько («Сватання на Гончарівці»).

День пам’яті Івана Федорова (? 1510 – 1583) – засновника книгодрукування в Україні. У Львові в 1574 році надрукував нове видання «Апостола» та перший східнослов’янський «Буквар» з власними післямовами, в Острозі – першу повну слов'янську Біблію (Острозька біблія) (1581 р.).

Чи знаєте ви, що:

Книгодрукування було винайдене двічі: спочатку в Китаї, а вже потім в середні віки у Європі.

У Китаї широкого поширення набула техніка друку з дерев′яної форми: майстри вирізували текст ножем на дерев′яних дощечках.

Хто ж є винахідником книгодрукування, однозначної думки немає. Одна з найпопулярніших версій свідчить, що ним є Іоганн Гутенберг. У кінці XV століття він винайшов перший друкарський верстат. Принцип його роботи полягав у використанні рухомих літер (металевих брусків із зображенням друкарського знаку).

Верстат поєднав в собі принцип штемпелювання з ксилографією. Цей винахід дуже швидко став популярним, і книгодрукування розповсюдилося містами Італії. Саме у Венеції був розроблений новий шрифт, що отримав назву «антікви», або «венеціанського шрифту».

Проте, розвиток друкарської справи не поклав кінець переписуванню книг. Більше того, переписувачі (переважно, в Італії) розробили для своїх клієнтів нові красиві стилі письма.

Згодом ці стилі в Європі почали вивчати у вищих навчальних закладах, а манеру написання листів назвали каліграфічним почерком.

У наш час більшість текстів виходять з-під друкарського верстата. Проте, багато людей знову почали цікавитися мистецтвом каліграфії — і це, безумовно, позитивна тенденція.

«Рідна країна»

15 грудня: це цікаво знати

У народі 15 грудня підмічали: «Якщо грудень багатий на іній – наступний рік буде багатий на мед», а також «Якщо грудень сухий – буде суха й весна».

За церковним календарем 15 грудня вшановують пророка Авакума та преподобного Афанасія.

Іменинники 15 грудня:

Івани, Опанаси, Андрії, Матвії, Стефани

15 грудня відзначають:

• День працівників суду (Указом Президента від 08.12.2000 № 1318/2000 в Україні встановлене професійне свято – День працівників суду, що відзначається щорічно 15 грудня).
• Міжнародний день чаю

Події 15 грудня:

1932 — ЦК Компартії України затвердив перелік 82 районів України, куди припинялося надходження промислових і продовольчих товарів за зрив планів хлібозаготівлі

1934 — у Києві, в підвалах Народного комісаріату внутрішніх справ УСРР (пізніше Жовтневий палац), за вироком виїзної сесії Військової колегії Верховного Суду СРСР були розстріляні 28 «членів» вигаданого чекістами «Об'єднання українських нацiоналiстiв», серед яких — українські письменники Дмитро Фальківський, Григорій Косинка, Кость Буревій, Олекса Влизько, Іван Крушельницький.

15 грудня народились:

1818 — Петро Чуйкевич, український педагог, етнограф. Присвятив себе збиранню та упорядкуванню українських народних пісень.
1958 — Соломія Павличко, науковець, літературознавець, публіцист, перекладачка, засновниця видавництва «Основи». авторка праць з теорії літератури, з питань фемінізму, модернізму в українській літературі та ін.

Чи знаєте ви, що:

Конституційний Суд України відніс до конфіденційної інформації особисті (персональні) дані. І заборонив не тільки збір, але й зберігання, поширення й використання персональної інформації без попередньої згоди особи, за винятком випадків, передбачених законом. Дане рішення викликало хвилю обурення в пресі, яка вважала, що тим самим обмежується свобода слова.

Слід відмітити, що в іноземних країнах існує інша практика стосовно цього питання. Так, Конституційний Суд ФРН, в справі Лебаха засвідчив, що: «кожен має права визначати, як і до яких меж інші особи можуть зробити здобутком громадськості відомості з його особистої біографії».

Конституційне право США розділяє збір, використання та поширення персональних відомостей про приватних та публічних осіб. Остання категорія включає в себе державних службовців та громадських діячів. У своєму рішенні у справі газети «Нью-Йорк Таймс» проти Салівана, Верховний Суд США відмітив, що: конституційне право на свободу слова, встановлює конституційний привілей «чесної критики» представників держави, тобто публічних осіб».

Річард Мачадо, 21-річний студент одного з університетів США, став першою людиною, засудженою за звинуваченням в розпалюванні расової ворожнечі у віртуальному просторі. Він розіслав 59 студентам азійського походження листи по електронній пошті, з погрозами знайти їх і вбити.

Суд виніс Річарду Мачадо вирок у вигляді 1 року тюремного ув’язнення, штрафу в 1 000 доларів США та зобов’язав відвідувати заняття по расовій терпимості. Проте суд не заборонив йому користування комп’ютером, пославшись на те: «що це було б надто важким покаранням». (За мат. LegaLaid)

14 грудня: це цікаво знати

«Нехай Україна у щасті буя, у тім нагорода і втіха моя»
Михайло Старицький

У народі 14 грудня вшановували пророка Наума–покровителя розуму, знань і доброчинства, а тому вважалося, що саме в день Наума добре починати вчитися: наука на ум піде. Відіславши цього дня дитину до школи, батьки йшли до церкви і ставили свічку перед образом пророка Наума, висловлюючи йому пошану і сподіваючись, що святий наведе малого на розум.

За церковним календарем 14 грудня вшановують пророка Наума, праведника Філарета Милостивого, мученика Ананія Персіянина.

Іменинники 14 грудня:

Наум, Ананій, Філарет.

14 грудня відзначають:

День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (відзначається у день закінчення будівництва саркофага над зруйнованим четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС)

Події 14 грудня:

1920 — у Севастополі заснували Перший радянський театр ім. А.В.Луначарського.

1935 — у приміщенні колишнього Троїцького народного дому прем’єрою оперети Й.Штрауса «Летюча миша» відкрився Київський театр оперети (до 1967 р. – театр музичної комедії).

1994 — першим досвідом безпосереднього супутникового мовлення з території колишнього СРСР стала експериментальна трансляція з території України «Міжнародного «Слов'янського Каналу».

14 грудня народились:

1654 — Данило Апостол, український військовий і державний діяч кінця 17 — першої половини 18 століття, гетьман Лівобережної України в 1727—1734 роках.

1840 — Михайло Старицький, український письменник, режисер, театральний і громадський діяч. Він — автор п'єс «Богдан Хмельницький», «Маруся Богуславка», «Різдвяна ніч», «За двома зайцями».

«Ніч яка, Господи, місячна зоряна, Видно, хоч голки збирай, Вийди, коханая, працею зморена, Хоч на хвилиноньку в гай! Сядем укупочці тут під калиною, І над панами я пан! Глянь, моя рибонько, — срібною хвилею Стелиться в полі туман». (Михайло Старицький)

Чи знаєте ви, що:

Коли Михайло Старицький одружувався, його нареченій, рідній сестрі відомого композитора Миколи Лисенка і троюрідній сестрі самого Михайла, було лише 14 років. Молодим довелося вмовляти сільського священика, щоб їх повінчав.

Незважаючи на невдоволення сім’ї (закохані навіть хотіли втекти, якщо їм заборонять бути разом), ранній шлюб виявився міцним і щасливим.

Спільна робота драматурга Старицького і композитора Лисенка опера «Різдвяна ніч» настільки сподобалася київським глядачам, що довелося показувати виставу три дні поспіль, і щовечора — аншлаг. Такий ажіотаж у культурному житті Києва викликав зацікавлення місцевого генерал-губернатора. Тим більше, що Емським указом царя Олександра II було суворо заборонено «различные сценические представления и чтения на малоросийском наречии, а равно и печатание на таковом же текстов к музыкальным нотам; не допускать к исполнению никакие пьесы и чтения, ввоза в пределы Империи каких бы то ни было книг и брошюр; печатание и издание оригинальных произведений и переводов на том же наречие воспретить...»

Тому трупа Старицького була вимушена згорнути свої виступи у Києві та їздити Російською імперією; зі зростанням популярності театр Старицького показував своє мистецтво навіть у Санкт-Петербурзі, тільки не у Києві.

«Мало знайдеться людей, які все своє багатство поклали на вівтар української культури. Незважаючи на попередження свого радника з фінансових справ Абрама Мінца бути більш економним, Старицький платив провідним акторам свого театру — Кропивницькому, Заньковецькій, Садовському, Саксаганському — підвищені ставки, як в імператорському театрі. Саме через великі витрати Михайло Петрович і прогорів. А коли він зібрав трупу і запропонував акторам працювати на паях, корифеї відмовилися і пішли, створивши власну трупу. Зі Старицьким залишилися тільки молоді актори. Коли цензура заборонила писати українською, написав «Богдана Хмельницького» і «Кармелюка» російською. Обидва твори друкувалися у «Московском листке», і за номерами щотижня шикувалася черга, стільки бажаючих було їх прочитати. (За мат. газети «День»)

   До уваги батьків 10-А класу!

                     Шановні батьки!

           Я Вас запрошую гарнесенько зібратись,

        У дружнім колі щиро й тихо спілкуватись,

        Успіхам діток усім разом порадіти

         І на майбутнє наші плани ще зробити.

                   Батьківські бори відбудуться 15 грудня

             о 18.00 годині в 305 кабінеті.

13 грудня: це цікаво знати

У дохристиянські часи 13 грудня дівчата готували вечерю на святій воді. Потім брали миску з стравою, обгортали її рушником і йшли до воріт закликати Долю: «Доле, доле, де тя виглядати? Йди до нас вечеряти!" – примовляли, залізаючи на ворота або тин. І прислухалися: якщо озвався десь півень – це означало, що доля обізвалася, коли ж ні – значить доля не хоче чути дівочого голосу. І тоді дівчина благала: «Доле, доле, не опусти, прийди до мене, навісти!»

У християнські часи у народі день Андрія Первозванного, що припадає на 13 грудня, вважати найцікавішим з усього циклу передноворічних свят. Адже Андрій не традиційний святий, якого мало хто знав і бачив. Він залишив про себе документальні відомості.

Жінки у давнину на Андрія намагалися не пекти хліба, не шити і не прясти. Дівчата ж ворожили ще й у такий спосіб: виходили на вулицю, імітували сівбу льону чи то конопель і “волочили ниву” спідницями, примовляючи: “Я, святий Андрію, конопельки сію, дай же, Боже, знати, з ким їх буду брати!” За погодою на Андрія також стежили: ”Якщо до цього дня сніг не випав, зима мала бути теплою і малосніжною, а як з’явився — довгою і холодною”.

За церковним календарем 13 грудня вшановують апостола Андрія Первозданного та святителя Фрументія.

Іменинники 13 грудня:

Андрії

13 грудня відзначають:

День Святого Андрія Первозданного

Незважаючи на те, що це християнський святий, обряди й традиції цього дня сягають дохристиянських часів. З усіх свят річного календарного циклу день Андрія Первозванного є одним із найтаємничніших, найцікавіших: цього дня вгадують майбутнє, влаштовують ритуали з калитою та інші ворожіння. Андрієва ніч допомагає незаміжнім дівчатам пізнати свою долю: чи доведеться ще рік дівувати, чи на щасливицю чекає вдале заміжжя.

13 грудня народились:

1893 — Микола Хвильовий (Фітільов), український прозаїк, поет, публіцист, один з основоположників пореволюційної української прози. Автор поетичних збірок «Молодість», «Досвітні симфонії», збірок оповідань «Сині етюди», «Осінь», романів «Вальдшнепи», «Санаторі, Сентиментальна історія»», новели «Я (романтика)».

Чи знаєте ви, що:

У багатьох довідниках пишуть, що Хвильовий брав участь у першій світовій та громадянській війнах. Коли ж справді міг потрапити Микола Хвильовий на фронт? На муштру потрібно було не менше, як чотири місяці. Отже, частина, в якій перебував у грудні 1916 року Хвильовий, могла вирушити на фронт не раніше березня 1917 року, а на фронт прибути, принаймні в квітні-травні. Тобто тоді, коли фактично фронт, як активна бойова лінія, перестав існувати.

Якщо Хвильовий і відчув деякий запах фронтових баталій, то, хіба, влітку 1917 року, коли короткозорий політик Тимчасового уряду Росії О. Керенський спробував активізувати фронт до наступу. Але, як відомо, з цього нічого не вийшло і фронт поступово почав розпадатись.

Єдине, що Хвильовий був свідком того, як мільйонні маси імперської армії опинилися в стані хаосу й бездоріжжя. Він був також свідком і, можливо, й учасником творення українських частин на фронті. О. Ган твердить, що Хвильовий активно включився у той рух, виступав на армійських мітингах 14-ої дивізії, був обраний до солдатського комітету, де керував культурно-освітньою комісією. Все це можливо. Але воно не підтверджене жодними документами, навіть свідченням самого Хвильового.

Однак деякі факти про його фронтове життя таки є. Один з друзів Хвильового занотував його розповідь про те, як він писав у фронтовій українській газеті (можливо це був «Український голос», що виходив у Ризі 1917 року за редакцією С. Пилипенка) поезії і фейлетони, підписуючи псевдонімом «Дядько Микола».

Отже, якщо взяти до уваги, що жодною своєю політичною та військовою діяльністю, навіть такою скромною, як членство у фронтовому солдатському комітеті, Хвильовий ніколи не хвалився. Значить — не було її?.. (За мат. Вікіпедії)

ФОРТЕЦІ ТА ЗАМКИ УКРАЇНИ з висоти пташиного польоту. UKRAINE Fortresses...

 До уваги учнів 10-А класу!

Нагадую всім, що на наступному тижні (16 грудня) закінчуються 2 благодійні акції : "Діти - дітям" та "Добро на Різдво". Усі речі спочатку приносити в 305 кабінет
 Не забудьте скористатися шансом творити добро!