17 січня: це цікаво знати

За церковним календарем 17 січня вшановують преподобного Феоктиста, святого Євстафія, мучеників Зосима та Афанасія.

Зосим Пустельник, який жив у IV ст., у народі вважався покровителем бджіл. Про бджіл говорить і прикмета цього дня: якщо у цей день сніг на деревах гілки гне — літом бджоли роїтися будуть. А якщо на небі немає хмар при сильному морозі, то морозна погода буде стояти і надалі і не скоро відступить.

У народі 17 січня колись починали готуватися до Надвечір'я Богоявлення. На Закарпатті жінки замішували борошно і ним на дверях та одвірках робили хрести, щоб “упирі та всіляка нечисть не мала сили”. У гірських та лісових районах цього дня намагалися не згадувати вовків, аби вони не напали на отару.

Іменинниками 17 січня є:
Артеми, Дениси, Архипи, Панаси, Танасії, Афанасії, Остапи, Зосими

17 січня народились:

1869 — Іван Труш (Львівська область) — український живописець-імпресіоніст, майстер пейзажу і портретист, мистецький критик і організатор мистецького життя в Галичині.
1901 -Григорій Епік (Дніпропетровська обл.) — український письменник, перекладач, автор повісті «Восени», романів «Без грунту», «Перша весна».

Події 17 січня:

1805 — у Харкові відкрито перший у східній Україні університет.
1921 — у Відні створений Український вільний університет, незабаром переведений у Прагу.

Чи знаєте ви, що:

Харківський національний університет вважається одним із найстаріших університетів Східної Європи. Заснований у листопаді 1804 року з ініціативи видатного просвітителя В.Н.Каразіна, згідно із грамотою Олександра І.

Урочисте відкриття університету відбулося 17 (29) січня 1805 року. Історія Харківського національного університету є невід’ємною частиною інтелектуальної, культурної та духовної історії України. З Харківським університетом пов’язані імена таких усесвітньо відомих учених, науковців та просвітителів, як П.П.Гулак-Артемовський, О.М.Ляпунов, М.І.Костомаров, М.П.Барабашов, М.М.Бекетов, Д.І.Багалій, А.М.Краснов, М.В.Остроградський, В.А.Стеклов, О.О.Потебня, О.В.Погорєлов та багато-багато інших.

Харківський університет – єдиний в Україні, де навчалися і працювали три лауреати Нобелівської премії – біолог І.Мечников, економіст С.Кузнець, фізик Л.Ландау.

Почесними членами та почесними докторами університету в різні часи було обрано визначних діячів науки та культури різних країн: І.В.Гете і О.Гумбольдта, Івана Франка і Лева Толстого, П.П.Семенова-Тян-Шанського та інших.

Серед почесних докторів університету – перший президент України М.С. Грушевський. (www.univer.kharkov.ua)

16 січня: це цікаво знати

За церковним календарем 16 січня вшановують пророка Малахія і мученика Гордія.

Малахія називали «печаткою пророків», тому що він був останнім із них. У своїй книзі пророцтв він урочисто провіщав прихід Месії, перед яким мав з'явитися проповідник Іоанн Хреститель.

За народним повір'ями, лише у цей день можна напоумити людину, яка страждає від меланхолії. І якщо зараз меланхолічність вважається рисою характеру, то у минулі часи це вважалось душевної хворобою.

У народі Малахію молилися, лікуючи хворих пропасницею та скажених. Вважалося, що в їхнє тіло вселилася нечиста сила і після вигнання вона може переселитися у худобу. А тому господині просили Малахія, аби він уберіг корів від всілякої нечисті. Про цей день залишилося прислів’я: “На пророка Малахія хлів мітлою обмахуй”.

Якщо у цей день на небі з'являлась біла велика хмара, вважалось, що це передвіщає хурделицю і заметіль. Погода на Малахія вказує, якою буде погода у березні.

Іменинниками 16 січня є:
Ірини та Павли

16 січня народились:
1892 — Гордій Коцюба (Коцегуб), український письменник і публіцист.
1899 — Леся Кривицька (Єлисеєва), українська актриса, народна артистка України. Ролі: Анна, Предслава («Украдене щастя», «Сон князя Святослава» І. Франка), Ольга («Три сестри» А. Чехова), матір («Вій, вітерець!» Я. Райніса).

Події 16 січня:
1918 — Центральна Рада прийняла закон про створення української добровольчої армії.
1919 — Українська Директорія оголосила війну більшовицькій Росії.
1954 — місто Проскурів перейменоване на Хмельницький, Кам'янець-Подільська область — на Хмельницьку.

Чи знаєте ви, що:

Коцюба Гордій Максимович народився 16 січня 1892 р. на Харківщині в селянській сім’ї. Навчався у Валківській трирічній народній школі. Потім кілька років працював писарем у різних канцеляріях, самотужки здобуваючи освіту. Екстерном здавши екзамени за повний курс гімназії, вступив на юридичний факультет Петербурзького університету. Паралельно студіював історико-філологічні науки. Університет закінчив напередодні Великої Жовтневої соціалістичної революції.

У жовтні 1917 р. вступив до партії українських есерів (УПСР), в якій активно працював до травня 1918 р. Австро-німецька окупація України змінила політичну орієнтацію Гордія Коцюби. Він перейшов до партії боротьбистів.

У жовтні 1921 р. разом із Шумським Коцюба поїхав у Варшаву, працював кілька місяців у пресбюро радянського посольства. Він був одним із фундаторів і редакторів журналу «Шляхи мистецтва», працював у новостворених газетах «Вісті ВУЦВК», «Комуніст», «Селянська правда», журналах «Всесвіт», «Червоний шлях» та ін. Видав близько трьох десятків книжок.

Гордій Коцюба належав до літературних організацій «Гарт», ВАПЛІТЕ. Член СП СРСР з 1934 р.

Співробітники Харківського обласного управління НКВС розглянули матеріали, за якими Гордій Коцюба нібито «був активним учасником антирадянської організації українських есерів, яка проводила підготовку до збройного повстання проти Радянської влади». Щоб він «не уникнув суду і слідства», ухвалили «утримувати його під вартою у в’язниці міста Харкова».

Коцюбу заарештували 21 березня 1938 р. На допитах та очних ставках, які вів молодший лейтенант Замков, заарештований під фізичним впливом визнав свою вину. Військовий трибунал Харківського військового округу 17 грудня 1938 р. засудив письменника до найвищої міри покарання — розстрілу. Страчений.

При додатковому розслідуванні справи Коцюби в 1956—1957 рр. В. Сосюра, П. Панч, О. Копиленко, С. Крижанівський дали позитивні характеристики письменнику як здібному авторові літературних творів, патріотові своєї Батьківщини. Зокрема, П. Панч написав: «За весь час нашого знайомства ніколи я не чув від нього жодного антирадянського слова сказаного, а тим паче написаного».

Військова колегія Верховного Суду СРСР 28 грудня 1957 р. скасувала вирок щодо Коцюби і справу припинила через відсутність складу злочину.

Гордій Коцюба реабілітований посмертно. (www.ukrcenter.com)

         Шановні учні!

 У зв'язку із великою кількістю хворих на грип, ГРВІ із 18 січня у школах Рівного оголошено карантин!

Дотримуйтеся правил  охорони здоров'я під час карантину й не хворійте!!
Наступне засідання  комісії з питань продовження карантинних заходів у м. Рівному відбудеться 22.01.2016 року.

15 січня: це цікаво знати

15 січня за григоріанським календарем 15 день року. До кінця року залишається 350 днів.

За церковним календарем 15 січня вшановують святителя Сильвестра, папу Римського, преподобного чудотворця Серафима Саровського, преподобного Сильвестра Печерського, праведну Іуліанію Хазарську, Муромську та священномученика Феогена, єпископа Парійського.

У народі 15 січня, Сильвестрів день, вважається курячим святом. Цього дня колись чистили курятники та обкурювали стіни, щоб птиця добре росла. За іншу роботу не бралися, адже продовжуються святки.

Святки – це спадок дохристиянських вірувань наших предків. Цей час у давнину відзначався насиченістю магічними обрядами, гаданнями, звичаями і заборонами, що регламентували поведінку людей. Наші предки вірили, що у цей період на землю приходять душі предків і саме їх незрима присутність серед живих дає можливість дізнатися майбутнє.

Ворожіння на золотому ланцюжку:
Вважалося, що ворожити на ланцюжку варто опівночі за повного Місяця. Для цього ворожіння запалювали три свічки, сідали за стіл і терли ланцюжок у руках доти, доки він не нагрівався, при цьому подумки варто було загадувати бажання. Після цього ланцюжок брали у праву руку і різко кидали на стіл. За фігурою, яку він утворював тлумачили майбутнє. Зокрема, якщо він утворював коло, незабаром очікували труднощі, якщо лягав рівно смугою – чекав період удач; заплутаний вузол попереджував про життєві труднощі: хвороби збитки, а бант означав весілля. Трикутник віщував великий успіх визнання, серце – кохання, а змія – зраду.

Іменинниками ж 15 січня є:
Бориси, Марки, Модести, Петри, Серафими, Сергії, Сильвестри та  Юліанії

15 січня народились:
1815 – В.Подолинський, український громадсько-політичний діяч у Галичині, історик, публіцист,
1871 – А. Кримський, сходознавець, історик, письменник і перекладач кримськотатарського походження, один з організаторів Академії Наук України (1918).

Подіїї цього дня:
1776 — у Львові вийшов перший примірник «Gazette de Leopol», першого відомого періодичного видання на території України.
1992 —Верховною Радою України затверджено музичну редакцію Державного гімну України, автором якої є Михайло Вербицький.
2001 — стала доступною перша версія Вікіпедії, енциклопедії в Інтернеті.

Цього ви не знали:
Уолт Дісней, батько Мікі Мауса, боявся мишей.
У 1890 році з Японії до Росії привезли фігурки мудреця Фукусімі. Зараз такі фігурки ми називаємо матрьошками.

До уваги учнів 

10-А класу, які пишуть роботи в МАН у відділеннях літературознавства, фольклористики та мистецтвознавства і мовознавства!

Графік

захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН

у 2015-2016 навчальному році

Секції	Дата захисту	Початок захисту	Місце проведення захисту
Фольклористика	20.01.2016	15.00	ПДМ, каб.208, бібліотека
Літературна творчість	22.01.2016	15.00	ЗОШ № 8, каб. 50
Українська література	25.01.2016	15.00	ЗОШ № 8, каб. 45
Українська мова	25.01.2016	15.00	ЗОШ № 8, каб. 25
Журналістика	25.01.2016	15.00	ЗОШ № 8, каб. 50

Мистецтвознавство

21.01.2016

16.00

НВК “Колегіум”, каб. 13

14 січня: це цікаво знати

За церковним календарем 14 січня відзначають Новий рік за юліанським календарем та Обрізання Господнє. Цього дня вшановують правовірного Йосифа Обручника, царя Давида, брата Господнього Іакова, святителя Василія Великого, архієпископа Кесарії Каппадокійської, мученика Василія Анкірського та святу Емілію, матір Василія Великого.

На восьмий день після Свого народження Ісус Христос за старозавітним законом прийняв обрізання, установлене для всіх немовлят чоловічої статі. Під час цього обряду Він отримав ім’я Ісус, як сказано було Архангелом Гавриїлом Пресвятій Діві Марії ще до Його народження.

У народі 14 січня колись говорили «Старий рік у ноги – Новий у пороги». І тому з цим днем було пов'язано багато різноманітних повір'їв і прикмет.

Зокрема, аби впродовж року були обновки, на старий Новий рік зазвичай одягали все нове, а інколи навіть одяг змінювали кілька разів. А для того, щоб на столі протягом року була смачна їжа, — готували різноманітні страви і серед них обов'язково було смажене порося.

Оскільки Василій Великий вважався покровителем землеробства, вдосвіта потрібно було засіяти збіжжям оселю. Здебільшого, це робили хлопчики, бо люди вірили, що вони приносять щастя, особливо Василі.

Підмічали цього дня і погоду. Якщо 14 січня вранці зійде сонечко – весь рік буде щасливий, якщо падатиме сніг, рік буде щедрим на врожай.

Іменинниками 14 січня є:
Василі, Григорії, Петри, Феодосії, Феодоти та Емілії.

14 січня народились:
1882 — Іван Огієнко (церковне ім’я Іларіон) — український церковний та громадський діяч, митрополит, мовознавець, історик церкви, педагог. Автор «Історія українського друкарства», «Історія української літературної мови», перекладів Біблії та Св. Письма українською мовою.

«Немає в людини нічого милішого над свою рідну землю. Де хто народився, де провів свої дитячі роки, до тієї землі прив'язується він усією душею на ціле життя. А хто, буває, відірветься від своєї рідної землі, той мріє завжди про неї, як про святість найбільшу…» (Іван Огієнко)

1855 — Опанас Сластіон (Сластьон), маляр і графік романтично-народницького напряму, етнограф і педагог.
1907 — Василь Комісаренко, український ендокринолог та патофізіолог, засновник української школи ендокринологів.
1937 — Євген Гуцало, український письменник. Автор кількох десятків збірок прози і поезії, публіцистики («Ментальність орди»).

Чи знаєте ви, що:

День соборності України, який ми відзначаємо 22 січня, свого часу був введений як державне свято саме з ініціативи Івана Огієнка.

Відома пісня «Не питай, чого в мене заплакані очі», яка давно стала народною, має автора — Івана Огієнка.

Іван Огієнко помер і похований у Канаді. Він заповів передати на батьківщину свою бібліотеку, але за умови, що Україна та українська церква стануть вільними. Проте, канадська сторона вважає, що умови для виконання заповіту ще не настали, а тому не поспішає повертати нам доробок ученого.

13 січня: це цікаво знати

За церковним календарем 13 січня відзначають Віддання свята Різдва Христового. Цього дня вшановують святителя Петра (Могилу), митрополита Київського і Галицького, і преподобну Меланію Римлянку. Вечір цього дня називають Щедрим.

У народному побуті 13 січня зранку на Меланки починали готувати другу обрядову кутю – щедру. На відміну від багатої, її заправляли скороминою; на Поліссі, скажімо, зерно варили зі смальцем. Як і на багатий вечір, кутю ставили на покуті, дотримуючись попередніх обрядів.

Крім цього, господині готували млинці з салом, пироги та вареники з сиром аби обдаровувати ними щедрувальників. Цього дня колись мирилися посварені. Хлопці щедрували та водили Меланку, тобто, перевдягнутого в жіноче вбрання жартівника, а дівчата ворожили.

Наприклад, клали під подушку гребінця, примовляючи, щоб суджений у сні розчесав волосся. Або ж виходили на вулицю, щоб дізнатися, якою буде вдача у майбутнього чоловіка. Якщо на дорозі зустрічався пес, то норов у судженого мав бути лихий, а вівця – тихий.

Старші ж люди намагалися завбачувати погоду, бо ж який перший день у Новому році, таким буде і весь рік.

Іменинниками ж 13 січня є:
Меланії та Петри

13 січня народились:
1851– Василь Образцов, доктор медицини, один із засновників київської терапевтичної школи. Першим у світі описав клінічну картину тромбозу коронарних артерій і обґрунтував можливість прижиттєвого розпізнавання інфаркту міокарда,
1877 – Левко Мацієвич, український корабельний інженер, автор багатьох проектів кораблів, підводних човнів, перший український авіатор, громадський і політичний діяч.

Чи знаєте ви, що:
На Меланію (13 січня) у народі існувала традиція грати «У Меланку», щоб провести старий рік якомога веселіше. А грати треба ось як.

З гурту молоді вибирається хлопець, який найкраще вміє жартувати. Він переодягається й стає «Меланкою». Інші теж переодягаються: хто циганом, хто ведмедем, хто журавлем, хто чортом... Одним словом, хто що цікаве придумає, те й утілює.

Це дійство цілком може відбуватися й удень — тоді дітлахи юрбою біжать за переодягненою ватагою, щоб добре роздивитися таку чудасію.

Хлопці не до кожної хати заходять, а тільки до тих домів, у яких є надія зустріти дівчат. Як і при водінні кози, дозвіл пощедрувати слід випрошувати в пісенній формі:
Господинечко, господаречку,
Пусти в дім Меланочку,
Меланочка чисто ходить —
Нічого в домі не пошкодить.
Добрий вечір!

Господар запрошує до хати, уся родина збирається подивитися на ряджених, надто ж дівчата цікаві до того, що відбувається. Незважаючи на попередню «рекламу», «Меланка» ходить по хаті й робить шкоду, наприклад, може сміття розкидати або посуд поперевертати. Господині знають цей звичай, тому уважно слідкують, щоб «Меланка» поводилася гарно, нічого не чіпала.

Тим часом хлопці щедрують, висміюючи поганих господинь:
А Меланка — неробоча,
Їх сорочка — парубоча,
Як люди ідуть на жнива,
То Маланка — на пива!

Дівчата сміються й хвалять пісню й танці. Кожен із ряджених показує свої здібності: щосили витанцьовує, аж поки дух заб'є. Коли нарешті щедрівку скінчено, усі сідають до святкового столу.

Якщо «Меланкою» обирають дівчину, то ця «Меланка» значно поважніша та статечніша; вона вбирається молодою. Дівчата, щедруючи, до оселі не заходять, а стоять попід вікнами та співають:
Ой, на річці, на Йордані,
Добрий вечір на Мелані,
Добрий вечір, щедрий вечір,
Людям добрим на сей вечір!

Отак колись щедрували та подекуди й зараз щедрують. (За матеріалами www.ukrlit.vn.ua)

12 січня: це цікаво знати

У народному побуті 12 січня, на Анисію, колись варили шлунки свиней і різали гусей, а потім на нутрощах гадали на зиму. І ще вірили, що саме цього вечора нечиста сила влаштовує найстрашніші і найжорстокіші шабаші, а тому намагалися ввечері ніде поодинці не ходити, а у дворі, щойно сідало сонце, з ланцюгів спускали собак.

Народні повір’я:
Про собак. «Без пса і двір німий», казали колись по селах і не було двора, де б собака не гримів ланцюгом. Про життя пса, його звички та прикмети пов'язані з ним, існує безліч прикмет та легенд.

Зокрема, не можна бити пса ногами, бо ноги хворітимуть. Пес виє проти ночі – біду врочить: якщо виє, тримаючи голову вгору – на пожежу, коли схиливши до низу – хтось помре. Щоб запобігти цьому, радили спустити його з прив'язі і прогнати з двору.

Або ж: якщо дівчина на Святвечір, Новий рік або Андрія виносить сміття у двір і у ту мить десь у селі гавкає пес, з того боку варто чекати сватів. І ще — якщо кудись йдеш, а назустріч біжить пес – ознака того, що тобі пощастить.

За церковним календарем 12 січня вшановують мученицю Анисію, преподобного Зотика, апостола Тимона, преподобну Феодору та святого Макарія.

Іменинниками ж 12 січня є:
Онисії, Федори, Макари, Ірини, Антони.

12 січня народились:

1878 — Василь Пачовський, український поет, історіософ, мислитель.
1894 — Василь Еллан-Блакитний (Василь Михайлович Елланський), український поет, журналіст, політичний і державний діяч, публіцист і письменник.
Ні слова про втому! Ні слова про спокій! Хай марші лунають бадьорі й гучні… Хоч ніч облягає, — та в пітьмі глибокій Вже грають-палають досвітні вогні… (Василь Еллан-Блакитний)
1906 — Сергій Корольов, учений у галузі ракетобудування і космонавтики. Головний конструктор штучних супутників Землі та космічних кораблів.
1909 — Марія Примаченко, українська народна художниця, представниця народного примітивізму («наївного мистецтва»).

Події 12 січня:

1898 — Відкрито телефонний зв'язок між Петербургом і Москвою.
1910 — Юна пара з Китаю стала наймолодшими батьками в історії — батькові було 9 років, а матері – 8.
1913 — Йосип Джугашвілі вперше підписався псевдонімом «Сталін».
1928 — в США вперше стратили на електричному стільці жінку.
1939 — Полтава. У місті почали курсувати перші шість таксі.
1944 — Опубліковано звернення президії Верховної Ради Урср і ЦК КП(б)У до населення окупованих областей України. У ній виголошено заклики до боротьби з окупантами та українськими націоналістами.
1950 — В СРСР знову запроваджена смертна кара за зраду, шпигунство і саботаж.
1954 — Опубліковані “Тези про 300-річчя возз’єднання України з Росією”, схвалені ЦК КПРС. Тези були написані на замовлення голови агітпрому спеціально організованою з цією метою в 1952 р. групою провідних московських і київських істориків.
1955 — Дніпропетровськ. Відкриття регулярного руху поїздів по новому залізничному мосту через Дніпро, довжина мосту – 1,5 км.
1974 — В'ячеслав Чорновіл звернувся з заявою до голови президії Верховної Ради УРСР. У ній повідомлялося, що, починаючи з 12 січня 1972 р. (дня його арешту і початку широких репресій проти течії шістдесятників в українському літературно-громадському житті), він щорічно, як в ув’язненні так і після, відзначатиме одноденною голодівкою аж до справедливого перегляду його та інших аналогічних справ.
1990 — Румунія стала першою з країн Східної Європи і колишніх членів Організації Варшавського договору, яка заборонила комуністичну партію.
1998 — 19 країн – членів Євросоюзу підписали протокол про заборону клонування людини.

Це цікаво знати:

• Кістки людини на 50% складаються з води.
• У тілі дорослої людини близько 75 кілометрів нервів.
• Люди із блакитними очима більш чутливі до болю, ніж всі інші.
• Майже половина всіх кісток людини знаходиться у зап’ястях і ступнях.
• Нервові імпульси в людському тілі переміщаються зі швидкістю приблизно 90 метрів у секунду.
• При народженні в тілі дитини близько 300 кісток, у дорослому віці їх залишається всього 206.
• Найдужчий м’яз у людському організмі – язик.
• Жінки моргають приблизно в 2 рази частіше, ніж чоловіки.
• Чхнути з відкритими очима неможливо.
• Людське око здатне розрізняти 10 000 000 колірних відтінків.
• Доросла людина робить приблизно 23 000 вдихів (і видихів) за день.
• Права легеня людини вміщає в собі більше повітря, ніж ліва.
• Площа поверхні людських легенів приблизно дорівнює площі тенісного корту.

11 січня: це цікаво знати

«Щоб стати гарним, потрібно намагатися стати ідеально гарним»
Рейнольд Глієр

У народному побуті 11-того січня продовжувалися різдвяні дні і ніякою роботою займатися не дозволялося. А тому молодь йшла на вечорниці, де влаштовували ворожіння, а старші люди з дітьми розважалися загадками.

Що ж до погоди, то за цими днями намагалися вгадати не лише погоду на наступний сезон, але й наскільки цей рік буде врожайним. «Хвали січень сніговий, травень дощовий, а серпень на хліб рясний» — підмічали колись.

За церковним календарем 11 січня вшановують мучеників дітей, вбитих Іродом у Віфлеємі, преподобного Марка, Феофіла, Іоанна та Маркела.

Іменинниками ж 11 січня є:

Марки, Івани, Тадеї, Георгії, Веніаміни та Маркели.

11 січня народились:

1875 — Рейнгольд Глієр, композитор, диригент, педагог, доктор мистецтвознавства. Автор балету «Тарас Бульба», симфонічної картини-балету «Запорожці» та ряду інших творів за поемами Т.Шевченка.

«Я верю в то, что мы, то есть наш народ, будет жить страшно долго. Не сто, не двести, не тысячу лет, а гораздо дольше. Я верю, что он станет лучше, ближе к идеалу и в конце концов станет совершенным. Так же и с музыкой»
(Рейнтгольд Глієр).

1848 — Василь Нагірний, український архітектор та громадський діяч. У 1882—1918 рр. кожна четверта церква у Галичині була побудована за його проектом (понад 200). Засновник товариства «Славія», «Народна торгівля», «Сокіл», «Зоря», «Народна гостиниця».

1888 — Тетяна Садовська-Тимківська, українська актриса. Ролі: Маруся, Проня («Маруся Богуславка», «За двома зайцями» М. Старицького) та ін.

Цього дня відзначають:

• Всесвітнє позитивне свято «Дякую»

Чи знаєте, що:

Про Рейнольда Глієра

Гастролі в Києві Петра Чайковського, що відбулися 21—22 грудня 1891 p., перевернули все в душі молодого Рйнгольда Глієра. Якщо колись він мріяв про кар'єру скрипаля, то відтепер твердо вирішив стати композитором: "Перший раз у житті я був свідком таких овацій, такого тріумфу... Цей складний комплекс вражень і виявився останнім поштовхом, що вирішив мою долю".

Про роль, яку відіграла в творчій долі Глієра Україна, найкрасномовніше сказав він сам: «Щорічні літні виїзди родини в село під Києвом, де, здавалося, саме повітря дзвеніло піснями, здружили мене з найбагатшим фольклором України, збагатили глибокими, незабутніми враженнями. Це була стихійна сила народного мистецтва, що мимоволі опановувала моєю свідомістю, формувала мої музичні уявлення».

Дивно, але Глієр виявився в радянській музиці улюбленцем долі, на відміну від більшості діячів вітчизняної культури «перехідного часу». Він лише уникнув будь–яких зазіхань на своє життя, але й навпаки…

Будучи ректором Київської консерваторії у роки громадянської війни Рейнгольду Морицевичу довелося боротися з кожною владою, яка тільки була в Києві. Студентів силою забирали до армії, відбирали у викладачів житло... Глієр постійно звертався до чиновників з проханням звільнити від солдатчини і примусових робіт студентів, а викладачам повернути житло. І, що цікаво, його прохання задовольняли!

Він навіть домігся, щоб студенти і викладачі отримували продовольчі пайки. Композитор став одним із перших в СРСР заслужених артистів республіки, у 1927 р. — заслуженим діячем мистецтв РРФСР, а в 1938-му — народним артистом СРСР.

    10 січня: це цікаво знати

У народі 10 січня ходили на Красну Гірку (місця поклоніння Богам), зав’язували на кілку стрічку і загадували бажання.

Також спостерігали за погодою. Якщо на скиртах хліба іній – до дощового літа.

За церковним календарем 10 січня вшановують 20 тисяч святих мучеників, преподобного Ігнатія та з 70-ти апостолів Никанора.

Цікаві вірування:

Про птахів і пекло
Коли Бог створив землю і різних тварин, то про птахів не подумав.
Однак прийшов час, коли він вигнав з раю Адама і Єву і за кожною людиною поставив наглядати Ангела–охоронця, який після смерті людини мав прилетіти на небо і розповісти про земний шлях кжного померлого. Пекла у той час не було, а душі померлих вели себе у раю, як і на землі – по-різному. Одні були тихі благочинні, а інші кричали, билися і спокушали невинних. Побачив Бог, що не дасть ради з душами і створив пекло, а Ангелів–охоронців вирішив перетворювати на птахів. Відтоді після свята Юрія (6 травня, Старого Ураю) і до другої Пречистої (21 вересня) птахи живуть на землі і розмножуються рівно настільки, скільки людей помирає на той час. І наприінці вересня вони відлітають знову у Вирій. А відчиняє ворота восени і зачиняє їх навесні, коли птахи відлітають на землю — зозуля. Так що, зозуля є Божим Архангелом. І оскільки вона рахує людям роки, тому сама пташенят не висиджує. А через те, що має райські ключі, – найшвидше відлітає і найпізніше прилітає.

Іменинниками ж 10 січня є:

Петри, Юхими, Агафії, Домни, Домнікії та Никанори.

10 січня народились:

1597 – Петро Могила, український богослов, меценат, митрополит Київський і Галицький. Організатор Лаврської школи, а пізніше – Києво-Печерської колегії.

«Три речі є до вподоби Богу і людям: згода братів, милосердя до ближніх і згода між чоловіком та дружиною» (Петро Могила)

Чи знаєте ви що:

Оселився Петро Могила в околицях Києва, бо тут митрополичну кафедру займав його друг Іов Борецький. Саме завдяки своєму другові молдавський воєводич змінює погляди на релігію і вступає до Києво-печерської архімандрії, а незабаром стає на її чолі.

Новий архімандрит завів нагляд над священнослужителями у селах лаврських маєтків, малограмотних наказав учити, а впертих і своєвольних піддавати покаранням: оновив церкву, не шкодував витрат на прикрашення печер, підпорядкував лаврі Пустинно-Миколаївський монастир, заснував Голосіївську постинь, побудував за свій рахунок при лаврі богодільню для жебраків і задумав зводити при Печерському монастирі вищу школу.

На той час повернулися з різних університетів Європи послані ним, ще у перші дні його перебування в Лаврі, юнаки, які утримувалися за кордоном власними коштами Петра Могили. Вони й стали його першими помічниками в організації якісно нової системи освіти в Києві.

Так було відкрито у Лаврі школу, яка відразу ж стала набагато авторитетнішою за Богоявленське (Братське) училище. Воно в цій конкуренції могло загинути. Тоді архімандрит об’єднав школу з училищем. І у такий спосіб було засновано найавторітетніший центр освіти в усій Україні. (з сайту Освіта.ua)