 |
| Олесь Гончар |
Повний літературний календар на квітень
У КВІТНІ НАРОДИЛИСЯ ТАКІ УКРАЇНСЬКІ ЛІТЕРАТОРИ:
|
Блог учителя української мови та літератури Сметаніної Світлани Василівни
понеділок, 2 квітня 2018 р.
неділя, 1 квітня 2018 р.
1 квітня: це цікаво знати
«Глузування боїться навіть той, хто вже нічого не боїться.»
Микола Гоголь
Микола Гоголь
Квітень – пора цвітіння вже на порозі і у перший його день, який ще називають днем обманів, хотілося б трошки розповісти власне про сам місяць. «Якщо березень весну, наче наречену, лише приводить у гості, то квітень вже зустрічає її, як повноправну господиню», говорили колись про другий місяць весни. Сама ж назва «квітень» з’явилась лише у ХVI сторіччі, а до того він називався «березнем». Письменники ж переважно послуговувалися словом «апріль», що з латинської перекладається «сонячний». Однак, як свідчать історичні джерела, найпершою давньоруською назвою квітня, була назва «цвєтень». Також у деяких регіонах використовували назви «красенець», «водолій» і, що цікаво – «лелечник».
1 квітня святкують:
- Вхід Господній в Єрусалим (Вербну неділю).
- Міжнародний день птахів.
- День сміху.
1 квітня називають днем обманів. Якщо ви думаєте, що цей звичай має недавню історію, то будете праві лише по відношенню до нас – українців. Бо день розіграшів у наші міста прийшов близько 17 сторіччя. Серед сільського ж населення цей звичай і дотепер є маловідомим.
А от у Європі й Азії першого квітня обманюють одне одного ще з давніх-давен. Його виникнення історики пов’язують з ушануванням різноманітних божеств. Наприклад у індійців – богині Сіти або Шіви, у римлян божества сміху – Рісуса, а у ісландців – Скандеї.
У Європі ж, зокрема, його походження пов’язується з тим, що у середньовіччі напередодні Великодня любили вистави зі сценами з Святого Письма, темою яких були Страсті, а саме, той період коли Ісуса водили від Каяфи до Пілата і від Пілата до Ірода, що означало даремність справи, обман.
Хоча дехто з дослідників взагалі каже, що цей звичай існував ще у дохристиянські часи, однак ніяких документальних свідчень цьому поки, що не знайдено. Як би там не було, день обманів прижився і існує й дотепер, напевно, це пов’язано з тим, що хоч один день на рік нам майже офіційно дозволяється брехати.
За церковним календарем 1 квітня вшановують мученика Хрисанфа і мученицю Дарію і з ними мученика Клавдія; праведну Софію; преподобну Вассу; преподобного Інокентія; Смоленську ікону Божої Матері «Розчулення».
Іменинниками 1 квітня є:
Інокентій, Клавдій, Дарина, Софія, Маріана.
Інокентій, Клавдій, Дарина, Софія, Маріана.
1 квітня народились:
1809 – Микола Гоголь – видатний український та російський письменник, драматург, поет, історик, фольклорист. Автор поеми «Мертві душі», циклу повістей «Вечори на хуторі біля Диканьки», комедії «Ревізор».
1837 – Василь Тарновський (молодший) – громадський і культурний діяч, меценат. Допомагав Т. Шевченку, «Київській Старовині», Київському історичному музею. Створив унікальну збірку шевченкіани, велику колекцію козацько-гетьманської музейної й архівної старовини. Фундатор Музею українських старожитностей, який він подарував Чернігівському земству (нині Чернігівський державний історичний музей).
Чи знаєте ви, що:
Причиною зустрічі батьків Гоголя і, як наслідок, народження самого Миколи Васильовича, була… хвороба його батька. Василь Гоголь хворів на пропасницю. Недуга тривалий час не відпускала і Василь Гоголь вчинив так, як зазвичай, вчиняли українці у ХІХ сторіччі – звернувся до надприродних сил. Він подався до села Ахтирки Харківської губернії, де у церкві містився чудотворний образ Божої Матері. Вночі після тієї молитви Василеві Гоголю наснився сон, що він знову у тому ж храмі молиться. Аж раптом царські ворота відчинились, з’явилась цариця у Порфирі й короні і сказала: «Ти одужаєш й одружишся. І ось твоя дружина...». Цариця підняла руку і біля її ніг з’явилась маленька дитина, обличчя якої запам’яталось Василю. Прокинувся він уже здоровим. Минув час, і сон здійснився...
Микола Гоголь через родовід своєї матері – уродженої Косяровської – був нащадком гетьмана Мазепи. А через свою бабу, Тетяну Лизогуб, був споріднений з родами Дорошенків і Скоропадських – стверджує київський історик Тарас Чухліб.
Про 1 квітня:
Цей день не внесений в жодні календарі знаменних дат, але його цілком можна віднести до міжнародних свят.
Він з однаковим успіхом відзначається і в Україні, і в Німеччині, і в Англії, і у Франції, і в Скандинавії, і навіть на Сході.
В одних країнах 1 квітня називають Днем сміху, в інших – Днем дурня. Кожен не проти потроїти розіграші на 1 квітня, і навіть найсерйозніші мимохіть посміхаються.
Важко сказати, звідки пішло це свято. Про виникнення першоквітневої традиції існує чимало різних гіпотез, що сходяться в одному: коріння її глибоко йдуть в середньовічну європейську карнавально-балаганну культуру. По суті справи, це один з найбільш стійких елементів язичництва, що осіли в християнській свідомості.
І все ж одні приписують зародження цього свята Стародавньому Риму, де в середині лютого (а зовсім не на початку квітня) святкувалося свято дурних. Давньоримський письменник і філософ Апулей вважав, що в древньому Римі першоквітневий обман був пов’язаний зі святом на честь божества Сміху.
Інші стверджують, що це свято зародилося ще в стародавній Індії, де 31 березня відзначали свято жартів. Також є припущення, що 1 квітня в стародавньому світі жартували тільки ірландці, та й то в честь Нового року. Ісландські саги свідчать, що звичай обманювати 1 квітня був введений богами на згадку про Скад, дочку Тіасса.
Ще за однією версією звичай жартувати 1 квітня пов’язаний з перенесенням нового року. До другої половини XVI століття, європейський новий рік починався в кінці березня. До цієї події готувалися, ходили один до одного в гості, дарували подарунки. Сама зустріч Нового року відбувалася 1 квітня. Пізніше, за указом французького короля, початок року офіційно стали відзначати 1 січня, але багато підданих продовжували святкувати 1 квітня. Щоб зжити старі традиції, їх стали називати “першоквітневими дурнями”, стало модним їх розігрувати і висміювати.
Є міфічне припущення, за яким це свято з’явилося завдяки неаполітанському королю Монтерей, якому на честь свята з нагоди припинення землетрусу піднесли рибу. Через рік цар зажадав точно таку ж. Такої ж не знайшли, але кухар приготував іншу, дуже подібну. І хоча король розпізнав підміну, він не розгнівався, а навіть розвеселився. З тих пір і увійшли в звичай першоквітневі розіграші.
субота, 31 березня 2018 р.
пʼятниця, 30 березня 2018 р.
31 березня: це цікаво знати
«Березень у квітень завітав,
І розтанув у малій крижині».
Юрій Тітов
І розтанув у малій крижині».
Юрій Тітов
В останній день березня у народі колись вшановували Кирила, про якого говорили, що його «Явдоха обдурила, запросила в гості, а сама гріє кості». Малося на увазі, що в Кирилів день ще бувають морози. Це підтверджує й інше прислів’я: «Минув Олексій, а Кирило каже: «Ще не сій».
За церковним календарем 31 березня вшановують Воскресіння правовірного Лазаря (Лазарева субота); святителя Кирила; мучеників Трохима і Євкарпія; преподобного Аніна.
Іменинниками 31 березня є:
Кирило, Трохим, Данило.
Кирило, Трохим, Данило.
31 березня народились:
1809 - Микола Васильович Гоголь, український та російський прозаїк, драматург.
1857 – Борис Срезневський – російський і український метеоролог і кліматолог, професор, організатор метеорологічної служби в Україні, директор Київської метеорологічної обсерваторії.
1869 – Микола Бокаріус – український вчений, один із засновників судової медицини. Першому в Україні було присвоєно звання заслуженого професора (1925). Єдиний в Україні Харківський науково-дослідний інститут судової експертизи носить ім’я його засновника – професора М.С. Бокаріуса.
1873 – Микола Міхновський – український політичний та громадський діяч, правник, публіцист, ідеолог державної самостійності України, автор славнозвісної брошури «Самостійна Україна».
1882 – Корній Чуковський (Микола Корнейчуков) – письменник, перекладач і літературознавець українського походження. Перекладач українських поетів (збірка «Молода Україна»), упорядник кількох видань російських перекладів Тараса Шевченка, автор нарису «Шевченко» (1911).
31 березня святкують:
- Песах, або Пасха, – найдавніше з єврейських свят.
Події 31 березня в Україні:
1917 – У Києві відкрито першу українську гімназію.
1952 – Відкрито Львівську філію Академії наук України.
Події 31 березня:
1889 рік – Офіційне відкриття Ейфелевої башти. Конструктор башти Гюстав Ейфель поставив на вершині башти французький прапор. Підійматися вгору тоді доводилося східцями.
1901 рік – Випускається перший автомобіль «Мерседес». Він створений Вільгельмом Майбахом для Motoren Gesellschaft Готліба Даймлера і являє собою новий стандарт автомашин з двигуном внутрішнього згорання (ДВС). Цей автомобіль також поклав початок династії, яка згодом стала називатися «Мерседесом» (на ім’я дочок Р. Даймлера).
1917 рік – США купують у Данії Віргінські острови за $25 млн.
1918 рік – США вперше переходять на літній час.
1923 рік – В Нью-Йорку пройшов перший танцювальний марафон. Переможницею стала Алма Каммінгс, що протрималася на ногах 27 годин.
1954 рік – СРСР звернувся до НАТО з ініціативою прийняти його в члени цієї організації. За кілька днів Північноатлантичний альянс відкинув цю пропозицію.
1993 рік – Під час зйомок епізоду фільму «Ворон» випадково загинув американський актор Брендон Брюс Лі, син Брюса Лі.
Чи знаєте ви, що:
У дитячих віршах Чуковський висловлював замасковану критику тодішнього суспільства: засуджував диктатуру, змальовуючи у образах Тарганиська та Мийдодіра самого Сталіна; Крокодил, який проковтнув сонце, – це нова влада, що з’явилася після революції, а «Муха-Цокотуха» – це взагалі історія про необережну базіку, яка розбалакалась у невдалому місці та в невдалий час.
Недарма у 30-ті роки дитячі твори Чуковського піддалися жорстокій критиці й гонінням, а у середовищі партійних редакторів з’явився навіть термін «чуковщина».
Кажуть, аби пом’якшити ставлення до своєї творчості, письменник зобов’язався написати вірш «Весела колгоспія», але так і не виконав обіцянки.
30 березня: це цікаво знати
Лесь Курбас
У народі 30 березня називається днем «теплого Олекси». Особливо його відзначали колись бджолярі, рибалки та мисливці, бо вважалося, що з теплого Олекси вже починається справжнє тепло. Тому пасічники виставляли вулики для першого вильоту бджіл, рибалки йшли вранці на річку спостерігати за тим, як щука хвостом лід розіб’є, однак не ловили її, бо це вважалося великим гріхом. А мисливці від цього дня вже починали полювати на ведмедів та лисиць.
Зазвичай, теплого Олекси, вважався третім важливим днем березня після Явдохи і Сорока Святих, за яким визначали погоду. Тепла сонячна погода віщувала врожай хліба та багаті рої.
Великі струмки снігу, що розтанув, передвіщали мокре літо. У минулі часи казали: «Олексій, чоловік Божий, зиму нанівець зводить», «Зверху пече – знизу тече».
За церковним календарем 30 березня вшановують преподобного Олексія, чоловіка Божого; преподобного Макарія, чудотворця; мученика Марина.
Іменинниками 30 березня є:
Олександр, Олексій, Віктор, Ірина, Леонард, Ян.
Олександр, Олексій, Віктор, Ірина, Леонард, Ян.
30 березня народились:
1891 – Борис Романицький – визначний театральний режисер і актор. Народний артист СРСР. Співзасновник і художній керівник Театру ім. М. Заньковецької, спочатку мандрівного, а з 1931 р. – стаціонарного в Запоріжжі, з 1944 р. – у Львові. Лауреат Шевченківської премії.
1894 – Микола Барабашов – український астроном, дослідник Місяця і планет Сонячної системи. Іменем М. Барабашова названо малу планету та кратер на Марсі.
1898 – Олексій Коломійченко – український отоларинголог. Вперше в Україні застосував видалення сторонніх тіл з гортані, трахеї та бронхів без трахеотомії. Автор праць з проблем новоутворень вуха, горла і носа, отосклерозу тощо. Створив українську школу отоларингологів.
1913 – Олексій Івахненко – український учений у галузі інформатики, обчислювальної техніки, автоматичного керування, кібернетики і математичного моделювання. Академік НАН України.
Події 30 березня в Україні:
1922 – у Києві Лесь Курбас створив театр-студію «Березіль» (тепер Харківський український драматичний театр ім. Т.Г.Шевченка). На початку своєї діяльності театр був узятий на повне утримання військовими, яким дуже подобалися вистави колективу. Так «Березіль» існував до 1925 року, поки не став одержувати дотацію від держави. До творчого об’єднання «Березіль», крім київського відділення, тоді вже входили філії в Одесі, Умані та Білій Церкві. З 1926 року театр був переведений до Харкова, а його місце зайняв теперішній театр української драми ім. І.Франка.
«Я вибираю березіль тому, що він буря, тому що він – бунт, з якого літо родиться.» (Лесь Курбас)
«Я вибираю березіль тому, що він буря, тому що він – бунт, з якого літо родиться.» (Лесь Курбас)
У цей день сталося наступне:
1814 - Наполеонівські війни. Війська шостої коаліції вступають до Парижу;
1842 - Американський лікар Кроуфорд Вільямсон Лонґ уперше у лікувальній практиці застосував ефір як анестезуючий засіб при видаленні пухлини на шиї пацієнта;
1856 - Підписання Паризького договору. Кінець Кримської війни.
1858 - Гаймен Ліпмен з Філадельфії отримав патент на олівець з гумкою на торці;
1867 - Усього по два центи за акр Росія продала США Аляску та Алеутські острови;
1930 - У Німеччині до влади прийшов уряд рейхсканцлера Генріха Брюнінга, представника католицької партії «Центр», дії котрого фактично сприяли встановленню в країні фашистської диктатури;
1948 - Керівник Радянського Союзу Йосип Сталін розпорядився блокувати всі дороги і залізниці, що сполучали Берлін із Західною Німеччиною. Повну блокаду Берліна було введено 24 червня;
1976 - Формальний початок музичного панк-руху: в одному з лондонських клубів відбувся концерт групи «The Sex Pistols»;
1981 - Джон Гінклі здійснив замах на президента США Рональда Рейґана: останнього було серйозно поранено. Схоплений на місці злочину Гінклі пояснив свій вчинок бажанням справити враження на актрису Джоді Фостер. Суд визнав Гінклі психічно хворим.
1987 - Картину Вінсента ван Гога «Соняшники» продано за рекордну суму - 39,85 мільйонів доларів. У 1987 році її було продано вже за 40,3 мільйони, а в 1997 з'явилась інформація, що ця картина куплена японською страховою компанією - підробка;
1995 - Папа Римський Іван Павло II випустив свою одинадцяту енцикліку - у котрій він засудив аборти і евтаназію як злочини проти людства, котрі не повинні бути легалізовані;
1998 - Британська компанія Rolls-Royce була куплена німецьким автогігантом BMW за $570 млн;
2002 - У королівській резиденції у Віндзорі внаслідок бронхіту у віці 101-го року померла Елізабет Анджела Марґеріт Боуз-Лайон, Королева-матір, мати чинної англійської королеви Єлизавети II.
Чи знаєте ви, що:
У 1913 році 26-річний актор галицького театру «Руська бесіда» Лесь Курбас через нерозділене кохання до сценічної партнерші, славетної Катерини Рубчакової, стрілявся. Куля невеличкого калібру застрягла в нижній частині серця. Краківський хірург зробив усе можливе й неможливе, аби врятувати знайденого в калюжі крові актора, але кулю виймати не став. Так і прожив з нею Курбас усі залишені йому від Бога роки – у харківському «Березолі» до 1933 року, а далі – на Соловках.
середа, 28 березня 2018 р.
29 березня: це цікаво знати
Михальченко Микола
У народі 29 березня, вшановуючи Трофима і Саву, казали: «На Савина сані покинь, а воза придвинь», «Сонця хоч і немає, а вода все одно тече». Також підмічали, якщо цього дня тепло, то теплою має бути і продовження весни. Добре, коли сніг тане від сонця, а не від дощу: «Коли весна красними днями зганяє сніг — родиться хліб».
За церковним календарем 29 березня вшановують мучеників Савина, святителя Серапіона, апостола Аристовула, мучеників Олександра, Юліана, Трохима і Фала.
Іменинниками 29 березня є:
Олександр, Трохим, Юліан, Роман.
Олександр, Трохим, Юліан, Роман.
29 березня народились:
1891 — Марійка Підгірянка, українська поетеса.
«Спіть, діточки, спіть, Віченька стуліть ! Дрібен дощик стукотить, Вікнам казку гомонить… Дрібен дощик пада там, А тут тихо, тепло нам. При матусі рідненькій, У світличці чистенькій. Спіть, діточки, спіть. Віченька стуліть» (Марійка Підгірянка)
«Спіть, діточки, спіть, Віченька стуліть ! Дрібен дощик стукотить, Вікнам казку гомонить… Дрібен дощик пада там, А тут тихо, тепло нам. При матусі рідненькій, У світличці чистенькій. Спіть, діточки, спіть. Віченька стуліть» (Марійка Підгірянка)
1724 - Розумовський Кирило, останній гетьман України (1750-64 рр.), граф (1744), генерал-фельдмаршал (1764), президент Петербурзької АН (1746-64 рр.).
недостатня увага до України в цілому, управління на відстані, нечасті візити;
нерозуміння українських проблем, відірваність від реального життя, надлишок західництва, прожектерство;
схильність до показухи, створення "потьомкінських сіл";
потурання корупції серед старшини;
спроби закріпачення селян;
слабохарактерність, невміння відстоювати інтереси Гетьманщини перед петербурзькими сановниками.
Останній гетьман України Кирило Розумовський - фігура у вітчизняній історії вкрай суперечлива. Перш за все тому, що саме його багато хто звинувачує в непрямому сприянні ліквідації гетьманської посади як такої. Нібито Розумовський недостатньо рішуче і енергійно протистояв тиску Катерини ІІ, яка зміцнювала на той час власну самодержавну владу на просторах безкрайньої імперії. Гетьмана Кирила Григоровича прийнято звинувачувати в багатьох гріхах, серед яких:
Однак в той же час численні критики Кирила Розумовського забувають, що цей гетьман керував Україною довше, ніж будь-який з його попередників, крім Івана Мазепи. І за 14 (!) років свого правління граф Разумовський все-таки зумів домогтися дуже багато чого:
1. Перш за все, під час його правління Україна не воювала, не було ніяких вторгнень на її територію, козаків не відправляти на віддалені театри бойових дій.
2. Завдяки багато в чому Кирилу Розумовському гетьманство у 1750 р. після великої перерви все-таки було відновлено, що викликало бурхливу радість у українців, які втомилися від відверто колонізаторської політики Правління гетьманського уряду.
3. Гетьман Розумовський постійно боровся за відновлення давніх козацьких вольностей і особливих прав українського народу.
4. Гетьман домігся передачі під його особисте управління Запорізької Січі, що гарантувало її безпеку. Крім того, Розумовський зумів виклопотати для запорожців казенний кошт.
5. Київ, який з 1686 року перебував у прямому управлінні російських воєвод, а потім генералів, нарешті був підпорядкований українському гетьману.
6. Значна частина російських військ при Розумовському покинула територію України.
7. Гетьман домагався надання йому права на ведення самостійної (!) зовнішньої політики, однак, на жаль, безуспішно.
8. При Розумовському набагато зросло значення козацької старшини. Гетьман, по суті, збудував відмінно працюючу систему влади, яка була заснована на демократичних традиціях українців. Під час його частих від'їздів всі державні інституції Гетьманщини чітко функціонували.
9. Граф Кирило Григорович провів судову і військову реформи, а також дуже багато зробив для розвитку української торгівлі, промисловості та освіти
Події 29 березня:
1847 — Лев Толстой почав вести щоденник і продовжував цю справу все життя (загалом написав 13 томів).
1848 — Ніагарський водоспад зупинився на 30 годин — після того, як на річці Ніагара утворилися крижані затори.
1886 — в Атланті американський доктор Джон Пембертон створив "Кока-колу”, вважаючи її лікувальним напоєм.
1910 — у Марселі піднявся в повітря перший гідролітак, який може злітати і приземлятися на поверхню води.
1976 - Кращим фільмом США за 1975 рік Американською кіноакадемією визнано «Політ над гніздом зозулі».
1979 — відбулася прем'єра на радянському телебаченні фільму Одеської кіностудії «Місце зустрічі змінити не можна».
1998 рік — У Португалії відкрито 16-кілометровий міст «Васко да Гама» — перекинутий через річку Тагус. Його будівництво обійшлось в мільярд доларів.
2004 — Ірландія стала першою країною світу, де повністю заборонено куріння в усіх громадських місцях.
Чи знаєте ви, що:
Найбільш цікаві факти з життя останнього гетьмана України Кирила Розумовського, як не дивно, пов'язані з його родичами, особливо зі знаменитим братом і матір'ю.
Фільм вийшов в день народження режисера стрічки, Станіслава Говорухіна (народився 29 березня 1936 року).
Перший показ нового детективного серіалу приурочили до дня міліції. Згодом сталі відомі статистичні дані: у той час, коли в черговий раз по телевізору йшов фільм «Місце зустрічі...», практично припинялися злочини і знижувалися витрати води в квартирах.
Також було підраховано, що кожна нова серія фільму підвищувала навантаження на електромережі лише у Москві на 400 тисяч кіловат.
Але найцікавішою статистикою були дані, зафіксовані у звіті МВС за 1979 рік, у ті 5 вечорів, коли показували «Місце зустрічі...», не було зареєстровано жодного злочину!
понеділок, 26 березня 2018 р.
26 березня: це цікаво знати
З плодiв i того, який кiнець, суди про всяку справу.
Григорій Сковорода
Григорій Сковорода
За церковним календарем 26 березня вшановують святителя Никифора, мученика Савина, мучеників Африкана, Публія і Терентія, мученика Олександра, мученицю Христину і преподобного Аніна.
У минулі часи примітили: якщо 26 березня буде туман, то все літо буде дощове. Уважно слідкували за прильотом птахів: якщо першими із перелітних птахів прилітали жайворонки, значить бути теплу, а якщо зяблик – буде холодна погода.
Іменинниками 26 березня є:
Олександр, Христина, Фелікс, Лариса.
Олександр, Христина, Фелікс, Лариса.
26 березня народились:
1833 – Олександр Кістяківський – український учений-криміналіст та історик права. Співініціатор створення та голова Київського юридичного товариства. Зібрав і видав збірник законів «Права, за якими судиться малоросійський народ».
1833 – Олександр Кістяківський – український учений-криміналіст та історик права. Співініціатор створення та голова Київського юридичного товариства. Зібрав і видав збірник законів «Права, за якими судиться малоросійський народ».
1892 – Петро Барановський – російський реставратор і дослідник пам’яток архітектури періоду Київської Русі. Врятував від знищення рідкісну пам’ятку домонгольської доби – церкву Параскеви П’ятниці в місті Чернігів, наполягав на відновленні Михайлівського золотоверхого монастиря у Києві.
- 26 березня відзначають:
- День Національної гвардії України.
- День пам’яті гетьмана Івана Виговського (?, с. Вигів Житомирської обл. – 1664) – гетьман Війська Запорізького, (1657 – 1659), київський воєвода (1659 – 1664).
Події 26 березня в Україні:
1904 – завершено будівництво та здано в експлуатацію нову будівлю Львівського залізничного вокзалу.
1917 – із заслання в Україну повернувся Михайло Грушевський.
1917 – із заслання в Україну повернувся Михайло Грушевський.
Цей день в історії:
1668 – Англія отримала контроль над Бомбеєм.
1713 – Іспанія наділила Англію винятковим правом на работоргівлю в американських володіннях Іспанії.
1826 – Франц Шуберт дав свій єдиний публічний концерт.
1845 – У США запатентований медичний пластир.
1908 – На Острові Принца Едуарда (Канада) заборонені всі автомобілі.
1917 – Зі зіслання на Україну повернувся історик і політик Михайло Грушевський.
1921 – Спущена на воду канадська шхуна «Блюноус», яка потім не програла жодної гонки (нині ця шхуна зображена на канадських десяти центах).
1934 – У Британії введені іспити на водіння автомобіля.
1953 – Американський лікар Джонас Едвард Солк оголосив про успішне випробування вакцини проти поліомієліту.
1973 – Перші жінки допущені в зал Лондонської фондової біржі.
1982 – У Оквілле (Онтаріо) народилися перші в Канаді близнюки, зачаті в пробірці.
1999 – Зафіксовано появу вірусу «Мелісса», що вразив за короткий час сотні тисяч комп’ютерів у всьому світі.
Події 26 березня:
1921 – спустили на воду канадську шхуну «Блюноус», які потім не програла жодної гонки. Нині це судно зображено на канадських 10 центах.
1960 – УЄФА заснувала Кубок володарів кубків, який двічі здобувало київське «Динамо». Кубок володарів Кубків УЄФА – другий за престижністю трофей серед європейських футбольних команд, що проводився під егідою УЄФА. Розігрувався з 1960 по 1999 рік. Право участі в турнірі мали право володарі Кубку країн, або фіналісти (у випадку, коли Кубок країни здобувався чемпіоном). Лише п’ять команд вигравали Кубок Кубків більше одного разу: по два рази – Динамо (Київ), Мілан, Челсі та Андерлехт; та чотири рази Барселона.
1960 – УЄФА заснувала Кубок володарів кубків, який двічі здобувало київське «Динамо». Кубок володарів Кубків УЄФА – другий за престижністю трофей серед європейських футбольних команд, що проводився під егідою УЄФА. Розігрувався з 1960 по 1999 рік. Право участі в турнірі мали право володарі Кубку країн, або фіналісти (у випадку, коли Кубок країни здобувався чемпіоном). Лише п’ять команд вигравали Кубок Кубків більше одного разу: по два рази – Динамо (Київ), Мілан, Челсі та Андерлехт; та чотири рази Барселона.
Підписатися на:
Дописи (Atom)