30 запитань замість банального “як справи в школі?”

На запитання “як справи в школі?” наші діти зазвичай відповідають стандартно: “добре”, “нормально” чи щось подібне. 
Це дещо насторожує, оскільки такі стислі відповіді можуть свідчити про відсутність бажання дитини щось розповідати. Чи це ми ставимо неправильні, нудні запитання, на які й отримуємо такі ж відповіді? 
Щоб зацікавити дитину розповісти про свої шкільні пригоди, пропонуємо вам підбірку незвичайних запитань, які можуть замінити банальне “як там справи в школі?»

📎Який момент був сьогодні найщасливішим? А який найгіршим?

📎Коли тобі було нудно сьогодні?

📎Розкажи, що сьогодні змусило тебе розсміятися?

📎Яке найдивніше слово тобі довелося сьогодні почути?

📎Що ти робиш на перервах?

📎Якби я зустріла сьогодні твою класну керівницю, що б вона мені про тебе розповіла?

📎Як ти допоміг комусь сьогодні?

📎Як хтось допоміг сьогодні тобі?

📎Що нового ти сьогодні дізнався?

📎Хто в твоєму класі найчастіше викликає в тебе усмішку? чому?

📎З ким би ти хотів сидіти в класі? А з ким би не хотів? Чому?

📎Чи сперечався ти з кимось сьогодні? Про що?

📎Яким вчинком сьогодні ти найбільше пишаєшся?

📎Чи дізнався ти щось нового про свого друга?

📎Яке слово сьогодні вчитель/-ка вимовляв/-ла найчастіше?

📎Хто зі школи для тебе є добрим прикладом? У чому?

📎Якби в клас прилетів космічний корабель і прибульці запитали тебе, кого забрати з собою,
чиє ім’я ти б назвав?

📎Розкажи щось хороше з того, що сталося сьогодні.

📎Що було сьогодні на обід?

📎З ким із незнайомих дітей тобі хотілося б пограти?

📎Яке найголовніше правило в твого вчителя?

📎Що тобі найважче виконувати в школі?

📎З ким би в класі ти помінявся місцями й чому?

📎Хто в твоєму класі міг би бути ввічливішим?

📎Яких знань і умінь тобі не вистачає в школі?

📎Що тобі хотілося б побільше вивчати в школі? А що менше?

📎Якби завтра ти став учителем, що б ти викладав?

📎Хто з однокласників занадто багато вчиться?

📎Як би ти оцінив день за 10-бальною шкалою?

📎Чому би ти хотів навчитися до кінця навчального року?
А також не забудьте розповісти про свій день: що було цікавого, незвичайного, хто на вас справив незабутнє враження тощо...
Порада всіх психологів - просто більше спілкуйтеся зі своїми дітьми!

Благодійний ярмарок
17 лютого з 13:00 до 17:00 рівнян запрошують на майдан Незалежності, де відбудеться акція «Благодійний ярмарок». 
Метою проекту є залучення до волонтерської діяльності громади міста, а також — популяризація волонтерської діяльності та гуманного ставлення громадян до безпритульних тварин.
На заході будуть представлені вироби рівненських майстрів, обдарованих дітей та волонтерів, товари для тварин та їх господарів, проводитимуться різноманітні майстер-класи, розваги для мешканців міста. Смаколики і теплий чай-кава гарантовані. Також буде проводитись збір корму та медикаментів для тварин.
Зібрані кошти будуть спрямовані на стерилізацію, лікування та харчування бездомних тварин.
Запрошую батьків та учнів до участі в цьому ярмарку!

Шановні учні!

Пропоную вам узяти участь у III ВСЕУКРАЇНСЬКій
ІНТЕРНЕТ-ОЛІМПІАДі «НА УРОК». РЕЄСТРАЦІЯ З 1 ПО 17 ЛЮТОГО. Можна брати участь у різних предметах.Участь в олімпіаді безкоштовна. Заходьте за посиланням, ознайомлюйтеся. Зареєструвати можуть і батьки, і вчителі
https://naurok.com.ua/olimpiada
Детальнішу інформацію читайте на сайті або уточнюйте в мене.

ПЕРЕЛІК ОЛІМПІАД

• 1–4
  класПРЕДМЕТИ ПОЧАТКОВОЇ
  ШКОЛИ
• 1–9
  класОСНОВИ
  ЗДОРОВ’Я
• 1-9
  класТРУДОВЕ
  НАВЧАННЯ (ХЛОПЦІ)
• 1-9
  класТРУДОВЕ
  НАВЧАННЯ (ДІВЧАТА)
• 1–11
  класІНФОРМАТИКА

• 1–11
  класМАТЕМАТИКА
• 1–11
  класУКРАЇНСЬКА МОВА
  ТА ЛІТЕРАТУРА
• 1–11
  класАНГЛІЙСЬКА МОВА
• 5–11
  класІСТОРІЯ
• 5–11
  класЗАРУБІЖНА ЛІТЕРАТУРА
• 6-11
  класГЕОГРАФІЯ

• 6–11
  класБІОЛОГІЯ
• 7–11
  класХІМІЯ
• 7–11
  класФІЗИКА
• 9–11
  клас

Успіхів вам!

10 лютого: це цікаво знати

«Чудний наш народ – і сильний, і сумний… Мав героїв – і ніхто їх не знав… Усе життя любив волю – і все життя жив рабом… Утворив багатство пісні – і сам її не знає…»
Володимир Винниченко

За церковним календарем 10 лютого вшановують преподобного Єфрема Сиріна, преподобного Єфрема Печерського – єпископа Переяславського, преподобного Палладія пустельника, преподобного Ісаака Сиріна – єпископа Ніневійського, Суморинську-Тотемську ікону Божої Матері.

У народі 10 лютого, у Юхимів день, підмічали: якщо вітряно, то неодмінно все літо буде дощове.

У народі кажуть, що найвірнішою людині у будь-яких випадках залишається лише тінь, однак навіть вона покидає її, якщо над головою збираються хмари.

Іменинниками 10 лютого є:
Феодосій, Юхим, Георгій, Єфрем, Ісак, Володимир.

10 лютого народились:
1773 – Василь Каразін – український учений, винахідник, громадський діяч. Засновник Харківського університету, першого у Східній Україні, автор численних відкриттів у галузі органічної та неорганічної хімії.
1907 – Василь Ремесло – український вчений-агроном, селекціонер. Створив і районував 20 сортів озимої пшениці («Миронівська-808» давала в сім разів більший урожай, ніж інші сорти), видав понад 200 наукових праць, в тому числі 5 монографій.

1928 – Георгій Малаков – український графік (серії «Київ. 1941–1945», «Київ у грізний час», «Завойовники морів» та ін.).

1929 – Роберт Клявін (Візиренко) – український артист балету, балетмейстер, педагог. Партії: Степан («Лілея» К. Данькевича), Лукаш («Лісова пісня» М. Скорульського). Ролі у фільмах «Лілея», «Летючий корабель», «Будні карного розшуку» та ін.

1936 - Богдан Миколайович Горинь, український політичний та громадський діяч, народний депутат України, журналіст, колишній дисидент, шістдесятник

 Події 10 лютого:

1810 – відбулося урочисте відкриття Одеської опери.

Чи знаєте ви, що:

• Площа сонячної поверхні розміром, як поштова марка, світить з такою ж яскравістю, як півтора мільйона свічок.
• У хмарах міжзіркового газу в центрі нашої Галактики, вчені виявили цукор.
• Якщо подивитися на Землю з Космосу, то виявиться, що третина суші не знає слідів людської діяльності.
• Над Землею щосекунди з’являється близько 70 блискавок.
• Найчастіше блискавки влучають у дуба, тополю і сосну, найрідше – у бук.

Цікаво про вербу:
Вербу наші пращури вважали прадеревом життя, символом космосу, родючої сили, пробудження природи, вдови та батьківщини. У народі кажуть: «Там, де живе верба, буде жити й ріка». Саме тому, криниці копали здебільшого під вербою. Вербові гілки освячуються напередодні Великодня у Вербну неділю. Галузками колись били один одного, щоб бути здоровими і приказували: «Не я б’ю, верба б’є; за тиждень Великдень». Це вважалось також своєрідним вигнанням «нечистої сили» з тіла людини. А ще існувало побажання: «Будь здоровий, як верба».

    Дякуємо театру!

 Сьогодні ми збагатилися новими враженнями, адже відвідали Рівненський обласний музично-драматичний театр! А дивилися виставу "Зелена борода". Справжні професіонали своєї справи, актори театру змогли захопити грою зал. Вистава сучасна, зі спецефектами, інтерактивна! Тому й не дивно, що всім учням 5-В класу( а нас було  22!) вона дуже сподобалася. Думаю, що всім присутнім театральне дійство заімпонувало! Приємно, що мистецтво подарувало такий незабутній відпочинок.

 

6 лютого: це цікаво знати

 37-й день року в григоріанському календарі. До кінця року залишається 328 днів.

Свята

Міжнародний день бармена (День святого Аманда – покровителя виноробів і пивоварів)

Професійне свято бармена отримав прив’язку ДО 6 лютого не випадково. Цього дня католики шанують Святого Аманда – покровителя виноробів і рестораторів.

6 лютого привітання приймають всі, хто стоїть за барною стійкою і радує відвідувачів фірмовими напоями і ласкавим поглядом. Україна приєдналася до свята у 2008 році, коли Міжнародний центр барменів «Planet Z» спільно з київським рок-клубом «Докер Паб» вирішили ввести таку традицію і в нашій країні. Пізніше ідею підхопили інші регіони, і тепер у професійний день барменів проходять масштабні акції, розраховані на визнання і гарний настрій.

Щоб оволодіти професією, необхідно вчитися. Школи та курси барменів – початкове підмога для тих, хто вирішив присвятити себе цьому ремеслу. І тільки на практиці можна зрозуміти, наскільки ця професія відповідальна, цікава і залежна від нас, відвідувачів.

Іменини

Ксенія, Оксана, Герасим, Тимофій, Іван, Павло, Агапій, Денис, Вавило, Вавил.

Народні прикмети

Цього дня вшановується пам’ять преподобної Ксенії. Цей день вважали переломом зими, і за ним прогнозували погоду на майбутню весну: “Яка Ксенія — така й весна”. “Якщо на Ксенію хороша погода — весна буде красна (хороша)”. Наші пращури говорили: “На півзимницю дорогу перемітає — корм підмітає”. Це означало, що зима затримається, і домашні тварини з‘їдять всі заготовлені для них запаси.

. Вшановуючи Оксану–Дороту, підмічали: «Якщо день ясний і тихий, то весна буде гарною; якщо в обід сонце, то рання весна, а якщо хурделиця, то затягнеться надовго».

День в історії

1900 — Олександр Попов вперше передав по радіо сигнал про лихо на морі.
1901 — у Парижі на вокзалах з’явились перші громадські телефони.
1922 — США, Велика Британія, Франція, Італія та Японія уклали Вашингтонську угоду про обмеження морських озброєнь.
1925 — почала виходити перша українська піонерська газета «На зміну» (згодом — «Зірка»).
1928 — до Нью-Йорка прибула жінка, що називала себе Анастасією Чайковською і стверджувала, що вона дочка останнього російського імператора Миколи II. Це стало початком грандіозної містифікації, котра тривала до 1950-х років, коли претензії Анастасії Чайковської на приналежність до царської родини були офіційно спростовані.
1929 — ВУЦВК і РНК УСРР ухвалили постанову про авторське право.
1931 — на екрани США вийшов фільм Чарлі Чапліна «Вогні великого міста».
1933 — підписання тристороннього договору між державами Малої Антанти.
1935 — у продаж вперше надійшла настільна гра «Монополія».
1944 — прийнято постанову про повернення з евакуації до Києва Академії наук України.
1952 — на престол Об’єднаного Королівства Великої Британії та Північної Ірландії зійшла королева Єлизавета ІІ з династії Віндзорів.
1958 — в аеропорту Мюнхена під час зльоту розбився літак, на борту якого перебувала футбольна команда «Манчестер Юнайтед». Загинули 23 людини, серед них 8 футболістів.
1958 — створено Спілку кінематографістів України.
1971 — у ході прогулянки по Місяцю американський астронавт Алан Шепард продемонстрував удар по м’ячику від гольфа.
1985 — Стів Возняк, співзасновник компанії Apple Computer, залишив компанію на знак протесту проти її перетворення в громіздке і малоефективне бюрократизоване підприємство.
1985 — компанія Microsoft оголосила про створення текстового процесора Word, призначеного для комп’ютерів IBM PC.
1992 — Україна встановила дипломатичні відносини з Буркіна-Фасо.
1996 — британську антарктичну станцію «Фарадей» передано українським полярникам. На її базі створено українську станцію «Академік Вернадський».
2004 — у Таїланді 357 парашутистів встановили рекорд з купольної акробатики — вони утворили в небі гігантську квітку, кольори якої відповідали кольорам прапора країни.
2004 — стався потужний вибух у вагоні поїзда між станціями «Автозаводська» і «Павелецька» московського метро. Загинуло 39 людей, поранено 120. В організації вибуху звинуватили чеченських сепаратистів.

5 лютого: це цікаво знати

За церковним календарем 5 лютого вшановують священномученика Климента, мученика, Агатангела, преподобного Геннадія, святителя Феоктиста, преподобних Мовсими Сиріна та Саламана Мовчальника, святителя Павлина Милостивого.

У народі 5 лютого відзначали Свято Місяця, і за його появою та грою передбачали погоду на наступні чотири тижня. Так, якщо молодик з’явився у похмурий день, то похмурим мав бути весь наступний місяць, і навпаки – якщо він з’явився в ясну погоду – наступні чотири тижні мали бути сухими і холодними.

Ще погоду передвіщали за поведінкою білок і птахів. Якщо під час морозу білка залишає гніздо і спускається з дерева, це означає, що слід чекати відлиги. Якщо вранці виразно чути крик синиці, то варто готувались до серйозних морозів.

Іменинниками 5 лютого є:
Климент, Феоктист, Геннадій, Федір.

5 лютого народились:

1881 – Сергій Тимошенко – український архітектор і суспільно-політичний діяч. Учасник визвольних змагань, член Української Центральної Ради. Автор проектів 400 споруд (церков у Галичині, будівель у стилі модерн).

1924 – Олександр Матросов – рядовий-піхотинець, Герой Радянського Союзу. 27 лютого 1943 р. у районі с. Чорнушки Псковської області знищив німецький дзот, спочатку кинувши 2 гранати, а потім прикривши його власним тілом. Подвиг Матросова став хрестоматійним прикладом самопожертви в ім’я Батьківщини.

1941 – Володимир Тимофієнко – дослідник української архітектури та містобудування XVIII–XX ст., доктор мистецтвознавства.

Події 5 лютого:

1585 – у Львові засноване Успенське Ставропігійське братство (Львівське братство).
Національно-релігійна громадська організація православних українських міщан Львова з 80-х рр. 16 ст. до 1788 р. Боротьба Львівського братства із засиллям духовенства у громадському і культурному житті була одним з проявів реформації в Україні. Братство виступало проти соціально-політичного гноблення та національно-релігійних утисків з боку польсько-шляхетської влади, намагалося створити у Львові міське самоврядування, незалежне від влади шляхетської Польщі. Збудувало визначну пам’ятку архітектури у Львові – Успенську церкву. Значну увагу приділяло розвитку українського образотворчого мистецтва.

Чи знаєте ви, що:

Найстарішим деревом України вважається 1350-річний дуб, що росте в урочищі «Юзефинська дача» у Рівненській області. Дуб-патріарх має обхват 8,4 метра, його ледве охоплюють п’ятеро людей, узявшись за руки, висота дерева становить 20 м. Загалом, в Україні взято на облік понад 3 000 унікальних дерев, вік яких становить понад сто років. Серед них – дуби, липи, груші та інші дерева.

Доля приблизно 50-ти з таких дерев пов’язана із історичними подіями, людськими долями та легендами. Сьогодні усі ці рослини офіційно мають статус «державної пам’ятки».

Так, скажімо, поблизу села Верхня Хортиця в Запоріжжі росте 800-літній дуб, під яким, за переказами, стояли загони князів Олега та Святослава, відпочивали Богдан Хмельницький, Тарас Шевченко, Микола Лисенко...

У Нагуєвичах, що біля Дрогобича, росте старий дуб, під яким полюбляв творити Іван Франко. В Холодному Яру на Черкащині височить Дуб Максима Залізняка…

Цікаво, що наші пращури свято вірили у надзвичайну силу дубового дерева. Малим дітям вишивали на сорочках дубове листя як обереги від злих духів. У колиски немовлятам клали дубове листя. З дубової деревини виготовлялися ліжка, меблі та інше хатнє начиння. Дубова деревина вважалася вічним матеріалом. (З сайту Музейний простір)

4 лютого: це цікаво знати

У народі підмітили, що 4 лютого, на Тимофія, – день заметілей, хурделиць і морозу: «Це не диво, що Опанас-ломиніс (31 січня) морозив ніс, а ти почекай тимофіївських морозів».

Саме мороз визначав майбутню погоду. Якщо у мороз спітніли віконниці й рами, слід чекати потепління. Якщо «морозні візерунки» підіймаються вгору по склу, значить мороз продовжуватиметься, а якщо похилились – на відлигу. Якщо опівдні на Тимофія світить сонце – весна буде ранньою. А ще вважають: «Чим більше снігу випаде на Тимофія, тим більший буде врожай зернових».

За церковним календарем 4 лютого вшановують апостола Тимофія; пресвятого мученика Анастасія Персидського; пресвятого мученика Анастасія, диякона Києво­Печерського; преподобного Макарія Жабинського, Белівського чудотворця; мучеників Мануїла, Георгія, Петра, Леонтія, єпископів, Сионія, Гавриїла, Іоана, Леонта, Парода, пресвітерів, та інших 377.

Іменинниками 4 лютого є:
Тимофій, Петро, Гаврило, Юрій, Макар, Іван.

4 лютого народились:

1854 – Сидір Мидловський – український правник, письменник, драматург, культурний і громадський діяч. Кілька пісень з його вистав стали народними.

1877 – Микола Макаренко – український археолог, мистецтвознавець, дослідник пам’яток Київської Русі, Ольвії. Директор Музею мистецтв ВУАН (колекція Ханенків). Репресований і страчений через відмову підписати акт на знесення Михайлівського Золотоверхого монастиря.

1880 – Климент Квітка – український музикознавець-фольклорист, чоловік Лесі Українки. Зібрав понад 6000 народних пісень.

1885 – Степан (Стефан-Максим) Балей – український і польський психолог, лікар, психоаналітик та філософ, який своїми численними статтями і фундаментальними працями створив підвалини психології виховання, персонології, розвив вчення психоаналізу, чим створив ґрунтовну для свого часу наукову теорію особистості в Україні та Польщі, яка не втратила своєї цінності і в наші дні.

1926 – Галина Кальченко – український скульптор. Найкращі роботи: пам’ятники Лесі Українці в Києві та Ялті, М. Леонтовичу в Тульчині, П. Гулаку-Артемовському в Городищі, І. Котляревському та М. Заньковецькій у Києві.

4 лютого відзначають:

• Всесвітній день боротьби проти раку.

Події 4 лютого:

1793 – другий поділ Польщі, внаслідок якого Волинь i Поділля приєднано до Російської імперії.

1945 – у Лівадійському палаці (АР Крим) відкрилася Ялтинська конференція – дипломатична зустріч лідерів США, Великобританії й СРСР з метою вирішення питань закінчення Другої світової війни та повоєнного ладу.

2005 – Верховна Рада України вперше затвердила жінку – Юлію Тимошенко – на посаді Прем’єр-міністра України.

Чи знаєте ви, що:

Місце для оселі, криниці або храму наші предки визначали спеціальними способами. На вибране для будівництва місце ввечері насипали кілька жменьок зерна. Якщо вранці збіжжя не було поруйноване, то вважалося, що місце придатне для життя. Коли ж поклювали птахи або поточили миші – не придатне.

Джерела для криниць виявляли за допомогою дерев’яного вугілля, яєць, вовни чи листка лопуха, залишаючи їх на ніч. Якщо вони були зволожені або на них з’являлися краплини, то тут і копали колодязь.

На місце будівництва храму ставили глечика і залишали його на кілька днів. Якщо середину глечика засновував павук, це вважалося доброю прикметою. Якщо ж навпаки, то навіть люди не хотіли будуватися на цьому місці.

2 лютого: це цікаво знати

Бери вершину — і матимеш середину

Григорій Сковорода

За церковним календарем 2 лютого вшановують преподобних Єфимія Великого, Єфимія схимника Печерського, Лаврентія затворника Печерського, Єфимія Сянжемського. Мучениць Інну, Пінну, Римму, Вассу, Євсевію, Євтихію і Василіду.

У народі цей день називали «Юхимкині заметілі». По заметілях наші пращури передбачали погоду на найближче майбутнє. Якщо 2 лютого мете заметіль, то весь Масляний тиждень буде із заметілями. Якщо цей день був похмурим, то варто було очікувати пізньої заметілі. А якщо на Єфимія (Юхима) опівдні було сонце, то весну очікували ранню.

Іменинниками 2 лютого є:
Овсій, Юхим, Євтихій, Інна, Римма, Захар, Мирослав

2 лютого народились:

1812 — Євген Гребінка, письменник, педагог, видавець, автор збірки байок «Малороссийские приказки», комедії «Не в свои сани не садись», роману «Чайковський», низки оповідань, багатьох пісень та романсів (зокрема «Українська мелодія», «Очи черные»). Брав активну участь в організації викупу Т. Шевченка з кріпацтва, допомагав у виданні «Кобразя». Видав альманах «Ластівка».
«Давно хтось сказав, що українською мовою можна писати лише саме кумедне, смішне... Досить прочитати історію Малоросії, придивитися до характерів її героїв, прислухатися до її пісень, де ремство душі виливається в таких жалібних звуках, як пісня степової чайки, як стогін матері над могилою сина, і ви думаєте: невже народ з таким залізним характером, з такими глибокими почуттями може лише сміятися?» (Є.Гребінка)

1845 — Іван Пулюй, видатний український фізик і електротехнік, організатор науки, громадський діяч. Автор праць з катодного випромінювання та катодних Х-променів, які відкрив за 3 роки до Рентгена. Першим у світі зробив «рентгенівський» знімок скелета.

1899 — Василь Литвиненко, український балетмейстр і співак. Постановник першого українського балету («Пан Каньовський»).

1901 — Валер'ян Підмогильний, український письменник і перекладач. Автор відомого роману «Місто».
«Найгірша помилка — уважати неминуче за доцільне». (Валер’ян Підмогильний)

Події 2 лютого:

1536 рік — на західному березі ріки Ла-Плата, на південь від ріки Парана, іспанський конкістадор Педро Мендоза заснував місто Буенос-Айрес, нинішню столицю Аргентини.

1841 — Перша згадка про «День бабака» (2 лютого). Це одна із найпопулярніших традицій США і Канади, що полягає у визначенні тривалості і погідності весни за поведінкою спеціально «призначеного» бабака.

1852 й — у Лондоні на Фліт-стрит відкрився перший громадський туалет.
1935 — Вперше у судовій практиці використано детектор брехні (Портедж, Вісконсін).

1999-го на передньому фасаді універмагу “Україна” в Києві вивісили найбільшу в світі (на той час) зовнішню рекламу – панно шампуню “Орґанікс” (126,5 х 17 м).

1943 — Завершилася одна з ключових битв ІІ Світової війни. Радянські війська розгромили німецькі війська під Сталінградом.
1944 — Радянські війська зайняли міста Луцьк і Рівне.
1999 — На передньому фасаді універмагу «Україна» в Києві вивісили найбільшу в світі (на той час) зовнішню рекламу — панно шампуню «Орґанікс» (126,5×17 м).

2 лютого відзначають:

• ООН: Всесвітній день водно-болотяних угідь
• День бабака

Чи знаєте ви, що:

Перша згадка про День бабака датована 1841 роком. Це традиційне народне свято в США і Канаді. Його відзначають щорічно 2 лютого. Вважається, що в цей день потрібно спостерігати за бабаком, який виповзає зі своєї нори, і за його поведінкою можна дізнатися, чи скоро настане весна.

Якщо день похмурий, бабак не бачить своєї тіні і спокійно полишає нору – зима скоро закінчиться, і весна в цей рік очікується рання. Якщо ж день сонячний, бабак бачить свою тінь і ховається назад у нору – буде ще 6 тижнів зими.

В деяких містах і поселеннях США і Канади в цей день проводяться фестивалі, присвячені місцевим «метеорологічним» бабакам, що збирають численних туристів.

Історія виникнення свята уходить корінням в дуже давні часи, коли 2 лютого за григоріанським календарем християни Європи почали відзначати Стрітення Господнє. Вже тоді погоду саме в цей день вважали відповідальною за характер початку довгоочікуваної весни.

1 лютого: це цікаво знати

«Ти лиш храм збудуй, а люди в нього прийдуть».
Ліна Костенко

Почався відлік останнього місяця зими, про який у народному прислів’ї мудро підмітили: «Лютневий сніг весною пахне!» До прийняття християнства останній місяць зими завершував у нас річний цикл. Адже новий рік наші предки відзначали у перші дні весни. Це ж стосувалося і давніх римлян, тому в них назва третього місяця зими у перекладі означала «очищення» (фебруаріс).

В Україні ж офіційно закріпилася за цим місяцем назва «лютий». Адже це – пора вітрів, морозів, снігів та відлиг.

За церковним календарем 1 лютого преподобних Макарія Великого, Макарія-постника Печерського, Макарія-диякона Печерського, Макарія Римлянина Новгородського, святителя Марка, мученицю Євфрасинію та преподобного Макарія Олександрійського.

1 лютого відзначається день пам’яті преподобного Макарія Великого. Якщо на Макарія була ясна погода чи капало зі стріхи, то очікували ранню весну: «Якщо крапель – то у весну ранню вір». А ось якщо вечором на небі було багато зірок, то зима ще довго обіцяла протриматись. Якщо на Макарія кружляла заметіль, то вірили, що ще довго буде така погода.

Цей день називали ще Громовицею, оскільки це єдиний день зими, коли може статись гроза.

Іменинниками 1 лютого є:
Федір, Макар, Сава, Антон, Арсен, Єфросинія ( Світлана).

1 лютого народились:

1824 – Гнат Галька – український етнограф та фольклорист. Праці: «Народний празник Купала», «Названня місяців», «З народних казок».

1828 – Петро Кішка – матрос, герой Кримської війни, легендарний розвідник.

1897 – Євген Маланюк – український поет, літературознавець. Учасник визвольних змагань. Офіцер Генштабу Армії УНР.
«Можна смерть лиш смертю здолати, Тільки в тім таємниця буття. І зерно мусить вмерти, щоб дати В життєдавчому житі – Життя». (Євген Маланюк)

1902 – Оксана Лятуринська – українська поетеса, скульптор, живописець. Авторка збірок «Гусла», «Княжа емаль» та ін. Створила пам’ятник полеглим (1932), погруддя Т.Шевченка, С.Петлюри.

1930 – Микола Бідняк – український художник, лауреат Шевченківської премії, член Національної спілки художників України та Світової асоціації митців, що малюють вустами чи ногами.

Події 1 лютого:

1664 – армія короля Яна II Казимира була змушена зняти облогу з Глухова. Ця подія стала початком важкого відступу польсько-литовської армії. Великий похід короля провалився. Річ Посполита втратила Лівобережну Україну.
1930 – Ухвала ЦВК і СНК СРСР «Про заходи щодо зміцнення соціалістичного перевлаштування сільського господарства в районах суцільної колективізації і по боротьбі з куркульством». Початок масової колективізації.

Чи знаєте ви, що:

Назва СІЧЕНЬ походить від слова «січа». У давнину в цей час починали розчищати ділянки від корчів, щоб весною їх засіяти. Цей промисел називався січа. До цього перший місяць року мав й інші назви: студень, просинець, сніговик, тріскун, вогневик, льодовик, щипун, сніжень, лютовій.

Назва ЛЮТИЙ закріпилася за місяцем у кінці 19 століття. Адже він люту вдачу має. Пронизливі сніговії, колючі морози, вітри й перемети – все це лютий. Про це свідчать і попередні назви місяця: крутень, зимобор, криводоріг, казибрід, межень (межа між зимою та весною).

Назва БЕРЕЗЕНЬ закріпилась за місяцем у середині 19 століття. Походить від назви промислу – березол (заготівля березового попелу, що використовувався для виготовлення скла). До цього часу місяць називався март. У народі його звали: крапельник, протальник, запалі сніги, з гір потоки, соковик, полютий, красовик.

КВІТЕНЬ носить свою назву з 16 століття. Саме в цей час земля починає квітувати. В ужитку були й інші народні назви: краснець, лукавець, дзюрчальник, водолій та апріль, що латинською мовою означає «сонячний».

ТРАВНЕМ останній місяць весни став у 20-му столітті. До цього він звався май – від імені давньоримської богині весни Майї. У народі його називали: пісенник, місяць-громовик, травник.

ЧЕРВЕНЬ походить від слова «червець». Саме в цей час з’являється сокоживна комаха – кошеніль (червець). З неї в давнину добували червону фарбу, якою фарбували давньоруські стяги. Її також продавали сусіднім державам. До цього місяць звався: кресень, гедзень, червивий місяць, гнилець, ізок (коник).

ЛИПЕНЬ – дуже давня назва місяця. Походить від слова липець (липовий мед). На цей місяць припадає період основного медозбору. В народі його іноді називали білець (час, коли вибілювали полотно), грозовик, дощовик.

СЕРПЕНЬ – від слова серп. Це знаряддя, яким жали зернові. Інші назви, що існували в народі, також про жнива свідчили: копень, густар, хлібочол, жнивець, зоряничник, городник, прибериха-припасиха, спасівець, барильник.

Назва ВЕРЕСНЯ прийшла з Полісся. Там у цей період цвіте верес – цінна медоносна рослина. Був цей місяць також ревуном, заревом, сівнем, бабським літом та покрійником.

ЖОВТЕНЬ – час жовтіння листя. Цю назву місяць має ще з часів Київської Русі. В народі його називали грязень, хмурень, листопадник, зазимник, весільник. А також паздерник – від слова паздер, тобто костриця. У цей час переробляли льон та коноплі (від волокон відділяли кострицю).

Назва ЛИСТОПАД прийшла із західноукраїнських земель. У цей час там опадає листя. А на сході України – дерева вже безлисті. Тому в Київській Русі останній місяць осені звався груднем, а перший місяць зими мав іншу назву. Народні назви: грудкотрус, листопадець, падолист, братчини.

ГРУДЕНЬ – від слова груддя. Після осінніх дощів розтоптані возами ґрунтовки замерзали. Їздити такими дорогами було важко – заважали замерзлі грудки. В давньоруські часи цей місяць називали студень. У народі його звали: лютень, хмурень, стужайло, мостовик, трусим.