Мамине слово

23 квітня: це цікаво знати

23 квітня у дохристиянські часи наші предки відзначали два свята: жіноче і чоловіче. Жіноче, або ж, точніше кажучи, дівоче свято, називалося на честь Лелі, дочки Богині кохання Лади — Лельником. Вшановуючи Лелю і Ладу, дівчата виконували обряд Ладування і при цьому співали пісні «ладо виці». Суть обряду полягала в упорядкуванні хаосу, встановлення рівноваги, як у природі, так і в душі.

Чоловіки ж 23 квітня вшановували батька всіх Богів Ярила та Овсеня, покровителя бджіл і коней. Цього дня до схід сонця умивалися росою, обходили ниву з хлібом та палили вогнища, що символізувало відкриття небесних воріт та появу різнотрав’я. А потім у жертву Богам приносили півня, споживаючи його у полі без жінок.

Християни 23 квітня вшановують мученика Терентія, про якого у народіговорили, що «Терешко дороги сушить». У цей час розкриваються бруньки у груші, дуба.

Також 23 квітня за церковним календарем вшановують мучеників Олександра, Максима, Федора та інших 33-х, мучеників Якова пресвітера та Григорія – патріарха Константинопольського.

23 квітня святкують:

• Всеукраїнський день психолога
• Всесвітній день книги і авторського права. ЮНЕСКО обрала цю дату з огляду на її символічність для світової літератури. Адже саме цього дня 1616 року померли Сервантес, Шекспір і де ля Вега, народилися Моріс Дрюон і Володимир Набоков. Традиція святкування Дня книжки народилася у Каталонії, де 23 квітня, на День Юрія, традиційно дарували троянду за кожну куплену книжку. Сьогодні Всесвітній день книжки святкують у 190 країнах світу.

Події 23 квітня:

1185 — незважаючи на затемнення сонця, князь новгород-сіверський Ігор разом з братом Всеволодом виступив у похід проти половців.
1656 — собор церковних ієрархів Московського царства постановив відлучати від церкви всіх, хто хреститься двома перстами.
1896 — В Нью-Йорку відбувся перший в Америці кіносеанс.
1959 — створено Спілку журналістів України.
1975 — у Києві відкрився Музей книги та друкарства України (до липня 2000 р. — Державний музей книги і друкарства України; заснований 1972 року).

Чи знаєте ви, що:

У Григорія Михайловича Тютюнника був брат по батьку Григір Михайлович Тютюнник, теж письменник, що народився на одинадцять років пізніше.

Брати Григорій і Григір Тютюнники отримали одне й те саме ім’я Григорій через випадковий збіг обставин. Старшого Григорія насправді хотіли назвати Георгієм (Їгорем). Записувати дитину відрядили діда по матері, який по дорозі до сільради добряче випив за здоров’я новонародженого. Коли ж потрапив до сільради, то переплутав ім’я і записав онука Григорієм.

Про дідову витівку дізналися, коли Їгору-Григорію було вже років п’ятнадцять — на той час у Михайла Тютюнника у новій сім’ї уже підростав другий син, за іронією долі, теж Григорій. Згодом, щоб відрізняти братів, молодшого стали звати Григором.