Мамине слово

22 вересня: це цікаво знати

"Вересень до столу подає",- казали наші предки, закінчуючи польові роботи. Дні у цей час вже коротшали та здебільшого негодило, а тому молодь збиралася в одній хаті на вечорниці, досвітки чи-то посвітки. В оселі під стелею висів посвіт, такий конусоподібний мішечок, званий кабицею, під яким власне і горіла лучина. Довкола розсідалися дівчата, хто пряв, хто вишивав. А невдовзі сходилися хлопці, і світлиця наповнювалася піснями, танцями та іграми.

У дохристиянські часи 22-го вересня наші пращури продовжували відзначали Осіннє рівнодення. Цього дня молилися до Ярила-Сонця та просили сил, аби відігнати темряву. Також за напрямком вітру передбачали погоду на осінь: північний вітер мав принести холод, південний – тепло, західний – дощі, а східний – гарну ясну погоду.

У народі 22 вересня у День осіннього рівнодення «женили комин». До цього часу селяни мали неодмінно обсіятися озиминою. Доки господар клопотався біля ниви, засіваючи житом загінку, жіноцтво наводило лад у хаті: білило стіни, готувало обрядові страви і усвятковувало ними стіл. Діти ж скликали сусідів. Упоравшись з роботою, господар одягався у святкове вбрання, діставав зі схованки кабицю (конусоподібний мішечок) і прилаштовував її в хаті. Господиня тим часом прикрашала кабицю барвінком та хмелем і ставила посеред хати пікну діжку. Коли ж до оселі сходилися гості, домочадець викрешував вогонь і запалював лучину, а найстарша мешканка тим часом обсівала кабицю, або ж посвіт, горіхами з ліщини і гарбузовим насінням, приказуючи: «Захисти, посвіте, худібку, — коники, волики і всяку пашницю. Захисти бджілки, винеси їх на красну весну, приспор медку і вощечку, дай челядоньці охотку раненько вставати, при світлі працювати, щоб нашому роду не було переводу!» Вогонь від «женіння комина» мав зберігатися в оселі протягом усієї осені та зими.

За церковним календарем 22 вересня вшановують праведників Іоякима і Анну та Святого Феодосія.
Святий Феодосій був Архієпископом Чернігівським, пострижеником Києво – Печерської лаври, помічником архієпископа Лазара Барановича. Відразу після його смерті розпочалося місцеве почитання, однак канонізували святителя набагато пізніше. Протягом двох століть його мощі обстежувалися, перекладалися у нову труну, і щоразу підтверджувалося, що вони нетлінні. Однак царський уряд не давав згоди на канонізацію святителя. Аж доки записи чудес від мощей святителя за 200 років не переконали владу.

Іменинниками 22 вересня є:

Микита, Іояким та Анна.

Ім'я Анна має давньоєврейське походження і означає «благодать». У дівчаток з цим ім'ям з дитинства проявляється головна якість їхнього характеру – доброта. Оточуючі нерідко цим користуються. Однак Анна не ображається. Зазвичай Анни мають привабливу зовнішність. Вміють шити і одягаються зі смаком. Обирають професію, яка пов'язана з спілкуванням. Вірна дружина, але зради не терпітиме.

22 вересня народились:

1835 — Олександр Потебня, український мовознавець, філософ, фольклорист, етнограф, літературознавець, педагог, громадський діяч. Основоположник т. з. психологічного напряму в слов’янському мовознавстві. Автор праць із загального мовознавства, фонетики, наголосу, граматики, семантики, етимології, діалектології, теорії словесності, фольклору, етнографії, досліджень про походження мови, взаємозв’язок мови та мислення тощо.

«Ідея національності здатна сприяти людському поступові, якщо вона стверджує взаємоповагу права народів на самостійне існування та розвиток; коли ж через цю ідею стверджують зверхність однієї спільноти над іншою, то вона набуває реакційного смислу» (О.Потебня).

Події 22 вересня:

1937 — утворені Житомирська, Полтавська область і Миколаївська області.
1955 — біля Бахчисарая відкрили найбільшу в СРСР астрофізичну обсерваторію.

22 вересня відзначають:

• День партизанської слави України
• Всесвітній день без автомобіля

Чи знаєте ви, що:

Найперші відомі людству креслення автомобіля належать … Леонардо да Вінчі! Відомостей про те, що у ті часи такий автомобіль був створений не має. Лише в 2004 році експерти Музею історії науки, що у Флоренції, змогли відтворити цей механізм і тим самим довести правильність ідеї Леонардо.

У Житомирському національному агроекологічному університеті група вчених розробила пристрій, що дозволяє автомобілям їздити на біопаливі.

За словами вчених, ця ідея не є нововведенням, а швидше давно забутим старим. У середині минулого століття в СРСР їздили багато автомобілів, а також тракторів, що працювали на дровах, торфі, вугіллі і соломі, а вже потім перейшли на бензин.

Використання біопалива втричі дешевше, ніж їзда на солярці, газі або бензині. Адже біопаливом можуть бути рослини, вирощені на землях з допустимим рівнем радіоактивного забруднення, що особливо важливо для Житомирської області, де майже 300 тис. га сільгоспугідь мають підвищений рівень радіоактивного забруднення.