Мамине слово

9 березня: це цікаво знати

«Страшно впасти у кайдани.
Умирать в неволі,
А ще гірше — спати, спати,
І спати на волі —
І заснути навік-віки.
І сліду не кинуть
Ніякого, однаково,
Чи жив, чи загинув!»
Тарас Шевченко 

У дохристиянські часи 9 березня відзначали Свято Матері Землі. Вшановували її жертвою у вигляді чотирикутного хліба, що символізувало чотири сторони світу. Хліб розкришували на полі, закликаючи весну і птахів. І вірили, що побачити цього дня у небі жайворонка або лелеку – на щастя.

За церковним календарем 9 березня вшановують перше і друге Віднайдення голови Іоанна Хрестителя та преподобного Еразма Печерського.

У народі цей день передбачав погоду на квітень: «Якщо день зі снігом, то і в квітні сніг, а якщо по голу, то і в квітні по голу». День 9 березня у народі називали ще Дмитровим днем. І по цьому дню судили про погоду на Паску: «Якщо Дмитрів день на снігу, то свята (Паска) по снігу, а Дмитрів по голу, і свята по голу».

Іменинниками 9 березня є:
Іван, Іларіон, Еразм.

9 березня народились:
1814 — Тарас Шевченко, український поет, художник, мислитель, письменник, драматург, громадсько-політичний діяч;
“Тепер, і тілько тепер, я вповні повірив у слово: любя, наказую ви… Тепер тілько я молюся і дякую Йому за безмежну любов до мене, за посланий мені іспит. Він очистив, зцілив моє бідне хворе серце. Він зняв з моїх очей призму, крізь яку я дивився на людей і самого себе. Господь навчив мене, як любити ворогів і ненавидящих нас. А цього не навчить ніяка школа, окрім тяжкої школи іспитів і довгої розмови з самим собою. Я тепер почуваю себе як не досконалим, то принаймі бездоганним християнином. Як золото з огня, як немовля з купелі, виходжу я тепер із темрявого чистилища, щоб розпочати новий, благородніший шлях життя. І це я називаю істинним правдивим щастям!”

1862 — Микола Пимоненко, український художник, автор багатьох картин на сільську та міську тематику: «Сінокіс», «Проводи рекрутів», «Жниця», «Свати», «У похід», «Ярмарок», «Весілля в Київській губернії», «Ворожіння»;

1886 — Георгій Нарбут, український художник, графік, творець державної символіки УНР, перших українських грошових знаків і поштових марок.

1889 — Олександр Вертинський, російський поет, співак, композитор і артист. Автор музикик і текстів багатьох пісень, зокрема «Киев — Родина нежная».

1908 — Тарас Бульба-Боровець, діяч українського повстанського руху часів Другої світової війни, засновник УПА «Поліська Січ».

1934 — Юрій Гагарін, радянський льотчик-космонавт, перша людина, яка полетіла у космос (1961).

Події 9 березня:

1930 — У Харківському оперному театрі розпочався судовий процес Спілки визволення України.

1934 — у Києві засноване видавництво «Веселка».

1953 — у Москві відбулись похорони Сталіна в мавзолеї Леніна (1961 року, після розвінчання т. зв. «культу особи Сталіна», його тіло винесли з мавзолею і перепоховали біля Кремлівської стіни).

1959 — у Нью-Йорку на торговельному ярмарку уперше продемонстрували ляльку Барбі.

2001 — у Києві неподалік будівлі Адміністрації Президента сталася сутичка учасників акції «Україна без Кучми» з міліцейським загоном спецпризначення. Після цього ця акція пішла на спад.

9 березня святкують:
Міжнародний день ді-джея

World DJ Day – це не тільки офіційне свято, але і важлива благодійна подія, яка відбувається від імені міжнародної клубної індустрії з 2002 року. Кожного року 9 березня в рамках Дня Ді-джея в усьому світі проходить благодійна акція на допомогу дитячим організаціям.

Ініціаторами акції виступають фонд World DJ Fund і організація Nordoff Robbins Music Therapy, яка використовує музику для лікування дітей та дорослих. Весь прибуток, отриманий ді-джеями, клубами, радіостанціями і рекорд лейблами в цей день направляється в різні міжнародні дитячі фонди і заклади.

Чи знаєте ви, що:

Щоб зберегти для нащадкiв могилу Шевченка, троюрiдному братові Тараса Шевченка Варфоломію Шевченку «елисаветградскому мещанину» доводилося орендувати землю пiд неї у Канiвської мiської думи. І дума регулярно брала за «полдесятины городской земли, на которой погребён прах Академика Императорской Академии художеств Тараса Шевченка» щорiчну орендну плату — 2 карбованці срiблом.

Незадовго перед смертю Варфоломій Шевченко (він помер в 1892 році) за 100 карбованців сріблом викупив орендований шматок землі під Шевченковою могилою й подарував його місту Каневу з умовою, що на подарованій землі не дозволять нічого будувати, і не перетворять її на кладовище. Водночас, могила мала бути відкритою для відвідувачів.

Разом із землею Варфоломій Шевченко подарував місту ще й 3000 карбованців сріблом, які вклав до державного банку, заповівши, щоб проценти з тієї суми міська влада використовувала на утримання могили. Але мiська дума дар не прийняла і утриманням могили не переймалася. Межа турбот мiсцевої влади обмежувалась лише наглядом за вiдвiдувачами Тарасової гори.