Мамине слово

9 жовтня: це цікаво знати

У народі 9 жовтня вшановували Івана Богослова. У народі говорили, що Іван Богослов благословляє землю, що готується до зими. У цей час в Україні здебільшого вже закінчувалися польові роботи. Залишилося прислів’я: «Хто не посіяв до Богослова – не варт доброго слова». Окрім цього підмічали, якщо на Богослова дощ зі снігом – у січні тричі йтиме дощ; сонячно і тепло – червень буде дощовий і холодний.

За церковним календарем 9 жовтня вшановують святого Тихона, преподобного Єфрема.

Іменинниками 9 жовтня є:

Іван, Охрім, Тихін.

9 жовтня народились:

1904 — Микола Бажан, український письменник, філософ, громадський діяч, перекладач, організатор і видавець багатьох універсальних видань. Автор творів «Майстер залізної троянди», «Політ крізь бурю», «Розмова сердець», «Клятва», переклав українською мовою «Витязь в тигровій шкурі» Шота Руставелі.

«О земле юрб і добр, о земле сил і дій, Я кожну яв твою зв'яжу і відокремлю В єдиній складності твоїй. Тебе до пня, до дна тебе й до краю Всю вичерпать і розітнути суть! Тебе, немов мету і жертву, розкриваю Й не можу до кінця збагнуть, Бо мудрости й буття неісходима путь» (Микола Бажан)

Події 9 жовтня:

1621 — У Хотині підписано мирний договір між Річчю Посполитою і Османською імперією, за яким Річ Посполита зобов'язувалась утримувати козаків від походів на татарські і турецькі володіння, а Туреччина — своїх вассалів від нападів на територію Речі Посполитої.
1874 — створення Всесвітнього поштового союзу. Цього дня, починаючи з 1957 року, відзначається Всесвітній день пошти.
1928 — У Львові засновано греко-католицьку Богословську академію.
1989 — На Центральному ТБ СРСР відбувся перший телесеанс А. Кашпіровського.
1989 — В СРСР визнано право працівників на страйк.
1991 — Зареєстровано Союз молодіжних організацій України, створений замість розпущеного комсомолу.

9 жовтня відзначають:

Всесвітній день пошти
День ріелтора
День художника України

Чи знаєте ви, що:

Слово пошта має латинське коріння. Спочатку воно позначало станцію для обміну коней або кур'єрів.

Українська пошта бере початок у Київській Русі і налічує понад тисячу років. У X столітті існував «повоз» – обов’язок населення надавати коней «від стану до стану» для княжих гінців і слуг. У XIII столітті з’явилися перші поштові станції, а до XV-XVI століттям поштовий зв’язок встановився по всій Русі.

Історія київської пошти починається з 1669 р., коли на Подолі організували двір для приймання пошти і утримання коней. Спочатку листи доставляли кур’єри. З 1835 р. пошту почали відправляти диліжансами, з 60-х років ще й пароплавами по Дніпру, а з 70-х — залізницею. У 1913 р. у Києві було тринадцять поштово-телеграфних установ, вивішено близько 150 поштових скриньок. Штат Київської контори налічував 460 службовців. Кореспонденцію доставляли 138 листонош (1916 р.).