Мамине слово

23 серпня: це цікаво знати

23 серпня наші предки колись вшановували Лаврентія і підмічали, якщо у ставках вода тиха, то й осінь буде спокійною, а зима без завірюх. Якщо у цей день сильна спека або сильні дощі, то так буде довго — усю осінь.

За церковним календарем 23 серпня вшановують мучеників Лаврентія, Сікста, Фелікиссима і Агапіта, Романа, блаженного Лаврентія.

Іменинниками 23 серпня є:

Роман, Лаврентій, Агапій, Фелікс.

23 серпня народились:

1867 — Осип Маковей, український письменник, публіцист, редактор багатьох періодичних видань, педагог та громадсько-політичний діяч.

«Тихий сон по горах ходить, Не шуміть, ліси зелені, За рученьку нiчку водить. Спати йдіть, вітри студені. I шумлять ліси все тихше, Най малята сплять здорові, Сон малих звiрят колише. Най їм сняться сни чудові». (Осип Маковей)

1880 — Олександр Грін (Гріневський), російський письменник. З 1924 року жив у Севастополі, Феодосії та Старому Криму. Автор романтичних творів «Червоні вітрила», «Сяючий світ», «Та, що біжить по хвилях» та ін.

1935 — Анатолій Перепадя, український перекладач із французької, італійської, португальської, іспанської, каталонської мов. Перекладав твори Сервантеса, Пруста, Сент-Екзюпері, Камю та ін.

Події 23 серпня:

1935 — на баштах Кремля встановлені рубінові зірки, вироблені в Донбасі.

1975 — відкриття Харківського метрополітену.

1989 — В 50-у річницю підписання радянсько-німецького пакту відбулася акція «Балтійський шлях», коли мешканці Литви, Латвії і Естонії утворили живий ланцюг завдовжки майже в 600 км — близько двох мільйонів людей (найбільший живий ланцюг у світі).

23 серпня відзначають:

• День Державного Прапора України
• Міжнародний день пам’яті жертв работоргівлі та її ліквідації

Чи знаєте ви, що:

Поєднання кольорів жовтого і синього трактується по-різному: це і поєднання символів життя — золотого сонця у синьому космосі, це і чисте, мирне небо, що простягнулося над жовтим кольором хлібного лану — символом праці і достатку.

Також синій і жовтий — це вогонь і вода, чоловіча і жіноча стать. І все ж головна ідея синьо-жовтого — це велика гармонія космосу, сонця, землі та всього на землі сущого.

Цікаво, що слово «хохол», яким дехто зневажливо називає українців — монгольського походження — «хох» — синій, голубий, «улу» (олу) — жовтий. Остання літера редукувалась і маємо «хохол».

Жовто-блакитні барви символізували Київську Державу ще до християнізації Русі. Після прийняття християнства ці кольори освячувалися образом животворного Хреста. Майже всі герби міст Київщини й України загалом обрамлялися жовто-блакитними кольорами. З XVIII століття полкові й сотенні козацькі прапори Війська Запорозького все частіше виробляються з блакитного полотнища, на якому жовтою фарбою наносять хрест, зорі, зброю, постаті святих.

Синя й жовта барви найчастіше трапляються в козацькому одязі часів Визвольної війни (1648—1654 рр.), а пізніше — гайдамаків часів Коліївщини. У XVIII ст. жовта та блакитна барви домінували у побуті та церковних речах ...

На початку 20 ст. у Галичині з’явився жовто-блакитний прапор, який прийняли Українські січові стрільці. Прапор вивішували на всіляких народних зборах з нагоди відзначення національних свят. У березні 1918 р. Центральна рада затвердила жовто-блакитний прапор як символ українського народу, Української Республіки. Ініціатором був М.Грушевський. Однак після перевороту, вчиненого гетьманом П.Скоропадським, прапор з блакитно-жовтого був змінений на синьо-жовтий і таким уже й залишився.