Мамине слово

22 грудня: це цікаво знати

За церковним календарем 22 грудня відзначають зачаття святою Анною Пресвятої Богородиці Діви Марії та вшановують святу Пророчицю Анну.

У народі 22 грудня, вшановуючи Ганну Зимову, старші люди казали: «Прийшли Ганни – сідай у санки», адже вважалося, що у цей день брав «зачаток» Новий рік, а після дня Ганни зима набирала розгін. Оскільки цей день пов’язаний з зачаттям, він має особливе значення для вагітних жінок. Вони повинні постувати і не виконувати будь-якої роботи.

Також день Ганни Зимової ще називають «уродинами сонця». Бо 22 грудня – день зимового сонцевороту. Світловий день найкоротший у році і після нього наше світило повертає на літо, а зима – на мороз. Від цього часу жінки колись починали готуватися до Різдва – білили хати та прибирали оселі.

А за погодою 22 грудня визначали погоду до кінця зими та на Новий рік. «Яка Ганна до ніченьки, така зима до весноньки» і «Якщо на Ганни сонце променисте – Новоріччя буде морозним; якщо ж ховається за хмари, а на деревах висне іній – під Новий рік буде відлига».

Іменинниками ж 22 грудня є:

Ганни, Степани, Софрони.

Події 22 грудня:

1917 – у Києві засновано Українську академію мистецтв (з 1934 р. Державний художній інститут).

22 грудня відзначають:

• День енергетика
• День працівників дипломатичної служби

22 грудня народились:

1744 – Данило Самойлович (Сушковський) – український медик, засновник епідеміології в Російській імперії, фундатор першого в Україні наукового медичного товариства. Першим довів можливість протичумного щеплення.

1833 – Марко Вовчок (Марія Вілінська) – українська письменниця, перекладачка. Авторка «Народних оповідань», повістей «Інститутка», «Кармелюк», «Невільничка», «Сава Чалий» та ін.

Чи знаєте ви, що:

Вранці 22 грудня, о 06:48 за київським часом, з початком зимового сонцестояння, починається відлік трьох днів до Сонячного Різдва - народження Коляди і святкування Різдва Світла Дажбожого.

Зимове сонцестояння з погляду астронома – це просто «явище», - коли два небесні тіла містяться на певній відстані одне від одного. Під час зимового сонцестояння в північній півкулі Землі Сонце найменший час залишається над горизонтом, займаючи найнижчу позицію над обрієм. У моменти сонцестоянь Сонце у своєму видимому русі по екліптиці найбільше віддаляється від небесного екватору і досягає найбільшого схилення, північного або південного.
22, 23 та 24 грудня – найкоротші дні в році, а ніч з 21 на 22 - найдовша.

У такому положенні сонячний диск затримається впродовж цих трьох днів (звідки й походить власне назва “сонцестояння”) - і вже, починаючи з неділі, почне поступово підніматися над горизонтом, - його “небесний шлях” збільшуватиметься, а світовий день почне прибувати - Сонце повертає на весну, дні збільшуються, Сонце вступає в знак Козерога, починається астрономічна зима.
Цей період вважається початком астрономічної зими і зміною зодіакального сузір`я - Сонце вступає до знаку Козерога і повертає на весну. А з урахуванням закінчення відомого "календаря майя" - починається і нова епоха.
Здавна саме це триденне “завмирання” Сонця і наступне його “народження” святкувалося як Свято народження молодого Сонця (Кола Дара) - або його Різдво. Наші пращури святкували Різдво Коляди - язичницького сонячного божества (звідки і походить назва традиційних святкувань - колядок). Інші народи, які дотримувалися язичницького віросповідання мали свої відповідні божества. День починає зростати, а світло Дажбоже збільшується, зігріваючи Природу, пробуджуючи її від зимового мороку. Разом із Колядою на землю сходять Предки наші та Рідні Боги – бог урожаю Спас та бог господарства Велес.
«Сонце – на літо, зима – на морози» - кажуть в народі. Календарно-обрядові звичаї наші пращури строго узгоджували з астрономічним станом Космосу.
"Радуйся, ой радуйся, земле, Ясен Світ народився", - пам’ятаєте? – Це до сих пір одна з найпопулярніших колядок в Україні. Народжується Молоде Сонце, коли закінчується зимове сонцестояння і день починає приростати. Це Коляда. Час співати колядки – величальні пісні українських хліборобів, пов’язані з давнім арійським культом Сонця. Предки українців відзначали чотири фази Сонця - весняне та осіннє рівнодення, літнє і зимове сонцестояння, - які були прив’язані до певних періодів тогочасного господарського життя.
В давніх арійських текстах Ріґведи описано, що Бог Індра в цей день покотив колесо Сур’ї, а наші давні Пращури – арійські племена, що залишилися на рідній землі – вважали, що це Сварог запалив і пустив у хід Сонячне колесо. Це народився Божич — Син Бога Неба – новий круг Сварога-Зодіака.
Сонячне колесо, символ зимового сонцевороту, до сих пор присутнє на різдвяних святах у Карпатах: колесо вкривають горючим матеріалом, підпалюють і пускають з гори.
Календарно-обрядові звичаї в давні часи строго узгоджувалися з астрономічним станом Космосу, завдяки чому в праукраїнців виробились космогонічні міфи про Сотворення світу, великодні, купальські, обжинкові релігійні тексти, що дійшли до нас у фольклорних записах.

Різдво Божича-Коляди – це народження молодого Сонця, яке щодня поборює темряву своїми ніжними промінчиками, що навесні оживляють Землю і всю природу. Закінчується Корочун - найтемніша частина року. Разом із житнім снопом, Дідухом, входять до нашої оселі Духи нашого Роду. На столі дванадцять страв – за числом місяців року. Першу ложку куті старійшина Роду підкидає до стелі і промовляє: "Дідів кутею пом’яніте і чаркою не обменіте".
Це свято виникло ще у трипільців - в V тис. до н.е. - в часи існування Сонцеподібної Аратти. Наші пращури готували Святвечір - кутю (пшеницю з маком) та 12 страв. У цю святу ніч душі предків, вселені в Дідухові, злітаються до своїх родів.
Пізніше всі слов’яни, на які поширився світогляд і звичаї наших давніх предків, розуміли Коляду як втілення природного циклу, що повторюється з року в рік. Коляду зображали у вигляді снопа (подібно до нашого Дідуха) або солом’яної ляльки, що приносили в цей день до хати. Молоді люди перевдягались і ходили по дворах співати колядки, бажаючи добробуту господарям. Іноді отримані від господарей подарунки – печиво, коровай тощо – називалися Колядой.
Зараз в Україні Коляда асоціюється перш за все з колядками, які співають на свято Різдва Христового (6-7 січня за новим стилем). Але небагато хто знає, що спочатку ці колядки співалися Коляді на його Різдво - СОНЯЧНЕ.
У наших предків з періодом солнцевороту, пов’язано дуже багато традицій і повір’їв, і всі вони зводяться до оновлення та очищення. Старе сонце вмирає, а нове народжується - так і кожна людина саме в ці дні може народитися для нового життя.
Сьогодні всі сили Космосу і саме Сонце допоможуть вам позбавитися від того, що вам заважає і тягне вас назад, і зробити крок у новий період своєї долі. Особливо сприятливо в цей період проводити грошові обряди, і позбуватися від енергій, які тягнуть вас в борги і безгрошів’я.
У народі кажуть: "Після сонцевороту хоч на курячий крок, та прибуде день". Це означає, що і зміни на краще не "впадуть як сніг на голову", все буде відбуватися поступово, але неухильно. І якщо ви будете помічати найменші зміни на краще, радіти і дякувати, то з кожним днем вони будуть ставати все яскравіше і відчутнішими. Головне, саме в цей день прийняти важливі рішення, дати собі обіцянки, і визначити цілі, а далі, з кожним днем , який буде ставати все довше і довше, ваші успіхи будуть все більшими і вагомішими.
Вдало, що цього разу сонцестояння збігається з сприятливим періодом місячного календаря - зростаючим Місяцем, і припадає на потужний і світлий 11-й місячний день. Це вдалий збіг дає сонцевороту цього року додаткову позитивну енергію. якої всі ми можемо скористатися собі на благо, і гармонізувати простір навколо себе.
За словами астрологів, це особливий день: саме він є справжнім Новим роком, коли після найдовшої ночі почне приростати день.
Це час вони радять зустрічати, позбувшись від бруду в будинку і з чистими думками.
«Прибирання в будинку потрібно робити усвідомлено, вкладаючи думка, що ви очищаєте свою долю, рід. Бажано позбутися всіх образ, негативних емоцій, переосмислити цей рік. Раніше вважалося, що в цей день до нас під виглядом людей, які просять милостиню, приходять душі предків. Їм не можна відмовляти. У цю ніч запалюють свічки, допомагаючи Сонцю народитися. На світанку можна просити доброї долі, планувати своє життя, загадувати бажання», - розповіла астропсихолог Вероніка Князєва.
Саме дух предків і символізує давній різдвяний символ - Дідух - Дідів Дух, який зовсім не є замінником іншого різдвяного символу - красуні-ялинки, а є самостійним різдвяним символом, який доповнює урочистість свята. Тож сміливо поєднуйте ці два прекрасних атрибути Різдва!
«Потрібно обов’язково прикрасити ялинку - дерево бажань, прикрасивши іграшками - символами того, що ви хочете отримати в новому році», - пояснила астропсихолог.