Мамине слово

3 травня: це цікаво знати

Фото Олени Поворознюк

Навіщо бундючитись пихато,
Гріться в похвалах?
Слава не ртуть:
Мало великим себе уявляти,
Треба великим буть.
Василь Симоненко

У народі 3 травня існував звичай, – ставити на краю села стіл, стелити білосніжну скатертину і на ній залишати хліб-сіль, помолившись про гарний урожай. Обов’язково запалювали свічки, раніше принесені з церкви. Таким чином наші пращури пригощали весну, щоб вона віддячила врожаєм. У цей час зацвітає бузина, жовта акація, польовий клен, осина.

За повір’ям в цей день померлі тужать за колишнім життям і хочуть побачитися з рідними та близькими. Відповідно, люди приходили до могил близьких, голосили й кликали батьків. Селяни вважали, що в цей день земля розкривається, і вилітають душі покійних. Тому обов’язково потрібно було накрити рясний і багатий стіл, щоб предкам на тому світі було добре. Також померлі повинні побачити, що в їхньому будинку все мирно і спокійно, а тому в цей день не можна було сваритися.

Жодних важливих справ на 3 травня зазвичай не планували, не влаштовували хрестин та весіль. Це був час, призначений виключно для поминання померлих людей, і веселитися – значить, накликати на себе біду.

Також перед тим, як почати якусь справу, молилися всією родиною. Риболовля була під забороною. У жодному разі не можна ловити рибу, оскільки у неї починається нерест. А по риб’ячому молодняку судили: «Якщо мальки розійдуться швидко, то можна сіяти раніше, а якщо довго будуть залишатися разом – то варто почекати».

За церковним календарем 3 травня вшановують преподобного Феодора Трихини; преподобного Олександра Ошевенського; мученика немовляти Гавриїла Бєлостоцького; святителів Григорія і Анастасія Синаїта, патріархів Антіохійських; преподобного Анастасія, ігумена Синайської гори.

Іменинники 3 травня:
Олександр, Гаврило, Григорій, В’ячеслав, Антоніна, Марія, Пилип, Яків.

3 травня народились:

1900 – Микола Яковченко – український актор театру й кіно на характерних ролях. Народний артист УРСР. 1918 дебютував на аматорській сцені в Прилуках, згодом у театрах Сімферополя, Черкас, Лубен, Чернігова, Дніпропетровська й Харкова, з 1928 в Київському театрі імені Івана Франка (з перервами). Знявся у фільмах «Ніч перед Різдвом» (1952), «Максим Перепелиця» (1955), «Шельменко-денщик» (1957), «За двома зайцями» (1961) та ін.

1895 – Теодосій Осьмачка (Тодось Осьмачка), український письменник, прозаїк, перекладач.

3 травня відзначають:

Всесвітній день свободи преси.

 День Сонця.
День кондитера.
• Уперше в Європу ввезли кондитерські вироби під час мусульманського вторгнення в далекому VII столітті. Цікаво, що до того моменту європейці тішили себе лише свіжими фруктами та сухофруктами. Першими ж були єгиптяни, які вміло готували смачні десерти з суміші меду, фруктів, прянощів, горіхів та інших зерен.
  Звичне для нас слово "кондитер" походить від італійського слова "кандіере", яке означає "варити в цукрі"
• Кондитерська справа – точна наука, адже головним правилом цього мистецтва є дотримання пропорцій. Тут уже не вийде додавати інгредієнти "на око", адже такий метод може лише перевести продукти. У кондитерській справі потрібно уважно слідкувати за температурами приготування та в точності дотримуватися рецептури.
• Найбільш дивовижні цукерки виготовляють у Фінляндії. Там можна знайти кислі, солені (до пива) та навіть зі смаком нафти.
  Події 3 травня:

1783 – російська імператриця Катерина ІІ заборонила селянам Лівобережної України та Слобожанщини переселятися з місць останньої ревізії. Відбулось закріпачення селян.

1880 – відкрито перший в Україні львівський кінний трамвай.

1991 – у столиці Намібії підписана «Віндхукська декларація», що закликає уряди держав всього світу забезпечувати свободу преси та її демократичний характер. За рішенням ЮНЕСКО цей день відзначається як Всесвітній день свободи преси.

Чи знаєте ви, що:

 Тодося Осьмачку вважають найпохмурішим українським поетом. Таким непривітним зробило його немилосердне життя, у якому він був або пацієнтом психлікарні, або гнаним самітником на чужині.

Навіть кохання у нього було пофарбоване більше у чорний колір, ніж у червоний. Перебуваючи на лікуванні у маленькому польському містечку, він зустрів жінку своєї мрії й безтямно закохався, а вона виявилася черницею. Після невдалого залицяння та серенади під її вікнами, сестра Йосифа (так звали черницю) змушена була втекти, і вони ніколи більше не побачилися.

Проте «у найпохмурішого українського поета Тодося Осьмачки з’явилися світлі мотиви інтимної поезії», вважає дослідник його творчості Михайло Слабошпицький.