четвер, 28 січня 2021 р.

29 січня: це цікаво знати
У народі
 29 січня називається – днем Петра Вериги. Вважалося, що якраз у цей день справжня зима вже закінчується, тому залишилася прикмета: «На Петра Вериги розбиваються криги». А ще підмічали колись, якщо цей день морозний, то літом буде спека.

За церковним календарем 29 січня поклоняються оковам апостола Петра та вшановують правовірного Максима, ієрея Тотемського; мучеників Спевсипа, Єлевсипа, Мелевсипа і бабцю їхню Леонілу, і з ними Неона, Турвона та Іовилу; мученика Данакта, читця.

Іменинники 29 січня:
Максим, Леоніла, Петро, Іван, Георгій.

29 січня народились:

1837 – Антін Кобилянський – український письменник, публіцист, громадський діяч. Захоплювався народною медициною, проводив наукові досліди з медицини та техніки. Винайшов «фізіократичну камеру» для лікування дихання, пристрій для вловлювання й корисного перероблення диму, літальну машину (описав у книзі «Flug-Yacht» – «Летюча яхта», Відень, 1898).

1872 – Антон Шабленко – український письменник, публіцист, з 1906 р. – редактор-видавець часопису «Вільна Україна». До редакційної колегії входили – М.Порш, С.Петлюра, П.Понятенко. Журнал намагався дотримуватися модної на ті часи соціалістичної орієнтації.

1879 – Євген Агафонов – український художник, графік, сценограф. Учень Іллі Рєпіна. Засновник студії «Блакитна лілія», при якій виникла авангардистська група художників.

29 січня відзначають:

  • День пам’яті Героїв Крут.
  • Бій українських вояків проти більшовицької армії на станції Крути затримав ворога на чотири дні. Таким чином добровольці утримали столицю на час, необхідний для укладання Брест-Литовського миру, який de-facto означав міжнародне визнання української незалежності.

Події 29 січня в Україні:

1804 – відкрився Харківський університет, один з найстаріших вузів східної Європи.

Харківський національний університет вважається одним із найстаріших університетів Східної Європи. Заснований у листопаді 1804 року з ініціативи видатного просвітителя В.Н.Каразіна, згідно із грамотою Олександра І.

Урочисте відкриття університету відбулося 17 (29) січня 1805 року. Історія Харківського національного університету є невід’ємною частиною інтелектуальної, культурної та духовної історії України. З Харківським університетом пов’язані імена таких усесвітньо відомих учених, науковців та просвітителів, як П.П.Гулак-Артемовський, О.М.Ляпунов, М.І.Костомаров, М.П.Барабашов, М.М.Бекетов, Д.І.Багалій, А.М.Краснов, М.В.Остроградський, В.А.Стеклов, О.О.Потебня, О.В.Погорєлов та багато-багато інших.

Харківський університет – єдиний в Україні, де навчалися і працювали три лауреати Нобелівської премії – біолог І.Мечников, економіст С.Кузнець, фізик Л.Ландау.

Почесними членами та почесними докторами університету в різні часи було обрано визначних діячів науки та культури різних країн: І.В.Гете і О.Гумбольдта, Івана Франка і Лева Толстого, П.П.Семенова-Тян-Шанського та інших.

Серед почесних докторів університету – перший президент України М.С. Грушевський. (www.univer.kharkov.ua)

1918 – на залізничній станції поблизу селища Крути 300 київських студентів 5 годин стримували 4-тисячну більшовицьку армію Михайла Муравйова. У свідомості багатьох бій під Крутами набув особливого значення завдяки героїзму української молоді.

Це цікаво знати:

  • Іспанія у дослівному перекладі означає «земля кролів».
  • Жіноча коса може витримати 20 тонн вантажу.
  • Найбільше йоду міститься у горіхах, потім у перці, цибулі та салаті
  • Про бій під Крутами
На початку січня 1918 року більшовики встановили контроль у Харківській, Катеринославській та Полтавській губерніях та розгорнули наступ на Київ. 24–27 січня 1918 року запеклі бої розгорнулись за станцію Бахмач.
Коли українські війська відступили до станції Крути, на їх підтримку було направлено Першу Українську юнацьку (юнкерську) школу ім. Б. Хмельницького у складі чотирьох сотень (400–450 курсантів і 20 старшин (офіцерів) та першу сотню (116–130 осіб) новоствореного добровольчого Помічного Студентського куреня січових стрільців. До них приєдналися ще близько 80 добровольців з підрозділів місцевого Вільного козацтва із Ніжина.

Після запеклого багатогодинного бою, користуючись присмерком, українські війська організовано відступили зі станції Крути до своїх ешелонів. 27 студентів та гімназистів, які перебували у резерві, під час відступу потрапили у полон. Наступного дня вони були розстріляні або замордовані. Згодом їх поховали на Аскольдовій могилі у Києві.

Утрати українських військ під Крутами оцінюють у 70–100 загиблих, за сучасними підрахунками. Серед них – 37–39 вбитих у бою та розстріляних студентів i гімназистів. На сьогодні вiдомi прізвища 20 з них. Це студенти Народного університету Олександр Шерстюк, Ісидор Пурик, Борозенко-Конончук, Головащук, Чижов, Сiрик, Омельченко (сотник); студенти університету Св. Володимира Олександр Попович, Володимир Шульгин, Микола Лизогуб, Божко-Божинський, Дмитренко, Андрiїв; гімназисти 2-ї Кирило-Мефодiївської гiмназiї Андрiй Соколовський, Євген Тернавський, Володимир Гнаткевич (з 6-го класу), Григiр Пiпський (галичанин), Іван Сорокевич (з 7-го класу), Павло Кольченко (прапорщик), Микола Ганкевич (з 8-го класу).

Втрати бiльшовицьких військ під Крутами були значними, сягали тільки вбитими 300 вояків.

Немає коментарів:

Дописати коментар