Мамине слово

19 січня: це цікаво знати

«Облиш забобони, обмий совість, а потім одежу, залиш усі свої хиби і підіймайся!»
Григорій Сковорода

За церковним календарем 19 січня відзначають Богоявлення Господнє, хрещення Ісуса Христа і освячують воду.

Православна церква вчить, що саме цього дня Ісус з Назарета прийшов до Іоанна. І коли той поклав Йому руку на голову, тоді й сам був охрещений від Нього. Охрестившись, Ісус вийшов з води, і розкрилися над Ним небеса, та побачив Іоанн Духа Святого, що спускався, як голуб, і зійшов на Христа, а з неба було чути голос Бога Отця: «Це Син Мій улюблений. У Ньому Моє благовоління».

На Водохреща 19 січня воду освячують у річках, ставках та криницях. Зветься вона хрещенською. Люди вірять, що вона є своєрідною панацеєю від багатьох недуг та приписують їй властивість ніколи не псуватися.

У народі за тиждень до свята на водоймах випилювали крижаного хреста, обливали його буряковим соком та прикрашали ялиновими гілками. На водосвяття відправлялися всі. Після освячення води, пучком сухих васильків кропили все у хаті та господарстві, потім писали хрестики на образах, сволоці, дверях і миснику. По обіді дівчата бігли вмиватися в йорданській воді, «щоб були рожеві лиця». А хлопці змагалися навкулачки за хреста: куток проти кутка або село проти села. Переможці забирали собі крижаного хреста.

Що не можна робити на Водохреща 

На свято Хрещення Господнє, як і на інше свято, не можна плакати та сваритися, бо можна залишитися нещасним впродовж року. Також не можна позичати гроші, щоб достаток з дому не пішов.

Не можна прати цього дня, адже вважається, що це може осквернити воду, яка у цей день цілюща. За повір'ями, не можна пірнати в ополонку на свята до сповіді та причастя. Також вважають, що не потрібно залишати взуття за порогом, щоб не хворіти весь рік 

19 січня народились:

1861 – Григорій Павлуцький – один із засновників української школи мистецтвознавства. Уперше ввів до академічного курсу цикли лекцій з історії українського мистецтва та із сучасного українського мистецтва. Активно долучився до організації українських національно-культурних установ.

1889 – Марія Тим’як – народний майстер мистецької кераміки. Створювала оригінальний побутовий посуд (миски, глечики), вазочки і фігурки, оздоблюючи їх геометричним орнаментом. Вироби зберігаються у музеях Києва і Львова.

1912 – Тимофій Левчук – український кінорежисер, народний артист, лауреат Шевченківської премії. Фільми: «Іван Франко», «Калиновий гай», «Два роки над прірвою», «Помилка Оноре де Бальзака», «Родина Коцюбинських» та ін.

19 січня відзначають:

Хрещення Господнє.

Всесвітній день снігу    

Іменинники 19 січня:
 День ангела відзначають чоловіки з іменами Роман, Андрій,  Лаврентій, Іван, Михей. Також жінки з іменами Марія, Лідія, Домінікія.
                    Події 19 січня:

1907 – у журналі «Вар’єте» з’явилися перші рецензії на кінофільми.

1906 – побачив світ перший номер першого українського сатиричного журналу «Шершень».

Чи знаєте ви, що:

1. Водохреща - свято неперехідне і належить до 12 найбільших свят року.19 січня також відзначають Богоявлення. Обидві події трапились у один день, але у давній церкві їх святкували окремо, а нині вони знову збігаються. У цей день вітаються: "Христос хрещається!", а відповідають: "В річці Йордан".

2. Хрещенська вода має особливу силу і навіть назву - Велика Агіасма, тобто Велика Святиня. Її освячують за особливим чином Великого водосвяття, яке проводять лише двічі на рік: у надвечір‘я Хрещення та у саме свято. Хрещенською водою окроплють людей, дім, худобу, а також вживають за особливої потреби. Водночас, напередодні та у свято Хрещення уся вода на світі вважається освяченою. Тож якщо нема можливості освятити у церкві, її можна просто набрати будь-де.

3. Напередодні Хрещення належить тримати суворий піст. Увечері наступає Другий Святий вечір, в народі його ще називають Голодна кутя. Вечеряють з першою зіркою. На стіл ставлять кутю, узвар та пару пісних страв, наприклад вареники з грибами чи голубці.

4. У Карпатах зберігся звичай напередодні Водохреща на річці або озері вирізати з льоду хрест, престіл і навіть церковку (капличку). Іноді їх зафарбовують буряковим соком, а також прикрашають ялиновим гіллям. Цей звичай був поширений майже по всій Україні, але у радянський час зник. Нині він відроджується у багатьох містечка та селах України.

5. Водохреща святкують три дні. Їх також називають Розколядою, адже по завершенню свята співати колядки припиняють. А зимові свята повністю завершуються.