Мамине слово

22 березня: це цікаво знати

За церковним календарем 22 березня вшановують 40 мучеників, закатованих за віру в Севастійському озері, мученика Урпасіана, святителя Кесарія, правовірного Тарасія.

У народі 22 березня називається Сорок Святих і вважається, що сорок мучеників є покровителями всякої птиці.

Колись у цей день матері випікали з тіста сорок «жайворонків» і віддавали дітям, щоб вони закликали птахів з вирію. Завбачливі господарі вже починають готувати збіжжя для ранніх зернових. Однак завантажувати себе роботою не варто, бо, за різними легендами, сорок мучеників можуть і не пробачити тих, хто цього дня занадто багато працює.

Що ж до погоди, то підмічали, якщо буде тепло, то тепло буде протягом наступних сорока днів, а якщо холодно – чекай сорок вранішніх приморозків.

Сорока мученикам традиційно молилися за благополучне повернення чоловіків з війни.

Іменинниками 22 березня є:
Микола, Леонтій, Ілля, Тарас, Валерій.

22 березня народились:

1842 – Микола Лисенко – композитор, основоположник української класичної музики, піаніст, педагог, хоровий диригент, громадський діяч. Основні твори: опери «Різдвяна ніч», «Утоплена», «Тарас Бульба», «Наталка Полтавка», «Енеїда», «Ноктюрн» та ін.

1895 – Іван Ле (Іван Леонтійович Мойся) – український письменник. Автор творів «Роман міжгір’я», «Наливайко», «Хмельницький», «Юхим Кудря».

1914 – Василь Степанченко – український авіабудівник, Герой Соціалістичної Праці, лауреат Державної премії України. Генеральний директор Київського авіаційного заводу (нині завод «Авіант»).

22 березня святкують:

Міжнародний день таксиста

• Всесвітній день водних ресурсів.
• Сорок севастійських мучеників.

Події 22 березня в Україні:

1654 – До Москви прибуло посольство Богдана Хмельницького для визначення статусу запорізьких козаків у складі Росії. Переговори завершилися підписанням Московських статей.

1941 – Чорнобиль (Київська область) отримав статус міста.

2000 – Біля острова Зміїний у Чорному морі українські прикордонники затопили турецьку рибальську шхуну.

2000 – У Києві відкрита центральна синагога.

Події 22 березня:

1675 рік – Король Англії Карл II засновує Королівську обсерваторію в Грінвічі. Меридіан, що проходить через обсерваторію, був прийнятий за точку відліку довготи.

1882 рік – конгрес США заборонив багатоженство.

1888 рік – у Лондоні представники дванадцяти футбольних клубів утворили найстарішу у світі Англійську футбольну лігу.

1894 рік – Проведено першу хокейну гру за Кубок Стенлі.

1895 рік – У Парижі Огюст і Луї Люм’єр провели демонстрацію кінофільму для спеціально запрошеної публіки. Цей день вважається початком публічної демонстрації кіно.

1904 рік – У лондонській газеті «Іллюстрейтед Міррор» вперше у світі опублікована кольорова фотографія.

1907 рік – У Лондоні з’явилися перші таксі з лічильниками.

1957 – Американська асоціація лікарів заявила, що сигаретний дим викликає рак.

Чи знаєте ви, що:
  Саме цього дня 1907р. на лондонських вулицях уперше з’явилися автомобілі, обладнані лічильниками.
   Прилади дістали назву «таксиметри» — від французького «такс» — оплата і грецького «метрон» — вимір, вимірювання. Відтоді й почали такі автівки називати таксі, а їхніх водіїв – таксистами.
   Перші лондонські таксі були зеленого і червоного кольорів. Та за якийся час Джон Герц, засновник і власник американської перевізницької компанії Герц Корпорейшн (Hertz Corporation), став скуповувати старі авто, ремонтувати їх і перетворювати на таксі, фарбуючи у жовтий колір. Такі таксі були помітні здалеку, і невдовзі досвід Герца перейняли інші подібні компанії. Тож невдовзі у всьому світі кольором таксі став жовтий. 
   Ще один символ таксівки – «шашечки» — з’явився на авто однієї таксомоторної компанії в Чикаго, котра, своєю чергою, їх запозичила у гонщиків: на автозмаганнях завжди подавали сигнали з допомогою прапора в чорно-білу клітинку. Хід був вдалим: пасажири асоціювали «шашечки» зі швидкістю пересування.
 У Києві таксі вперше з’явилося 1913р. Крім заморських «шашечок», київські таксисти засвоїли й місцеві особливості – «чайові». Їхні попередники-візники за додаткові послуги (парасольку, габаритний багаж) отримували з клієнтів певну суму, яка дорівнювала вартості склянки чаю у трактирі – 5 копійок. Вартість проїзду була погодинною і не змінювалася у вихідні чи свята. За «простій» бралася додаткова платня – ті самі 5 копійок. На той час дозволити собі пересування таксівкою могли тільки заможні люди. Адже вартість однієї години становила 1 руб20 коп. – сума як на тоді чималенька.
    Під час Першої світової війни потреба в таксі відпала.Знову на київських вулицях вони з’явилися лише у 30-і роки минулого століття. Державнепідприємство «Київський таксопарк» мав 4 атомобілі марки «АМО», що булирозроблені на базі італійського «Фіата» застарілої модифікації. Машинами кермували 8 водіїв, які працювали позмінно. Потім з’явилися ГАЗи з таксометрами, розташованими іззовні. 
   За відсутності оперативного зв’язку диспетчер лише приймав замовлення і міг його передати водієві у разі, коли автомобіль приїздив на базу. Тож гарантій поїздки пасажир не мав жодних.  
   Під час Другої світової у Києві їздили «маршрутки» марки ЗіС – не більше десятка, бо бракувало бензину.
  У 1950-і роки вулицями Києва почали курсувати «Москвичі» з «шашечками», на зміну яким прийшли «Побєди» і «Волги». 
  Від 1970-х це вже були спеціально обладнані ГАЗ-24, на яких, окрім «шашечок», встановлювали зелені ліхтарики, що вмикалися, коли авто було вільне. Відтоді й до розпаду СРСР вартість проїзду становила 20 копійок за кілометр плюс 20 – за подачу транспорту.
   Від 1990-х почали діяти приватні таксопарки, а в якості таксі стали використовуватися автівки різних моделей.  
  Нині майже кожен таксист – приватний підприємець. 
Нерідко перевезення – не основна робота водія, а певний підробіток. Хтось працює на орендованій машині, хтось –на власній. 
   Українські таксисти не стояли осторонь під час революцій 2004-го та 2013-14 років. Чимало їх було серед «автомайданівців».  
   Сьогодні, коли Україну спіткало коронавірусне лихо, багато хто з таксистів зголошується безкоштовно підвозити медиків чи інших людей, кому треба бути на роботі.